Постанова від 17 березня 2026 р. у справі №314/1416/26 — Вільнянський районний суд Запорізької області

Суд: Вільнянський районний суд Запорізької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Самовільне залишення військової частини або місця служби

Дата: 17 березня 2026 р.

Справа: №314/1416/26

Суддя: Кононенко І. О.

Справа № 314/1416/26

Провадження № 3/314/900/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.03.2026 м. Вільнянськ

Суддя Вільнянського районного суду Запорізької області Кононенко І.О., розглянувши матеріал, який надійшов із військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , місце служби та посада: солдат, кулеметник 2 гірсько-штурмового відділення 1 гірсько-штурмового взводу 8 гірсько-штурмової роти 3 гірсько-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_3 Міністерства оборони України, інші відомості суду не відомі,

за правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-11 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії А 1556 № 42, складеним 10.03.2026, солдат ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, проходячи військову службу на посаді кулеметника 2 гірсько-штурмового відділення 1 гірсько-штурмового взводу 8 гірсько-штурмової роти 3 гірсько-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_3 Міністерства оборони України 07.03.2026 не повернувся з відпустки за сімейними обставинами в тимчасове місце розташування підрозділу про що було здійснено відповідну доповідь. 09.03.2026 о 20 годині 00 хвилин солдат ОСОБА_1 самостійно повернувся в розташування підрозділу, пояснивши невчасне повернення ворожими ударами по м. Києву, відповідно наміру ухилятися не мав, а до місця несення служби повернувся при першій можливості. По прибутті військовослужбовця в розташування підрозділу було здійснено письмову доповідь командиром підрозділу.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. Доставлений не був.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його здійсненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяна майнова шкода.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Частина 3 статті 172-11 КУпАП, передбачає відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері порядку несення військової служби, забезпечення обороноздатності держави.

Об`єктивна сторона полягає у самовільному залишенні військової частини/місця служби або нез`явлення вчасно (без поважних причин) на службу, з відрядження, відпустки чи лікувального закладу.

Суб`єкт спеціальний-військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів.

Суб`єктивна сторона-умисел. Тобто, особа усвідомлює, що самовільно залишає частину і бажає цього.

Відтак, суд не може не дійти висновку, що умисел це форма вини, за якою особа усвідомлювала характер своєї діяльності, передбачала її наслідки та бажала або свідомо допускала їх настання.

Суд, вивчивши матеріали справи дійшов висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.

Так, із матеріалів справи вбачається, що 23.02.2026 ОСОБА_1 вибув у відпустку за сімейними обставинами з метою одруження. Подав заяву на термінове виготовлення паспорту ID. У паспорті вказана дата видачі-03.03.2026, проте фактична дата-09.03.2026. Із пояснень вбачається, що ОСОБА_1 мав повернутись 07.03.2026, однак у зв`язку з відсутністю паспорту не мав змоги купити залізничний квиток, відтак затримався у м. Києві протягом 7-8 березня поточного року. Через ворожі удари, дістатись автовокзалу вчасно не міг. Дочекавшись відбою повітряної тривоги 09.03.2026 попрямував до Міграційної служби, отримав паспорт, додав його в додаток BlaBla Car, купив квиток на автобус та попрямував до місця несення служби, що підтверджує відсутність умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.172-11 КУпАП.

Частиною 3 ст. 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Враховуючи зазначені принципи, слід констатувати, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд не може перебирати на себе функції захисту чи обвинувачення у справі, зокрема самостійно відшуковувати докази, змінювати фабулу інкримінованого правопорушення, викладену в протоколі (висувати обвинувачення чи змінювати його) тощо.

Натомість суддя, в межах протоколу про адміністративне правопорушення, на підставі поданих доказів встановлює фактичні обставини, які підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення та встановлює наявність складу адміністративного правопорушення відповідно до формулювання інкримінованого правопорушення (обвинувачення) викладеного в протоколі про адміністративне правопорушення, яке повинно відповідати диспозиції відповідної статті Кодексу України про адміністративне правопорушення.

За таких обставин, складений 10.03.2026 протокол про адміністративне правопорушення серії А 1556 № 42, не є належним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.

Таким чином, суд тлумачить усі сумніви на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 не доведена, а, отже, зважаючи на все вищевикладене, в його діях не вбачається складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 247, 283, 284, 294, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанову може бути оскаржено особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП, протягом 10 днів з дня її винесення.

Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області.

Суддя І.О. Кононенко

18.03.2026

Оригінал: reyestr.court.gov.ua