Постанова від 23 березня 2026 р. у справі №473/999/26 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/999/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

"24" березня 2026 р. місто Вознесенськ

Суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Зубар Н.Б., за участю секретаря судових засідань Нікітченко М.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходить службу в НОМЕР_1 військовий по контракту з 2019 року, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , живе в АДРЕСА_2 , має статус учасника бойових дій, обліковий номер картки платника податків НОМЕР_2

В С Т А Н О В И В:

У протоколі про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №605312 від 03.03.2026 року поліцейським, який склав цей протокол, зазначено, що: «03.03.2026 року близько 15-45 год. в с.Прибужани по вул.Одеська 15 водій ОСОБА_1 , керуючи т/з ВАЗ 21061 д/н 586-080к з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме зіниці очей не реагують на світло та тремтіння пальців рук, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у КП «КНП ВБЛ» ВМР відмовився, даний факт відмови зафіксовано на нагрудну бодікамеру Тексар 4500, а факт керування ТЗ на автомобільний реєстратор».

Згідно з протоколом водій відмовився надавати пояснення, ніякі документи у водія не вилучались.

Дії ОСОБА_1 особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, кваліфіковані як порушення п.2.5 ПДР та за ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання, яке було призначено на 24 березня не з`явився, про час та місце слухання справи був повідомлений смс-повідомленням на номер телефону, що є у його заяві у попередній справі №473/725/26, так як в справі №473/999/26 заява про отримання смс-повідомлення (аркуш 5) поліцією не заповнена. Згідно довідки виклик отримано 10.03.2026 року (аркуш справи 8).

ОСОБА_1 заяв чи клопотань про відкладення слухання справи чи про поважні причини неприбуття до суду не подав, тому розгляд справи відбувся у його відсутності згідно із положеннями ст.268 КУпАП.

Окрім протоколу серія ЕПР1 №605312 від 03.03.2026 року до матеріалів справи долучені відеозаписи, зроблені поліцією під час оформлення матеріалів провадження.

Так на відеофайлах зафіксовано, що водія ОСОБА_1 було зупинено поліцією під час керування тз за порушення ПДР. Водій повідомляє, що тільки виїхав з суду. ОСОБА_1 повідомляє про рішення суду. О 16.03-16.04 год. поліцейський говорить водієві, що на його думку є знак, що водій перебуває у стані наркотичного сп`яніння (ніяких ознак цього поліцейський не називає) та що це може перевірити лише лікар. Пропонує пройти огляд в лікарні, водій не бажає. Після чого поліцейській оформляють матеріали провадження.

Також у справі є направлення для проходження огляду водія ОСОБА_1 для визначення стану наркотичного сп`яніння в лікарні від 03.03.2026 року (без зазначення часу), в якому зазначено, що огляд не проводився через відмову водія та копія постанови серія ЕНА №6760050 від 03.03.2026 р. стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.126, ч.5 ст.121 КУпАП.

Суд розглядає справу в межах обвинувачення, що визначено протоколом, та має перевірити чи підтверджують надані докази пред`явлене особі обвинувачення.

У протоколі про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №605312 від 03.03.2026 року зазначено, що: «03.03.2026 року близько 15-45 год. в с.Прибужани по вул.Одеська 15 водій ОСОБА_1 , керуючи т/з ВАЗ 21061 д/н 586-080к з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме зіниці очей не реагують на світло та тремтіння пальців рук, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у КП «КНП ВБЛ» ВМР відмовився»

Проте оглянуте відео не містить доказів того, що поліцейський встановив у ОСОБА_1 саме ці ознаки стану наркотичного сп`яніння – поліцейський такі ознаки не називає та відразу пропонує водієві проїхати до лікарні.

Згідно із «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року за №1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 11.11.2015 року за №1413/27858, а саме пунктом 2 Розділу І зазначеного Наказу визначено, що: «Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану».

Ознаки наркотичного чи іншого сп`яніння наведені в п.п.3 та 4 Розділу І Наказу Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року за №1452/735, а саме:

«3. Ознаками алкогольного сп`яніння є:

запах алкоголю з порожнини рота;

порушення координації рухів;

порушення мови;

виражене тремтіння пальців рук;

різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;

поведінка, що не відповідає обстановці.

4. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:

наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);

звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;

сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;

почервоніння обличчя або неприродна блідість»

Оглянуте в судовому засіданні відео не містить даних про те, що поліцейський встановив у водія при зупинці керованого водієм т/з ті ознаки наркотичного сп`яніння, які він вказав в протоколі про адміністративне правопорушення, такі ознаки поліцейський на відео не називає, жодної з них.

Вирішуючи цю справу, суд враховує, що винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об`єктивну істину у справі.

Згідно ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до положень ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Згідно практики ЄСПЛ (рішення від 30 травня 2013 року у справі «Малофєєва проти росії» (Malofeyeva v.Russia), заява №36673/04); рішення від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти росії» (Karelin v. Russia), заява №926/08) у випадку «коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

За змістом статей 7, 251, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється тільки щодо правопорушника і підставою для її розгляду є протокол про адміністративне правопорушення, тобто справа розглядається в межах протоколу про адміністративне правопорушення та на підставі доказів, зібраних особами, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.

Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення обмежений лише тими обставинами правопорушення, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.

Слід зазначити, що порядок збору і процесуального закріплення доказів визначений законодавством України про адміністративні правопорушення, а тому як доказ протокол про адміністративне правопорушення може бути використаний у відповідній справі тільки в тому випадку, якщо він складений в порядку і з джерел, передбачених цим законодавством.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, виходячи з положень ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Положеннями ч.1 ст.11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948 р. та ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950 р. передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься й в ст.62 Конституції України.

Відповідно до ст.7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Суд не має право самостійно збирати докази на шкоду особі, що притягується до відповідальності, зібрання доказів та їх надання до суду є обов`язком осіб, що складають протоколи про адміністративні правопорушення, тоді як на відео поліцейський не встановив та не назвав у водія ті ознаки, які б дозволяли вимагати проходження водієм огляду на стан наркотичного сп`яніння, які вказані в протоколі, - тому на підставі положень п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі слід закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ч.1 ст.130, п.1 ч.1 ст.247, 283-285 КпАП України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Копію постанови надіслати ОСОБА_1 , оскільки розгляд справи відбувся без його участі.

Постанова може бути оскаржена через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня вручення постанови особі, що притягується до відповідальності.

Суддя Н.Б.Зубар