Суд: Дніпровський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення
Дата: 18 березня 2026 р.
Справа: №201/13014/23
Суддя: Красвітна Т. П.
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-з/803/189/26 Справа № 201/13014/23 Головуючий у першій інстанції: Батманова В.В. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого – Красвітної Т.П.,
суддів: Городничої В.С., Гапонова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро заяву представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська у складі судді Батманової В.В. від 15 березня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - Адміністрація Соборного району Дніпровської міської ради, про визначення місця проживання дітей з батьком та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Адміністрація Соборного району Дніпровської міської ради, про визначення місця проживання дітей з матір`ю, –
В С Т А Н О В И В :
20 жовтня 2023 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом посилаючись на те, що він з 2009 року перебував у стосунках без реєстрації шлюбу з ОСОБА_1 , від яких у них народилось троє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . З моменту початку військової агресії Росії проти України, в березні 2022 року він організував поїздку ОСОБА_1 разом з малолітніми дітьми спочатку до Республіки Польща, де він їх зустрів, організував спільне проживання за програмою підтримки біженців з України уряду Республіки Польща до травня 2022 року. Позивач зазначає, що у подальшому він спільно з дітьми та ОСОБА_1 переїхали у Сполучене Королівство Великої Британії, а пізніше до ОСОБА_7 , де оформив документи для спільного проживання за програмою підтримки біженців з України урядом Шотландії. Позивач вказує, що ОСОБА_1 залишала дітей і була відсутня до 2 тижнів, не попереджаючи нікого про це. Сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, діти залишились проживати разом із ним та станом на день подання цього позову, діти перебувають на його утриманні. Тому позивач просить визначити місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з батьком - ОСОБА_3 .
25 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічною позовною заявою обґрунтовуючи її тим, що вона та відповідач за первісним позовом є батьками ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Позивачка за зустрічним позовом зазначає, що з ОСОБА_3 вони весь час мешкали окремо, а діти від народження проживали разом з нею спільно зареєстровані за адресою по АДРЕСА_1 . Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2023 року по справі 201/8220/22 з ОСОБА_3 стягнуто на її користь аліменти на утримання трьох спільних дітей. Позивачка за зустрічним позовом вказує, що ОСОБА_3 ухилявся від сплати аліментів та за ним утворилася заборгованість у розмірі 822410,33 грн. З метою штучної зміни сімейного становища, що впливає на право отримання аліментів, ОСОБА_3 07 жовтня 2023 року вивіз дітей із готелю, де вони проживали у невідомому напрямку без можливості зв`язатися з ними. Вона зверталася до правоохоронних органів Шотландії та Канади з метою повернення дітей та вважає, що рішення вказаних органів розділяють її позицію щодо даного спору. Тому, позивачка за зустрічним позовом просить визначити місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з матір`ю - ОСОБА_1 та відібрати дітей у ОСОБА_3 , передавши їх позивачці за зустрічним позовом.
Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 15 березня 2024 року позов ОСОБА_3 задоволено. Визначено місце проживання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з батьком ОСОБА_3 . У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 лютого 2026 року ппеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 задоволено. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 березня 2024 року – скасовано та ухвалено нове судове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дітей з матір`ю задоволено. Визначено місце проживання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей з батьком відмовлено.
Представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 26.02.2026 звернувся до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 51125,00 грн.
Перевіривши матеріали справи, колегія дійшла висновку про наявність підстав для ухвалення у справі додаткового судового рішення, яким вирішити питання про розподіл судових витрат, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщостосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 статті 270 ЦПК України).
За змістом ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та залишення без задоволення позовних вимог ОСОБА_3 , з останнього на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання ОСОБА_1 позовної заяви (1073,60 грн), заяв про забезпечення позову (605,60 грн + 605,60 грн), апеляційної (2576,64 грн) та касаційної (3435,52 грн) скарг у загальному розмірі 8296,96 грн (а.с. 4 т.1, а.с. 46 зворот виділених матеріалів, а.с. 124, 129, 186 т.2, а.с. 16 т.4).
За положеннями частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Згідно ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
У відповідності до вимог п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частиною 3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас зі змісту частини 4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 137 ЦПК України).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п. 269).
В апеляційній скарзі представником Трискиби І.В. заявлено про подання доказів витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції протягом 5 днів після ухвалення рішення у справі (а.с. 117 т. 2).
