Постанова від 10 березня 2026 р. у справі №205/19560/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/915/26 Справа № 205/19560/25 Суддя у 1-й інстанції - Таус М. М. Суддя у 2-й інстанції - Мазниця А. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Мазниця А. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Новокодацького районного суду міста Дніпра від 11 лютого 2026 року року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає у АДРЕСА_1

якого визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, та стягнуто судовий збір у розмірі 665 гривень 60 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Згідно із оскарженою постановою суду першої інстанції, 14 грудня 2025 року о 13 годині 50 хвилин водій ОСОБА_1 , рухаючись біля будинку № 123б по вул. Набережна Заводська у Новокодацькому районі міста Дніпра, керував транспортним засобом Skoda Fabia, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідала обстановці. На законну вимогу працівників поліції пройти у встановленому законом порядку медичний огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржену постанову та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, посилається на те, що у стані сп`яніння не перебував. Вказує, що його булозупинено о 13:50 14 грудня 2025 року та вже о 15:00 того ж дня, тобто у межах встановленого законодавством двохгодинного терміну, він самостійно пройшов медичний огляд у спеціалізованому закладі КП «ДБКЛПД» та відповідно до медичного висновку ознак сп`яніння в нього не було виявлено. Таким чином, факт відсутності в нього стану сп`яніння підтверджений об`єктивними медичними даними.

Вказує, що відеозаписом з місця події чітко зафіксовано, що він відмовився не від самого медичного огляду, а лише від способу доставки до лікарні (у службовому автомобілі поліції), зазначає що прямо повідомив поліцейським, що поїде до медичного закладу самостійно, що і зробив одразу після того, як патрульні склали протокол.

Наголошує на процесуальних порушеннях з боку працівників поліції, а саме на тому, що всупереч вимогам Інструкції (п. 12 Розділу II) йому не було видане направлення на огляд на стан наркотичного сп`яніння, тож через бездіяльність поліцейських він звернувся до лікарні самостійно, а лікар провів огляд «згідно з особистою заявою» водія, оскільки бланка направлення не було. Апелянт наголошує, що суд першої інстанції проявив надмірний формалізм, відхиливши офіційний медичний висновок лише через те, що огляд був проведений за його особистою заявою, а не за направленням, якого поліція не надала.

Апелянт ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не з`явився, про причини неявки не повідомив, питання про відкладення апеляційного розгляду не порушив. Зважаючи на викладене, а також приймаючи до уваги, що за правилами ч. 6 ст. 294 КУпАП його участь в апеляційному розгляді не є обов`язковою, вважаю за необхідне розглянути апеляційну скаргу за його відсутності.

Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, приходить до наступних висновків.

Так, відповідно до ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти законне та вмотивоване рішення.

Розглядаючи вимоги апеляційної скарги по суті, суд апеляційної інстанції вважає викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, таким, що відповідає встановленим фактичним обставинам та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 540582 від 14.12.2025 року, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст. 254 - 256 КУпАП (а.с. 1); рапортом поліцейського, відповідно до якого під час патрулювання на території м. Дніпро був зупинений автомобіль Skoda Fabia, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , в якого було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці очей, та запропоновано йому пройти у встановленому порядку огляд на стан сп`яніння, на що останній відмовився (а.с. 2); відеозаписами події з відеореєстратора патрульного автомобіля та бодікамери поліцейського (а.с. 3).

Згідно із наявним у справі відеозаписом, на пропозицію співробітників поліції пройти огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 відповів згодою на складання протоколу та відмовою на пропозицію працівника поліції проїхати до закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння (файл з назвою “export-m423f” час запису 00:11:00 – 00:11:30), що було грунтовно розцінене співробітниками поліції, а у подальшому судом першої інстанції, як відмова від проходження огляду. Апеляційний суд такий висновок вважає правильним та з ним погоджується.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає зокрема у випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху.

Вказані положення кореспондують положенням п. 2.5. Правил дорожнього руху України, згідно із якими водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

В той же час, як зазначено у п. 6 Розділу ІX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

У відповідності до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, встановлені обставини в їх сукупності об`єктивно і в повній мірі підтверджують факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння на вимогу працівників поліції, які виявили у нього ознаки наркотичного сп`яніння, визначені Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що і стало підставою вимоги пройти відповідний огляд.

Даючи оцінку вищевказаним доказам, апеляційний суд приходить до висновку про правильність встановлення судом першої інстанції фактичних обставин вчинення водієм ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зафіксованих в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно нього, уповноваженою особою органів поліції, котре полягає у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає їх такими що, не спростовують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з огляду на наступне.

Оцінюючи доводи апелянта про відмову лише від способу доставки, але не від огляду як такого, а також про відсутність паперового направлення, суд апеляційної інстанції відхиляє їх як неспроможні.

Так, порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду регулюється відповідним Порядком, затвердженим постановою КМУ № 1103, та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв ознак сп`яніння, затвердженою спільним наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735. Згідно з вимогами вказаної Інструкції, огляд у закладі охорони здоров`я проводиться за направленням поліцейського, і саме поліцейський забезпечує доставку особи до закладу охорони здоров`я (п. 9 Розділу ІІ Інструкції). Чинним законодавством не передбачено права водія, щодо якого виникла підозра у сп`янінні, самостійно обирати час, місце, спосіб прибуття на огляд чи надавати поліцейським вказівки щодо порядку виконання ними своїх службових обов`язків. Категорична відмова водія прослідувати з поліцейськими до закладу охорони здоров`я є фактичною відмовою від проходження огляду відповідно до встановленого порядку, що утворює об`єктивну сторону правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не складання поліцейським письмового документу, - направлення, - в умовах, коли водій вже категорично відмовився від самої процедури огляду, що зафіксовано відеозаписом, не є порушенням та не спростовує факту правопорушення.

Доводи апеляційної скарги про самостійне проходження ОСОБА_1 медичного огляду у закладі охорони здоров`я апеляційний суд вважає такими, що не спростовують самого факту правопорушення, передбаченого диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке полягає у відмові від огляду на стан наркотичного сп`яніння та вважається закінченим з моменту висловлення особою відмови від проходження огляду на вимогу поліцейського в порядку, передбаченому законом.

Подальше самостійне звернення водія до медичного закладу, навіть у межах двогодинного строку, за його власною ініціативою, відбулося поза межами процедури, передбаченої ст. 266 КУпАП, та не нівелює сам факт раніше вчиненого порушення і не звільняє від відповідальності за нього.

Належить додатково зазначити, що вказаний огляд було проведено без присутності поліцейського, тобто із порушенням вимог ч. 4 ст. 266 КУпАП, а відтак результати такого огляду згідно із ч. 5 ст. 266 КУпАП є недійсними.

Щодо аргументу про безпідставність зупинки транспортного засобу апеляційний суд зазначає, що згідно із відеозаписом причиною зупинки була відсутність страхового полісу, а також з моменту зупинки і до завершення оформлення матеріалів водій не оскаржував дії поліцейських щодо самої зупинки як незаконні. Крім того, наявність або відсутність таких підстав не має істотного значення для справи, оскільки не звільняє водія ОСОБА_1 від необхідності виконання передбаченого п. 2.5 ПДР обов`язку пройти на вимогу поліцейського огляд на стан сп`яніння, а також не спростовує невиконання ним цього обов`язку, що і стало підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності.

При розгляді справи судом порушень ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.

Суд першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно дослідив усі обставини справи, дав належну правову оцінку доказам, зокрема відеозапису з бодікамер поліцейських. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано правильно, адміністративне стягнення накладено в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника та ступеня його вини.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції – залишити без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Новокодацького районного суду міста Дніпра від 11 лютого 2026 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду А. А. Мазниця