Рішення від 22 березня 2026 р. у справі №752/12568/25 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/12568/25

Провадження № 2/752/5156/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23.03.2026 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Чекулаєва С.О.,

за участі секретаря судового засідання Ільніцької І.С.,

розглянувши за правилами спрощеного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про стягнення суми індексації аліментів

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

ОСОБА_1 (надалі за текстом також - позивач) звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 (надалі за текстом також - відповідач) про стягнення суми індексації аліментів, в якому просила суд:

- стягнути з ОСОБА_2 на свою користь суму індексації аліментів в розмірі 131 693,76 гривні;

- стягнути з ОСОБА_2 на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 гривень.

1.1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позивач вказує, що від спільного сімейного життя у позивача та відповідача народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого відповідач визнав своїм сином.

У травні 2016 року сторони припинили сумісне проживання та позивач розірвала сімейні стосунки з відповідачем, при цьому син - ОСОБА_4 залишився проживати з ОСОБА_1 та був повністю на її вихованні та утриманні. Відповідач добровільно допомагати фінансово утримувати їх сина не захотів. Також він з ним не спілкувався.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва у справі від 06.09.2017 у справі №752/21856/16-ц із відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 в розмірі 2 500,00 гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22.12.2016 до досягнення дитиною повноліття.

Позивач стверджує, що ОСОБА_2 не виконує вказане вище рішення Голосіївського районного суду міста Києва належним чином, у зв`язку з чим в нього утворилася заборгованість зі сплати аліментів.

Оскільки згідно з рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 17.09.2017 у справі № 752/21856/16-ц розмір аліментів, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача на утримання сина ОСОБА_5 , в розмірі 2 500,00 гривень, встановлений з 22.12.2016, відповідно позивач вважає, що саме з цієї дати проводитися індексація аліментів.

Посилаючи на положення Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», а також Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 1707.2003 № 1078 позивач просить суд стягнути з відповідача суму індексації аліментів за період з грудня 2016 року до березня 2025 року у розмірі 131 693,76 гривні.

Розрахунок суму індексації аліментів наведений у позовній заяві.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.

1.2.Процесуальні дії у справі

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2025 головуючим суддею у справі визначений суддя Чекулаєв С.О.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 26.05.2025 у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Сторони належним чином повідомлялися про дату, час і місце розгляду справи.

Від представника позивача у справі надходили клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, у задоволенні яких було відмовлено, оскільки справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

2.Мотивувальна частина

2.1.Фактичні обставини, встановлені судом

ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

Батьками дитини вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Згідно рішення Голосіївського районного суду міста Києва у справі від 06.09.2017 у цивільній справі № 752/21856/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2 500,00 гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з 22.12.2016 до досягнення дитиною повнолітння. Розмір аліментів підлягає індексмації відповідно до закону.

Як вбачається з Витягу з реєстру територіальної громади (№ витягу 2024/002165954 від 01.03.2024) та повідомлення про реєстрацію місця проживання дитини\дітей суд встановив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживають за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно виписок по банківському рахунку позивача наданих АТ КБ «ПРИВАТБАНК» суд встановив, що відповідач, щомісячно, з жовтня 2017 року по листопад 2023 року здійснював переказ на користь позивача грошових коштів у розмірі 2 500,00 гривень.

Починаючи з 01.01.2024 позивач, щомісячно, здійснював переказ на рахунок позивача грошових коштів в розмірі 60,00 ЄВРО.

Відповідно до дозволу на початкове проживання для висококваліфікованих фахівців від 30.08.2021, суд встановив, що відповідач проживає за кордоном, що додатково підтверджується відмітками про перетин державного кордону.

2.2. Мотиви, з яких суд дійшов висновків та закон, яким керувався суд

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частинами першою та другою статті 184 СК України визначено, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

До 12.06.2016 спеціального закону про індексацію аліментів не було прийнято, а в Україні діяв Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» (від 03.07.1991 № 1282-XII). У частині першій статті 2 цього Закону визначені об`єкти індексації грошових доходів населення; при цьому розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, до цих об`єктів не відносився.

Верховний Суд України у своїй постанові від 06.11.2013, прийнятій у справі № 6-113цс13, висловив позицію про те, що розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, на підставі частини другої статті 184 СК України, підлягає індексації за аналогією закону згідно з пунктом 8 статті 8 ЦПК України у порядку, передбаченому Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».

Індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).

Частиною першою статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені у Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078).

Відповідно до положень частин першої - четвертої статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (у редакції, чинній до 24.12.2015) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсоток. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Законом України від 24.12.2015 № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (який набув чинності 01.01.2016) у частині першій статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» величину «101» замінено величиною «103».

Отже, з правового аналізу статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» можна зробити висновок, що індексація аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі, проводиться лише у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлено в розмірі 101 відсотки до 01.01.2016, з 01.01.2016 така індексація проводиться у разі перевищення 103 відсотки.

При цьому, з огляду на Порядок № 1078, зокрема Додаток 1 «Приклад обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації» до Порядку, індексація проводиться щомісячно (колонка «Величина приросту індексу споживчих цін для проведення індексації» у таблиці Додатку 1), починаючи з місяця, у якому величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації і подальша зміна розміру індексації відбувається у разі, коли індекс споживчих цін наростаючим підсумком знову перевищить поріг індексації.

Відповідно до абзаців один, два пункту 104 Порядку № 1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється з місяця, в якому призначено аліменти.

Оскільки згідно з рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 06.09.2017 у справі № 752/21856/16-ц розмір аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 визначено у розмірі 2 500,00 гривень та підлягають стягненню з 22.12.2016 суд дійшов висновку, що саме з цієї дати повинна проводитися індексація аліментів. Кінцевий термін розрахунку обмежений березнем 2025 року, оскільки саме цю дату зазначала позивач у позовній заяві.

Відповідно до частин першої, третьої пункту 11 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Суд погоджується із твердженням позивача про те, що оскільки вперше приріст індексу споживчих цін перевищив поріг індексації у розмірі 103 відсотки у лютому 2017 року, то починаючи з березня 2017 року індекс споживчих цін для визначення наступного перевищення порогу індексації для проведення наступної індексації обчислюється наростаючим підсумком: Період: березень 2017 року - травень 2017 року : 104,05%. Період: червень 2017 року - вересень 2017 року: - 103,73%. Період: жовтень 2017 року - грудень 2017 року - 103,13%. Період: січень 2018 року - березень 2018 року - 103,54%. Період: квітень 2018 року - жовтень 2018 року - 103,73%. Період: листопад 2018 року - січень 2019 року - 103,23%. Період лютий 2019 року - травень 2019 року - 103,13%. Період: червень 2019 року - жовтень 2020 року - 103, 33%. Період: листопад 2020 року - січень 2021 року - 103,54%. Період: лютий 2021 року - квітень 2021 - 103,43%. Період: травень 2021 року - жовтень 2021 року - 103,54%. Період листопад 2021 року - лютий 2022 року - 104,36%. Період: березень 2022 року - 104,5%. Період: квітень 2022 року - 103,1%. Період: травень 2022 року - червень 2022 року - 105,88%. Період: липень 2022 року - вересень 2022 року - 103,74%. Період: жовтень 2022 року - листопад 2022 року - 103,21%. Період:грудень 2022 року - березень 2023 року - 103,63%. Період: квітень 2023 року - березень 2024 року - 103,01%. Період: квітень 2024 року - червень 2024 року - 103,01%. Період: липень 2024 року - листопад 2024 - 103,94%. Період: грудень 2024 року - лютий 2025 року - 103,43%.

На підставі отриманих даних про індекс споживчих цін позивач здійснив розрахунок величини приросту індексу споживчих цін для проведення індексації аліментів.

Всього сума індексації аліментів згідно розрахунку позивача за період з грудня 2016 року до березня 2025 року становить 131 693,76 гривні.

З огляду на вищенаведені положення законодавства та перевіривши розрахунок індексації аліментів здійснений позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог, що є підставою для задоволення позову в повному обсязі.

3. Розподіл судових витрат

Що стосується вимог в частині стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 10 000,00 гривень суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

В обгрунтування понесених витрат, пов`язаних з розглядом справи в розмірі 10 000,00 гривень позивач доказів не надав.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами такої діяльності є надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Суд зауважує, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

А отже, судом має братися до уваги обсяг, якість та характер наданих послуг та чи відповідають вони ціні позову.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Враховуючи положення статті 141 ЦПК України, та зважаючи на те, що позивач не надав до суду доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу суд відмовляє у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у розмірі 10 000,00 гривень.

Керуючись статтями 2, 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», ст.ст. 81, 133, 137, 141, 223, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми індексації аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) суму індексації аліментів у загальному розмірі 131 693 (сто тридцять одна тисяча шістсот дев`яносто три) гривні 76 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Повний текст рішення суду складено 23.03.2026.

Суддя С. О. Чекулаєв