Рішення від 22 березня 2026 р. у справі №754/18332/25 — Деснянський районний суд міста Києва

Суд: Деснянський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 22 березня 2026 р.

Справа: №754/18332/25

Суддя: Коваленко І. І.

Номер провадження 2/754/1455/26

Справа №754/18332/25

РІШЕННЯ

Іменем України

23 березня 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Сенс Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 192 603,91 грн, та ухвалив таке рішення:

Стислий виклад позицій сторін

Позивач звернувся до суду з позовом до Відповідача про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг.

Позов мотивовано тим, що відповідач, отримавши кредит у формі встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, порушив умови договору щодо своєчасного погашення кредиту та сплати відсотків. Унаслідок цього, станом на 22.06.2025, сума заборгованості за кредитним договором становить 192 603,91 грн, яку позивач вимагає стягнути в судовому порядку.

Відповідач визнав позов повністю. Також Відповідач здійснив часткове погашення заборгованості, про що надав відповідні квитанції.

Відповідач просив розстрочити виконання рішення строком на 12 місяців.

УСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ ТА ЇХ ОЦІНКА СУДОМ

07.01.2022 року ОСОБА_1 через Інтернет-сервіс "My Alfa-bank" звернувся до АТ "Альфа-Банк" (12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ "Альфа-Банк" затверджено рішення про зміну найменування АТ "Альфа-Банк" на АТ "Сенс Банк") із пропозицією на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ "Альфа-Банк" (який було розміщено на сайті Банку: www.alfabank.ua; архівна версія договору, яка була чинною на дату укладення сторонами угоди, розміщена за посиланням: https://sensebank.ua/tarifi-ta-umovi та є публічно доступною).

Банк прийняв пропозицію Відповідача. Відповідач підписав довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб та паспорт споживчого кредиту шляхом використання електронного цифрового підпису у вигляді одноразового ідентифікатора "4088" направленого йому 07.01.2022 року на номер телефону: НОМЕР_1 .

07.01.2022 року між Банком та Відповідачем було укладено Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ "Альфа-Банк", за яким кредит надано за програмою "RED" у вигляді відновлювальної кредитної лінії з лімітом до 200 000 грн, при цьому встановлена сума кредитної лінії складає 87 000,00 грн. Кредит призначений для споживчих цілей, а річна відсоткова ставка за ним фіксована і становить 35,99%. Клієнт зобов`язаний щомісячно вносити мінімальний платіж у розмірі 5% від суми заборгованості, але не менше 50 грн.

Банк взяті відповідно до Угоди на себе зобов`язання виконав у повному обсязі, випустивши кредитну картку та надавши Відповідачу у розпорядження кредитні кошти. Відповідач кредитну картку активував та активно користувався кредитними коштами, що підтверджується випискоюпо рахунку.

Відповідач порушив умови довоговору щодо повернення кредних коштів, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 192 603,91 грн, з яких: 68 633,28 грн - тіло кредиту; 40 435,44 грн - прострочене тіло кредиту, 83 535,19 грн. - відсотки за користування кредитом.

Відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (частинами першою, четвертою статті 206 ЦПК України).

Суд встановив факт підписання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, факт отримання кредитних коштів та прострочення виконання зобов`язання. Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Тому суд приймає визнання відповідачем позову та ухвалює рішення про задоволення позову щодо стягнення заборгованості в сумі 181 603,91 грн.

У частині стягнення боргу в сумі 11 000,00 грн суд закриває провадження у справі з підстав відсутності предмету спору (пункт 2 частини другої статті 255 ЦПК України)), оскільки відповідач сплатив частково боргу, що підтверджується платіжними інструкціями.

Щодо клопотання відповідача щодо надання розстрочення виконання рішення суд виходить з такого.

Відповідач просить розстрочити виконання рішення на 12 місяців, посилаючись на те, що він має намір добросовісно та добровільно виконати рішення суду, але не має можливості виконати рішення суду повністю, враховуючи тяжкий матеріальний стан та наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення. Зокрема, посилається на те, що немає офіційного працевлаштування, був звільнений з роботи, має на утриманні малолітню дитину.

Суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, про що зазначає в резолютивній частині рішенні (пункт 2 частини сьомої статті 265, частина перша статті 267 ЦПК України).

Стаття 265 ЦПК України не містить окремо визначені підстави для розстрочення виконання рішення суду, тому застосовуються положення статті 435 цього Кодексу.

