Вирок від 17 березня 2026 р. у справі №607/10203/24 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2026 Справа №607/10203/24 Провадження №1-кп/607/425/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024211060000002 від 01 січня 2024 року про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Тернопіль, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей, ФОП, аспіранта ЗУНУ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь - який час повернутися в Україну.

Верховною Радою України 24.02.2022 прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ, яким затверджено Указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який триває по даний час.

Згідно ч.3 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводяться тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 (надалі - Закон).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.8 Закону в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 20.12.2023 близько 18 години 00 хвилин біля готелю «Галичина» по вул. Чумацькій, 1 в м. Тернопіль Тернопільської області, обвинувачений ОСОБА_3 при розмові з ОСОБА_6 , дізнався про те, що останній має намір виїхати за межі України на роботу. В цей час у обвинуваченого ОСОБА_3 , який достовірно знав про встановлені на період дії воєнного стану правила перетину державного кордону України, виник злочинний умисел, направлений на організацію в незаконному переправленні ОСОБА_6 через державний кордон України, за попередньою змовою із особою (матеріали стосовно якої виділено в окреме кримінальне провадження), керівництво такими діями та сприяння їх вчиненню порадами, з корисливих мотивів за грошову винагороду 9 000 доларів США.

Реалізуючи свій злочинний намір, 03.01.2024 близько 14 години 00 хвилин, перебуваючи в салоні автомобіля марки «Tesla» (д.н.з. НОМЕР_1 ), який був припаркований по правій стороні від центрального входу у Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Тернопільській області, що знаходиться за адресою: вул. Стрийська, 5 с. Підгороднє Тернопільського району Тернопільської області, обвинувачений ОСОБА_3 при розмові з ОСОБА_6 повідомив, що має можливість організувати йому перетин державного кордону України в м. Могилів-Подільський Вінницької області. В подальшому обвинувачений ОСОБА_3 запропонував проїхати до особи (матеріали стосовно якої виділено в окреме кримінальне провадження), яка перебувала за адресою: ринок «Західний» с. Петриків Тернопільського району. Перебуваючи у приміщенні магазину обвинувачений ОСОБА_3 за попередньою змовою із особою (матеріали стосовно якої виділено в окреме кримінальне провадження) повідомили ОСОБА_6 , що мають можливість організувати йому перетин державного кордону України в м. Могилів-Подільський Вінницької області, де його зустрінуть знайомі і автомобілем перевезуть майже до самого кордону з Молдовою, після чого по команді потрібно буде вийти з автомобіля та швидко перейти українсько-молдовський кордон, де його зустрінуть знайомі та на човні переправлять через річку в Республіку Молдова за грошову винагороду у сумі 9000 доларів США.

Надалі, продовжуючи реалізувати свої злочинні дії, та діючи з єдиним умислом, 04.01.2024 близько 14 години 30 хвилин обвинувачений ОСОБА_3 за попередньою змовою із особою (матеріали стосовно якої виділено в окреме кримінальне провадження) запропонували ОСОБА_6 зустрітись біля готелю «Глобус», що знаходиться за адресою: вул. Степана Будного, 18 с. Петриків Тернопільського району Тернопільської області. Перебуваючи в салоні автомобіля марки «Tesla» (д.н.з. НОМЕР_1 ), який був припаркований на парковці навпроти центрального входу у готель «Глобус», що знаходиться за адресою: вул. Степана Будного, 18 с. Петриків Тернопільського району Тернопільської області, обвинувачений ОСОБА_3 при розмові з ОСОБА_6 повідомив, що має можливість організувати йому перетин державного кордону України в м. Могилів-Подільський Вінницької області за грошову винагороду у сумі 9000 доларів США, частину з яких в сумі 5 000 доларів США необхідно перевести у криптовалюту та запропонував зустрітись у вечірню пору.

