Вирок від 19 березня 2026 р. у справі №299/4542/21 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________________________________________________________

Справа № 299/4542/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.03.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурорів Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинуваченого та його захисника адвоката ОСОБА_6 , потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , представника потерпілих адвоката ОСОБА_9 , законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_8 його батька ОСОБА_10 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів обвинувальний акт в кримінальному провадженні, внесеного 09.05.2021р. до ЄРДР за №12021071080000214 по обвинуваченню-

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянин України, українець, не одружений, непрацюючий, освіта середня, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Суд визнав доведеним, що обвинувачений ОСОБА_11 09.09.2021р., близько 00.30 годині, керуючи технічно справним автомобілем марки «BA3-21013», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись із с.Фанчиково, Берегівського району по вул.Перемоги в с.Тросник, Берегівського району, зі швидкістю близько 20 км/год, в порушення вимог п.11.3 Правил дорожнього руху України «на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об`їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу», не вжив всіх заходів для забезпечення безпеки дорожнього руху, виїхав на зустрічну смугу руху, де навпроти будинку №116 по вул.Перемоги, с.Тросник, Берегівського району допустив зіткнення передньою частиною свого автомобіля з передньою частиною мотоцикла марки «LIFAN», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_8 , на якому в якості пасажира на задньому пасажирському місці перебував ОСОБА_7 , та які рухалися назустріч автомобілю в напрямку с.Фанчиково, Берегівського району на своїй смузі руху.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій мотоцикла марки «LIFAN», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_8 згідно висновку експерта № 71/в від 14.06.2021 року, отримав тілесні пошкодження у вигляді: «саден на шкірних покривах лівої тім`яно - скроневої ділянки, тильної поверхні лівої кисті, зовнішньо - передньої поверхні лівого ліктьового суглобу та зовнішньої поверхні лівого кульшового суглобу, ЗЧМТ, струс головного мозку, забій лівого стегна, вивих основи фаланга V пальця правої ступні».

Тілесні пошкодження у вигляді «саден» - не спричинили розладу здоров`я чи незначну стійку втрату працездатності і по цій ознаці згідно п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення степені тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року, кваліфікуються як легкі тілесні пошкодження, що не спричинили розладу здоров`я або незначну стійку втрату працездатності.

Тілесні пошкодження у вигляді «забою стегна, закритої черепно - мозкової травми зі струсом головного мозку, вивиху основи фаланга пальця ступні» - спричинили розладу понад 6 але не більше 21 дня і по цій ознаці згідно п. 2.3.1/а «Правил судово-медичного визначення степені тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року, кваліфікуються як легкі тілесні пошкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Крім цього, в результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир мотоцикла марки «LIFAN», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_7 згідно висновку експерта № 134/в від 22.07.2021 року, отримав тілесні пошкодження у вигляді: «ЗЧМТ, забій головного мозку важкого ступеня, забій обидвох лобних долей головного мозку, травматичну гостру субдуральну гематому над правою гемісферою головного мозку, травматичну гостру епідуральну гематому над лівою гемісферою мозочка».

Тілесні пошкодження у вигляді «ЗЧМТ, забій головного мозку важкого ступеня, забій обидвох лобних долей головного мозку, травматична гостра субдуральна гематома над правою гемісферою головного мозку, травматична гостра епідуральна гематома над лівою гемісферою мозочка» - є небезпечними для життя в момент спричинення і по цій ознаці згідно п. 2.1.2/а «Правил судово-медичного визначення степені тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року, кваліфікуються як тяжкі тілесні пошкодження і знаходяться в прямому причино - наслідковому зв`язку з дорожньою - транспортною пригодою, що мала місце 09.05.2021 року.

Згідно висновку експерта №СЕ-19/107-21/4103-ІТ від 05.07.2021р. з технічної точки зору, причиною даної дорожньої - транспортної пригоди, стали дії водія автомобіля марки «BA3-21013», реєстраційний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_11 , який керуючи даним транспортним засобом не виконав вимоги пункту 11.3 Правил дорожнього руху України.

Невиконання водієм ОСОБА_11 вказаних вимог ПДР України стали причиною настання даної дорожньо - транспортної пригоди та знаходиться в прямому причинному зв`язку з отриманням потерпілим ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли тяжке тілесне ушкодження.

Такі висновки суду відповідно до вимог ч.3 ст.370 КПК України грунтуються на об`єктивно з`ясованих обставинах справи, які підтверджені доказами, безпосередньо сприйнятими, дослідженими, оціненими судом згідно зі статтею 94 КПК України, зокрема, як власними показаннями обвинуваченого в судовому засіданні, а також свідченнями допитаних у суді потерпілих, свідків і експерта, а також сукупністю письмових доказів.

Зокрема, в судовому засіданні обвинувачений підтвердив обставини пред`явленого обвинувачення за ч.2 ст.286 КК України, визнав вину у вчиненні цього кримінального правопорушення. Вказав, що в цей день він разом з друзями повертався на своєму автомобілі з м.Виноградів в с.Тросник. Оскільки по дорозі до села в них великі ями то він дійсно об`їзжав на першій передачі ці ями, зіткнення сталось на смузі його руху, мотоцикл потерпілого їхав на дуже великій швидкості і він не встиг загальмувати. Дуже жалкує, що так сталося, разом з тим вказав, що він в досудовому порядку повністю відшкодував потерпілому завдані збитки, про що просить суд врахувати при винесенні вироку.

Такі показання обвинуваченого були перевірені в судовому засіданні шляхом дослідження в порядку, передбаченому ст.94 КПК України, всіх наявних у розпорядженні суду доказів та надання їм відповідної правової оцінки.

Так, потерпілий ОСОБА_8 в суді показав, що близько 23.30 години 09.05.2021р. разом із ОСОБА_7 їхали на мотоциклі «Віпер» по вул.Головній в с.Тросник в сторону с.Фанчиково. Він був у шоломі, а пасажир без шолому. В якийсь момент обвинувачений на авто вильнув, а він не встиг відреагувати, станом на ДТП йому вже виповнилось 16 років, проте прав на керування транспортним засобом він не має, раніше мав мопед, досвіду керування мотоциклом не має. ДТП сталось на полосі руху його мотоцикла.

Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що з 08 на 09.05.2021р. вони разом із ОСОБА_8 їхали на мотоциклі «Віпер» по вул.Головній в с.Тросник в сторону с.Фанчиково. Він був в якості пасажира. Побачив світло фар і опом`ятався лише у лікарні. Їхали вони по своїй полосі, із швидкістю близько 60 км/год, авто рухалось на зустріч їм із «дальнім світлом», він був без шолому.

Разом з тим, заявив та повністю підтримав свій цивільний позов до обвинуваченого, зокрема просив стягнути з нього 823 650 грн. матеріальної шкоди та 500 000 грн. моральної шкоди, просив такий повністю задоволити.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 суду показав, що в даній справі він приймав участь в якості понятого, коли проводились обміри після ДТП, яке трапилось після Паски в минулому році. Батько обвинуваченого попросив його принести буксировочний трос, там вже були і поліцейські, на місті ДТП були автомобіль та моторки на дорозі, якщо їхти із Фанчиково з правої сторони. Обвинувачений був на місці, його машина була вдарина по середині, потерпілий лежав на дорозі. Слідчий ОСОБА_13 фіксував місце знаходження транспортних засобів на дорозі, зокрема, він тримав рулетку, а слідчий замірював, на місці ДТП було скло, осип грунту та мастило. Підписав протокол, те що вони міряли.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_14 суду показав, що він разом із ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , ОСОБА_17 і дівчатами перебували на майданчикові, потім вирішили поїхати в с.Фанчиково. ОСОБА_15 був випивший і сів на моторку. Вони були на середнині дорги, ОСОБА_15 дуже гнав на моторці, майже 70 км/год, пасажир на моторці був без захисного шолому, на дорозі ями. Освітлення майже на дорозі не було. Він з іншим йшли пішки, а ОСОБА_18 виїхали пізніше, ДТП трапилося перед ними за 100-150 м., обвинувачений їхав дуже повільно, а ці на мотоциклі їхали дуже швидко, Сулима їхав по своїй полосі, а вони виляли на моторці по дорозі- об`їзжали ями і виїхав на зустрічну полосу. Він також був понятим при проведенні слідого експерименту, який проводився дуже пізно і була суха погода, підписав протокол без зауважень.

Свідок ОСОБА_19 у суді показав, що в даній справі він був залучений як понятий, при проведені різних замірів самої події ДТП він не бачив, протокол підписав без застережнь

Допитаний у судовому засіданні в якості експерта ОСОБА_20 показав, що проводив судово-автотехнічну експертизу на підставі вихідних даних, зазначених у постанові слідчого, а також які йому надав слідчий на його клопотання. У зв`язку з тим, що вказані події відбулися давно тому, він не пам`ятає подробиць проведення експертного дослідження. Запевнив суд, що змінювати вихідні дані не має права.

Такі показання свідків та експерта є допустимим джерелом доказів, оскільки отриманні від сторонніх осіб за відповідно передбаченої законом процесуальної процедури. Під час судового розгляду суд не встановив того, що допитанніц в судовому засіданні свідки або експерт обмовили засудженого у вчиненні інкримінованого злочину, оскільки їхні показання узгоджуються між собою та з іншими дослідженими в судовому засіданні доказами.

Крім цього вина обвинуваченого у вчиненні злочину (кримінального правопорушення) доводиться наступними письмовими доказами, безпосередньо сприйнятими, дослідженими, оціненими судом згідно зі статтею 94 КПК України:

- фактичними даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 09.05.2021р. зі схемою (а.п.11-20 т.1), яким встановлено місце ДТП – с.Тросник, вул.Перемоги;

- даними, які містяться у Висновку експерта №71/в від 11.05.2021р. (а.п.47-49 т.1), згідно яких в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 09.05.2021р., у ОСОБА_8 виявлено тілесні ушкодження: саден шкірних покровів лівої тім`яно-скроневої ділянки, тильної поверхні лівої кисті, зовнішньо-попередньої поверхні лівого ліктьового суглобу та зовнішньої поверхні лівого кульшового суглобу, ЗЧМТ, струс головного мозку, забій лівого стегна. Вивих фалании V пальця правої ступні, які виникли від дії тупого предмету по ударном умезнізму спричинення та механізму дії сили під кутом.

Враховуючи дані постанови та локалізацію тілесних ушкоджень виникнення їх цілком моживо в умовх ДТП як для водія мотоцикла при зіткнення з рухаючимся транспортним засобом і знаходитья в прямому причинному зв`язку із ДТП

Тілесні ушкодження у вигляді саден- що мають незначні скороминущі наслідки тривалість не більше як 6 днів і за цією ознакою відповіно до п.2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень слід кваліфікувати як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасний розлад здоров`я чи не значної стійкої втрати працездатності.

