Постанова від 04 березня 2026 р. у справі №504/749/26 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа № 504/749/26

Номер провадження 3/504/470/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2026с-ще Доброслав

Суддя Доброславського районного суду Одеської області Литвинюк А.В., розглянувши матеріали, що надійшли з ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

встановив:

До Доброславського районного суду Одеської області надійшли матеріали з ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Під час розгляду справи встановлено, що 10.02.2026 року о 10:17 год ОСОБА_1 керував мопедом, без державного номерного знаку, по вул. Десантна в с. Вапнярка Одеського району Одеської області, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився в установленому законом порядку з використанням спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6820» (результат тесту 0,21 та 0,43 проміле).

За вказаним фактом працівниками поліції відносно водія ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №587659 від 10.02.2026 року за ч.1 ст.130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом відправлення смс-повідомлення на телефонний номер, зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч.1 ст.254 КУпАП при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол. За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів ст.251 КУпАП, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

У відповідності до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог п.2 ст.278 КУпАП та п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року №14, суд під час підготовки справи до розгляду повинен виявити недоліки наданих матеріалів та протоколу, з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз, зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

В ст.251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, іншими доказами. При цьому суддя повинен дати оцінку не тільки даним, що додані до протоколу про адміністративне правопорушення, але й доказам, які представлені особою в порядку захисту.

Досліджуючи всі наявні докази, суддя дає їм об`єктивну оцінку з точки зору їх достовірності та ступеня підтвердження чи спростування обставин, що характеризують діяння особи як правопорушення. Для використання доказу при розгляді справи необхідно, щоб він був належним і допустимим.

Належний доказ це доказ, зміст якого відтворює (приблизно чи вірогідно) фактичну обставину, що має значення для правильного вирішення справи. А допустимим вважається той доказ, який був отриманий у встановленому законом порядку і передбаченими способами, а також коли законодавець допускає його використання.

Так, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст.266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735.

За правилами ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій.

Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Таким чином вимоги ст.266 КУпАП та зазначених актів чинного законодавства передбачають дві альтернативні форми огляду на стан сп`яніння: огляд поліцейським на місці зупинки транспортного засобу із використанням спеціальних технічних засобів; огляд лікарем закладу охорони здоров`я. У разі незгоди водія на проведення огляду поліцейським із волевиявленням водія проходити такий огляд у закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує проведення такого огляду в закладі охорони здоров`я. Отже, водій транспортного засобу має право не погоджуватися із проведенням його огляду поліцейським та наполягати на проведення такого огляду у закладі охорони здоров`я.

Як вбачається із матеріалів справи та відтвореного у судовому засіданні відеозапису, водій ОСОБА_1 , який керував мопедом, на пропозицію поліцейських пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6810» погодився. Огляд проводився о 10:22 год. 10.02.2026 року, результат огляду склав 0,21% проміле, однак ОСОБА_1 був незгоден з його результатом і погодився пройти огляд у медичному закладі. Проте, поліцейські через 28 хвилин, а саме о 10:50 год 10.02.2026 року знову провели огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6810», результат якого склав 0,43 % проміле і на підставі цього відносно ОСОБА_1 був складений протокол за ч.1 ст.130 КУпАП.

Так, відповідно до п.7 Розділу Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, станом сп`яніння є результат спеціального технічного засобу з цифровим показником більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

У той же час, відповідно до технічних характеристик приладу Drager Alcotest 6820, що розміщений на офіційному сайті виробника, вказаний засіб вимірювальної техніки може вказувати результат з певною похибкою.

Так, границі допустимої похибки під час експлуатування приладу можуть складати +-0,042 проміле в діапазоні від 0 до 0,84 проміле, а вміст алкоголю у видихаємому ОСОБА_1 повітрі лише на 0,01 % перевищував допустиму норму, тобто в межах похибки приладу Drager Alcotest 6810.

Згідно з п.9 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Проте, всупереч зазначеним вимогам, поліцейськими не здійснено доставку ОСОБА_1 до найближчого закладу охорони здоров`я з метою забезпечення достовірності результатів огляду, натомість проведено повторний огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6810».

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд керується основними конституційними засадами судочинства, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст.62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумціях, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.

Враховуючи наявні сумніви щодо достовірності наданих відомостей щодо результатів огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6810», результат якого склав 0,21 %, тобто в межах похибки приладу Drager Alcotest 6810, не здійснення доставки ОСОБА_1 , який не погодився з результатами огляду, до найближчого закладу охорони здоров`я з метою забезпечення достовірності результатів огляду та безпідставного проведення повторного огляду з використанням цього ж приладу, суд приходить до висновку про необхідність тлумачення викладених протиріч на користь ОСОБА_1 .

Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу. Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ, зокрема, у рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 року ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

В рішенні «Маліга проти Франції» від 23.09.1998 року, ЄСПЛ визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом.

Враховуючи тяжкість можливого покарання, притягнення до відповідальності за статтею 130 КУпАП носить кримінально-правовий зміст в розумінні ЄСПЛ. Відповідно повинен автоматично «включатися» принцип презумпції невинуватості.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому, вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до вимог п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, провадження у даній справі підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст.247,283-285 КУпАП, суд -

ухвалив:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Одеського апеляційного суду через Доброславський районний суд Одеської області.

Суддя А. В. Литвинюк