В подальшому, обвинувачений ОСОБА_3 , 04.01.2024 близько 16 години 30 хвилин, перебуваючи у приміщенні пункту обміну валют ТОВ «Ліберті фінанс», що знаходиться за адресою: м. Тернопіль вул. Руська, 16 Тернопільської області, діючи з прямим умислом, переслідуючи єдиний злочинний намір, спрямований на організацію та сприяння в незаконному перетині державного кордону України, з корисливих мотивів, одержав від ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 5000 доларів США (за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ станом на 04.01.2024 становить 190 600 гривень), як вигоду за організацію незаконного перетину ОСОБА_6 державного кордону України.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.3 ст.332 КК України, тобто в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприяння їх вчинення порадами, за попередньою змовою групою осіб, вчиненій з корисливих мотивів.

Під час судового розгляду, обвинувачений та прокурор повідомили суд про досягнуту між ними угоду про визнання винуватості від 18.03.2026, згідно якої сторони угоди підтвердили формулювання обвинувачення.

В судовому засіданні прокурор підтримав угоду, яка укладена між прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , складеної в присутності захисника ОСОБА_5 , про визнання винуватості від 18 березня 2026 року, згідно якої сторони дійшли згоди щодо визнання винуватості, правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.3 ст.332 КК України, виду та міри покарання обвинуваченому.

Під час судового засідання ОСОБА_3 свою вину визнав у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України та надав суду згоду на затвердження угоди про визнання винуватості, вказавши, що він повністю розуміє свої права та характер обвинувачення за ч.3 ст.332 КК України, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, які йому роз`яснені судом.

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_3 показав, що вказана угода про визнання його винуватості укладена ним з прокурором добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Також обвинувачений зрозумів роз`яснені судом права, передбачені п.1 ч.4 ст.474 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні просив затвердити угоду.

Згідно п.1 ч.4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Перевіривши угоду на відповідність нормам кримінального процесуального та кримінального законодавства, суд дійшов висновку, що укладена між прокурором та обвинуваченим угода не суперечить вимогам ст.472 КПК України, оскільки містить всі необхідні реквізити, а її умови щодо визначення міри покарання узгоджується із принципами призначення покарань.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.1-4 ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 , згідно ст.66 КК України є: визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, шляхом надання викривальних та правдивих показань у кримінальному провадженні №12024211040000591 від 04.03.2024 стосовно ОСОБА_7 , добровільне звернення внесених коштів як застави в розмірі 242240 грн та окремого внеску в сумі 150000 грн на потреби Збройних сил України.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

З врахуванням всіх встановлених обставин у кримінальному провадженню, ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, зокрема вчинення кримінального правопорушення у молодому віці, відсутність судимості, наявності на утриманні двох малолітніх дітей, позитивних характеристик, наявності пом`якшуючих обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме : повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, шляхом надання викривальних показань стосовно ОСОБА_7 , добровільне звернення внесених коштів як застави та власних коштів на потреби Збройних сил України та відсутністю обтяжуючих покарання обставин, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання із застосуванням положень ч.ч.1, 2 ст.69 КК України, перейшовши до іншого більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч.3 ст.332 КК України у виді пробаційного нагляду, згідно ст.59-1 КК України, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без конфіскації майна, виходячи з того, що саме таке покарання буде відповідати вчиненому обвинуваченим кримінальному правопорушенню і буде достатнім для його виправлення та попередження вчиненню нових злочинів, а також вказане покарання обумовлене укладеною сторонами кримінального провадження угодою про визнання винуватості.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, не встановлено.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим і призначенням обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Керуючись ст.ст.469, 474, 475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду від 18 березня 2026 року про визнання винуватості укладену між прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , складеної в присутності захисника ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024211060000002 від 01.01.2024.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням узгоджене сторонами угоди покарання із застосуванням ч.1, ч.2 ст.69 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 5 (п`ять) років без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без конфіскації майна.

На підставі ч.2 ст.59-1 КК України на період пробаційного нагляду покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених ст.394 КПК України, з врахуванням обмеження права оскарження даного вироку відповідно до ч.2 ст.473 КПК України, до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддяОСОБА_1