Постанова від 18 березня 2026 р. у справі №592/3673/26 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Суд: Ковпаківський районний суд м. Суми

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей

Дата: 18 березня 2026 р.

Справа: №592/3673/26

Суддя: Онайко Р. А.

Справа №592/3673/26

Провадження №3/592/844/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Онайко Р.А., розглянувши матеріали які надійшли від Сумського РУП ГУНП в Сумській області про притягнення до ад міністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканку АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.184 КУпАП,

з участю учасників справи про адміністративне правопорушення:

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

у с т а н о в и в:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД № 782178, 23.02.2026 близько 19:00 за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 ухилилась від виконання своїх батьківських обов`язків відповідно до п.2 ст.150 СК України, відносно своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилося в тому, що остання перебуваючи неподалік будинку 50 по вул. Ярослава Мудрого в м. Суми вживала алкогольний напій, а саме «Shake», об`ємом 0,33, з вмістом спирту 7 %, чим своїми діями вчинила правопорушення передбачене ст.178 КУпАП, чим вчинила правопорушення передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що її донька гуляла в місті з друзями, а коли приїхала поліція, друзі втекли, залишивши алкогольний напій її доньці.

Перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Відповідно ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, а згідно положень ст. 9 Конституції України, ст. 19 ЗУ «Про міжнародні договори України» та ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика ЄСПЛ є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Відповідно ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а згідно ст. 245 цього Кодексу, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1).

Диспозицією ч. 1 ст.184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Тобто ч. 1 ст. 184 КУпАП є бланкетною нормою та відсилає до інших нормативно-правових актів, зокрема до «передбачених законодавством обов`язків». ОСОБА_1 інкримінується порушення ч.2 ст.150 СК України, яка передбачає (в редакції, чинній на момент вчинення інкримінованого діяння), що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. В той же час матеріали справи не місять відомостей які саме дії чи бездіяльність вчинені ОСОБА_1 внаслідок яких було порушено ч.2 ст.150 СК України, що порушує право ОСОБА_1 на справедливий судовий розгляд, передбаченому ст. 6 Конвенції, про що ЄСПЛ зазначив у своїх рішеннях, зокрема, «Матточча проти Італії» (Mattoccia v. Italy) від 25.07.2000 (заява №23969/94, п. 59) та «Пелісьє та Сассі проти Франції» (Pelissier and Sassi v. France) від 25.03.1999 (№ 25444/94 п. 51-52), відповідно до яких обвинуваченому слід "негайно" та "в деталях" повідомити про причину звинувачення, тобто про матеріальні факти, які стверджуються проти нього, що лежать в основі звинувачення, та про характер звинувачення, а саме: правова кваліфікація цих суттєвих фактів; надання повної, детальної інформації щодо звинувачення підсудного є важливою передумовою забезпечення справедливості провадження.

Згідно з ст. 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Суддя не має права у постанові за наслідками розгляду вказувати на кваліфікуючі ознаки правопорушення, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, або їх виключати.

Статтею 62 Конституції України, передбачено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться виключно на її користь.

При цьому, слід враховувати, що у справі про адміністративне правопорушення протокол є не тільки джерелом доказів, але й виступає як юридичний документ – акт (процесуальна дія і процесуальне рішення компетентної особи, яка уповноважена його складати), який свідчить про порушення компетентною особою поліції справи про адміністративне правопорушення.

Наявні в матеріалах справи інші докази, а саме витяг ЖЄО; письмові пояснення ОСОБА_1 ; письмові пояснення ОСОБА_2 ; копія паспорта ОСОБА_1 ; копія актового запису про народження ОСОБА_2 ; фотокопія; рапорт від 23.02.2026, через недостовірність як доказу протоколу про адміністративне правопорушення є недостатніми для прийняття рішення про вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини і судову практику ЄСПЛ, відповідно до якої збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутності сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд, при відсутності достатніх та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, суд приходить до висновку, що наявними у справі доказами не доведений факт ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітньої дитини.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, через відсутність події і складу адміністративного правопорушення за обставин викладених у протоколі, що є предметом розгляду.

Зважаючи на вищевикладене, вважаю за необхідне на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 .

Керуючись ст. 283, 284, 294 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Роман ОНАЙКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua