Рішення від 23 березня 2026 р. у справі №307/288/26 — Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/288/26

Провадження № 2/307/90/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Стецюк М.Д., секретар судового засідання Цех Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Вимоги мотивує тим, що 10 лютого 2024 року між нею і відповідачем ОСОБА_2 було укладено шлюб, який 10 лютого 2024 року було зареєстровано виконавчим комітетом Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, про що 10 лютого 2024 року складено відповідний актовий запис за №5. За час перебування у шлюбі з відповідачем у них дітей не народилося. На початку їхнього сімейного проживання у сім`ї було порозуміння та взаємна повага, за місцем постійного проживання у неї була робота, але для збереження сім`ї вона залишила роботу і поїхала за відповідачем до Чеської Республіки, бо розраховувала на створення міцної сім`ї. З часом між ними почали виникати сварки та непорозуміння, відповідач повністю заборонив їй спілкуватися із її батьками, хоча батьки наставляли її на збереження сім`ї і намагалися у всьому допомагати, надали їм для проживання житловий будинок із усіма зручностями, у якому вони проживали, самі перейшли проживати в інший житловий будинок, який потребував матеріальних вкладень. Між нею з відповідачем відбулася відверта розмова і вони прийняли погоджене рішення, що їхній шлюб є невдалим, що у них різні погляди на сімейне життя, що вони не підходять одне одному і кращим буде окремо, щоб вони не напружували відносин між собою, не ображали одне одного. Вона прагне шлюбні відносини розірвати, оскільки вони обоє молоді за віком і кожний із них може влаштувати своє особисте життя. Разом вони не проживають вже більше ніж півроку. Примирення із відповідачем вважає вже неможливим. У неї з відповідачем дітей не має, проте відповідач не бажає розірвати шлюб через органи ДРАЦС. Спільного майна у них немає. Враховуючи викладене просить шлюб укладений між нею та відповідачем розірвати.

27 січня 2026 року ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області відкрито провадження у справі та призначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач своїм правом щодо подачі відзиву на позовну заяву не скористався.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 не з`явилися, згідно поданої заяви представник просив справу розглянути без їх участі та просив позов задовольнити.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши всі обставини справи у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 сторони зареєстрували шлюб 10 лютого 2024 року у виконавчому комітеті Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області,про що зроблено актовий запис № 5 (а.с.9).

Згідно ч. 1 ст. 21 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 та ст. 25 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі, жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами 3, 4 ст. 56 СК України, передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Фактичні обставини щодо взаємин подружжя свідчать про те, що сімейне життя у сторін не склалося, у них відсутнє взаєморозуміння, а розлад в сім`ї має не тимчасовий характер, а тому при таких обставинах шлюб підлягає розірванню. Підстав для надання сторонам строку для примирення суд не знайшов.

Таким чином, аналізуючи та оцінюючи всі вищевикладені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що сім`я розпалася остаточно, шлюб існує лише формально і подальше його збереження суперечить інтересам сторін, а тому при таких обставинах шлюб підлягає розірванню.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,який зареєстровано 10 лютого 2024 року у виконавчому комітеті Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, за актовим записом №5 - розірвати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відомості про учасників справи:

Позивачка – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , житель: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення суду складений 24 березня 2026 року.

Суддя М.Д. Стецюк