Постанова від 01 лютого 2026 р. у справі №521/20634/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/245/26

Номер справи місцевого суду: 521/20634/25

Головуючий у першій інстанції Гарський О. В.

Доповідач Журавльов О. Г.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2026 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду – Журавльов О.Г., за участі - секретаря судового засідання Хангельдян К.С., представника Одеської митниці – Берназ В.П., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Одеської митниці Терновського М., на постанову судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 18.12.2025, якою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Теплиця, Арцизького району, громадянка України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 471 МК України, закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення,

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.

Постановою судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 18.12.2025 провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 471 МК України, закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Зобов`язано Одеську митницю Держмитслужби /м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а/ вилучені монети: 1898 року виготовлення номіналом «Рубиль» та написом «БМ Николай 2 Император и Самодержавец всерос»; 1907 року Одна копейка з надписом медная россійськая монета; 1912 року 2 Копейки з надписом медная россійськая монета, що вилучені на підставі ст. 511 МК, згідно протоколу про порушення митних правил №0507/UA500000/2025 від 18.08.2025 року, повернути власнику або володільцю чи уповноваженій ним особі.

З протоколу про порушення митних правил №0507/UA500000/2025 від 18.08.2025 року вбачається, що 18.08.2025 року приблизно о 05 год. 16 хв. в зону митного контролю пункту пропуску «Орлівка» ВМО №5 митного поста «Придунайський» Одеської митниці в напрямку руху виїзд з України до Болгарії по смузі руху «червоний коридор» заїхав рейсовий автобус д/н. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , країна реєстрації Україна, в якому в якості пасажира прибула гр. України ОСОБА_1 .

Під час спільного прикордонно-митного контролю в сумці з особистими речами та документами громадянки України ОСОБА_1 було виявлено: монету 1898 року виготовлення номіналом «Рубиль» та написом «БМ Николай 2 Император и Самодержавец всерос»; монету 1907 року Одна копейка з надписом медная россійськая монета; монету 1912 року 2 Копейки з надписом медная россійськая монета. Виявлені монети переміщувалась без ознак приховування та її виявлення не було ускладнене у будь-який спосіб.

На думку митниці, своїми діями ОСОБА_1 порушила встановлений порядок проходження митного контролю, жодних дозвільних документів на право переміщення через державний кордон України вищевказаних монет не пред`явила, таким чином не задекларувала товари (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території.

За даним фактом співробітниками митниці, у відношенні ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил №0507/UA500000/2025 від 18.08.2025 року, за ч.3 ст. 471 МК.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала.

На дану постанову представник Одеської митниці Терновський М. подав апеляційну скаргу.

Доводи обґрунтовує тим, що у своєму власноручному поясненні до протоколу ОСОБА_1 зазначала, що згодна з протоколом про порушення митних правил. Якщо на металевій монеті визначена дата виготовлення до 1960 року відповідно до Наказу Міністерства Культури та Мистецтв України від 22.04.2002 №258 «Про затвердження інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасового вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України»), вона підлягає обов`язковому декларуванню за встановленою формою.

Товари такої категорії, виготовлені до 1960 року, під час переміщення через митний кордон України, потребують наявності відповідного дозволу та є обов`язковими до декларування. З урахуванням зовнішніх ознак та дати виготовлення виявлених предметів. вони підпадають під дію Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» від 21.09.1999 №1068-XIV та можуть бути вивезені за межі митної території України лише на підставі свідоцтва на право вивезення культурних цінностей.

Просить скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою громадянку України ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 Митного кодексу України та накласти адміністративне стягнення відповідно до санкції зазначеної статті.

На підставі ст. 520 Митного кодексу України стягнути з громадянки України ОСОБА_1 витрати відповідно до довідки про витрати митного орану у справі про порушення митних правил №0507/UA500000/2025.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши представника Одеської митниці, яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, прихожу до наступних висновків.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показами свідків, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ч. 3 ст. 471 МК України визначає склад адміністративного правопорушення, що полягає у недекларуванні товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами.

Відповідно до п. 1 ст. 197 МК України у випадках, передбачених законом, на окремі товари встановлюються обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України. Пропуск таких товарів через митний кордон України та/або їх випуск залежно від вимог відповідного закону здійснюються митними органами на підставі отриманих від державних органів, інших установ та організацій відповідних дозвільних документів.

На підставі ч. 6 ст. 372 МК України, тимчасове вивезення (пересилання) громадянами-резидентами за межі митної території України культурних цінностей здійснюється з поданням відповідних документів, які підтверджують право вивезення за межі митної території України культурних цінностей та дотримання заборон та/або обмежень згідно із законами України щодо тимчасового вивезення таких товарів за межі митної території України.

