Постанова від 23 березня 2026 р. у справі №639/1157/26 — Новобаварський районний суд міста Харкова

Справа №639/1157/26

Провадження № 3/639/343/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 року суддя Новобаварського районного суду м. Харкова Васильєва Н.М., за участю захисника – Черновала С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріал про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 10 лютого 2026 року о 09-43 год. в м. Харкові, по вул. Переможців, буд. 15, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Mitsubishi L200 н.з. НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість, порушення мови, вираження тремтіння пальців рук. Від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКНЛ водій відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП не визнав, повідомив суду, що 10.02.2026 року приблизно о 09:40 год. він керував автомобілем Mitsubishi L200 н.з. НОМЕР_2 по вул. Переможців в м. Харкові. Біля буд. №19 його безпідставно зупинили співробітники поліції та попросили надати документи, що посвідчують особу. Він пред`явив співробітникам поліції свій військовий квиток та повідомив, що є військовослужбовцем ГУР, запізнюється на термінову нараду до військової частини. Після цього поліцейські запропонували йому пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, оскільки, на їх думку, у нього були ознаки наркотичного сп`яніння. Він, в свою чергу, повідомив, що не відмовляється проходити відповідний огляд, однак з огляду на свій правовий статус йому необхідний дозвіл та присутність або свого безпосереднього командира або представника внутрішньої безпеки військової частини, після чого зателефонував своєму командиру та доповів про вказані обставини. Після дзвінка він попросив поліцейських почекати його командира, який вже на той момент їхав до місця події, однак поліцейські його доводи та прохання проігнорували, вказували на те, що вони не будуть нікого чекати, а його дії розцінили як відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння та незаконно склали протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП, хоча він від проходження такого огляду жодним чином не відмовлявся.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 – адвокат Черновал С.О. підтримав пояснення свого підзахисного, просив закрити провадження по справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення з огляду на наступне:

- поліцейськими було грубо порушено порядок проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння;

- долучений до матеріалів справи відеозапис є неповним та небезперервним у зв`язку із чим є недопустимим доказом;

- поліцейські не вчиняли жодних дій, спрямованих на виявлення можливих ознак наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 ;

- у ОСОБА_1 були відсутні будь-які ознаки наркотичного сп`яніння та останній не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння;

- співробітники поліції не відсторонювали ОСОБА_1 від керування транспортним засобом;

- місце зупинки транспортного засобу, яке зазначено у протоколі, не відповідає фактичному місцю зупинки автомобіля.

На підставі вищевикладеного, захисник вважає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 повідомив суду, що 10.02.2026 року приблизно о 10:00 год. йому подзвонив підлеглий ОСОБА_1 та доповів про те, що за адресою: м. Харків, вул. Переможців, буд. 19 його зупинили співробітники патрульної поліції та вимагають від нього пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння. Він повідомив, що незабаром приїде на місце події, просив його дочекатись. Приблизно через 15 хвилин він прибув до ОСОБА_1 , в ході розмови із працівниками поліції самостійно запропонував їм провести огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння, однак поліцейські відмовили у його проханні, оскільки відносно ОСОБА_1 вже складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП. Отримавши протокол, він разом з ОСОБА_1 одразу поїхали до ВСП, взяли направлення на проходження відповідного медичного огляду, в той же день пройшли його, за результатами якого у ОСОБА_1 не виявлено жодних ознак наркотичного сп`яніння. Також вважав, що працівниками поліції був грубо порушений порядок проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, свідка ОСОБА_2 , дослідивши наявні матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з положеннями ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об?єктивне з?ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Судовим розглядом встановлено, що 10.02.2026 р. о 10:27 год. за адресою: м. Харків, вул. Переможців, буд. 15, інспектором 2 взводу 3 роти 2 батальйону УПП в Харківській області ДПП Дукачем Е.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 587557 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП.

До матеріалів справи про адміністративне правопорушення долучені такі докази на підтвердження вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення: протокол про адміністративне правопорушення, направлення на огляд водія транспортного засобу, рапорт поліцейського та диск з відеозаписами за 10 лютого 2026 року.

При відтворенні судом відеозапису з нагрудних камер поліцейського встановлено, що 10.02.2026 р. приблизно о 09:43 год. екіпаж патрульної поліції №3202 зупинив транспортний засіб Mitsubishi L200 н.з. НОМЕР_2 під керуванням гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 . Надалі поліцейські підійшли до водія та попросили надати документи, що посвідчують його особу. ОСОБА_1 пред`явив співробітникам поліції свій військовий квиток та повідомив, що є військовослужбовцем ГУР, запізнюється на термінову нараду до військової частини. Після цього поліцейські не вчиняючи жодних дій, направлених на встановлення ознак наркотичного сп`яніння, які зазначені у протоколі, запропонували останньому пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, Почувши це, ОСОБА_1 повідомив, що не відмовляється проходити огляд на стан наркотичного сп`яніння, ще раз наголосив поліцейським, що він є військовослужбовцем військової розвідки та з огляду на свій правовий статус без дозволу командира або представника внутрішньої безпеки військової частини не має права змінювати свій маршрут руху, залишати транспортний засіб, який має відповідне обладнання (реб), без стороннього догляду та проходити огляд на стан наркотичного сп`яніння. Після чого він подзвонив своєму командиру та доповів йому про виниклі обставини. Після дзвінка ОСОБА_1 повідомив співробітників поліції, що на місце події незабаром приїде його командир або представник внутрішньої безпеки військової частини, де він проходить військову службу, після чого в їх присутності буде вирішуватись питання щодо проходження ним відповідного огляду на стан сп`яніння, просив поліцейських їх дочекатися.

Вказані обставини були повідомлені ОСОБА_1 декілька разів, проте поліцейські його доводи та прохання ігнорували, вказали на те, що вони не будуть нікого чекати, а дії ОСОБА_1 розцінили як пасивну відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Після чого співробітник поліції ОСОБА_3 сів у службовий автомобіль для оформлення відповідних матеріалів. В цей час до місця події прибув безпосередній командир ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , який в ході розмови з іншим працівником поліції погодився, щоб ОСОБА_1 у його присутності пройшов відповідний огляд на стан наркотичного сп`яніння, однак поліцейський відмовив у його проханні, оскільки відносно ОСОБА_1 , з його слів, вже складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП. Приблизно через декілька хвилин інспектор поліції Дукач Е.В. закінчив оформлення адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_1 та вручив останньому копію протоколу.

Згідно з приписами частини 1 статті 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 6 ст. 266 КУпАП, направлення особи для такого огляду і його проведення здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 4 Розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735, ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Описані в Інструкції ознаки наркотичного чи іншого сп`яніння водія повинні бути очевидними, а не удаваними, як у даному випадку.

Якщо проведення такого огляду вимагалося працівником поліції без видимих на те причин, тобто при відсутності ознак сп`яніння, відмова від проходження медичного огляду правових наслідків не породжує.

З переглянутого судом відеозапису встановлено, що поведінка водія ОСОБА_1 була адекватною та відповідала обстановці, хода та мова без порушень, шкіра обличчя природного кольору, він надавав чіткі відповіді на запитання поліцейських, розуміючи сутність події та виконував усі вимоги працівників поліції, не проявляючи агресію. В ході спілкування з поліцейськими у ОСОБА_1 будь-яким чином не виявилось тремтіння пальців рук, що вочевидь спростовує такі твердження працівників поліції, які об`єктивно є помилковими.

Отже пояснення, надані стороною захисту, про те, що поліцейські не вчиняли жодних дій, щодо виявлення у ОСОБА_1 можливих ознак наркотичного сп`яніння , повністю узгоджуються з наявним в матеріалах справи відеозаписом, у зв`язку із чим суд приходить до висновку, що працівниками поліції не було дотримано вимог п.п.2,4 розділу І та п.12 розділу ІІ Інструкції від 09.11.2015 року №1452/735 та вимог Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 (далі Порядок).

За таких обставин, зафіксовані у протоколі ознаки наркотичного сп`яніння та направленні водія на огляд, а саме: неприродна блідість, порушення мови, вираження тремтіння пальців рук – не є об`єктивно встановленими ознаками, оскільки спростовуються відомостями відеозапису, а тому суд дійшов висновку, що такі відомості протоколу не відповідають дійсності, є суб`єктивними та до них необхідно ставитись критично.

Крім того, згідно пункту 2 Розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Вимогами пункту 12 Розділу І вищевказаної Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

З аналізу вказаних норм Закону та Інструкції, вбачається, що співробітником поліції має бути додержано порядок проведення огляду на предмет наркотичного сп`яніння.

Однак, з доданого відеозапису судом було встановлено, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, а навпаки погоджувався проїхати до медичного закладу в присутності свого безпосереднього командира, який приїхав на місце події приблизно через 20 хвилин після зупинки автомобіля Mitsubishi L200 н.з. НОМЕР_2 . Однак поліцейські на таку згоду не відреагували, замість направлення та доставки водія до медичного закладу для проходження огляду, склали протокол за відмову у проходженні такого огляду, що суперечить процедурі направлення та проходження медичного огляду. При цьому на момент приїзду командира до місця події працівниками поліції ще не був складений протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Будь-яких активних та/чи пасивних дій водія щодо ухилення від огляду на стан наркотичного сп`яніння матеріали справи не містить, у зв`язку із чим суд погоджується з доводами сторони захисту в цій частині та вважає, що в даному випадку ОСОБА_1 не було порушено вимог п. 2.5 ПДР України.

Суд зазначає, що в даному випадку поліцейський, отримавши згоду водія на проведення огляду в медичному закладі, мав виконувати п. 9 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015, згідно з яким з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Таким чином, співробітниками поліції було порушено порядок проведення огляду ОСОБА_1 на предмет наркотичного сп`яніння.

Разом з цим суд також враховує, що ОСОБА_1 того ж дня 10.02.2026р., у передбачений Інструкцією 2-годинний строк з моменту зупинки транспортного засобу, через ВСП самостійно звернувся до КНП ХОР «ОКНЛ» та пройшов огляд на стан наркотичного сп`яніння, за результатами якого будь-яких ознак наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 не виявлено.

З огляду на вищезазначені обставини та враховуючи той факт, що поліцейськими не було належним чином визначено ознак наркотичного сп`яніння та не дотримано Порядку направлення водія транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння, cуд не надавав оцінку іншим доводам сторони захисту та приходить до висновку, що вищевказані докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Протокол серії ЕПР1 № 587557 від 10.02.2026 року про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути доказом вчинення адміністративного правопорушення. При цьому будь – яких доказів, які б спростовували твердження сторони захисту, до суду надано не було.

Відповідно до вимог ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Відповідно до вимог ст.ст. 9, 33, 245, 252 КУпАП України, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Згідно з приписами п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю: за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, оскільки дослідженими доказами не доведено вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП суд приймає рішення про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 245, 247, 251, 252, 268, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП – закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги через Новобаварський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Н.М. Васильєва