Тілесні ушкодження у вигляді забою стегна, ЗЧМТ зі струсом головного мозку, вивиху- це тілесні ушкодження, що спричиняють розлад здоров`я тривалістю більше як 6 днів але не більше як 21 день і за цією ознакою відповіно до п.2.3.1а Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень слід кваліфікувати як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

-Даними, які містяться у Висновку експерта №104/в від 11.05.2021р. (а.п.58-59 т.1), згідно яких в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 09.05.2021р., у ОСОБА_7 виявлено тілесні ушкодження у вигляді рубця на шкірних покривах потиличної ділянки волосистої частини голови, дещо зліва.

-Додатковими даними до Висновку експерта №104/в від 11.05.2021р., які містяться у Висновку експерта №134/в від 06.07.2021р. (а.п.73-75 т.1), зокрема, проведенням первинної судово-медичної експертизи (11.06.2021р.) в громадянина ОСОБА_7 встановлено наявність, об`єктивно підтвердженого, тілесного ушкодження в вигляді рубця на шкірних покривах потиличної ділянки волосистої частини голови, дещо зліва.

В лікарні, станом на 21.05.2021р. в громадянина ОСОБА_7 встановлено заключний клінічний діагноз: «ЗЧМТ. Забій головного мозку важкого ступеня. Забій обидвох лобних долей головного мозку. Травматична гостра субдуральна гематома над правою гемісферою гсуіовного мозку. Травматична гостра епідуральна гематома над лівою гемісферою мозочка». Усі, перераховані вище, тілесні ушкодження виникли від дії тупого(их) твердого(их) предмету(ів) по ударному механізму спричинення, за даними медичної документації виникли 09 травня 2021 року та могли виникнути при обставинах, вказаних у постанові (пасажира мотоцикла під час ДТП) та знаходяться в прямому причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою.

Тілесні ушкодження в вигляді «ЗЧМТ. Забій головного мозку важкого ступеня. Забій обидвох лобних долей головного мозку. Травматична гостра субдуральна гематома над правою гемісферою головного мозку. Травматична гостра епідуральна гематома над лівою гемісферою мозочка» є небезпечними для життя у момент їх спричинення, і за цією ознакою, згідно пункту 2.1.1/а "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" затверджених Наказом №6 МОЗ Уксаїни від 17.01.1995 року "Про розвиток та вдосконалення судово- медичної служби України" відносяться до ТЯЖКИХ ТІЛЕСНИХ УШКОДЖЕНЬ.

- даними висновку судової автотехнічної експертизи по дослідженню обставин та механізму ДТП за №СЕ-19/107-21/4104-ІТ від 01.06.2021р. (а.п.100-107 т.1), згідно якої на момент експертизи гальмівна система та система рульового керування автомобіля марки «ВАЗ 21013» із реєстраційним номером НОМЕР_1 , знаходилися у працездатному стані та могли виконувати свої функції;

- даними висновку судової автотехнічної експертизи по дослідженню обставин та механізму ДТП №СЕ-19/107-21/4104-ІТ від 01.06.2021р. (а.п.112-107 т.1), згідно якої на момент експертизи гальмівна система робоча гальмівна система мотоцикла марки «LIFAN», реєстраційний номер НОМЕР_2 , знаходилися у працездатному стані та могла виконувати свої функції, система рульового керування мотоцикла не знаходилася у працездатному стані та могла виконувати свої функції;

-даними висновку судово-транспортно-трасологічної експертизи по дослідженню обставин та механізму ДТП №СЕ-19/107-21/4104-ІТ від 31.05.2021р. (а.п.123-131 т.1), згідно якої в момент первинного контактування автомобіля марки «ВАЗ 21013» із реєстраційним номером НОМЕР_1 передньою частиною контактував із передньою частиною мотоцикла марки «LIFAN», реєстраційний номер НОМЕР_2 , зіткнення мало місце на проїзній частині вул.Перемоги в с.Тросник;

-даними протоколів слідчого експерименту від 22.06.2021р. /а.п.136-141,142-147 т.1/ з потерпілими та похідного від них висновку судової інженерно - транспортної експертизи від 05.06.2021р. за №СЕ-19/107-21/4103-ІТ /а.п. 152-158 т.1/, потерпілі на місці показали місце зіткнення автомобіля марки «ВАЗ 21013» із реєстраційним номером НОМЕР_1 із передньою частиною їх мотоцикла марки «LIFAN», реєстраційний номер НОМЕР_2 , зіткнення мало місце на проїзній частині вул.Перемоги в с.Тросник.

При цьому суд зазначає, що відомості, які зафіксовані у протоколах слідчого експерименту з потерпілими від 22.06.2021р. фактично не суперечать показанням, наданим потерпілими та обвинуваченим під час досудового розслідування та судового розгляду, а також допитаних у суді свідків та експерта. Загалом інформація про розвиток подій та розташування потерпілих й транспортних засобів під час ДТП як у протоколі слідчого експерименту, так і в показаннях учасників судового провадження не містить істотних суперечностей.

Зокрема, даними висновку судової інженерно - транспортної експертизи від 05.06.2021р. за №СЕ-19/107-21/4103-ІТ /а.п. 152-158 т.1/ зазначено, що в даній дорожній ситуації, водій автомобіля марки ВАЗ-21013 р/н НОМЕР_3 ОСОБА_11 повинен був діяти відповідно до технічних вимог пункту 11.3 Правил дорожнього руху України.

В даній дорожній ситуації водій мотоцикла марки «LIFAN» р/н НОМЕР_4 ОСОБА_8 повинен був діяти у відповідності до вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху України.

