Рішення від 22 березня 2026 р. у справі №481/116/26 — Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 481/116/26

Провадж.№ 2/481/249/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 року м. Новий Буг

Суддя Новобузького районного суду Миколаївської області Васильченко-Дрига Н.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників цивільну справу за позовною заявою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» Романенка Михайла Едуардовича до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

03.02.2026 року представником позивача ТОВ «Діджи Фінанс» Романенком М.Е. сформовано в системі "Електронний суд" позовну заяву та подано до суду позов до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором №2013914801_CARD від 10.11.2016 в розмірі 46649,88 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн., та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн..

Свої позовні вимоги аргументує тим, що 10.11.2016 року між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2013914801_CARD, відповідно до умов якого відповідачу надано кредитні кошти в сумі 26300,00 грн. 15.03.2024 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу №15/03/24, відповідно до якого відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором №2013914801_CARD від 10.11.2016 року. Згідно договору факторингу сума боргу перед новим кредитором є обґрунтованою та документально підтверджено, що становить 46649,88 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 29854,21 грн.; заборгованість за відсотками – 16795,67 грн.

Ухвалою судді від 11 лютого 2026 року справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи з повідомленням.

Відповідачу в п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження подати суду відзив на позовну заяву та всі наявні в нього докази, які стосуються предмету спору, з одночасним направленням копії відзиву та додатків до нього всім учасникам справи та наданням суду доказів про здійснення вказаних дій (ст. 178 ЦПК України), а також в п`ятиденний строк з моменту отримання відповіді на відзив надати суду заперечення на вказану відповідь, з одночасним направленням копії заперечення та додатків до нього всім учасникам справи та наданням суду доказів про здійснення вказаних дій (ст.180 ЦПК України).

Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін з повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін від сторін у справі не надходили.

Судом встановлено, що 10.11.2016 між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2013914801_CARD.

15.03.2024 між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладений договір факторингу №15/03/24, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №2013914801_CARD від 10.11.2016 року.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Зі змісту позовної заяви установлено, що 10.11.2016 між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2013914801_CARD. За даним кредитним договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит, в розмірі визначеному кредитним договором, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі, додатках до нього та в Правилах надання і повернення кредиту, що розміщені на офіційному веб-сайті Кредитодавця.

Таким чином, ОСОБА_1 уклала кредитний договір №2013914801_CARD від 10.11.2016 із АТ «ОТП БАНК» та відповідачу надано кредитні кошти, відповідно до умов та згідно порядку, визначеному кредитним договором, в сумі 26300,00 грн.

15.03.2024 між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладений договір факторингу №15/03/24, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №2013914801_CARD від 10.11.2016.

Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу №15/03/24 від 15.03.2024 року сума боргу ОСОБА_1 перед новим кредитором (ТОВ «Діджи Фінанс») становить 46649,88 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 29854,21 грн.; заборгованість за відсотками – 16795,67 грн.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Частиною 1 статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно зі ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вбачається з положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу. Одночасно, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Під час розгляду справи судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 10.11.2016 року між АТ«ОТП БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2013914801_CARD, за умовами якого банк надає позичальнику кредит на придбання товару та послуг у продавця ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» у загальному розмірі 8720,84 грн., строк кредиту – 16 місяців, та сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0,01% річних, сплата першого внеску 900,00 грн.

Згідно з рахунком-фактурою №132ФТ-0081-1545990 від 10.11.2016, виданим ТОВ «САВ-Дістрибьюшн», покупцем було придбано рідкокристалічний телевізор Bravis Led-32D3000 Smart+T2 black 1 шт.; послуга «Екстра Сервіс» 1 шт.; послуга страховий продукт «Мастер Сервіс» Фокстрот 1 шт.; послуга страховий платіж «Кредит без турбот» Фокстрот 1 шт. Загальна сума 9370,84 грн. Факт оплати підтверджується копією фіскального чека ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» магазин «Фокстрот» від 10.11.2016, в якому відображено придбання вищевказаного телевізора та супутніх послуг на загальну суму 9377,80 грн.

