Постанова від 19 березня 2026 р. у справі №946/248/26 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Суд: Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення вимог фінансового контролю

Дата: 19 березня 2026 р.

Справа: №946/248/26

Суддя: Баннікова Н. В.

Справа № 946/248/26 Провадження № 3/946/255/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2026 року суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Баннікова Н.В., ознайомившись з адміністративними матеріалами, що надійшли з Департаменту стратегічних розслідувань Управління стратегічних розслідувань в Одеській області, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Ізмаїльським РВ УМВС України в Одеській області 14.03.2002 року, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , -

про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, –

ВСТАНОВИВ:

До Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області з Департаменту стратегічних розслідувань Управління стратегічних розслідувань в Одеській області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 .

З наданих матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 , будучи депутатом Саф?янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області VIII скликання, являючись суб?єктом декларування відповідно до п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), суб?єктом згідно з Приміткою ст. 172-6 КУпАП, несвоєчасно 15.10.2025 року, без поважних причин, подала шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, в той час, як повинна була не пізніше 31.03.2024, чим порушила вимоги ч. 1 ст. 45 та вчинила правопорушення, пов?язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. ОСОБА_1 , будучи суб?єктом декларування, яка повинна бути обізнаною щодо обов?язку, способу, та терміну подачі такого типу декларації, за відсутності поважних причин, в порушення частини першої статті 45 Закону, подала щорічну декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, лише 15.10.2025 р. о 12 год. 56 хв., що встановлено відповідно до відкритих загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Прокурор Маріогло О.А. просив суд про мінімальне покарання для ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину визнала, надала суду свої пояснення.

Заслухавши учасників провадження, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком)визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно з приписами ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

З`ясовуючи ці обставини, суд виходить з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Положеннями ст. 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону, правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

У відповідності до рішення №3-VIII від 26.11.2020 року І сесії VIII скликання Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області «Про початок повноважень депутатів Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області», ОСОБА_1 наділено повноваженням депутата Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області VIII скликання.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано.

Відповідно до п. 1 ст. 18 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради зобов`язаний додержуватися Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, регламенту ради та інших нормативно-правових актів, що визначають порядок діяльності ради та її органів.

Згідно з частиною першою, пункту 1, підпункту «б» ст. 3 Закону, суб`єктами, особами, на яких поширюються дія цього Закону - є депутати місцевих рад.

Таким чином, депутат Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області VІII скликання ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування та суб`єктом на яку поширюється дія Закону відповідно п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону та Примітки до ст. 172-6 КУпАП, та на неї поширюється дія цього Закону, і вона є суб`єктом декларування і відповідальності за вчинення правопорушення пов`язаного з корупцією, і зобов`язана виконувати вимоги Закону, в тому числі зазначених у ч. 1 ст. 45 вказаного Закону.

У відповідності до пункту 15 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону «Права Національного агентства», Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов`язкові для виконання нормативно-правові акти.

Згідно з п. 15 ч. 1 ст. 11 Закону «Повноваження Національного агентства», до повноважень Національного агентства належить надання рекомендаційних роз`яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, застосування інших положень цього Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів, захисту викривачів.

12.10.2023 року набрав чинності Закон України № 3384-IX «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», яким відновлено обов`язок подання декларацій суб`єктів, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до питання 1 «Які види декларацій існують, коли їх слід подавати і який звітний період вони охоплюють?» Роз`яснення Національного агентства з питань запобігання корупції N?4 від 13.11.2023 року «Щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку)» визначено, що обов`язок подавати щорічну декларацію виникає в суб`єкта декларування щороку протягом строку здійснення діяльності, яка передбачає обов`язок подання декларації, або перебування на посаді, яка зумовлює здійснення такої діяльності (щорічна декларація (продовжується діяльність)). Для цього у розділі І «Вид декларації та звітний період» декларації слід обрати позначку «я продовжую виконувати функції держави або органу місцевого самоврядування».

На виконання вище зазначених вимог законодавства ОСОБА_1 була зобов`язана подати щорічну декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік не пізніше 31.03.2024 року.

Проте, ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування, яка повинна бути обізнаною щодо обов`язку, способу, та терміну подачі такого типу декларації, за відсутності поважних причин, в порушення частини першої статті 45 Закону, подала щорічну декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, лише 15.10.2025 року, що встановлено відповідно до відкритих загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно з відповіддю на запит ДСР НПУ за підписом керівника управління інформаційно-аналітичних систем та захисту інформації Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_3 (вихідний № 71-03/4127/20 від 06.02.2020), зазначено, що усі документи, які суб`єкт декларування подав до інформаційно - телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (далі - ІТС Реєстр), зберігаються в ІТС Реєстр й автоматично оприлюднюються (за винятком конфіденційної інформації) у публічній частині ІС Реєстр відповідно до цього Порядку.

Дата в публічній частині ІС Реєстру відповідає фактичній даті подання документів суб`єктами декларування.

У своїх поясненнях ОСОБА_1 підтвердила факт несвоєчасної подачі щорічної декларації за 2023-й рік, відсутність у неї поважних причин.

Згідно з ч. 1 ст. 172-6 КУпАП відповідальність за вказаною статтею настає за умови несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Факт несвоєчасної подачі ОСОБА_1 відповідної декларації встановлений.

Таким чином, встановлено, та підтверджено факт несвоєчасного подання щорічної декларації депутатом Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області VІII скликання ОСОБА_1 , але склад правопорушення пов`язаного з корупцією за ч.1 ст.172-6 КУпАП та інша конструктивна ознака вказаної статті – відсутність поважних причин, і сам факт вчинення правопорушення особою, встановлюється лише протоколом (ст. 254 КУпАП).

Відповідно до ч. 1 ст. 172-6 КУпАП встановлюється відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Винні дії ОСОБА_1 підтверджені її поясненнями, протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язані з корупцією від 08.01.2026 року №21/2026 та іншими матеріалами справи.

Згідно положень статті 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-6 КУпАП, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративних правопорушень, особу правопорушниці: вік, соціальне положення, ступінь її вини та ставлення до вчиненого, суд вважає за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати адміністративне стягнення, в межах санкції статті, у виді мінімального штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850 гривень.

Також, суд приходить до висновку, що в даному випадку таке стягнення, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування, у зв`язку з чим, суд не вбачає підстав для накладення інших, більш суворих, видів стягнень.

Крім того вважається за необхідне в силу ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 665,60 грн.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 36, 172-6, 251, 268, 280, 283 КУпАП, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Ізмаїльським РВ УМВС України в Одеській області 14.03.2002 року, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), визнати винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративне правопорушення та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850,00 (вісімсот п`ятдесят гривень) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Ізмаїльським РВ УМВС України в Одеській області 14.03.2002 року, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), судовий збір в дохід держави в розмірі 665,60 (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок) гривень.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова про накладення адміністративного стягнення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя: Н.В.Баннікова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua