Рішення від 22 березня 2026 р. у справі №758/6033/25 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/6033/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва в складі головуючого судді - Якимець О.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (участі) учасників справи (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа Батальйон патрульної поліції в місті Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із позовом до Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач) у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову постанову серії ЕНА № 3890647 від 19 січня 2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закрити провадження у справі про адміністративне провадження.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 19 січня 2025 року інспектором взводу №2 роти №4 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області молодшим лейтенантом поліції Лебедєвим А.В., відносно позивача винесено постанову серії ЕНА № 3890647 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення пункту 12.9.б. Правил дорожнього руху, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. Вказав, що поліцейським неправильно кваліфіковано порушення, оскільки згідно постанови допустима швидкість - 110 км/год, зафіксована швидкість - 173 км/год, різниця - 63 км/год. Правопорушення кваліфіковано за ч. 4 ст. 122 КУпАП, яка передбачає відповідальність за перевищення більше ніж на 50 км/год, однак у самій постанові зазначено, що перевищення швидкості становить «більше ніж на 20 км/год», що суперечить її кваліфікації за ч. 4 ст. 122 КУпАП. Також, вказує, що використання TruCAM «з рук» під час фіксації швидкості транспортного засобу ОСОБА_1 могло спричинити значну похибку, яка суттєво впливає на кваліфікацію правопорушення. Зазначає, що позивача було позбавлено права на захист, поліція не надала доказів правопорушення, TruCAM використовувався незаконно, без підтвердження проходження повірки та дотримання вимог експлуатації, поліція не склала протокол, хоча позивач не визнавав правопорушення. Вважає зазначену постанову необґрунтованою, протиправною та такою, що підлягає скасуванню. На підставі викладеного, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Оскільки рішенням Подільський районний суд міста Києва від 16.04.2025 у справі №758/2437/25 позивачу відмовлено у позові з підстав неналежного відповідача та роз`яснено, що він не позбавлений права звернутися із позовом до суду про скасування оскаржуваної постанови до належного відповідача та клопотати про поновлення строку звернення до суду як такого, що пропущений з поважних причин, позивач звернувся повторно до суду 24.04.2025.

Ухвалою Подільський районний суд міста Києва від 05.05.2025 у справі №758/6033/25 поновлено ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду для оскарження постанови серії ЕНА № 3890647 від 19 січня 2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департамент патрульної поліції, третя особа Батальйон патрульної поліції в місті Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення. Розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).

Представник відповідача Департаменту патрульної поліції надіслав до суду відзив на позов, у якому зазначив, що вимоги позивача, викладені у позові є безпідставними, а також такими, що не підлягають задоволенню. Зазначає, що 19.01.2025 року, інспектором взводу №2 роти №4 батальйону патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції молодшим лейтенантом поліції Лебедєвим Андрієм Володимировичем ухвалено постанову серії ЕНА №3890647 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУ пАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн. за те, що водій ОСОБА_1 цього дня, близько 12 год. 25 хв., керуючи транспортним засобом AUDI Q8, номерний знак НОМЕР_1 , на автомобільній дорозі Н-31 (Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка, 110км) з окремими проїзними частинами що відокремлені одна від одної розділювальною смугою, рухався зі швидкістю 173 км/год., чим перевищив встановлене обмеження швидкості більше ніж на 50 км/год., чим порушив п. 12.9 «б» ПДР України. Швидкість вимірювалась приладом TRUCAM ТС 008455. Відеофіксація 476221. Згідно з п. 12.9 «б» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил; відповідно до п. 12.6 «ґ» ПДР України поза населеними пунктами, на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою дозволяється рух зі швидкістю- не більше 110 км/год. У відповідності до ПДР України, розділювальна смуга- це виділений конструктивно або за допомогою суцільних ліній дорожньої розмітки 1.2 елемент автомобільної дороги, який розділяє суміжні проїзні частини. Розділювальна смуга не призначена для руху або стоянки транспортних засобів. При наявності на розділювальній смузі тротуару по ньому дозволяється рух пішоходів. Звертає увагу, що в адміністративному позові представник позивача не заперечує, що в місці, час та дату, вказані в оскаржуваній постанові, позивач керував транспортним засобом AUDI Q8, номерний знак НОМЕР_2 та був зупинений працівниками поліції, які повідомили водієві про порушення ним швидкісного режиму, а твердження представника позивача в адміністративному позові щодо неправильної кваліфікації порушення не відповідає дійсним обставинам і спростовується відеозаписом з приладу TRUCAM TC 008455, яким зафіксовано, що позивач рухається зі швидкістю 173 км/год при допустимій 110 км/год. Враховуючи перевищення швидкості руху більш ніж на 50 км/год, виникає необхідність у кваліфікації за ч. 4 ст. 122 КУпАП, що було виконано інспектором. Також до відзиву долучено диск з відеозаписом вчиненого адміністративногоправопорушення. За таких обставин відсутні підстави для скасування постанови з мотивів, які наведені у позовній заяві.

Представник позивача подав відповідь на відзив, у якій звернув увагу, що опис суті правопорушення є ключовою складовою постанови, яка визначає юридичну кваліфікацію діяння та межі відповідальності. Неправильне зазначення суті порушення (ч. 1 ст. 122 КУпАП) при застосуванні санкції за інше, більш тяжке порушення (ч. 4 ст. 122 КУпАП), є грубим порушенням, що свідчить про необґрунтованість постанови та порушує принцип правової визначеності. Це не технічна описка, а неправильна кваліфікація. Крім того, позивач на місці висловлював свою незгоду із зафіксованою швидкістю та вимагав надання правової допомоги. У разі оспорювання порушення складання протоколу є обов`язковим, оскільки це єдина можливість для особи зафіксувати свої пояснення, заперечення, клопотання та свідків. Нескладання протоколу в таких умовах є прямим порушенням процедури та прав позивача, гарантованих ст. 268 КУпАП.

Дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено, що 19 січня 2025 року інспектором взводу №2 роти №4 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області молодшим лейтенантом поліції Лебедєвим А.В., відносно позивача винесено постанову серії ЕНА № 3890647 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення пункту 12.9.б. Правил дорожнього руху, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн

Згідно відзиву водій ОСОБА_1 цього дня, близько 12 год. 25 хв., керуючи транспортним засобом AUDI Q8, номерний знак НОМЕР_1 , на автомобільній дорозі Н-31 (Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка, 110км) з окремими проїзними частинами що відокремлені одна від одної розділювальною смугою, рухався зі швидкістю 173 км/год., чим перевищив встановлене обмеження швидкості більше ніж на 50 км/год., чим порушив п. 12.9 «б» ПДР України. Швидкість вимірювалась приладом TRUCAM ТС 008455. Відеофіксація 476221. Долучено диск з відеозаписом події.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Згідно пункту 12.9 «б» ПДР України водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.

Відповідно до п. 12.6 «ґ» ПДР України поза населеними пунктами, на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою дозволяється рух зі швидкістю- не більше 110 км/год.

Згідно ч.1 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.4 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частин першої статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, серед іншого, справи про адміністративні правопорушення, зокрема передбачені статтею 122 цього Кодексу.

Пунктом 5 розділу IV Інструкції № 1395 передбачено, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

За наявності технічної можливості після винесення постанови в електронній формі у вигляді стрічки на мобільному логістичному пристрої відображається двовимірний штрих-код (QR-код), що містить інформацію з реквізитами для сплати штрафу.

Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (стаття 285 КУпАП). Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено.

Копія постанови в той самий строк вручається або надсилається потерпілому на його прохання. Копія постанови вручається під підпис. У разі якщо копія постанови надсилається, про це робиться відповідна відмітка у справі (стаття 285 КУпАП).

У випадках, передбачених статтею 258 КУпАП, копія постанови у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення (стаття 285 КУпАП).

У статті 276 КУпАП визначено місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Так, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначає Інструкція № 1395.

У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (пункт 4 розділ 1 Інструкції № 1395).

Пункт 1 розділу ІІІ Інструкції № 1395 передбачає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

У ст. 245 КУпАП закріплено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, є наявність в її діях чи бездіяльності відповідного складу правопорушення.

Відповідачем, разом із відзивом на позовну заяву, до матеріалів цієї справи долучено також відеозаписи на яких зафіксовано момент вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 122 КУпАП.

