Рішення від 18 березня 2026 р. у справі №635/8008/25 — Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/8008/25

Провадження № 2/635/1942/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 року сел. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бобко Т.В.,

секретар судового засідання Загайко Г.Я.,

учасники справи:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал»,

представник позивача – Столітній Михайло Миколайович,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» звернувся до суду з позовом шляхом пред`явлення позовної заяви до відповідача ОСОБА_1 , яким просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 38770,10 гривень, яка складається з:

-суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) – 6499,99 гривень;

-суми заборгованості за процентами, які були нараховані первісним кредитором 23300,11 гривень:

-суми заборгованості за процентами нарахованих ТОВ «Фінансова Компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 92 календарних днів у розмірі 8970,00 гривень.

Крім того, представник позивача просив стягнути з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 гривень.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 07 липня 2024 року між TOB «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 , укладений договір № 4795014 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

За умовами вказаного договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язалося надати клієнту грошові кошти у гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Умовами договору встановлено, що сума кредиту становить 1500,00 гривень, строк кредитування 360 днів, з 07 липня 2024 року по 01 липня 2025 року, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів.

Відповідно до умов договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання договору.

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання за вказаним договором виконало у повному обсязі та надало відповідачу грошові кошти у розмірі 1500,00 гривень шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку, шо підтверджується копією довідки платіжного провайдера.

19 липня 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем укладений додатковий договір до договору № 4795014 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 07 липня 2024 року.

За умовами вказаного договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язалося надати клієнту грошові кошти у гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Умовами додаткового договору встановлено, що сума кредиту становить 5000,00 гривень.

Відповідно до умов додаткового договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредиту сумі 5000,00 гривень, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку НОМЕР_1 , шо підтверджується копією довідки платіжного провайдера.

Представник позивача зазначає, що у межах строку договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у період з 01 квітня 2025 року по 01 липня 2025 року (92 календарних днів) здійснило нарахування процентів за стандартною процентною ставкою у сумі 8970,00 гривень.

31 березня 2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» укладений договір факторингу № 31/03/2025, за умовами якого до «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4795014 від 07 липня 2024 року у розмірі 33050,10 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту 6499,99 гривень, заборгованість за процентами 23300,11 гривень, штрафні санкції 3250,00 гривень.

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена, внаслідок чого позивач звернувся до суду з метою захисту своїх прав.

Аргументи учасників справи

Відповідач відзиву на позов не надав, надав до суду заяву, в якій просив суд здійснювати розгляд справи за його відсутності за наявними в матеріалах справи документами.

Рух справи

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 01 жовтня 2025 року провадження по справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 17 грудня 2025 року, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано у АТ КБ «Приватбанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30): інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а також підтвердження факту зарахування коштів 19 липня 2024 року на дану платіжну картку банком-емітентом якої є АТ КБ ПРИВАТБАНК, у сумі 5000,00 гривень, за ініціативою ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 42753492) через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «ПЕЙТЕК»; інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а також підтвердження факту зарахування коштів 07 липня 2024 на дану платіжну картку банком-емітентом якої є АТ КБ ПРИВАТБАНК, у сумі 1500,00 гривень, за ініціативою ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 42753492) через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ».

10 березня 2026 року на виконання ухвали Харківського районного суду Харківської області від 17 грудня 2025 року від АТ КБ «ПриватБанк» засобами поштового зв`язку до Харківського районного суду Харківської області надійшла витребувана інформація.

Участь у справі сторін та інших учасників справи.

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» Столітній М.М., який діє на підставі ордера на надання правничої допомоги, у судове засідання не з`явився, одночасно з поданням позову надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності,

Відповідач у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просив суд здійснювати розгляд справи за його відсутності за наявними в матеріалах справи документами.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились усі учасники справи, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

07 липня 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладений договір № 4795014.

Положеннями пункту 1.1. договору встановлено, що укладення договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через веб-сайт або мобільний додаток «Credit7». Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», у тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефона клієнта, вказаний при вході та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.

За змістом пункту 1.2. договору товариство зобов`язалося надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає 1500,00 гривень.

Відповідно до пункту 1.3. договору, строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені у таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до цього договору.

Згідно з пунктом 1.4. договору тип процентної ставки фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: стандартна процентна ставка становить 1,50 % за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в пункті 1.3. цього договору.

Згідно з пунктом 1.5. договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною процентною ставкою за весь строк кредиту 9541,79% річних; за стандартною процентною ставкою за весь строк кредитування 9600,00 гривень.

Відповідно до пункту 2.1. договору товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_3 .

Згідно з пунктом 2.2. договору суму кредиту (його частину) товариство перераховує протягом двох днів з моменту укладення цього договору.