На підтвердження понесених Трискибою І.В. судових витрат на професійну правничу допомогу надано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №4354 від 05.07.2019 року на ім`я Базюкевича Є.В. (а.с.59 т.2), копію ордера на надання правничої (правової) допомоги від 01.04.2024 року серії АН №1274350 (а.с.110 т. 2), копію договору про надання професійної правничої допомоги № 111/ЦП-2024 від 11 березня 2024 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Базюкевичем Є.В., копії додаткових угод від 10 грудня 2024 року та від 17 грудня 2025 року до вказаного договору, копію акту передання-прийняття послуг з професійної правничої допомоги від 26 лютого 2026 року до договору про надання професійної правничої допомоги № 111/ЦП-2024 від 11 березня 2024 року.
Згідно змісту акту передання-прийняття послуг з професійної правничої допомоги від 26 лютого 2026 року до договору про надання професійної правничої допомоги № 111/ЦП-2024 від 11 березня 2024 року, погодженого між ОСОБА_1 та адвокатом Базюкевичем Є.В., останнім надано професійну правничу допомогу ОСОБА_1 а саме: вивчення рішення суду першої інстанції, консультування, визначення перспектив і підстав оскарження, напрацювання правової позиції з урахуванням змісту судового рішення, аналіз висновків Верховного Суду в аналогічних справах, складання апеляційної скарги на рішення районного суду, складання клопотань про витребування і долучення доказів, пояснень вивчення додаткових пояснень і доказів позивача та його представника, підготовка і участь в судових засіданнях (всього 12,0 год. х 1500,00 грн, вартістю 18000,00 грн); при новому апеляційному розгляді: складання клопотань про долучення доказів, витребуваних судом документів, з?ясування думки дітей, заява про небезпеку для дітей, вивчення додаткових пояснень і доказів позивача та його представника, складання заяви про забезпечення позову, вивчення заперечень позивача проти забезпечення позову, підготовка і участь в судових засіданнях (13,25 год. х 2500,00 грн, вартістю 33125 грн).
При визначенні розміру судових витрат на правничу правову допомогу, колегія приймає до уваги зазначений вище обсяг робіт, проведений адвокатом Базюкевичем Є.В. у даній справі в суді апеляційної інстанції, що підтверджуються матеріалами справи.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено надання адвокатом Базюкевичем Є.В. професійної правничої правової допомоги ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції, що погоджено договором та актом передання-прийняття послуг з професійної правничої допомоги від 26 лютого 2026 року, на загальну суму 51125,00 грн (18000,00 грн + 33125,00 грн).
Колегія також приймає до уваги, що в апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначала про орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу на суму 35000,00 грн. Однак, сума цих витрат порівняно із наведеним в апеляційній скарзі попереднім розрахунком збільшилась через направлення Верховним Судом справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Вартість послуг під час первісного розгляду склала 18000,00 грн, під час нового розгляду – 33125,00 грн, що свідчить про дотримання меж орієнтовного розрахунку ОСОБА_1 окремо в кожному апеляційному провадженні.
Виходячи з викладеного, приймаючи до уваги задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та залишення без задоволення позовних вимог ОСОБА_3 ; встановивши доведеність факту надання та вартості наданих послуг ОСОБА_1 з професійної правничої допомоги адвокатом Базюкевичем Є.В., - колегія, виходити з критерію реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, в розмірі 51125,00 грн.
Необхідно також зауважити, що заперечень щодо неспівмірності витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, від ОСОБА_3 не надходило.
Колегія звертає також увагу, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено відповідачем, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).
Така позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі №317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі №554/2586/16-ц (провадження №61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі №753/1203/18 (провадження №61-44217св18).
З огляду на вищевикладене, наявні підстави для ухвалення додаткової постанови щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 8296,96 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 51125,00 грн, а всього 59421,96 грн.
Керуючись ст. 259, 268, 270 ЦПК України, суд, –
П О С Т А Н О В И В:
Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі 59421 (п`ятдесят дев`ять тисяч чотириста двадцять одна) грн 96 коп.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.
Повний текст додаткової постанови складено 19 березня 2026 року.
Головуючий Т.П. Красвітна
Судді В.С. Городнича
А.В.Гапонов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua