Постанова від 22 березня 2026 р. у справі №643/22610/25 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/22610/25

Провадження № 3/643/364/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2026 м. Харків

Суддя Салтівського районного суду м. Харкова Пасічник О.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 531985 від 05.12.2025 року, 05.12.2025 року о 00 год. 25 хв. по пр-т. Героїв Харкова, 94 водій ОСОБА_1 керував Skoda Octavia НОМЕР_3 з ознаками алкогольного сп`яніння а саме: запах алкоголю з порожнини рота; поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. На місці зупинки водій пройшов огляд на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора Drager Alkotest 6810 Покази приладу після проходження склали 1.05 проміле, тест 2304. З показами приладу водій не погодився. Водій відмовився пройти огляд у медичному закладі КНП ХОР ОКНЛ м. Харків вул. Ахієзерів, 18а у лікаря-нарколога, на стан алкогольного сп`яніння чим порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

03.02.2026 року захисником ОСОБА_1 адвокатом Мирось Сергієм Васильовичем подано клопотання про зупинення провадження у справі, до якої долучено копію посвідчення НОМЕР_4 , довідки 1656/1371 від 02.02.2026 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, довідку ВЧ НОМЕР_2 про те, що ОСОБА_1 05.12.2025 був задіяний шляхом оповіщення засобами мобільного зв`язку, щодо виконання бойового розпорядження згідно функціональних обов`язків з обов`язковою явкою на місце дислокації та мав прибути в район АДРЕСА_2 05.12.2025 до 3 год. 00 хв., довідки №5870 від 05.03.2025 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, витяг з наказу командира ВЧ НОМЕР_2 від 24.09.2025 № 281.

20.02.2026 року захисником ОСОБА_1 адвокатом Мирось Сергієм Васильовичем подано клопотання про долучення до матеріалів справи, Службової характеристики майора ОСОБА_1 , довідки 1656/4311 від 19.02.2026 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, витягу з послужного списку клопотання ВЧ НОМЕР_2 щодо крайньої необхідності залишити можливість і в подальшому переміщуватись майору ОСОБА_1 на власному та службовому автомобільному транспорті.

20.03.2026 від ОСОБА_1 надійшла заява в якій він визнає провину та розкаюється у вчиненому, просить не позбавляти права керування транспортними засобами.

23.03.2026 захисником ОСОБА_1 адвокатом Мирось Сергієм Васильовичем надано письмові пояснення в яких зазначає з посиланням на рішення Конституційного суду та Верховного Суду, що безальтернативність санкції частини 1 ст. 130 КУпАП у цій справі не забезпечить індивідуалізацію адміністративного стягнення, досягнення справедливого балансу між вимогами публічних (суспільних) інтересів та захистом прав особи, а тому вважає, що при визначенні міри покарання винному наявні підстави застосування в порядку аналогії закону положення ст. 69 КК України та накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч.1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу без застосування додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату і час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, клопотань про відкладення розгляду справи не надсилав. У поданій заяві від 16.03.2026 зазначає, що перебуває у відрядженні, визнає провину та розкаюється у вчиненому, просить не позбавляти права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 268 КУпАП явка особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП не є обов`язковою, а тому суд вважає за можливе провести судовий розгляд у відсутність ОСОБА_1 .

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Мирось Сергій Васильовичвраховуючи визнання провини його підзахисним просив не позбавляти його права керування транспортними засобами, оскільки він є військовослужбовцем і право керування транспортними засобами необхідне йому для проходження служби.

Суд, дослідивши клопотання про зупинення розгляду справи, зазначає наступне.

Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 на даний час перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 , приймає безпосередню участь в зоні активних бойових дій, відтак позбавлений можливості приймати участь в розгляді цієї справи. З посиланням на положення норм національного законодавства та практику ЄСПЛ просить задовольнити клопотання та зупинити провадження у справі до завершення його служби в Збройних силах України або звільнення його з військової служби.

Згідно ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.