Положеннями пункту 4.4. договору передбачено, що у разі затримання клієнтом сплати процентів та/або частини кредиту (якщо таке повернення (виплата) частини кредиту передбачено графіком платежів) щонайменше на один календарний місяць, товариство має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, у повному обсязі.

За змістом пункту 5.4.1. договору, клієнт зобов`язаний у встановлений договором строк повернути кредит та сплатити проценти за користування, штрафні санкції (у разі наявності) та інші платежі, передбачені договором.

Вимогами пункту 9.7.1. договору встановлено, що цей договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного з боку товариства електронним підписом, що створений шляхом накладення на договір аналогу власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки товариства, що відтворені засобами електронного копіювання (за зразком, попередньо узгодженим сторонами в договорі про встановлення ділових відносин та використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів) в Особистий кабінет/мобільний застосунок для ознайомлення та підписання.

Зазначений договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 71803.

07 липня 2024 року відповідач ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 57380 підписав паспорт споживчого кредиту, зі змісту якого слідує, що відповідач ознайомився з основними умовами кредитування, інформацією щодо орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, із порядком повернення кредиту, а також наслідками прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит.

Крім того, сторони погодили графік та розмір погашення заборгованості.

19 липня 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладений додатковий договір до договору № 4795014 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 07 липня 2024 року.

Положеннями пункту 1.1. договору встановлено, що укладення договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через веб-сайт або мобільний додаток «Credit7». Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефона клієнта, вказаний при вході та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.

За змістом пункту 1.2 договору, товариство зобов`язалося надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту, яка надається згідно з цим додаткового договору складає 5000,00 гривень.

Відповідно до пункту 1.3. договору внесено зміни у пункт 1.2. договору та викладено його в такій редакції: Товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Тип кредиту- кредит. Сума кредиту (загальний) розмір складає 6500,00 гривень. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів.

За змістом пункту 1.5. строк кредитування та періодичність сплати процентів залишаються незмінними, відповідно до пункту 1.3. договору.

Згідно з пунктом 1.6. договору, з урахуванням зміненої суми кредиту за договором денна процентна ставка за договором у разі використання клієнтом права на знижену процентну ставку становить 1.458%.

Відповідно до пункту 1.7.1 договору, стандартна процентна ставка за весь строк кредиту становить 9668,05 % річних.

У пункті 1.7.2 договору зазначено, що за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 9668,05 % річних.

Відповідно до пункту 1.11. договору визначено, що у зв`язку зі зміною суми кредиту відповідно до пунктів 1.2 та 1.3 цього додаткового договору здійснюється коригування зобов`язань клієнта за договором, про що складається новий графік платежів за договором (додаток №1), що є невід`ємним додатком до вказаного додаткового договору.

Відповідно до пункту 2.1. договору товариство протягом двох робочих (банківських) днів з моменту укладання цього договору надає кредит (додаткову суму) у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 .

Вимогами пункту 3.4. договору встановлено, що цей додатковий договір укладається шляхом направлення його тексту, підписаного з боку товариства електронним підписом, в особистий кабінет клієнта для ознайомлення та підписання.

Зазначений договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 94409.

Окрім того, 19 липня 2024 року відповідач ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 94409 підписав таблицю обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Зі змісту інформаційного повідомлення слідує, що ОСОБА_1 , як споживач фінансових послуг ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надав згоду товариству на передачу особам, зазначеним у цьому інформаційному повідомленні, інформації про укладення ним договору про споживчий кредит, його умови, стан виконання, наявність та розмір простроченої заборгованості (розмір кредиту, процентів за користування кредитом, розмір комісії та інших платежів, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту), розмір неустойки та інших платежів, що стягуються у разі невиконання зобов`язання за договором за споживчий кредит або відповідно до законодавства України.

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання за кредитним договором № 4795014 від 07 лютого 2024 року виконало у повному обсязі, що підтверджується інформацією, яку на виконання ухвали Харківського районного суду Харківської області від 17 грудня 2025 року надало до суду АТ КБ «Приват Банк», так на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ). По рахунку НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ) було зарахування:

- коштів на суму 5000,00 гривень від 19-07-2024, платник: FUIB Money Transfer, Visa Direct

- по рахунку НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ) було зарахування коштів на IPAY_CREDIT_VISA1, Visa Direct суму 1500,00 гривень від 07-07-2024, платник: IPAY_CREDIT_VISA1, Visa Direct.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 4795014 від 07 липня 2024 року ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 33050,10, з яких: 6499,99 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 23300,11 гривень - заборгованість за відсотками, штрафні санкції у розмірі 3250 гривень.

31 березня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (фактор) та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (клієнт) укладений договір факторингу № 31/03/2025 за умовами якого (пункт 1.1.) фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.

