Вирок від 22 березня 2026 р. у справі №635/2637/26 — Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/2637/26

Провадження № 1-кп/635/927/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 року сел. Покотилівка

Харківський районний суду Харківської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

секретар судових засідань – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026226190000053 від 11 березня 2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Мелітополя Запорізької області, громадянина України, який має вищу освіту, розлученого, непрацюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

10 березня 2026 року близько 23 години 00 хвилин у ОСОБА_3 , який перебував у будинку АДРЕСА_1 , за місцем свого мешкання, в ході конфлікту, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків із неповнолітнім пасинком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виник раптовий кримінально-протиправний умисел, спрямований на спричинення останньому тілесних ушкоджень невизначеного ступеня тяжкості.

В подальшому, з метою реалізації свого умислу ОСОБА_3 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, наніс ОСОБА_4 два удари кулаком правої руки в область голови з лівої сторони та один удар кулаком лівої руки в область голови з лівої сторони, спричинивши при цьому останньому фізичний біль.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 спричинив потерпілому ОСОБА_4 згідно з висновком судового експерта № 09-328/2026 від 13 березня 2026 року синці у лобній ділянці по умовній серединній лінії, у ділянці проекції соскоподібного відростку лівої скроневої кістки, які за ступенем тяжкості відповідно до пунктів 2.3.2 «Б», 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 містять склад кримінального правопорушення (проступку), передбаченого частиною 1 статті 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні

Потерпілий ОСОБА_4 та законний представник потерпілого ОСОБА_5 надали письмову заяву щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні. Цивільний позов потерпілим та його представником не заявлений.

Обвинувачений ОСОБА_3 надав письмову заяву, складену в присутності захисника ОСОБА_6 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Матеріали кримінального провадження відповідають вимогам частини 3 статті 302 КПК України, встановлені органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження. За таких обставин суд ухвалює вирок у спрощеному провадженні.

Суд вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, в обсязі пред`явленого обвинувачення доведена повністю.

Обставиною, яка відповідно до статті 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставиною, яка відповідно до статті 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченому, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних стосунках.

Вивченням даних про особу ОСОБА_3 встановлено, що він судимості не має, до кримінальної відповідальності притягується вперше, не працює, розлучений, за місцем проживання негативної характеристики не має, перебуває на військовому обліку та перебуває у розшуку як порушник військового обліку, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.

При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до положень статті 65 КК України суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного ним кримінального проступку, обставини, що пом`якшує та обтяжує покарання, особу обвинуваченого, обставини вчинення кримінального проступку. Суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі, встановленому санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України, за якою він обвинувачується і яка передбачає відповідальність за вчинене правопорушення.

Окрім того, відповідно до вимог статті 91-1 КК України, в інтересах потерпілого від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, зокрема і направлення для проходження програми для кривдників.

Відповідно до висновку, викладеному у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12 лютого 2020 року по справі № 453/225/19, злочином, пов`язаним із домашнім насильством, слід вважати будь-яке кримінальне правопорушення, обставини вчинення якого свідчать про наявність у діянні хоча б одного з елементів (ознак), перелічених у статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», незалежно від того, чи вказано їх в інкримінованій статті (частині статті) КК як ознаки основного або кваліфікованого складу злочину.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнім насильством є діяння (дія або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь

Обмежувальні заходи при призначенні покарання можуть бути застосовані судом як за ініціативою (клопотанням) прокурора, так і за власною ініціативою суду.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_3 та потерпілий ОСОБА_4 проживають однією сім`єю, а також характер фізичного насильства, яке обвинувачений вчинив стосовно неповнолітнього потерпілого, суд висновує про те, що дане кримінальне правопорушення є пов`язаним із домашнім насильством і до обвинуваченого слід застосувати обмежувальний захід у вигляді направлення для проходження програми для кривдників, який передбачений пунктом 5 частини 1 статті 91-1 КК України.

Суд вважає, що такий обмежувальний захід буде сприяти виправленню обвинуваченого, покращенню психологічного здоров`я потерпілого, призначене судом покарання та обмежувальний захід у своїй сукупності будуть необхідними та достатніми для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, цілком відповідають тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Судові витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Керуючись ст. ст. 369, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

На підставі пункту 5 частини 1 статті 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_3 обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників на строк 2 (два) місяці.

Апеляційна скарга на вирок суду подається до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статті 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статті 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його на скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасникам судового провадження надіслати копію вироку.

Головуючий суддя ОСОБА_1