При цьому КУпАП не передбачено положень щодо застосування аналогії закону до норм Кримінального процесуального кодексу України у випадку зупинення справ про адміністративні правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Частиною 2 статті 268 КУпАП при розгляді справи не передбачена обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності заст. 130 КУпАП.

Крім того, положення КУпАП не регулюють порядок зупинення провадження у справі, за виключенням справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією.

Крім цього, наведені вище положення ст. 268 КУпАП не містять заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

ОСОБА_1 користується допомогою захисника адвоката Мирось Сергія Васильовича, який в його інтересах має право надавати суду пояснення, клопотання та докази у межах розгляду цієї справи, також можлива участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності в судовому засіданні із застосуванням засобів відеоконфенцзв`язку.

Суд зауважує, що ст. 38 КУпАП чітко визначені строки накладення адміністративного стягнення на особу, у разі визнання її винною у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, при цьому, чинним КУпАП не визначено зупинення строків накладення адміністративного стягнення у разі зупинення провадження у справі.

Відтак зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав не передбачених КУпАП, не відповідає вимогам законодавства про адміністративні правопорушення.

Суд, дослідивши докази по справі, дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.

Розглядаючи справи про адміністративні правопорушення, суд відповідно до положень ст. 1 КУпАП здійснює охорону прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

При цьому, відповідно ст.245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України, передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пунктом 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 2.5 ПДР України визначено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП установлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно з п. 1 розділу ІІ Інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Відповідно до ч. 2, 4ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Судом встановлено, що 05.12.2025 року о 00 год. 25 хв. по пр-т. Героїв Харкова, 94 водій ОСОБА_1 керував Skoda Octavia НОМЕР_3 з ознаками алкогольного сп`яніння а саме: запах алкоголю з порожнини рота; поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. На місці зупинки водій пройшов огляд на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора Drager Alkotest 6810 Покази приладу після проходження склали 1.05 проміле, тест 2304. З показами приладу водій не погодився. Водій відмовився пройти огляд у медичному закладі КНП ХОР ОКНЛ м. Харків вул. Ахієзерів, 18а у лікаря-нарколога, на стан алкогольного сп`яніння чим порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 531985 від 05.12.2025 року складений саме за відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку.

За таких обставин, суд вбачає в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке виразилося у відмові від огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку, а саме, в закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКНЛ за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів, 18-а, чим порушено вимоги п. 2.5 ПДР України.

Крім того, факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 підтверджується доказами, що містяться в справі про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії № 531985 від 05.12.2025 року; довідкою про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія; роздруківкою з приладу Drager Alkotest 6810; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (Drager Alkotest 6810 ARСD-0464) - результат огляду на стан сп`яніння: 1,05 проміле проба позитивна, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.12.2025, даними відео з нагрудного відеореєстратора працівників поліції 472235, 475051, рапортом інспектора Д.Охріменко.

Перевіркою матеріалів також не встановлено порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки дії особи, уповноваженої на складання адміністративного протоколу, відповідають вимогам ст. 266 КУпАП та п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого Постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103.

Щодо доводів захисника ОСОБА_1 адвоката Мирось Сергія Васильовича щодо можливості застосування положень ст.69 КК України, суд не може проігнорувати санкцію ч.1 ст.130 КУпАП, якою передбачено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують його відповідальність.

Разом з цим, за змістом ч.1 ст.130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З аналізу вищевказаної норми закону вбачається, що санкція ч.1 ст.130 КУпАП не є альтернативною, а передбачає адміністративне стягнення у виді штрафу поєднаного із позбавлення права керування транспортними засобами.

При цьому, у даному конкретному випадку, загальні засади призначення адміністративного стягнення, визначені ч.1 ст.33 КУпАП, не наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, оскільки передбачено накладення стягнення у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Отже, у цій справі, з огляду на встановлену законодавством безальтернативну санкцію за ч.1 ст.130 КУпАП, ця функція за своєю правовою природою не є дискреційною, оскільки не потребує врахування та оцінки характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Законодавство про адміністративні правопорушення, на відміну від закону України про кримінальну відповідальність, не передбачає накладення адміністративного стягнення більш м`якого, ніж передбачено законом.

При цьому, дана категорія правопорушень вчиняється водіями тільки навмисно, вчинене відносить до грубого порушення, а водій не може не розуміти загрози для оточуючих внаслідок власної поведінки, зокрема і для осіб, яким надає допомогу з огляду на свої службові обов`язки.

У даному конкретному випадку, з огляду на положення ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи користується автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізує своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Вчинення діянь, які кваліфікуються в національному законодавстві за ст.130 КУпАП, є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху.

Тяжкість стягнення обумовлена саме високим ступенем суспільної шкоди, яка завдається такими діяннями.

Суд не вправі, при визнанні особи винуватою за ч. 1 ст.130 КУпАП, призначити інше покарання, ніж передбачене санкцією, або ж перейти до іншого виду стягнення чи звільнити від стягнення, оскільки Законом України встановлена пряма заборона застосування пом`якшення стягнення чи звільнення від стягнення.

При цьому нормами КУпАП не передбачено можливості накладення адміністративного стягнення нижче від найнижчої межі, визначеної в санкції певної норми, або не накладення одного з видів стягнень, передбаченого санкцією відповідної норми як обов`язкового, а посилання сторони захисту на ст.69 КК України та можливість її застосування за аналогією при накладенні адміністративного стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП не відповідає чинному законодавству, оскільки положення ст.69 КК України поширюються виключно на випадки вчинення кримінального правопорушення, а також безпосередньо у тесті КК України, а саме у ч.4 ст.3 КК України, міститься пряма заборона застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією.

Крім того, застосування аналогії при накладенні адміністративного стягнення свідчить про порушення принципу законності, на якому ґрунтуються норми КУпАП. Так, відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем ЗСУ, у зв`язку з чим право керування потрібно йому для подальшого проходження служби на посаді для захисту територіальної цілісності та суверенітету України, не можуть слугувати підставою для незастосування покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами з урахуванням встановленої законодавцем безальтернативної санкції, характеру вчиненого діяння та суспільної небезпеки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

Суд також бере до уваги, що ОСОБА_1 , як водій, керуючи джерелом підвищеної небезпеки в стані алкогольного сп`яніння, усвідомлював, що це заборонено законом та становить небезпеку для оточуючих.

Отже, наведені доводи захисника ОСОБА_1 адвоката Мирось Сергія Васильовича про призначення йому стягнення без позбавлення права керування транспортним засобом не відповідають вимогам Закону, а тому не підлягають задоволенню.

Сукупність досліджених судом доказів поза розумним сумнівом свідчить про те, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Дотримуючись вищевказаних вимог чинного законодавства суд, врахувавши характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, а також відомості про особу ОСОБА_1 , дійшов висновку, що достатнім для виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчинення нових правопорушень буде призначення адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 130 Кодексу України з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки саме такий вид адміністративного стягнення досягне мети, визначеної ст. 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Разом з тим, положеннями п. 12 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно довідки ВЧ НОМЕР_2 від 02.02.2026 № 1656/020226, відбулось при виконанні службових обов`язків.

З урахуванням положень Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст.33-35, 40-1, 130, 276, 279, 280, 283-285, 289, 294 КУпАП, суд

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у дохід держави у розмірі 17000 грн. (отримувач коштів ГУК у Харківській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ)37874947; банк отримувача Казначейство України(ЕАП); код банку отримувача (МФО)899998; рахунок отримувача UA168999980313020149000020001; код класифікації доходів бюджету 21081300 призначення платежу: «штраф по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 /один/ рік.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи.

Роз`яснити, що відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання постанови про накладення штрафу, зазначена постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. В порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушення.

Суддя Пасічник О.М.