Згідно ч. 2 ст. 373 МК України, порядок вивезення (пересилання) громадянами за межі митної території України дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам`ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів із них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1.6 Інструкції «Про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України», затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв України від 22 квітня 2002 року №258, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 липня 2002 року за №571/6859 вивезення, тимчасове вивезення, у тому числі шляхом пересилання, культурних цінностей за межі митної території України дозволяється за наявності свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України (далі - свідоцтво), зразок якого затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2000 р. №984 «Про затвердження зразка свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України».

Частиною 12 додатку №1 до пункту 1.5 Інструкції, передбачено, що на вивезення (тимчасове вивезення) дозвіл Державної служби контролю не потрібен при вивезенні значків, пам`ятних знаків, настільних медалей, ювілейних та пам`ятних монет, банкнот, які не є засобом платежу (крім вітчизняних та зарубіжних монет із дорогоцінних і недорогоцінних металів, паперових грошових знаків до 1960 р. включно).

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, не дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно не з`ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Апеляційним судом встановлені наступні фактичні обставини, а саме, що 18.08.2025, приблизно о 05 год. 16 хв. в зону митного контролю пункту пропуску «Орлівка» ВМО №5 митного поста «Придунайський» Одеської митниці в напрямку руху виїзд з України до Болгарії по смузі руху «червоний коридор» заїхав рейсовий автобус д/н НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , країна реєстрації Україна, в якому в якості пасажира прибула гр. України ОСОБА_1 .

Під час спільного прикордонно-митного контролю вказаного рейсового автобусу д/н НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , в сумці з особистими речами та документами громадянки України ОСОБА_1 було виявлено: монету 1898 року виготовлення номіналом «Рубиль» та написом «БМ Николай 2 Император и Самодержавец всерос»; монету 1907 року Одна копейка з надписом медная россійськая монета; монету 1912 року 2 Копейки з надписом медная россійськая монета.

Виявлені монети переміщувалась без ознак приховування та її виявлення не було ускладнене у будь-який спосіб.

Однак, відповідно до Наказу Міністерства культури і мистецтв України від 22.04.2002 №258 «Про затвердження Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України» дозвіл Державної служби контролю потрібен на вивезення вітчизняних та зарубіжних монет із дорогоцінних і недорогоцінних металів, паперових грошових знаків до 1960 року включно.

Виявлені предмети (монети) підпадають під дію Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» від 21 вересня 1999 року №1068-ХІV та можуть бути вивезені за межі митної території України на підставі свідоцтва на право вивезення культурних цінностей.

Згідно ст. 370 МК України вищезазначені предмети не включені до переліку товарів, які можуть бути віднесені до особистих речей громадян.

ОСОБА_1 вказані монети визнала своєю власністю, не задекларував її за встановленою формою та жодних дозвільних документів на право переміщення через митний кордон України митному органу не надала.

Разом з тим, те, що вказані предмети не є культурними цінностями, які мають історичне та художнє значення, не виключає необхідність отримання дозволу Державної служби контролю на вивезення вказаних предметів, оскільки вони датовані та створені до 1960 року.

Відтак, вказані монети, які виготовлені до 1960 року, в незалежності від становлення культурно-історичних цінностей та її вартості, обмежена до переміщення, у відповідності до п.12 переліку сувенірних виробів, предметів культурного і ужиткового призначення серійного і масового виробництва, на вивезення (тимчасове вивезення), яких дозвіл Державної служби контролю потрібен обов`язково, згідно Наказу Міністерства культури і мистецтв України від 22.04.2002 №258 «Про затвердження Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України», та відносно яких при переміщенні через митний кордон України встановлені обмеження згідно ст.ст.197, 371 МК України і підлягають обов`язковому декларуванню.

ОСОБА_1 жодних дозвільних документів на право переміщення через державний кордон України вищевказаних монет не пред`явила. Тобто здійснила недекларування (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території.

Таким чином, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вчинила порушення митних правил, передбачене частиною 3 статті 471 Митного кодексу України, а саме недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження вивезення за межі митної території України, відтак доводи апеляційної скарги представника Одеської митниці апеляційний суд визнає слушними та в цій частині вони підлягають задоволенню.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого нею правопорушення підтверджується наступними доказами:

- протоколом про порушення митних правил №0507/UA500000/2025 від 18.08.2025, складеного відносно гр. ОСОБА_1 , за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 МК України, яким підтверджуються встановлені вище фактичні обставини (а.с. 1);

- актом проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 18.08.2025 (а.с. 4-5) відповідно до якого під час спільного прикордонно-митного контролю рейсового автобусу д/н НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , в сумці з особистими речами та документами громадянки України ОСОБА_1 було виявлено: монету 1898 року виготовлення номіналом «Рубиль» та написом «БМ Николай 2 Император и Самодержавец всерос»; монету 1907 року Одна копейка з надписом медная россійськая монета; монету 1912 року 2 Копейки з надписом медная россійськая монета;

- описом предметів (а.с. 11), з якого встановлено, що у ОСОБА_1 було виявлено: монету 1898 року виготовлення номіналом «Рубиль» та написом «БМ Николай 2 Император и Самодержавец всерос»; монету 1907 року Одна копейка з надписом медная россійськая монета; монету 1912 року 2 Копейки з надписом медная россійськая монета.

Факт вчинення порушення митних правил підтверджується вказаними вище письмовими доказами, які знаходяться у об`єктивному взаємозв`язку між собою, нічим не спростовані, є належними та допустимими.

Обставини, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 апеляційним судом не встановлено.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність, у справі не встановлено. Строки притягнення до адміністративної відповідальності не спливли.

Ураховуючи те, що апеляційним судом встановлено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 МК України, в силу вимог ч. 8 ст. 294 КУпАП, оскаржувана постанова суду підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови.

Вирішуючи питання про призначення виду стягнення за адміністративне правопорушення, апеляційний суд бере до уваги те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Так, з урахуванням характеру вчиненого порушення, особи порушника, яка раніше до адміністративної відповідальності за порушення митних правил не притягувалася, суд вважає, що до останньої слід застосувати стягнення вигляді штрафу, без конфіскації предметів правопорушення, з огляду на альтернативність санкції ч. 3 ст. 471 МК в цій частині.

У зв`язку із викладеним, вилучені монети 1898, 1907 та 1912 року виготовлення, підлягають поверненню власнику або володільцю чи уповноваженій ним особі.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір в провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає на час ухвалення судового рішення 605,60 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 520 МК України відшкодування витрат у справі про порушення митних правил стягується з особи, щодо якої винесено постанову про накладення стягнення.

Розмір суми, що підлягає відшкодуванню, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, і розраховується в порядку, передбаченому для визначення собівартості платних послуг.

Механізм відшкодування витрат митниць ДФС за зберігання товарів, транспортних засобів, зазначених в ч. 6 ст. 239 МК України на складах митниць ДФС визначений частиною 1 розділу І «Порядку відшкодування витрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митниць ДФС», затверджений наказом МФУ 15 червня 2012 року №731 з подальшими змінами та доповненнями.

Відповідно до ч. 6 розділу ІІ «Порядку обчислення сум витрат у справах про порушення митних правил та їх відшкодування» витрати на зберігання товарів, транспортних засобів, тимчасово вилучених у справі про порушення митних правил та розміщених на складах, що належать митницям ДФС, розраховуються з дня їх фактичного розміщення на цих складах відповідно до розмірів відшкодування за зберігання на складах митниць ДФС товарів і транспортних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 15 червня 2012 року №731.

Враховуючи, що в матеріалах справи наявна довідка про витрати митного органу (а.с. 12), з обрахунком вартості за добу зберігання в сумі 0,001 євро, апеляційний суд також вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 вказані витрати на користь Одеської митниці за період з 27.08.2025 по 02.02.2026.

Керуючись ст.ст. 268, 285, 294 КУпАП, ст.ст. 465, 471, 527, 529 МК України, апеляційний суд -

постановив:

Апеляційну скаргу представника Одеської митниці Терновського М. – задовольнити.

Постанову судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 18.12.2025, якою провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 471 МК України, закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення – скасувати.

Визнати винною громадянку України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 471 МК України та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 300 розмірів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п`ять тисяч сто) гривень, без конфіскації предметів, вилучених згідно протоколу про порушення митних правил №0507/UA500000/2025.

Зобов`язати Одеську митницю Держмитслужби (м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а) монети, що вилучені на підставі ст. 511 МК України, згідно протоколу про порушення митних правил №0507/UA500000/2025 від 18.08.2025, а саме: 1898 року виготовлення номіналом «Рубиль» та написом «БМ Николай 2 Император и Самодержавец всерос»; 1907 року Одна копейка з надписом медная россійськая монета; 1912 року 2 Копейки з надписом медная россійськая монета, повернути власнику або володільцю чи уповноваженій ним особі.

Стягнути з громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

На підставі ст. 520 МК України стягнути з громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати відповідно до довідки про витрати митного орану у справі про порушення митних правил №0507/UA500000/2025 у сумі 08 (вісім) грн 16 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду О.Г. Журавльов