Рішення від 23 березня 2026 р. у справі №443/282/26 — Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/282/26

Провадження №2/443/425/26

РІШЕННЯ

іменем України

24 березня 2026 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Шальвіра І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, –

встановив:

Стислий виклад позиції сторін.

Позивач ОСОБА_1 подала до суду позов до ОСОБА_2 (відповідач), в якому просить стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини з усіх видів доходів відповідача щомісячно, до закінчення нею навчання у Львівському професійному коледжі готельно-туристичного та ресторанного сервісу 30.06.2027.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору покликається на те, що відповідач добровільно не приймав участі в утриманні їхніх спільних дітей. На підставі виконавчого листа у цивільній справі №443/580/17, який був виданий Жидачівським районним судом Львівської області 02.11.2017, з нього у примусовому порядку на її користь стягувалися аліменти на утримання двох дочок в розмірі 1/3 частини його заробітку щомісячно. Їхня дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 02.09.2024 навчається на ІІ курсі денної форми навчання за рахунок коштів державного бюджету Львівського професійного коледжу готельно-туристичного та ресторанного сервісу. Вона навчається на денній формі навчання, а тому не може влаштуватись на роботу і, як наслідок, не має можливості на належному рівні забезпечувати свої потреби, пов`язані із навчанням. Відповідач працездатний, має стабільний дохід, так як працює. Тому у нього є можливість надавати аліменти на утримання дочки, яка навчається.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися, однак представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності, підтримання позовних вимог та незаперечення проти винесення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та повне визнання позовних вимог.

Заяви, клопотання, подані учасниками справи.

Представником позивача подано заяву про розгляд справи за їх відсутності, підтримання позовних вимог та незаперечення проти винесення заочного рішення (а.с.21).

Відповідачем подано заяву про розгляд справи за його відсутності та повне визнання позовних вимог (а.с.23).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 24.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.17-18).

Зважаючи на вимоги статей 211, 223 та частини 2 статті 247 ЦПК України судом 19.03.2026 проведено розгляд справи за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

З урахуванням ухвалення цього рішення за відсутності учасників справи, датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення.

Позиція суду.

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, зваживши на позицію відповідача, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню повністю виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 і її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 01.02.2008 (а.с.8)

Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 30.10.2015 розірвано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , зареєстрований 04.08.2007 у Ходорівській міській раді Жидачівського району Львівської області, актовий запис №55 (а.с.4).

Згідно з постановою старшого державного виконавця Жидачівського районного відділу ДВС від 14.11.2017 відкрито виконавче провадження №55155713 з виконання виконавчого листа №443/580/17, виданого 02.11.2017 Жидачівським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_6 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини усіх видів його доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23.05.2017 і до досягнення дітьми повноліття (а.с.6-7).

ОСОБА_8 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб 10.01.2018 у Виконавчому комітеті Ходорівської міської ради Жидачівського району Львівської області. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу змінено на « ОСОБА_9 », про що свідчить свідоцтво про шлюб від 10.01.2018 (а.с.5).

Відповідно до довідки Львівського професійного коледжу готельно-туристичного та ресторанного сервісу Міністерство освіта і науки України №18 від 16.01.2026 ОСОБА_3 дійсно навчається у Львівському професійному коледжі готельно-туристичного та ресторанного сервісу І рівня акредитації, група №3.83, професія «офіціант. Майстер готельного обслуговування». Термін навчання з 01.09.2023 до 30.06.2026. Форма навчання – денна за рахунок коштів держбюджету (а.с.10).

Згідно з довідкою Виробничий структурний підрозділ «Ходорівська дистанція колії» регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця» №54 від 20.01.2026 ОСОБА_2 з 01.04.2006 дійсно працює в Регіональна філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця» і обіймає посаду монтера колії 4 розряду Бригади 1 околотку 6 дільниці ІІ по даний час (а.с.12).

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з наявністю у дочки сторін, яка продовжує навчання, потреби в матеріальній допомозі (аліментах), спроможності відповідача надавати таку допомогу та відсутності згоди щодо добровільного виконання відповідачем цього обов`язку.

Норми права, які застосував суд.

Держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини (стаття 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20листопада 1989року, яка була ратифікована Україною 27 лютого 1991 року).

Згідно із частиною першою статті 3 цієї Конвенції в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина 3 статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Сімейний Кодекс України ґрунтується на принципі рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

Частиною 2 статті 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до вимог статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Водночас, згідно з приписами частин 1, 3 статті 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Нормою частини 1 статті 200 СК України встановлено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

За змістом статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Крім цього, суд бере до уваги роз`яснення, викладені в пункті 20 постанови Пленум Верховного суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

Узагальнені фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що відповідач є батьком повнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є студенткою ІІ курсу Львівського професійного коледжу готельно-туристичного та ресторанного сервісу І рівня акредитації. Закінчує навчання 30.06.2026.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності підстав для задоволення позову.

Надавши оцінку аргументам сторін, суд звертає увагу на те, що стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Аналіз статей 199, 200 СК України вказує на те, що законодавець пов`язує обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу.

Суд зазначає, що визначений позивачем розмір аліментів у частці від заробітку (доходу) батька у 1/6, який вона просить стягувати з відповідача щомісячно як аліменти, є нижчий від мінімально визначеного Законом розміру аліментів на одну дитину.

Також, суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять фактичних даних, які б свідчили про наявність у відповідача вад здоров`я, що впливають на його працездатність або обмежують її, або вказують на його непрацездатність, а також наявність у нього інших утриманців чи фінансових зобов`язань, що утруднювали б чи робили неможливим виконання ним обов`язку щодо утримання дочки, яка продовжує навчання.

Окрім цього, суд зважає на позицію відповідача, який повністю визнав позов.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд доходить переконання, що відповідач має можливість надавати дочці матеріальну допомогу, а відтак вважає, що позов слід задовольнити повністю.

Розподіл між сторонами судових витрат.

З огляду на вимоги статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави в розмірі ставки, яка була встановлена ЗУ «Про судовий збір» на час подання позову (1 331,20 грн).

На підставі статей 182, 191, 199, 200, 201 Сімейного кодексу України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 141, 142, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, у розмірі однієї шостої заробітку (доходу) платника аліментів ( ОСОБА_2 ) щомісячно, починаючи стягнення з 13.02.2026 і до 30.06.2026.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Дата складення повного судового рішення – 24 березня 2026 року.

Головуючий суддя А.І. Павлів