Вирок від 22 березня 2026 р. у справі №385/287/26 — Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Справа № 385/287/26

Провадження № 1-кп/385/16/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.03.2026 року м. Гайворон

Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гайворон кримінальне провадження № 12026121120000035 щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гайворон Гайворонського району Кіровоградської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, який не має на утриманні неповнолітніх осіб чи осіб похилого віку, працездатного, який не працює та не навчається, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,

в с т а н о в и в :

19 лютого 2026 року приблизно о 10 годині 42 хвилин працівники правоохоронного органу – старший інспектор сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області майор поліції ОСОБА_5 та інспектор сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області молодший лейтенант поліції ОСОБА_6 були одягнені у формений одяг, пересуваючись на службовому автомобілі «Toyota Prius» д.н.з. НОМЕР_1 зупинили транспортний засіб марки «Daewoo Sens» д.н.з. НОМЕР_2 біля ресторану «Нептун», що по вул. Пляжна в м. Гайворон Голованівського району Кіровоградської області, під керуванням ОСОБА_4 . Старший інспектор СРПП ОСОБА_5 та інспектор СРПП ОСОБА_6 , відповідно до своїх посадових інструкцій, являються службовими особами, здійснюють функції представників влади та наділені повноваженнями складати протоколи про адміністративні правопорушення і постанови про накладення адміністративного стягнення.

Після зупинки транспортного засобу «Daewoo Sens» д.н.з. НОМЕР_2 працівники правоохоронного органу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підійшли до ОСОБА_4 та повідомили, що відповідності до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» ведеться відеофіксація їх розмови, також, ОСОБА_4 було повідомлено причину зупинки, а саме: останній не виконав вимогу пункту 9.2 Правил дорожнього руху, а саме, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту: перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

В подальшому, в ході перевірки документів останнього було встановлено, що такі документи відсутні у ОСОБА_4 . Після цього працівник правоохоронного органу ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_4 , що його необхідно доставити до відділення поліції №1 Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області з метою встановлення особи ОСОБА_4 .

У цей момент у ОСОБА_4 виник злочинний умисел направлений на пропозицію службовій особі надати їй неправомірну вигоду за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, а саме, щоб працівники поліції не доставляли його до відділення поліції №1 Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області з метою встановлення особи ОСОБА_4

ОСОБА_4 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на пропозицію надання неправомірної вигоди службовим особам, а саме старшому інспектору сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області майору поліції ОСОБА_5 та інспектору сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області молодшому лейтенанту поліції ОСОБА_6 щодо недоставляння його до відділення поліції №1 Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області з метою встановлення особи, 19 лютого 2026 року приблизно о 10 годині 44 хвилин, перебуваючи на узбіччі дороги біля ресторану «Нептун» по вул. Пляжна в м. Гайворон Голованівського району Кіровоградської області, діючи умисно, будучи достовірно обізнаним, про те що працівники правоохоронного органу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є особами, які постійно здійснюють функції представників влади, являються службовими особами, висловив обіцянку надання неправомірної вигоди у розмірі 5000 гривень за те, щоб працівник поліції не доставляв його до відділення поліції №1 Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області з метою встановлення його особи.

В подальшому, знаходячись за вищевказаною адресою, ОСОБА_4 , будучи неодноразово попередженим про кримінальну відповідальність за пропозицію неправомірної вигоди, продовжив реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на обіцянку надання неправомірної вигоди службовим особам, а саме: старшому інспектору сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області майору поліції ОСОБА_5 та інспектору сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області молодшому лейтенанту поліції ОСОБА_6 , діючи умисно, будучи достовірно обізнаним, про те, що працівники правоохоронного органу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є особами, які постійно здійснюють функції представників влади, являються службовими особами, висловив обіцянку надання неправомірної вигоди у розмірі 5000 гривень за не вчинення дій відносно нього, а саме за те, щоб працівник поліції не доставляв його до відділення поліції №1 Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області з метою встановлення особи ОСОБА_4 .

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України - пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 369 КК України, визнав повністю, детально розповів про мотиви та обставини його вчинення. Пояснив, що оступився, зрозумів, що неправильно поступив, більше такого вчиняти не буде.

Прокурор просив застосувати до обвинуваченого покарання у виді штрафу в розмірі 17000 грн.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом встановлено порядок дослідження доказів у даному кримінальному провадженні та визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена повністю та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 369 КК України, як пропозицію службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до нетяжкого злочину.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд враховує роз`яснення п. 1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2015, де вказано, що призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно п. 3 - визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.

Обвинувачений ОСОБА_4 не перебуває на обліку в лікарів нарколога та психіатра, раніше не судимий, посередньо характеризується за місцем проживання.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом не встановлено.

За положенням ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує конкретні обставини справи, форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином. Також суд враховує особу обвинуваченого, який не перебуває на обліку в лікарів нарколога та психіатра, одружений, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, посередньо характеризується за місцем проживання, не працює, обставини, що пом`якшують покарання, та відсутність обтяжуючих покарання обставин, те, що обвинувачений вину визнав, а отже готовий понести покарання за скоєне.

При обранні покарання суд також враховує висновки досудової доповіді Гайворонського РС філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області щодо обвинуваченого за якою вбачається можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства.

Підсумовуючи наведене, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 369 КК України покарання у вигляді штрафу в мінімальному, передбаченому санкцією даної частини статті, розмірі, що, на думку суду, має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів, відповідатиме не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам кримінального провадження, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованим і буде відповідати цілям покарання.

Підстав, для застосування вимог ст. 69 КК України при призначенні покарання обвинуваченому суд не вбачає.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався та підстав для обрання такого суд не вбачає.

Процесуальні витрати в справі відсутні.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлявся.

Долю речового доказу суд вирішує у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись статтями 314, 374-376, 475 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Речовий доказ по справі – DVD-R диск – залишити при матеріалах кримінального провадження № 12026121120000035.

Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Гайворонський районний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Вирок не може бути оскаржений з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Після проголошення вироку учасники судового провадження мають право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, обвинувачений - подати клопотання про помилування.

Суддя: ОСОБА_7

Дата документу 23.03.2026