В даній дорожній ситуації, технічна можливість запобігти зіткнення транспортних засобів полягала у дотриманні водієм автомобіля марки «ВАЗ- 21013» р/н НОМЕР_1 ОСОБА_21 .Сулима вимог пункту 11.3 Правил рожнього руху України.

При заданих експерту вихідних даних, водій мотоцикла марки «LIFAN» р/н НОМЕР_4 ОСОБА_8 своїми односторонніми діями не мав технічної можливості зупинити свій транспортний засіб до місця зіткнення шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування в момент виникнення небезпеки для його руху і тим самим уникнути зіткнення. Таким чином, в даній дорожній обстановці, в діях водія автомобіля марки «ВАЗ-21013» р/н НОМЕР_1 ОСОБА_11 вбачається невідповідність вимогам пункту 11.3 ПДР України, яка з технічної точки зору знаходиться в причинному зв`язку з виникненням події даної пригоди. Допитаний в судовому засіданні на вимогу сторони захисту експерт повністю підтримав свої висновки.

-даними висновку експерта від 09.05.2021р. (а.п.23 т.1) підтверджено, що на момент скоєння ДТП обвинувачений не перебував в стані алкогольного сп`яніння.

Суд також дослідив письмові докази, що характеризують особу обвинуваченого, зокрема, з даних Довідки Виноградівської районної поліклініки від 28.05.2021р. (а.п.164-165 т.1) вбачається, що ОСОБА_11 на ОСОБА_22 обліку у лікаря-психіатра, лікаря-нарколога та лікаря-фтизіатра не перебуває; відповідно до Характеристики, виданої виконавчим комітетом Виноградівської міської ради за №543/1 від 06.07.2021р. (а.п.163 т.1) обвинувачений ОСОБА_11 по місцю проживання характеризується з позитивної сторони; відповідно до довідки, виданої виконавчим комітетом Виноградівської міської ради за №543 від 06.07.2021р. (а.п.161 т.1) обвинувачений по місцю проживання проживає з батьками та братом, відповідно до Вимоги про судимість (а.п.166 т.1) ОСОБА_11 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Захисник ОСОБА_6 обвинуваченого стверджує про недопустимість протоколу огляду місця ДТП від 09.05.2021 року та похідних від нього висновків судових експертиз з мотивів що протокол не містить послідовність дій, не встановлена загальна видимість дороги, не зазначено про залишення на місці ДТП осипу грунту, частини фарби, залишки розбитих фар, протокол не підписаний усіма присутніми під час його проведення, проте суд не погоджується з наведеними твердженнями.

Вказані доводи були предметом оцінки в порядку вимог КПК України і суд дійшов обґрунтованого висновку про їх безпідставність оскільки відповідно до наявного в матеріалах кримінального провадження протоколу від 09.05.2021р. він був проведений слідчим в присутності понятих ОСОБА_23 та ОСОБА_24 в присутності обвинуваченого ОСОБА_11 , після проведення даної слідчої дії протокл без застережнь та зауважень підписаний всіма учасниками зазначеної слідчої дії. Вільне волевиявлення власників автомобіля та мотоцикла учасниками кримінального провадження під сумнів не ставилося. Крім того, ні потерпілий, ні обвинувачений не подавали скарг чи зауважень в ході проведення огляду місця ДТП.

Відтак суд не вбачає підстав для визнання протоколу огляду місця ДТП від 09.05.2021р. недопустимим доказом, як, відповідно, і похідних від нього доказів (висновків експертів №СЕ-19/107/-21/4102-ІТ від 31.05.2021р., №СЕ-19/107/-21/4103-ІТ від 05.07.2021р., №СЕ-19/107/-21/4104-ІТ від 01.06.2021р.).

Також у протоколі вказаної слідчої дії вказано, що огляд місця ДТП проводився також за допомогою фотозйомки цифровим фотоапаратом, а відповідні фотозображення є додатками до протоколу від 09.05.2021р., і, крім цього, сторона захисту не ставить під сумнів зміст самих фотозображень та тих предметів, речей тощо, які на них зображені, чи їхнього місцярозташування.

Щодо аргументів про недопустимість протоколу слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_7 від 22.06.2021р. /а.п.136-141 т.1/, оскільки такий проведений з порушеннями вимог ст.240 КПК України, зокрема, він є повторним допитом потерпілого, проведений слідчим в позаробочий час, при цьому ним не перевірено ідентичність погодніх умов і освітлення, що було під час ДТП, суд зазначає таке.

Суд звертає увагу на те, що проведенню слідчого експерименту передувало роз`яснення потерпілому права не свідчити проти себе і відмовитися давати показання, що можуть стати підставою для підозри чи обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, за участі понятих, що відображено безпосередньо у протоколі вказаної слідчої дії.

Будь-яких зауважень до протоколу слідчого експерименту учасники не заявляли.

Суд зазначає, що відомості, які зафіксовані у протоколі слідчого експерименту від 22.06.2021р., фактично не суперечать показанням, наданим потерпілим під час досудового розслідування та судового розгляду. Загалом інформація про розвиток подій та розташування потерпілого й транспортного засобу під час ДТП як у протоколі слідчого експерименту, так і в показаннях учасників судового провадження не містить істотних суперечностей, з урахуванням наведеного суд вважає, що підстав для визнання протоколу слідчого експерименту недопустимим доказом немає.

Стаття 94 КПК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Оцінка доказів це розумова, логічна діяльність. Закон вимагає, щоб внутрішнє переконання було обґрунтованим. Внутрішнє переконання, якого доходять суб`єкти оцінки, перш за все ґрунтується саме на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх доказів у їх сукупності. Шлях внутрішнього переконання повинен відображатися через мотивування висновків. Це дозволяє його перевірити і зробити висновок про правильність або помилковість.

