Вирок від 19 березня 2026 р. у справі №754/17826/25 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 1-кп/754/506/26

Справа№754/17826/25

Вирок

Іменем України

20 березня 2026 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві обвинувальний акт кримінальному провадженні №12025100030002543 від 07.09.2025 щодо:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, не одруженого, солдата 3 кулеметного відділення кулеметного 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

за участю сторони обвинувачення: прокурора - ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 ,

сторони захисту: обвинуваченого - ОСОБА_3 захисника - адвоката ОСОБА_6

ВСТАНОВИВ:

Так, 07.09.2025 близько 18 год. 40 хв., ОСОБА_3 , знаходячись поблизу кав?ярні «Lighthouse», за адресою: місто Київ, проспект Червоної Калини, 47, помітив припаркований транспортний засіб - мотоцикл марки «SPARK», модель «SP 150S-19BN» червоного кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , 2023 року випуску, який перебуває у користуванні потерпілої ОСОБА_5 , після чого у нього виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом.

Реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, а саме мотоциклом марки «SPARK», модель «SP 150S-19BN» червоного кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , 2023 року випуску, ОСОБА_3 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, помітив ключі в замку запалювання вказаного транспортного засобу, упевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, розуміючи, що вказаний транспортний засіб йому не належить, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, діючи таємно, не маючи жодного права та будь-якої згоди від власника чи фактичного користувача вказаного мотоциклу на його транспортування чи використання, самостійно сів за кермо даного транспортного засобу та привів в дію його двигун за допомогою ключа запалення, таким чином встановивши контроль над ним.

В подальшому, доводячи свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_3 , діючи умисно, повторно, розпочав керування транспортним засобом - мотоциклом марки «SPARK», модель «SP150S-19BN» червоного кольору, номер шасі (кузова, рами) ) НОМЕР_2 , 2023 року випуску, за допомогою якого з місця скоєння злочину зник, отримавши реальну можливість розпорядитись вказаним транспортним засобом, завдавши потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди на суму 27657 гривень 19 копійок.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, тобто у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчинене повторно.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, а саме у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчинене повторно, що кваліфікується за ч. 2 ст. 289 КК України визнав повністю, розкаявся.

Судовий розгляд проведено стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно обвинувального акту згідно до вимог статті 337 КПК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав повністю, зазначив, що 07.09.2025 перебуваючи за адресою: м. Київ вул. Червоної Калини 47 біля кав`ярні «Лайфхаус» побачив припаркований мопед червоного кольору марки «SPARK» з ключами запалення. Розумів, що за ним ніхто не спостерігає вирішив заволодіти цим мопедом, мети збувати вказаний транспортний засіб у нього не було, хотів просто покататися. Мопед залишив по вул. І.Шамо, 9 у м. Києві, неподалік від місця свого проживання, в подальшому був затриманий. Усвідомив вчинене, зробив для себе відповідні висновки, про вчинене дуже жалкує. У вчиненому щиро кається.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу покладається на слідчого, прокурора, а обов`язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_7 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор, обвинувачений не оспорювали фактичні обставини кримінального провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності її позиції, роз`яснивши їй, положення ч. 3 ст.349КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлена права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, та дослідивши матеріали кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, викладених у обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує, за ч. 2 ст.289 КК України у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчинене повторно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення передбачене ч. 2 ст. 289 КК України яке є тяжким злочином, вчинений умисно, та особу обвинуваченого, який не судимий (вказану обставину встановлено у судовому засіданні), неодружений, не працевлаштований, є військовослужбовцем, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, та обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Зважаючи на положення статті 50 КК України якою встановлено,що покарання має наметі не тільки кару,а й виправлення засуджених,а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими,так і іншими особами,на положення статті 65 КК України,якою встановлено,що особі,яка вчинила кримінальне правопорушення,має бути призначене покарання,необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якого покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягненні справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи - воно має буду законним, пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи)(справи Балканов проти росії від 09.06.2005р., Ісмалова проти Росії від 29.11.2007 року), враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення,особу обвинувачену, всі пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини, суд, реалізуючи принцип законності,справедливості та індивідуалізації покарання,приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання на певний строк в межах санкції ч. 2 ст. 289 КК України.

Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень .

Крім цього ОСОБА_3 засуджено вироком Галицького районного суду міста Львова від 18.09.2025 за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки. Кримінальне правопорушення ОСОБА_3 було вчинене 17.08.2025, тобто до моменту незаконного заволодіння транспортним засобом 07.09.2025, що відповідно до положень ст. 32, 35, ч.2 Примітки до ст. 289 КК України, Постанови пленуму ВСУ від «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» № 7 від 04.06.2010 складає кваліфікуючу ознаку повторності злочинів.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 на момент вчинення кримінального правопорушення мав незняту та непогашену судимість за вчинення умисних корисливих злочинів, при цьому останній на шлях виправлення не став та вчинив нове умисне кримінальне правопорушення та посилання на застосування положень Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку несення або проходження військової служби під час дії воєнного стану» від 20.08.2024 № 3902-IX під час проходження військової служби ОСОБА_3 .

Враховуючи викладене, а також той факт, що вказане кримінальне правопорушення вчинене особою повторно, під час особливого періоду - воєнного стану, відповідно до ст. 12 злочин відноситься до категорії тяжких, враховуючи вимоги ст. 65 КК України суд вважає, що виправлення ОСОБА_3 неможливе без ізоляції від суспільства та виключно покарання у вигляді реального позбавлення волі без застосування ст. 75 КК України, відновить справедливість та відповідатиме засадам призначення покарання та суспільному інтересу.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» - у разі визнання особи винною у вчиненні кількох злочинів рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням приймається тільки після визначення остаточного покарання - виходячи з його виду й розміру.

Коли особа, щодо якої було застосоване таке звільнення, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин,за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.

До обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 , згідно ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_3 згідно ст. 67 КК України, судом не встановлені.

Підстави для призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за правилами ст. 69 КК України, не зважаючи на його щие каяття, - відсутні.

Інша обставина - активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення зазначена захисником як обставина, яка відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_3 не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Процесуальні витрати по справі суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_3 на підставі ст. 124 КПК України.

Питання про речові докази по справі вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення та керуючись ст. ст. 349, 368, 370 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України та призначити йому покаранняу виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Вирок Галицького районного суду м. Львова від 18.09.2025, яким ОСОБА_3 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75КК України, відповідно до вимог якої ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки - виконувати самостійно.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 17:12 години 07 вересня 2025 року.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити без змін - у вигляді тримання під вартою.

Скасувати арешт накладений ухвалами Деснянського районного суду м. Києва від 09.09.2025.

Речові докази:

мотоцикл марки «SPARK», модель «SP 150S-19BN» червоного кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , 2023 року випуску , копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , копію свідоцтва транспортного засобу серії НОМЕР_4 , зв`язку ключів з 4-ма механічними ключами та одним електронним ключем -повернути власнику ОСОБА_5 ;

мобільний телефон марки «Nokia» сірого кольору, з мобільним номером НОМЕР_5 , сумку чорно-сірого кольору з особистими речами, резинові капці сірого кольору 42 розміру, майку червоного кольору з написом «Народний художній колектив ансамбль танцю Нью АНС», штани чорного кольору з пошкодженнями на правій штанині - повернути обвинуваченому;

змиви з лівої та правої ручки руля, три сліди папілярних візерунків знищити;

DVD-R з відеозаписами від 06.09.2025 залишити у матеріалах кримінального провадження.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави судові витрати у розмірі 6 239 грн. 80 коп.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1