Згідно долучених до відзиву матеріалів, зокрема фотофіксації правопорушення, вбачається, що автомобіль AUDI Q8, номерний знак НОМЕР_1 , рухався на автомобільній дорозі Н-31 (Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка, 110км) з окремими проїзними частинами що відокремлені одна від одної розділювальною смугою (файли 1737289527_74200_0119_122527) зі швидкістю 173 км/год, що є перевищенням дозволеної швидкості руху в населених пунктах згідно ПДР більш, ніж на 50 км/год. На відео та фото також видно, як червона позначка фіксується на автомобілі позивачки, тобто вимірює швидкість саме цього автомобіля.

Зафіксовані на них обставини не викликають обґрунтованого сумніву в тому, що саме позивач ОСОБА_1 допустив перевищення швидкості руху керованого ним автомобіля в населеному пункті більш як на п`ятдесят кілометрів на годину.

Отже, факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 122 КУпАП, за яке його було притягнуто до відповідальності, підтверджується матеріалами справи.

Правомірність використання відповідачем технічного приладу вимірювання швидкості TruCam LTI 20/20, серійний номер ТС008455, стверджується виданим сетифікатом №006694 №UA-MI/1-2903-2012 Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та експертним висновком від 15.12.2023.

Додатково суд враховує, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LT1 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.

Отже, згідно технічних характеристик прилад, за допомогою якого проводився замір швидкості «TruCam» LTI 20/20, спроможний робити фото- та відеозйомку, тому його покази можливо розцінювати як беззаперечний доказ по справі.

Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.

Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.

З відстані у 350-450 м поліцейським виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Прилад починає вимірювання швидкості і включає запис відео, при цьому чути характерний звук низького тону.

Після стабільного утримання позначки на цільовому транспортному засобі, прилад здійснює вимірювання швидкості. Про фіксацію перевищення швидкості руху свідчить характерний звук високого тону і в самому оптичному прицілі та на екрані монітору приладу фіксується числовий показник швидкості.

При фіксації перевищення встановленої швидкості руху прилад здійснює фотографування транспортного засобу порушника, про що свідчить повторний звук високого тону. Після цього поліцейський відпускає спусковий гачок та вживає заходи до зупинки порушника.

Лазерний вимірювач TruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто, конструктивно створений для тримання в руках під час вимірювань.

Лазерний вимірювач швидкості TruCam LT1 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.

Експертний висновок № 04/05/02-1179/ВС1 від 15.12.2023 підтверджує правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування AES відповідно до ДСТУ 1SO/IES 10116:2019 та забезпечення конфіденційності, цілісності та автентичності зареєстрованих даних (термін дії експертного висновку - протягом періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні та шести місяців після його припинення чи скасування).

Отже, згідно технічних характеристик прилад, за допомогою якого проводився замір швидкості «TruCam» LTI 20/20, спроможний робити фото- та відеозйомку, тому його покази можливо розцінювати як беззаперечний доказ по справі.

За таких умов доводи позивача про відсутність належних доказів перевищення швидкості руху в населеному пункті є помилковими.

Частиною другою статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Частиною четвертою статті 258 КУпАП передбачено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Аналіз викладених норм, дає підстави для висновку, що працівники підрозділів Національної поліції мають право без складення відповідного протоколу виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення з порушення правил дорожнього руху на місці вчинення такого правопорушення.

Крім того, із представленої оскаржуваної постанови вбачається, що відповідачем були роз`яснені позивачу його права та обов`язки згідно вимог КУпАП.

Також стосовно дій відповідача позивач не подавав скарг та заяв в органи Національної поліції або прокуратури тощо.

Враховуючи наведене, суд вважає, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення є обґрунтована, прийнята у відповідності до положень чинного законодавства, а окремі недоліки не спростовують вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.122 КУпАП, тому підстави для скасування оскаржуваної постанови в ході розгляду справи не знайшли свого підтвердження.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у позові, суд, відповідно до ст. 139 КАС України, вважає за необхідне понесені позивачем судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покласти на нього.

Керуючись ст. ст. 9, 72-77, 243, 246, 271, 272, 286 КАС України, суд

у х в а л и в:

у задоволені позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа Батальйон патрульної поліції в місті Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. І. Якимець