Рішення від 22 березня 2026 р. у справі №211/7554/25 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/7554/25

Провадження № 2-а/211/39/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за головуванням судді Гонтар А.Л. з участю секретаря судового засідання Костяк Д.Л., розглянувши у письмовому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції НПУ в особі ППП в м.Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

представник позивача ОСОБА_1 Іщенко Юлія Павлівна звернувся до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції НПУ в особі ППП в м.Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області, в якому просить суд скасувати постанову серія ЕНА №2385874 від 13.06.2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого у ч.4 ст.126 КУпАП, а саме - керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування.

В обґрунтування позову ОСОБА_2 зазначає, що постанова винесена неправомірно, з неповним з`ясуванням вини та недоведеністю обставин, що мають значення для справи. Представник позивача просить суд звернути увагу, що оскаржувана постанова складена 13.06.2024 о 22:06:40, тобто, через добу від описаного в ній моменту вчинення ОСОБА_1 правопорушення 12.06.2024 о 21:30. Таким чином, постанову складено за відсутності позивача без можливості отримати її копію. Про притягнення його до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 дізнався випадково під час консультації щодо отримання спадщини у червні 2025 року.

Крім того, представник позивача вважає, що постанова винесена без жодного доказу на підтвердження вини ОСОБА_1 , а факт керування ним транспортним засобом 12.06.2024 був не доведений також відповідно до постанови Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.11.2024, якою провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124, ч.2 ст.130 КУпАП щодо подій 12.06.2024 було закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

ОСОБА_2 вказує, що розгляд справи 13.06.2024 носив формальний характер та ґрунтувався на припущеннях, а оскаржувана постанова не може вважатись належним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 липня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

09 вересня 2025 року від представника відповідача Кушнір О.В. до суду надійшов відзив на адміністративний позов. Відповідач з вимогами не погоджується, вважає, що постанова винесена законно і обґрунтовано, оскільки постановою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.02.2024 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та позбавлено права керування транспортними засобами строком на 1 рік. На момент винесення оскаржуваної постанови вона була чинна, отже, позивач був позбавлений права керування.

ОСОБА_3 вказує, що 12.06.2024 інспектор ППП в м.Кривий Ріг УПП в Дніпропетровський області отримав на службовий планшет виклик за фактом ДТП по вул.В.Чорновола біля будинку 21. Прибувши на місце події, виявив транспортний засіб Geely GX2 НОМЕР_1 , водій якого порушив п.12.1, 12.3 ПДР України. З усних пояснень свідків під час спілкування з особами, які знаходились на місці події, було встановлено, що саме ОСОБА_1 керував вказаним транспортним засобом. Після з`ясування всіх обставин, поліцейським було встановлено факт вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених ч.4 ст.126, ст.124, ч.2 ст.130, ч.3 ст.126 КУпАП. ОСОБА_1 було роз`яснено право, порядок та строки оскарження постанови, жодних клопотань від нього не надходило.

Відеозапис з автомобільного та нагрудного відеореєстратора інспектора ППП було видалено з серверу у зв`язку із закінченням строку зберігання.

Відповідач вважає, що постанова відповідає усім вимогам закону, а технічна описка у даті винесення постанови не спростовує факту керування транспортним засобом позивачем, який був позбавлений такого права, оскільки недоліки оформлення постанови не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправним такого рішення, перевага має надаватись змісту, а не зовнішній формі.

Щодо посилання позивача на факт закриття адміністративного провадження Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.130, ст.124 КУпАП, відповідач просить суд врахувати положення ч.7 ст.78 КАС України, відповідно до якої, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Вважає, що позивачем не надано доказів не вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, тому просить відмовити у задоволенні позову (а.с. 29-35).

В судове засідання сторони не з`явились. Представник позивача Іщенко Ю.П. надала до суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника (а.с.38-39).

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін у письмовому провадженні на підставі наявних у суду матеріалів, відповідно до ч.9 ст.205 КАС України.

Повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

13.06.2024 о 22:06:40 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 400 грн. Згідно з постановою серія ЕНА №2385874 від 13.06.2024, 12.06.2024 о 21:30 год. в м.Кривий Ріг, вул.В`ячеслава Чорновола, 21, водій керував ТЗ будучи позбавленим права керування, чим порушив п.2.1.а ПДР України - керування ТЗ особою позбавленою права керування ТЗ. Відповідальність передбачена у ч.4 ст.126 КУпАП.

Від підпису та отримання копії постанови ОСОБА_1 відмовився. Копію постанови надіслано рекомендованим листом за вих. №1726 від 14.06.2024 (а.с.7).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Відповідно до частини 4 статті 126 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, що у свою чергу тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 2.1.а ПДР України встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.213, ст.222, ст.258 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі передбачених ч. 4 ст. 126 КУпАП, в порядку скороченого провадження, тобто без складання протоколу про адміністративне правопорушення з винесенням постанови по справі про адміністративне правопорушення за результатами її розгляду на місці вчинення правопорушення. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення регламентований главою 22 КУпАП.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити в тому числі найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

З оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 ставиться в провину те, що він 12.06.2024 о 21:30 годині в м. Кривий Ріг, вул.В`ячеслава Чорновола, 21, водій керував ТЗ будучи позбавленим права керування, чим порушив п.2.1.а ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.126 КУпАП.

Згідно із ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана, по-перше, встановити склад правопорушення, яким відповідно до статті 9 КУпАП є протиправна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, з урахуванням положень ст. 252 КУпАП, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Нормами ч.2 ст.258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Відповідно до ч.4 ст.258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.

Разом з цим, згідно з ч.5 ст.258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У п. 1 ст. 247 КУпАП зазначено, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного в ч.4 ст.126 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа керувала транспортним засобом будучи позбавленою права керування транспортним засобом, а також з`ясувати чи дійсно особа достовірно знала про позбавлення її права керування транспортним засобом.

Разом з цим, відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об`єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Приписами ст. 129 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, задекларовано, що основними засадами судочинства, серед іншого, є змагальність та забезпечення доведеності вини.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

На підставі викладеного, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини та докази, суд приходить до висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення та винесенні оскаржуваної постанови не було дотримано вимоги КУпАП.

В матеріалах справи відсутні показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, відсутні пояснення свідків, які б містили докази скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Крім того, судом встановлено, що 13.06.2024 щодо ОСОБА_1 також було складено протоколи за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених у ч.2 ст.130, ст.124 КУпАП, які направлені на розгляд до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 738826 складеного 13 червня 2024 року водій ОСОБА_1 12.06.2024 року о 21 год. 30 хв., керуючи транспортним засобом марки «GEELY GX2» номерний знак НОМЕР_1 в м. Кривому Розі у Довгинцівському районі по вул. В`ячеслава Чорновола, неподалік будинку 21, здійснив виїзд за межі проїзної частини та здійснив наїзд на насип ґрунту. Внаслідок ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Фіксація БК 475203, 475204, 475228. Своїми діями порушив п. 12.1, 12.3 пдр України та його дії кваліфіковано за ст. 124 КУпАП.

Згідно з протоколом серії ААД№ 738825, складеного 13 червня 2024 року, водій ОСОБА_1 12.06.2024 року о 21 год. 30 хв., керуючи транспортним засобом марки «GEELY GX2»номерний знак НОМЕР_1 в м.Кривому Розі у Довгинцівському районі по вул. В`ячеслава Чорновола, неподалік будинку 21, з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів ,почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився. Правопорушення вчинено повторно протягом року, БК 475203, 475204,чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України та його дії кваліфіковано за ч.2 ст.130 КУпАП.

Постановою від 06.11.2024, справа 211/4099/24, за результатами розгляду вказаних протоколів провадження у справі було закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку, насамперед, з недоведеністю факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.6, 7 ст.78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Натомість, суд вважає, що є причинно-наслідковий зв`язок між протоколами про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 , складених за ч.2 ст.130, ст.124 КУпАП, та постановою про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , складеною за ч.4 ст.126 КУпАП. При винесенні постанови у справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.130, ст.124 КУпАП, судом досліджувались обставини подій 12.06.2024, в тому числі вивчались матеріали відеозапису, які станом на сьогодні знищені та не надані відповідачем. Судом було встановлено та постанова набрала законної сили 19.11.2024, що відеозапис з бодікамер не підтверджує той факт, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, свідків події не встановлено, необхідних та достатніх доказів не надано (а.с.12-14).

Таким чином, оскільки відповідачем до суду станом на зараз не надано жодного доказу на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, суд не вбачає підстав для його притягнення до адміністративної відповідальності.

У своєму рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі «Алене де Рібермон проти Франції» Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

У відповідності до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 11 жовтня 2016 року по справі №816/4340/14, визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень. При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом".

Крім іншого, суд бере до уваги доводи позивача щодо дати і часу складення оскаржуваної постанови. Оскільки описані події відбувались 12.06.2024 о 21:30 год, працівник поліції, згідно з відзивом, отримав виклик близько 22:40 год, а постанова складена 13.06.2024 о 22:06, це викликає сумніви щодо присутності ОСОБА_1 під час складання такої постанови та його ознайомлення з її змістом. Суд критично оцінює пояснення відповідача про технічну описку в даті винесення постанови, так як жодних інших доказів, які б могли підтвердити викладені в постанові обставини до суду не надано.

Таким чином, обставини і місце події, зазначені в постанові про адміністративне правопорушення, складені відносно позивача, не знайшли свого підтвердження в ході дослідження матеріалів справи та доказів, а тому позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи дії поліцейського на відповідність вищевказаним критеріям, суд приходить до висновку, що приймаючи оскаржувану постанову в справі про адміністративне правопорушення, посадовою особою її не було мотивовано та не дотримано встановленого законом порядку її винесення.

Судом встановлено, що позиція позивача щодо відсутності в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, нічим не спростовується, поліцейським при винесенні рішення про притягнення до адміністративної відповідальності позивача не були дотримані положення КУпАП щодо необхідності з`ясування всіх обставин справи, а тому суд вважає, що постанова про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу є протиправною та підлягає скасуванню.

Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідач суду не надав.

Суд вважає за необхідне зазначити, що наявність самої постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності не є доказом вчинення особою адміністративного правопорушення.

Зважаючи на те, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування обставин, зазначених у позові, суд приходить до висновку, що вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, є недоведеною.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань підлягає стягненню судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.

Керуючись ст. ст. 6, 9, 72, 77, 90, 241-247, 250, 257, 262, 286 КАС України, ст.ст.126 ч.1, 258, 268, 276, 283, 287-289, 293 КУпАП, суд, -

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову по накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2385874 від 13.06.2024 року, відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП.

Справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП ОСОБА_1 закрити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ - 40108866) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі протягом 10-ти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Гонтар А.Л.