Так, підставою для розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (частина третя та четверта статті 435 ЦПК України).

Розстрочка виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення (частина п`ята статті 435 ЦПК України).)

Суд, беручи до уваги соціальний аспект та ті, виклики, що постали перед українським суспільством внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації, що призвело до значного погіршення матеріального становища більшості громадян, у тому числі й відповідача, який має на утриманні малолітню дитину, вирішив розстрочити виконання судового рішення за клопотанням відповідача на максимально можливий строк.

Суд, розглянувши справу з урахуванням інтересів як кредитора, так і боржника, прийняв рішення про надання відповідачу розстрочки виконання рішення. Суд бере до уваги, що кредитор має право на виконання судового рішення та повернення кредитних коштів. Водночас відповідач, який виконує свій обов`язок перед державою, опинився у скрутному матеріальному становищі. Негайне виконання рішення може призвести до несправедливих наслідків для боржника.

Суд вважає, що розстрочка виконання рішення стане стимулом для добровільного виконання боржником своїх зобов`язань та забезпечить задоволення вимог кредитора, що відповідає завданню цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими мірукваннями.

Розподіл судових витрат

У разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (частина перша статті 142 ЦПК України). Таке саме правило закріплено у частині третій статті 7 Закону України "Про судовий збір". Відсутня умова повернення позивачу із державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову, саме за заявою чи клопотанням учасника справи: як-то позивача чи відповідача (пункт 8.18.1 постанови Верховного Суду від 17.11.2022 у справі № 910/14479/21).

Відповідач визнав позов, тому суд стягує з відповідача на користь позивача 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, та повертає позивачу 50 відсотків судового збору з державного бюджету.

Представниця позивача просить стягнути з Відповідача 15 719,41 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Пунктом 12 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачено, що однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; (4) зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл витрат судом (стаття 141 ЦПК України). Подібний висновок викладено у у пункті 98 постанови Великої Палати Верховного Суду Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21.

Відповідно до частини третьої статті 134 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат стороною позивача долучено договір про надання послуг № 1006 від 28.01.2025.

Відповідно до договору про надання послуг № 1006 від 28.01.2025, останній укладений між АТ «Сенс Банк» та АО «СмартЛекс», в особі керуючого партнера Лойфера А.Е.

Згідно п. 3.1. за надання послуг, що полягають у вчиненні виконавцем дій, передбачених п. 1.1.1. та п.1.1.2. цього Договору, замовник сплачує на користь виконавця винагороду (гонорар) у нижченаведеному розмірі: за підготовку і подання позовної заяви - 375,00 грн., за отримання рішення суду - 225,00 грн., комісійна винагорода від стягнутих коштів на користь замовника - 7,85%.

Таким чином, враховуючи вказаний розмір послуг у договорі № 1006 від 28.01.2025, відсутність в матеріалах справи доказів понесення заявлених витрат, а також те, що здійснення представництва інтересів позивача покладено на адвоката Кізко Л.С. згідно довіреності № 0245438/25 від 22.07.2025, при цьому докази перебування останньої в АО «СмартЛекс» відсутні, відтак суд виснував, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу не підтверджені належними, достовірними та допустимим доказами.

Керуючись статтями 4, 13, 19, 76-81, 141, 142 частиною четвертою статті 206, статтями 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства "Сенс Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Сенс Банк" заборгованість в сумі 181 603,91 грн, розстрочивши виконання рішення суду терміном на 12 місяців, а саме: ОСОБА_1 зобов`язаний сплатити на користь Акціонерного товариства "Сенс Банк" 181 603,91 грн однаковими частинами упродовж 12-ти місяців, тобто по 15 133,66 грн, не пізніше 20 числа кожного місяція, починаючи з травня 2026 року.

Закрити провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 11 000,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Сенс Банк" 1 211,20 грн судовий збір.

Повернути Акціонерного товариства "Сенс Банк" з державного бюджету частину судового збору, що становить 1 211,20 грн, сплаченого згідно з платіжним дорученням № 787920 від 21 жовтня 2025 року.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Через неявку всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення (частина четверта статті 268 ЦПК України), а датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України) - 23 березня 2026 року.

Позивач (Стягувач) Акціонерне товариство "Сенс Банк" (місцезнаходження: м.Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100; код ЄДРПОУ: 23494714)

Відповідач (Боржник) ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )

Суддя Інна КОВАЛЕНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua