Рішення від 22 березня 2026 р. у справі №454/4213/25 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 454/4213/25

пр.№ 2/464/1124/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2026 року Сихівський районний суд м.Львова в складі:

головуючої – судді - БЕСПАЛЬОК О.А.,

при секретарі судових засідань – БРИНОШ А.Я.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Львові цивільну справу за позовом

Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з неї заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 20 січня 2009 року у розмірі 49916 грн. 09 коп. та понесені судові витрати.

Позов мотивує тим, що ОСОБА_2 звернулася до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву №б/н від 20 січня 2009 року та приєдналася до умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms. Клієнт не міг приєднатися до іншої редакції і саме ця редакція надається до позовної заяви, оскільки це умови публічного договору, то суд має можливість самостійно перевірити відповідність умов та тарифів, що додаються до позовної заяви, та умов та тарифів сайті банку, що діяли на дату підписання заяви. 20 січня 2009 року відповідачкою також була підписана довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду». В цій же довідці відповідачка власним підписом підтвердила, що «з фінансовими умовами надання кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», що зазначені у довідці, і прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів ознайомлена». Під час підписання заяви відповідчка мала прізвище « ОСОБА_3 », в подальшому змінила на « ОСОБА_4 ». Таким чином, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 є однією особою. На підставі вищевказаної анкети-заяви відповідачці відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 50000 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку та випискою по рахунку. Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту відповідачка отримала згідно довідки про видані картки кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії – 12/11, тип - Універсальна. Після спливу строку дії першої картки відповідачкою для можливості користування рахунком додатково отримані нові картки. Відповідачка після отримання картки за умовами укладеного з банком договору здійснила дії щодо проведення її активації, користувалася карткою, а також отримувала кредитні кошти з власної ініціативи. В процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки на 40,8% річних. 13 червня 2022 року відповідачка підписала паспорт споживчого кредиту, в якому наявна інформація про розмір відсоткової ставки. Далі у процесі користування рахунком 13 червня 2022 року відповідачкою підписано заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, на підставі якої отримано додаткову кредитну картку номер - № НОМЕР_2 , строк дії – 06/26, тип - Універсальна GOLD, а також погоджені інші суттєві умови користування кредитним рахунком. Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачкою підписано власноруч. На момент підписання зазначеної вище заяви відповідачка мала заборгованість. Тобто відповідачка була належним чином повідомлена про умови кредитування зокрема щодо сплати відсотків. Починаючи з 13 червня 2022 року відсотки нараховувалися відповідно до підписаної відповідачкою заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, а саме згідно п.1.3. у розмірі 40,8%. АТ КБ «Приват Банк» свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачці можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором. Відповідачка свої зобов`язання за вказаним договором з повернення отриманих коштів належним чином не виконав, у зв`язку із чим станом на 19 жовтня 2025 року у відповідачки перед банком виникла заборгованість у вищезазначеному розмірі, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, одночасно з позовними вимогами просить розгляд справи проводити за його відсутності представника, проти заочного розгляду справи не заперечує, позов підтримує в повному обсязі та просить такий задоволити.

Відповідачка у судове засідання повторно не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про дату, час і місце судового засідання шляхом скерування повістки на адресу зареєстровану адресу проживання, причин неявки не повідомила та не подала відзив на позовну заяву, а тому відповідно до ст.280 ЦПК України, за згодою позивача, судом здійснено заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою сторін відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 05 листопада 2025 року матеріали справи передано до Сихівського районного суду м.Львова за підсудністю.

05 січня 2026 року матеріали справи надійшли до суду.

07 січня 2026 року ухвалою Сихівського районного суду м.Львова позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено до судового розгляду на 26 січня 2026 року.

Ухвалою від 26 січня 2026 року розгляд справи відкладено до 09 лютого 2026 року, у зв`язку з неявкою відповідачки.

Ухвалою від 09 лютого 2026 року розгляд справи відкладено до 24 лютого 2026 року, у зв`язку з неявкою відповідачки та відсутністю належного повідомлення про розгляд справи.

Ухвалою від 24 лютого 2026 року розгляд справи відкладено до 09 березня 2026 року, у зв`язку з неявкою відповідачки та відсутністю належного повідомлення про розгляд справи.

Ухвалою від 09 березня 2026 року розгляд справи відкладено до 23 березня 2026 року, у зв`язку з неявкою відповідачки.

З`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 звернулася до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву №б/н від 20 січня 2009 року та приєдналася до умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms.

20 січня 2009 року відповідачка також була підписана довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду». В довідці відповідачка власним підписом підтвердила, що з фінансовими умовами надання кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», що зазначені у довідці, і прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів ознайомлена. Вказана довідка містить інформацію щодо сплати відсотків залежно від типу картки.

На підставі підписаної заяви ОСОБА_2 відкрито картковий рахунок.

Для користування кредитним картковим рахунком ОСОБА_2 отримала кредитну картку № НОМЕР_1 , строк дії – 12/11, тип – Універсальна.

Крім того, як вбачається з довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_2 , кредитний ліміт останньої неодноразово збільшувався та зменшувався, у максимальному розмірі до 50000 грн.

Відповідачка після отримання картки за умовами укладеного з банком договору здійснила дії щодо проведення її активації, користувалася карткою, а також отримувала кредитні кошти. Активація нею картки та користування картковим рахунком та кредитними коштами свідчать про укладення сторонами кредитного договору.

Викладене підтверджено наданими позивачем письмовими доказами, зокрема, розрахунком заборгованості, випискою по рахункам відповідачки.

Після закінчення строку дії попередньої картки, ОСОБА_2 видалась нові: кредитна картка номер - НОМЕР_3 , строк дії – 12/11, тип - універсальна; кредитна картка номер - НОМЕР_4 , строк дії – 04/14, тип - універсальна; кредитна картка номер - НОМЕР_5 , строк дії – 01/18, тип - універсальна; кредитна картка номер - НОМЕР_6 , строк дії – 04/18, тип – універсальна gold; кредитна картка номер - НОМЕР_7 , строк дії – 07/18, тип – універсальна з фото; кредитна картка номер - НОМЕР_8 , строк дії – 03/22, тип – універсальна gold.

Також відповідачка підписала паспорт споживчого кредиту від 13 червня 2022 року, в якому також наявна інформація про відсоткові ставки по кредитування по картковим рахункам.

13 червня 2022 року відповідачкою власноруч підписано заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погоджені такі умови: тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 50000 грн.; тип кредитної карти: картка «універсальна gold»; строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією, процентна ставка, відсотків річних: 40,08%; кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту; розмір мінімального обов`язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення; проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00%.

На підставі підписання заяви ОСОБА_2 отримана додаткова кредитна картка номер - № НОМЕР_2 , строк дії – 06/26 , тип - універсальна gold, а також погоджені інші суттєві умови користування кредитним рахунком.

При цьому, на момент підписання зазначеної вище заяви відповідачка мала заборгованість, що вбачається із виписки по рахунку та розрахунку заборгованості.

Починаючи з 13 червня 2022 року відсотки нараховувалися відповідно до підписаної відповідачкою заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, а саме згідно п.1.3. у розмірі 40,8%.

Як вбачається з виписки за рахунком, відповідачка активно користувалася наданим кредитом.

При цьому, банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін`юсту від 12 квітня 2012 року №578/5, а також позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 554/4300/16-ц, якою крім того зроблено висновок, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій, а тому є належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до положень постанови Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №200/564/18 доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Пунктом 5.6 Положення про організацію оперативної діяльності у банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254, виписка з особового рахунку клієнта є первинним документом та підтвердженням виконаних за день операцій. Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75.

Згідно з правовими висновками, наведеними в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі №204/2972/20 (провадження № 61-168 св 21) виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи, може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі №759/11453/20, від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц, від 25 травня 2022 року у справі №645/59/16-ц, від 26 жовтня 2022 року у справі №333/5483/20, від 28 серпня 2023 року у справі №206/3009/15 (провадження №61-5576св23) та ін.

Отже, відповідачка не лише отримала кредитну картку, а й визнала укладення кредитного договору та погодилася з його умовами, вчинивши дії, спрямовані на виконання укладеного договору та його умов, в тому числі щодо сплати відсотків.

Згідно розрахунку, розмір заборгованості ОСОБА_2 перед АТ КБ «Приватбанк» станом на 19 жовтня 2025 року становить 49916 грн. 09 коп., яка складається із: 40282 грн. 32 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 9633 грн. 77 коп. - заборгованість за простроченими відсотками.

Відповідно до ст.6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 Цивільного кодексу України).

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені в ст.11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ч.1, 2 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до положень ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч.1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч.3).

Аналізуючи викладене, необхідно дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 та від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч.2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

За змістом ст.634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

При цьому, за змістом наведеного закону, електронним підписом, тобто одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України розмір і порядок отримання процентів за договором позики встановлюється договором.

Відповідно до ч.2 ст.642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Верховний Суд у постанові від 07 квітня 2021 року у справі №478/300/ 19 зауважив, що під схваленням правочину можуть розумітися будь-які дії, спрямовані на виконання укладеного правочину, у тому числі, приймання майна для використання, реалізація інших прав та обов`язків відповідно до укладеного правочину (узятих учасниками правовідносин на себе конкретно визначених зобов`язань).

Згідно зі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено частино 2 статті 77 ЦПК України.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, суд вважає, що з моменту підписання відповідачкою заяви між нею та банком був укладений кредитний договір в порядку ч.1 ст.634 ЦК шляхом приєднання клієнта до запропонованого банком договору.

Із наявних у матеріалах справи документів також вбачається, що АТ КБ «Приватбанк» виконав умови цього договору та надав відповідачці у користування кредитні кошти, однак, в процесі користування кредитним рахунком відповідачка не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, а також не сплатила погоджені сторонами проценти, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором, а також підтверджується випискою по рахунку.

Відповідачкою у цій справі не спростовано розмір наявної у неї заборгованості, заявлений до стягнення позивачем, не представлено доказів щодо часткового чи повного погашення заборгованості за кредитним договором.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, а тому з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитом у розмірі 49916 грн. 09 коп., яка складається із: 40282 грн. 32 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 9633 грн. 77 коп. - заборгованість за простроченими відсотками, станом на 19 жовтня 2025 року.

Окрім цього, вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст.141 ЦПК України з відповідачки в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2422 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст.2,10,12,141,247,258,259,263-265,274-279,280-282 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження м.Київ, вул.Грушевського, 1д заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 20 січня 2009 року у розмірі 49916 грн. 09 коп. та 2422 грн. 40 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ Оксана БЕСПАЛЬОК