Слід також звернути увагу на те, що стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Окрім того, на думку захисника, винуватість обвинуваченого не доведена поза розумним сумнівом, а тому просить суд винести оправдувальний вирок, при цьому свою позицію захисник обґрунтовує тим, що відповідно до протоколу огляду та схеми до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди зафіксовано осип грунту та скла, фарби, пластику, але жодної прив`язки до нерухомих елементів не зафіксовані, хоча всі осипи скла та грунту знаходяться на смузі руху обвинуваченого ОСОБА_11 ; під час проведення огляду місця події слідчим в порушенні вимог п.25 ч.І ст.З та ч.З ст.237 КПК України було залучено до огляду не учасників кримінального провадження (оперуповноваженого та працівники ГШР відділення поліції №1 Берегівського РВП), які не були вписані до протоколу огляду місця події чим істотно порушено права ОСОБА_11 ; Слідчий експеримент з потерпілими ОСОБА_7 , ОСОБА_8 є не відтворенням дій, обстановки та обставин подій, а є допитом; Слідство проводилось не уповноваженими на те службовими особами органу досудового розслідування позаяк Постанови про визначення групи слідчих від 03.08.2021 та від 06.08.2021 т.в.о. начальника СВ ОСОБА_25 не підписані (а.п. 191- 192); в матеріалах кримінального провадження наявні висновки декількох судових експертиз, які призначались під час досудового розслідування, проте було порушено право обвинуваченого ОСОБА_11 на захист, а саме йому не було роз`яснено право на відвод експертам (експертній установі) (п.13 ч.З КПК), зокрема, у висновках судових експертиз недотримана процедура роз`яснення такої відповідальності, прав та обов`язків експерта, яке не може проводитись формально; водій мотоцикла ОСОБА_8 посвідчення водія на право керування мотоциклами не отримував, в даній справі обвинувачений ОСОБА_11 та потерпілий ОСОБА_7 освідчувались на стан алкогольного сп`яніння, а водій мотоцикла ОСОБА_8 не проходив такого освідчення і забір крові в нього для проведення експертного дослідження також не відбирався.

Суд не погоджується з наведеними твердженнями сторони захисту з огляду на наступне.

Так, статтею 87 КПК України визначено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, одержаній унаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Питання допустимості доказів вирішує суд під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження. Сторони кримінального провадження під час судового розгляду мають право подавати клопотання про визнання доказів недопустимими (ст. 89 КПК України).

Суд, під час судового розгляду, перевіряючи доводи сторони захисту про недопустимість як доказу у провадженні - протоколу огляду місця ДТП від 09.05.2021р, належним чином його дослідив, оцінив та дав відповідь про його допустимість, оскільки не встановив порушень про які стверджував захист.

Окрім того, суд нагадує, що слідчий експеримент проводиться з метою перевірки й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події. Проведення слідчого експерименту є правом, а не обов`язком слідчого (ст. 240 КПК України).

У той же час, відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду доказів.

Сторону захисту законодавець також наділив правом збирати докази (ст. 93 КПК України). У даному кримінальному провадженні захист не був позбавлений можливості ініціювати проведення слідчого експерименту на досудовому слідстві, шляхом подання клопотань, однак своїм правом не скористався.

Отже, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК, встановлена на підставі належних та допустимих доказів, зокрема, фактичними даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 09.05.2021р. зі схемою (а.п.11-20 т.1), яким встановлено місце ДТП – с.Тросник, вул.Перемоги;

- даними Висновку експерта №71/в від 11.05.2021р. (а.п.47-49 т.1), згідно якого в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 09.05.2021р. ОСОБА_8 отримав як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасний розлад здоров`я чи не значної стійкої втрати працездатності та як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я (забою стегна, ЗЧМТ зі струсом головного мозку, вивиху).

-Даними Висновку експерта №104/в від 11.05.2021р. (а.п.58-59 т.1), згідно якого в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 09.05.2021р. у ОСОБА_7 виявлено тілесні ушкодження у вигляді рубця на шкірних покривах потиличної ділянки волосистої частини голови, дещо зліва та додатковими даними до Висновку експерта №104/в від 11.05.2021р., які містяться у Висновку експерта №134/в від 06.07.2021р. (а.п.73-75 т.1), зокрема, проведенням первинної судово-медичної експертизи (11.06.2021р.) в громадянина ОСОБА_7 встановлено наявність, об`єктивно підтвердженого, тілесного ушкодження в вигляді рубця на шкірних покривах потиличної ділянки волосистої частини голови, дещо зліва. 21.05.2021р. в громадянина ОСОБА_7 встановлено заключний клінічний діагноз: «ЗЧМТ. Забій головного мозку важкого ступеня. Забій обидвох лобних долей головного мозку. Травматична гостра субдуральна гематома над правою гемісферою гсуіовного мозку. Травматична гостра епідуральна гематома над лівою гемісферою мозочка». Усі, перераховані вище, тілесні ушкодження виникли від дії тупого(их) твердого(их) предмету(ів) по ударному механізму спричинення, за даними медичної документації виникли 09 травня 2021 року та могли виникнути при обставинах, вказаних у постанові (пасажира мотоцикла під час ДТП) та знаходяться в прямому причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою.

