Постанова від 10 березня 2026 р. у справі №174/1507/24 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1766/26 Справа № 174/1507/24 Суддя у 1-й інстанції - Данилюк Т. М. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Свистунової О.В., Пищиди М.М.

за участю секретаря – Триполець В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 10 вересня 2025 року,-

В С Т А Н О В И В:

29 листопада 2024 року Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі» (далі - АТ «ДТЕК Донецькі електромережі») звернулося до суду із вказаним позовом, мотивуючи тим, що відповідно до вироку суду у справі № 243/4441/23 (провадження № 1-кп/243/804/2023), який набрав законної сили 14.11.2023 року, встановлено що 02.07.2023 року в ранкову годину приблизно о 08 год. 00 хв. у ОСОБА_1 , в невстановленому під час судового розгляду справи місці виник кримінальний протиправний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з трансформаторної підстанції «Долина 35/1 ОКв», що розташовується біля с. Долина, Донецької області, за координатами: 48.9902023226482,37.44947475384683, яке належить АТ «ДТЕК Донецькі електромережі». 03.07.2023 року приблизно 22 год. 00 хв., солдат ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та проходячи її на посаді стрільця помічника гранатометника 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти Військової частини НОМЕР_1 , в умовах воєнного стану, в порушення вимог ст. 41 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, перебуваючи у стані наркотичного сп`яніння, достовірно знаючи, що у трансформаторній підстанції «Долина 35/10 Кв», що розташовується біля с. Долина Святогірської міської громади Краматорського району Донецької області, за координатами: 48.9902023226482,37.44947475384683 нікого немає, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою звернення чужого майна на свою користь та особистого збагачення за рахунок АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» викрав із вказаної трансформаторної підстанції обладнання. Згідно вироку суду ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначено покарання. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся. Відповідно до висновку експерта ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз» № 10356 від 06.06.2024, за результатами проведення експертного товарознавчого дослідження, була визначена реальна сума збитків внаслідок розкрадання майна АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» фізичною особою на ПС Долина, яка становить 790 682,88 грн, які позивач просить стягнути з відповідача та судові витрати у вигляді сплаченого судового збору (а.с.2-4).

Рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 10 вересня 2025 року позов АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» майнову шкоду, завдану внаслідок злочинних дій у розмірі 790 682,88 (сімсот дев`яносто тисяч шістсот вісімдесят дві гривень 88 копійок).

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» 11 860,24 грн. судових витрат у виді сплаченого судового збору (а.с. 201-204).

Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на незаконність судового рішення, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с.210-211).

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що вироком Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 13.10.2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, призначено покарання та встановлено матеріальний збиток спричинений ПАТ «ДТЕК» у розмірі 32 932,57 грн, вирок набрав законної сили 14.11.2023 (а.с.159-165).

Копіями довідок про балансову приналежність станом на 30.06.2024 року та копією інвентаризаційного опису необоротних активів, підтверджується наявність на балансі АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» об`єктів основних засобів, які розташовані за адресою: Донецька область, біля населеного пункту Долина (а.с.5-11).

Як вбачається з висновку № 10356 від 06.06.2024 року експерта ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз», об`єктами дослідження були вихідні дані про обладнання електропідстанції ПС Долина 35 кВ, а саме: Трансформатор власних потреб ТМ-25/10/0,4 У2 у кількості 1 шт; Трансформатор власних потреб ТМ-40/10/0,4У2 у кількості 1 шт; Трансформатор струму 35 кВ ТФЗМ-35-150/5 у кількості 2 шт; Роз`єднувач 10 кВ РВЗ-10/630 у кількості 2 шт; Вимикач масляний 10 кВ ВПМ-10/630-20 у кількості 3 шт; Вимикач масляний 10 кВ ВМГ-133/600-20 у кількості 4 шт; Зажим АШМ-16-1 силового трансформатора ТМ-2500/35 кВ у кількості 4 шт.

З урахуванням вимог до даного типу обладнання, що вказано в представлених документах ініціатором експертизи, а саме: п. 2 Постанови КМУ № 116 від 22.01.1996 «Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей», реальна вартість комплектуючих для відновлення роботи ПС «Долина», виходячи з представлених документів та вихідних даних стосовно вищезазначеного обладнання складала 395 341,44 грн. Сума збитків внаслідок розкрадання майна АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» фізичною особою на ПС Долина, виходячи з розрахункової формули, становить 790 682,88 грн з ПДВ (а.с.12-20).

Задовольняючи позовні вимоги АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», суд першої інстанції виходив із їх обґрунтованості та доведеності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно з вимогами статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У частині першій статті 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, для відшкодування завданої майнової шкоди необхідно довести неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність усіх зазначених умов є обов`язковою для ухвалення судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за завдану шкоду. У цьому випадку саме на позивача покладено обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Водночас відповідач повинен довести, що в його діях немає вини у заподіянні шкоди.

Верховний Суд у постанові від 10 грудня 2018 року у справі №902/320/17 вказав, що протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

За змістом статті 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Стаття 22 ЦК України регламентує відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно з нормами цієї статті особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частин першої, сьомої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, злочинними діями ОСОБА_1 спричинено матеріальні збитки позивачу, реальна сума яких встановлена висновком судового експерта Стецика Ю.М. № 10356 від 06.06.2024 та становить 790 682,88 грн.

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що висновком експерта від 06.07.2023 № СЕ-19/105-23/2241-ТВ, проведеного в межах кримінального провадження, було встановлено лише ринкову вартість брухту кольорових металів станом на момент вчинення кримінального правопорушення, а саме 03.07.2023 року, а не суму матеріального збитку, завданого крадіжкою брухту. Цивільний позов не заявлявся.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що заподіяна позивачеві матеріальна шкода в розмірі 790 682,88 грн підлягає відшкодуванню відповідачем, який її заподіяв, оскільки його дії були неправомірними, між діями і заподіяною шкодою є безпосередній причинний зв`язок та вина ОСОБА_1 встановлена вироком, який набрав законної сили.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку, дійшов правильного висновку про задоволення позову.

Аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Судові витрати понесені у зв`язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 10 вересня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Повний текст постанови складено 20 березня 2026 року.

Судді: