Постанова від 23 березня 2026 р. у справі №473/1004/26 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/1004/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

"24" березня 2026 р. місто Вознесенськ

Суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Зубар Н.Б., за участю секретаря судових засідань Нікітченко М.Р., особи, яка притягується до відповідальності, - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, про притягнення до відповідальності за ст.173 КУпАП

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м.Вознесенськ Миколаївської області, зареєстрована та проживає адресою АДРЕСА_1 , обліковий номер картки платника податків НОМЕР_1

В С Т А Н О В И В:

У протоколі серія ВАД №875232 від 02.03.2026 року в розділі склад адміністративного правопорушення поліцейським, який склав цей протокол, зазначено, що: «02.03.2026 року близько 16-00 год., перебуваючи за адресою м.Вознесенськ, вул.Київська, 50 у громадському місці висловлювалася ОСОБА_1 нецензурною лайкою в бік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушила громадський порядок і спокій громадян».

В протоколі потерпілою зазначена ОСОБА_2 , свідок ОСОБА_3 .

Дії ОСОБА_1 поліцією кваліфіковані за ст.173 КУпАП.

ОСОБА_1 пояснила, що з ОСОБА_4 , що є сусідом, у неї постійно конфлікт, вона викликала дільничого. Зазначила, що вона нецензурно не висловлювалася. Навпаки сусідка її ображала. Вона теж писала заяви на сусідів та до них приїжджала поліція. Вказала, що у них загальний двір та сусіди живуть навпроти, знищують її рослини. Конфлікти з сусідами вже тривалий час, більше 3 років. Вказала, що стосовно ОСОБА_5 вона нецензурно не висловлювалася, натомість ОСОБА_5 її ображала, казала, що вона беззуба бомжиха.

Окрім протоколу ВАД №875232 від 02.03.2026 року судом було досліджено долучені до нього матеріали та встановлено, що вони не підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, а саме дрібного хуліганства.

До справи долучено рапорт чергового Вознесенського РУП від 02.03.2026 р. про те, що було зареєстровано заяву за №2725 від 02.03.2026 р. як умисне пошкодження майна. До служби 102 надійшло повідомлення про те, що за адресою АДРЕСА_2 заявниця повідомила, що на протязі дня сусідка ОСОБА_6 пошкодила стіл, стілець, виноград два кущі. Заявник ОСОБА_7 .

Згідно з протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 02.03.2026 року ОСОБА_3 зазначив, що 02.03.2026року близько 16-00 год. за адресою АДРЕСА_2 громадянка на ім`я ОСОБА_6 пошкодила виноград в кількості 2 шт., один стілець та стіл. Сума матеріального збитку 3000 грн.

В письмових поясненнях, наданих поліції, ОСОБА_2 вказала, що 02.03.2026 р. близько 16 год. їй зателефонував батько, повідомив, що прийшов до матері, побачив поломані речі, а саме стілець, стіл, а також зрізане стебло винограду. Вона відразу приїхала на місце, через деякий час викликала наряд поліції, щоб зафіксувати даний факт. Під час розмови сусідка на ім`я ОСОБА_6 почала її ображати словами нецензурної лайки, на зауваження не реагувала.

ОСОБА_1 поліції пояснила, що вранці 02.03.2026 р. вона вийшла з свого двору та помітила свіже обірване листя з рослини плюща, обплетеного на її паркан. Після чого взяла пилку, пішла до сусідів, що живуть навпроти в квартирі АДРЕСА_3 , та пошкодила їхні рослини, а саме виноград, який росте біля їх домоволодіння. Зазначила, що з сусідом на протязі тривалого часу відбуваються конфлікти та неприязнені відносини. На її думку сусід обливає її плюща отрутою. Вказала, що нецензурною лайкою не висловлювалася.

ОСОБА_3 поліції пояснив, що 02.03.2026 р. близько 16-00 год. він прийшов за місцем проживання і побачив, що пошкоджено його виноград, що росте біля будинку, стілець, що знаходиться біля дверей, та стіл. До нього підійшла його сусідка ОСОБА_6 і повідомила, що це вона зробила через те, що він нібито налив кислоту на її плющ. Вказав, що кислоту він не лив. З даною сусідкою постійно виникають конфліктні ситуації, сума матеріальних збитків становить близько 3000 грн.