Тілесні ушкодження в вигляді «ЗЧМТ. Забій головного мозку важкого ступеня. Забій обидвох лобних долей головного мозку. Травматична гостра субдуральна гематома над правою гемісферою головного мозку. Травматична гостра епідуральна гематома над лівою гемісферою мозочка» є небезпечними для життя у момент їх спричинення, і за цією ознакою, згідно пункту 2.1.1/а "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" затверджених Наказом №6 МОЗ Уксаїни від 17.01.1995 року "Про розвиток та вдосконалення судово- медичної служби України" відносяться до ТЯЖКИХ ТІЛЕСНИХ УШКОДЖЕНЬ.

- даними висновку судової автотехнічної експертизи по дослідженню обставин та механізму ДТП №СЕ-19/107-21/4104-ІТ від 01.06.2021р. (а.п.100-107 т.1) та даними висновку судової автотехнічної експертизи по дослідженню обставин та механізму ДТП №СЕ-19/107-21/4104-ІТ від 01.06.2021р. (а.п.112-107 т.1);

-даними висновку судово-транспортно-трасологічної експертизи по дослідженню обставин та механізму ДТП №СЕ-19/107-21/4104-ІТ від 31.05.2021р. (а.п.123-131 т.1), згідно якої в момент первинного контактування автомобіля марки «ВАЗ 21013» із реєстраційним номером НОМЕР_1 передньою частиною контактував із передньою частиною мотоцикла марки «LIFAN», реєстраційний номер НОМЕР_2 , зіткнення мало місце на проїзній частині вул.Перемоги в с.Тросник;

-даними протоколів слідчого експерименту від 22.06.2021р. /а.п.136-141,142-147 т.1/ з потерпілими та похідного від них висновку судової інженерно - транспортної експертизи від 05.06.2021р. за №СЕ-19/107-21/4103-ІТ /а.п. 152-158 т.1/, потерпілі на місці показали місце зіткнення автомобіля марки «ВАЗ 21013» із реєстраційним номером НОМЕР_1 із передньою частиною їх мотоцикла марки «LIFAN», реєстраційний номер НОМЕР_2 , зіткнення мало місце на проїзній частині вул.Перемоги в с.Тросник. Відомості, які зафіксовані у протоколах слідчого експерименту з потерпілими від 22.06.2021р. фактично не суперечать показанням, наданим потерпілими та обвинуваченим під час досудового розслідування та судового розгляду, а також допитаних у суді свідків та експерта. Загалом інформація про розвиток подій та розташування потерпілих й транспортних засобів під час ДТП як у протоколі слідчого експерименту, так і в показаннях учасників судового провадження не містить істотних суперечностей.

-даними висновку судової інженерно - транспортної експертизи від 05.06.2021р. за №СЕ-19/107-21/4103-ІТ /а.п. 152-158 т.1/ стверджено, що в даній дорожній ситуації, водій автомобіля марки ВАЗ-21013 р/н НОМЕР_3 ОСОБА_11 повинен був діяти відповідно до технічних вимог пункту 11.3 Правил дорожнього руху України, а водій мотоцикла марки «LIFAN» р/н НОМЕР_4 ОСОБА_8 повинен був діяти у відповідності до вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху України.

В даній дорожній ситуації, технічна можливість запобігти зіткнення транспортних засобів полягала у недотриманні водієм автомобіля марки «ВАЗ- 21013» р/н НОМЕР_1 ОСОБА_21 .Сулима вимог пункту 11.3 Правил рожнього руху України.

При заданих експерту вихідних даних, водій мотоцикла марки «LIFAN» р/н НОМЕР_4 ОСОБА_8 своїми односторонніми діями не мав технічної можливості зупинити свій транспортний засіб до місця зіткнення шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування в момент виникнення небезпеки для його руху і тим самим уникнути зіткнення. Таким чином, в даній дорожній обстановці, в діях водія автомобіля марки «ВАЗ-21013» р/н НОМЕР_3 ОСОБА_11 вбачається невідповідність вимогам пункту 11.3 ПДР України, яка з технічної точки зору знаходиться в причинному зв`язку з виникненням події даної пригоди.

Допитаний в судовому засіданні на вимогу сторони захисту експерт повністю підтримав свої висновки.

Так, аналізуючи дані висновку судової інженерно - транспортної експертизи від 05.06.2021р. за №СЕ-19/107-21/4103-ІТ /а.п. 152-158 т.1/, відповідно до яких в даній дорожній ситуації водій автомобіля марки ВАЗ-21013 р/н НОМЕР_3 ОСОБА_11 повинен був діяти відповідно до технічних вимог пункту 11.3 ПДР України, суд зазначає, що визначальним у криміналістичній характеристиці дорожньо-транспортної пригоди як злочину слід вважати механізм злочину, а не спосіб його вчинення. Спосіб вчинення ДТП має своєрідні риси, але частіше за все відіграє підлеглу роль по відношенню до механізму і інших елементів криміналістичної характеристики ДТП.

Тому під механізмом дорожньо-транспортної пригоди розуміють систему часових, динамічних та інших зв`язків окремих етапів, обставин і чинників, що формують сліди на взаємодіючих об`єктах під час розвитку дорожньо-транспортної події. Механізм ДТП складається із процесу, який можна розділити на три етапи, зближення з перешкодою, безпосередня взаємодія та розміщення після взаємодії. З`ясування умов та наслідків протікання цих процесів відіграє важливу роль у встановленні винуватості особи.

Спосіб вчинення ДТП - це спосіб дії особи, яка керує транспортним засобом в складному механізмі дорожньо-транспортної пригоди. Усі ці дії і передують настанню негативних наслідків. Спосіб дії створює початок некерованого руху транспортного засобу, що розвивається спонтанно у вигляді взаємодії неживих об`єктів. Для них є характерним зв`язок суб`єктивних і об`єктивних чинників, що проявляються в кожному конкретному випадку в різноманітних взаємозв`язках.