Крім того, матеріали справи містять специфікацію до кредитного договору, видану ТОВ «САВ-Дістрибьюшн», яка підтверджує передачу покупцеві товару та супутніх послуг. Вартість 9370,84 грн. Сума належна до перерахування – 8470,84 грн. Сума початкового внеску 900,00 грн.

У документі також міститься посилання на укладення кредитного договору №2013914801_CARD з АТ «ОТП Банк» (програма кредитування), а сама накладна підписана сторонами та скріплена печаткою постачальника, що підтверджує факт відпуску товару покупцеві.

Всупереч умов кредитного договору ОСОБА_1 не виконала свої зобов`язання по поверненню кредитних коштів.

Відповідно до складеного АТ «ОТП Банк» розрахунку заборгованості за кредитним договором №2013914801_CARD станом на 15.03.2024 становить 46649,88 грн.

15.03.2024 між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладений договір факторингу №15/03/24, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №2013914801_CARD від 10.11.2016.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно зі ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як передбачено ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Суд зазначає, що позивачем доведено факт отримання кредиту та наявності заборгованості у відповідача.

Водночас суд не погоджується з наданим позивачем розрахунком з огляду на таке.

У позовній заяві представник позивача посилається на те, що відповідачу надано кредитні кошти, відповідно до умов та згідно порядку, визначеному кредитним договором, в сумі 26300,00 грн.

Разом з тим, за умовами кредитного договору № 2013914801 від 10.11.20161, зокрема п. 1.1, сторонами передбачено надання кредиту у розмірі 8720,00 грн.

ТОВ «Діджи Фінанс» не надало суду належних і допустимих доказів на підтвердження надання ОСОБА_1 кредиту у розмірі 26300,00 грн.

З наявного у матеріалах справи графіку платежів та розрахунку сукупної вартості кредиту, який є додатком № 1 до кредитного договору № 2013914801 ОСОБА_1 за період з 12.12.2016 по 10.03.2018 нараховано загальну вартість кредиту у розмірі 9506,28 грн, з яких: 8720,84 грн. сума кредиту за договором, 0,56 грн. – проценти за користування кредитом, 784,88 грн. – комісія за обслуговування кредитної заборгованості.

Отже, суд вважає доведеною обставину отримання відповідачем грошових коштів у розмірі 8720,84 грн. у порядку та на умовах, що визначені укладеним кредитним договором, а тому дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення заборгованості 9506,28 грн., відповідно до графіку платежів.

В іншій частині позов задоволенню не підлягає, оскільки розрахунок заборгованості, на який посилався позивач у позові, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, а отже, не є належним доказом наявності заборгованості. Такий розрахунок з зазначенням конкретного розміру заборгованості є документом, що створений самим кредитором, а, відтак, інформація, зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає позивач.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Щодо витрат на правничу допомогу.

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача судові витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги у сумі 7 000,00 грн.

На виконання вимог ч. 3 ст. 137 ЦПК України позивачем до позову додано: договір №42649746 про надання правової допомоги від 01.07.2025 року, додаткова угода №2013914801-CARD, детальний опис робіт (наданих послуг) від 27.11.2025 року, акт наданих послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 27.11.2025 року, згідно якого вартість наданих послуг складає 7000,00 грн.

Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу відповідачем суду не подавалося.

Враховуючи вищенаведене з відповідачки ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» необхідно стягнути 7000 грн. витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача в сумі 9506,00 грн, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 542,54 грн (9506,28/46649,88*2662,40).

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість в розмірі 9506 (дев`ять тисяч п`ятсот шість) гривень 28 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судові витрати за надання правничої допомоги в розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» витрати по сплаті судового збору в розмірі 542 (п`ятсот сорок два) гривень 54 копійок.

В задоволенні іншої частини позову, відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення, а вразі проголошення лише вступної та резолютивної частин або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Наталя ВАСИЛЬЧЕНКО-ДРИГА