Зазначив, що сусідка ОСОБА_6 ображала ОСОБА_8 нецензурною лайкою.

Суд має право врахувати як доказ письмові пояснення, надані поліції, оскільки відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 серпня 2023 року у справі №208/712/19 визначено, що: «Положення КУпАП не містять заборони використовувати у судовому рішенні письмові пояснення, надані службовій особі правоохоронного органу».

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ст.173 КУпАП.

Так стаття ст.173 КУпАП передбачає адміністративне стягнення за вчинення особою дрібного хуліганства, тобто вчинення нецензурної лайки в громадських місцях, образливого чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Ознакою об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, - є місце його вчинення, до якого законодавець відніс громадські місця. Поняття «громадські місця» визначено у Законі України від 22.09.2005 року №2899-IV «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення», стаття 1 якого передбачає, що громадське місце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під`їзди, а також підземні переходи, стадіони. У даній справі відсутні докази того, що ОСОБА_1 вчинила дрібне хуліганство, а саме висловлювалася нецензурно в громадському місці, образливо чіплялась до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Суб`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі та характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хуліганство» №10 від 22 грудня 2006 року визначено, що при розгляді адміністративних та кримінальних справ про хуліганство необхідно встановити всі фактичні обставини справи, в тому числі спрямованість умислу, мотиви, мету, характер дій кожного з учасників хуліганства, з`ясувати чи порушив підсудний своїми діями громадський порядок, чи були вони вчинені з мотивів явної неповаги до суспільства, чи супроводжувалися особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, а також з`ясувати причини й умови, що призвели до вчинення хуліганства. Мотивом хуліганства є неповага до суспільства, однак причини вчинення таких дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість) чи з розгнузданого самолюбства, пов`язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки. Тобто з об`єктивної сторони хуліганство, незалежно від виду відповідальності, характеризується порушенням громадського порядку та має бути вчинено в громадському місці, а з суб`єктивної - умисною виною та мотивом явної неповаги до суспільства.

Велика Палата Верховного Суду в своїй Постанові від 03.07.2019 року справа №288/1158/16-к) зазначила таке: «15. За відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства».

Як зазначено в протоколі серія ВАД №875232 від 02.03.2026 року в розділі склад адміністративного правопорушення поліцейським, який склав цей протокол, до хуліганських дій ОСОБА_1 поліцією віднесено те, що остання виражалася нецензурною лайкою в бік своєї сусідки ОСОБА_2 .

З інших матеріалів провадження вбачається, що конфлікт стався між сусідами стався через знищене майно та рослини, а не через мотиви очевидної неповаги до суспільства, громадського порядку чи спокою громадян. Конфлікт між сусідами згідно з поясненнями ОСОБА_1 має тривалий характер.

Згідно із п.15 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року №10 «Про судову практику у справах про хуліганство» - суди не повинні застосовувати заходи адміністративного стягнення, передбачені ст.173 КпАП, щодо осіб, дії яких містять ознаки злочинів (самоправство, завдання побоїв, заподіяння легких тілесних ушкоджень та ін.) або проступків, що не є дрібним хуліганством.

Згідно досліджених судом доказів вбачається, що в даному випадку відсутні дії, які згідно із ст.173 КУпАП становлять об`єктивну та суб`єктивну сторону даного правопорушення і матеріалами справи такі дії ОСОБА_1 не підтверджені.

Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо встановлено, що в діях особи відсутні подія і склад адміністративного правопорушення. Оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що вони не доводять наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, тому провадження слід закрити з підстав, що передбачені ч.1 п.1 ст.247 КУпАП.

Щодо можливого пошкодження майна та відшкодування спричиненої майнової шкоди, то такі дії не охоплюються диспозицією ст.173 КУпАП, та питання про відшкодування шкоди може бути вирішено в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст.173, 247, 283-285 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , через відсутність в її діях складу правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту винесення постанови до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області.

Суддя Н.Б.Зубар