Розглядаючи способи вчинення злочинів даного виду, слід зазначити, що дорожньо-транспортні події належать до необережних злочинів, тобто вчиняються через злочинну самовпевненість або злочинну недбалість. Злочинні порушення правил безпеки дорожнього руху є наслідком різноманітних недозволених дій або невчинення дій з боку суб`єктів цього виду злочинів.

Крім цього, слід враховувати, що за змістом ст. 286 КК України, цей злочин належить до злочинів із так званим матеріальним складом. А тому ознакою його об`єктивної сторони, що характеризує вчинене діяння, є не будь-яке з порушень правил безпеки дорожнього руху, а лише ті з них, які створюють реальну можливість настання суспільно небезпечних наслідків, передбачених у ч.1, 2 або 3 цієї статті, і перебувають з ними у причинному зв`язку.

Причинний зв`язок в автотранспортних злочинах відрізняється тим, що він встановлюється не між діями водія та наслідками, що настали, а між порушеннями правил дорожнього руху й відповідними наслідками.

Причинний зв`язок - це об`єктивний зв`язок між дією (бездіяльністю) тієї чи іншої особи і певним наслідком. Встановити причини - означає дати відповідь на запитання про те, чому явище відбувається, чим воно викликане, що знаходиться в його основі.

Причинний зв`язок як ознака об`єктивної сторони злочину підлягає встановленню у випадках, коли суспільно небезпечні наслідки є обов`язковою ознакою складу злочину, тобто в злочинах з матеріальним складом. Якщо ж причинний зв`язок між діянням і наслідком не встановлений, об`єктивна сторона злочину з матеріальним складом відсутня внаслідок відсутності такої обов`язкової її ознаки, як причинний зв`язок. Причинний зв`язок має місце лише тоді, коли діяння виступає необхідною умовою, без якої неможливе настання наслідку.

Діяння полягає в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту. Воно може вчинятися шляхом дії або бездіяльності й полягати: 1) у вчиненні дій, заборонених правилами; 2) у невиконанні дій, які особа може і зобов`язана вчинити відповідно до вимог правил безпеки руху й експлуатації транспорту.

Обстановка вчинення злочину характеризується тим, що діяння вчиняється та наслідки настають в обстановці дорожнього руху.

Причинний зв`язок між діянням і наслідками має місце тоді, коли порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, допущене винуватою особою, неминуче зумовлює шкідливі наслідки, передбачені ст. 286 КК України.

З урахуванням наведеного суд вважає, що причиною ДТП у цьому кримінальному провадженні є саме порушення ОСОБА_11 вимог п.11.3 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об`їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу, він не вжив всіх заходів для забезпечення безпеки дорожнього руху, виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення передньою частиною свого автомобіля з передньою частиною мотоцикла марки «LIFAN» під керуванням ОСОБА_8 , на якому в якості пасажира на задньому пасажирському місці перебував ОСОБА_7 , та які рухалися назустріч автомобілю на своїй смузі руху, а відтак невиконання саме водієм ОСОБА_11 вказаних вимог ПДР України стали причиною настання даної дорожньо - транспортної пригоди та знаходиться в прямому причинному зв`язку з отриманням потерпілим ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень.

З огляду на викладене, у суду немає підстав вважати, що вина ОСОБА_11 за ч.2 ст.286 КК не доведена поза розумним сумнівом.

Обставин, які б свідчили про наявність підстав для закриття кримінального провадження, суд також не вбачає, а відтак суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку приходить до висновку, що досліджені в судовому засіданні докази, як окремо так і у сукупності в повній мірі поза розумним сумнівом доводять винуватість ОСОБА_11 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли тяжке тілесне ушкодження.

Визнання обвинуваченим своєї провини узгоджується з показаннями допитаних в судовому засіданні потерпілих та свідків, експерта щодо обставин кримінального правопорушення, а отже, на підставі наведеного суд вирішив, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_11 мало місце, це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Обвинувачений винен у вчиненні цього кримінального правопорушення та підлягає покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення, оскільки обвинувачений не вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності. Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання відсутні.

Обставинами, які пом`якшують покарання є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також повне відшкодування в досудовому порядку матеріальної та моральної шкоди потерпілому.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого- на досудовму слідстві та у суді не встановлено.

Відповідно до ст.ст.50,65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_11 суд також бере до уваги досудову доповідь уповноваженого органу пробації, згідно якої виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.

Отже, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_11 суд, врахувавши думку сторін та інших учасників судового провадження, виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст.65 КК України бере до уваги: ступінь тяжкості вчиненого злочину, що згідно із ст.12 КК України є тяжким злочином, вчиненим з необережності, враховує наслідки та обставини вчиненого злочину (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності), особу винного - його вік, сімейний та матеріальний стан, стан здоров`я, позитивну характеристику за місцем проживання, наявність обставин, які пом`якшують його відповідальність та відсутність обставини, які обтяжують покарання, а також враховує і поведінку потерпілого- водія мотоцикла марки «LIFAN» р/н НОМЕР_4 ОСОБА_8 , який в даній дорожній ситуації також повинен був діяти у відповідності до вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху України, а тому приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого з обранням покарання у виді позбавлення волі.

Так, згідно п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23.12.2005р. №14 при призначенні покарання за ст.286 КК суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину.

Враховуючи тяжкість злочину, основне покарання за який встановлено в межах позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, особу винного, який є молодим за віком, вчинив необережний злочин вперше, по місцю проживання характеризується позитивно, визнав свою провину та щиро розкаявся у вчиненному, окрім того, потерпілому в досудовому порядку повністю відшкодував матеріальні та моральні збитки, про що потерпілий подав до суду 24.04.2024р. відповідну заяву та інші обставини справи, а саме характер та мотиви допущених порушень правил безпеки дорожнього руху як самим обвинуваченим, так і водієм мотоцикла, ставлення обвинуваченого до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, суд приходить до обґрунтованого переконання, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без відбування ним покарання і його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України і така міра примусу на переконання суду є достатньою для виправлення обвинуваченого та для попередження вчинення ним нових злочинів.

При вирішенні питання про доцільність застосування додаткового покарання, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, суд враховує обставини вчинення злочину та поведінку після вчинення злочину, тяжкі наслідки, характер та мотиви допущених порушень правил безпеки дорожнього руху як самим обвинуваченим, так і водієм мотоцикла, разом з тим обвинувачений потерпілому повністю відшкодував матеріальні та моральні збитки, окрім того ОСОБА_11 відповідно до даних Довідки Приватного підприємця ОСОБА_26 від 09.03.2026р. за №1 з 01.02.2026р. працює водієм вантажного міні вена з неповним робочим днем, а відтак суд визнає за можливе незастосовувати до обвинуваченого ОСОБА_11 додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

На переконання суду призначення обвинуваченому саме такого покарання буде відповідати загальним вимогам призначення покарання, передбаченим ст.65 КК України, щодо необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р.

Щодо позовних вимог про стягнення з обвинуваченого матеріальної та моральної шкоди на користь цивільного позивача ОСОБА_7 - залишити без розгляду на підставі поданої до суду заяви ОСОБА_7 про залишення його заяви без розгляду у зв`язку із вирішенням спірних питань в добровільному порядку.

Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Так, відповідно до ухвали слідчого судді Виноградівського районного суду від 2021р. накладено арешт на майно, яке є речовим доказом у кримінальному провадженні: автомобіль марки «BA3-21013», реєстраційний номер НОМЕР_1 та мотоцикл марки «LIFAN», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Питання про документи та речові докази слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Речовими доказами у кримінальному провадженні, відповідно до постанови слідчого від 09.05.2021р. є лазерний ком пакт диск «АЛЕРУС СД-Р 700МВ/80мін» /а.п.32-33 т.1/; автомобіль марки «BA3-21013», реєстраційний номер НОМЕР_1 ; мотоцикл марки «LIFAN», реєстраційний номер НОМЕР_2 відповідно до постанови слідчого від 09.05.2021р. визнані речовими доказами, та поміщені на штраф майданчик Виноградівьского ВП /а.п.25-30 т.1/, на які ухвалою слідчого судді від накадено арешт;

На підставі ст.124 КПК України процесуальні витрати на залучення експертів слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Так, за проведення інженерно-транспортної експертизи №СЕ-19/107- 21/4104-ІТ від 01.06.2021р. вартістю - 858,10 гривень; за проведення інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/107- 21/4101-ЇТ від 01.06.2021р. вартістю - 858,10 гривень; за проведення інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/107-21/4102-ІТ від 01.06.2021р. вартістю - 1372,96 гривень; за проведення інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/107- 21/4102-ІТ від 05.07.2021р. вартістю - 1372,96 гривень- слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_11 на користь держави.

Підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи не встановлені.

Запобіжний захід ОСОБА_11 не застосовувався та підстави для його застосування, до набрання вироком законної сили відсутні.

З огляду на вищевказане, керуючись ст.ст.91,94,370,374,615 ч.15 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_11 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_11 від відбування покарання з випробовуванням строком на один рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину.

На підставі ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_11 :- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_11 до набрання вироком законної сили не застосовувати.

Цивільний позов потерпілого залишити без розгляду.

Накладений ухвалами слідчого судді Виноградівського районного суду від 03.11.2017 року у справі №299/3420/17 арешта на майно , а саме: автомобіль марки «BA3-21013», реєстраційний номер НОМЕР_1 та мотоцикл марки «LIFAN», реєстраційний номер НОМЕР_2 – скасувати (а.п.45-46, 47-48 т.1).

Речові докази:

- транспортний засіб автомобіль марки «BA3-21013», реєстраційний номер НОМЕР_1 , поміщений на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів Виноградівського ВП Бкерегівського ВП ГУНП в Закарпатській області (а.п.50 т.1) – повернути власнику ОСОБА_11 (а.п.14 т.1);

- транспортний засіб мотоцикл марки «LIFAN», реєстраційний номер НОМЕР_2 , поміщений на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів Виноградівського ВП Бкерегівського ВП ГУНП в Закарпатській області (а.п.50 т.1) – повернути власнику ОСОБА_8 (а.п.14 т.1).

Вартість інженерно-транспортної експертизи №СЕ-19/107- 21/4104-ІТ від 01.06.2021р. - 858,10 гривень; інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/107- 21/4101-ЇТ від 01.06.2021р. - 858,10 гривень; інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/107-21/4102-ІТ від 01.06.2021р. - 1372,96 гривень; інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/107- 21/4102-ІТ від 05.07.2021р. - 1372,96 гривень- стягнути з обвинуваченого ОСОБА_11 на користь держави.

На вирок може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, через Виноградівський районний суд Закарпатської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку прокурору та засудженому підлягає врученню негайно після проголошення.

Роз`яснити право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

ГоловуючийОСОБА_1