Згідно з пунктом 1.2. договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається після підписання сторонами акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно з додатком № 2 та надходження ціни продажу у повному обсязі, відповідно до пункту 3.3. цього договору, на рахунок клієнта, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 31/03/2025 від 31 березня 2025 року фактор та клієнт уклали даний акт про те, що згідно з вимогами пункту 1.2 договору факторингу № 31/03/2025 від 31 березня 2025 року від клієнта до фактора переходить право вимоги заборгованості до боржників.

З Витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 31/03/2025 від 31 березня 2025 року слідує, що ОСОБА_1 (порядковий номер 848) є боржником за кредитним договором № 4795014, сума заборгованості становить 33050,01 гривень, з яких: 6499,99 гривень заборгованість по тілу кредиту, 23300,11 гривень заборгованість по відсоткам, 3250,00 гривень штрафні санкції.

Окрім того, позивачем у межах строку дії договору № 4795014 від 07 липня 2024 року, нараховані відповідачу проценти за стандартною процентною ставкою у сумі 8970,00 гривень, з розрахунку: 6499,99 гривень * 1,5% = 97,5 гривень * 92 календарних днів = 8970,00 гривень.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

В силу положень статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Суд встановив, що ОСОБА_1 підписав з ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» договір № 4795014 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 07 липня 2024 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором 71803 та 19 липня 2024 року ОСОБА_1 підписав з ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» додатковий договір до договору № 4795014 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 19 липня 2024 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором 94409.

Як слідує з матеріалів справи, укладений між сторонами договір № 4795014 від 07 липня 2024 року та додатковий договір до договору № 4795014 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 19 липня 2024 року містять основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму позики, дату її видачі, строк повернення грошових коштів, розмір процентів, умови кредитування.

Зокрема, сторони погодили суму договору, розмір щомісячних процентів, річні проценти, графік платежів, реальну річну процентну ставку, щомісячні проценти, розмір пені та інші істотні умови.

За вказаних обставин суд вважає встановленим факт укладення між відповідачем та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» кредитного договору.

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, а саме - надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором. Відповідач не виконав свого зобов`язання та не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості.

За змістом положень частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України заміна кредитодавця у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором.

За змістом статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

З аналізу долучених до матеріалів справи доказів підтверджений факт відступлення права вимоги грошової вимоги ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на користь ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до боржника ОСОБА_1 .

Відповідно до положень статей 526, 530, 610, частини 1 статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

На час розгляду справи судом відповідач не надав даних, що свідчать про добровільне погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

Отже, ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» виконало свої зобов`язання за електронним кредитним договором та надало відповідачу грошові кошти, однак відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання за договором, що не спростовано відповідачем, у зв`язку з чим останній має заборгованість за кредитним договором за основною сумою боргу – 6499,99 гривень.

Щодо стягнення суми заборгованості за процентами

Звертаючись до суду із даним позовом, ТОВ «Фінансова Компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за процентами за кредитним договором № 4795014 за період з 07 липня 2024 року по 01 липня 2025 року в розмірі 23330,11 гривень, яка обрахована позивачем відповідно до наданого розрахунку заборгованості за період з 07 липня 2024 року по 31 березня 2025 року включно (за 268 календарних дні). Окрім того, позивачем у межах строку дії договору № 4795014 від 07 липня 2024 року, нараховані відповідачу проценти за стандартною процентною ставкою у сумі 8970,00 гривень за період з 01 квітня 2025 року по 01 липня 2025 року.

При цьому, позивач виходив із встановленої договором процентної ставки 1,5% та 1.4998 % на день.

Перевіривши розрахунки сторін суд висновує про таке.

Встановлено, що кредитний договір № 4795014 було укладено ОСОБА_1 07 липня 2024 року.

Заборгованість ОСОБА_1 за тілом кредиту протягом всього строку дії договору становить:

-за період з 07 липня 2024 року по 18 липня 2024 року – 1500,00 гривень;

-за період з 19 липня 2024 року по 03 серпня 2024 року – 6500,00 гривень;

-за період з 20 липня 2024 року по 01 липня 2025 року – 6499,99 гривень.

У пункті 1.4.1 кредитного договору зазначено, що стандартна процентна ставка становить 1,5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в пункті 1.3. цього договору.

22 листопада 2023 року було прийнято Закон України № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким було внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» цього закону, він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Закон України № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.

У частині 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній на момент укладення договору) зазначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

У пункті 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати:

- протягом перших 120 днів - 2,5 %;

- протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

У листі Національного банку України від 19 лютого 2024 року №14-0004/12097 «Щодо дотримання законодавства у сфері споживчого кредитування» надано роз`яснення щодо виконання окремих вимог Закону №3498-ІХ.

Так, у пункті 2 вказаного листа зазначено, що протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-ІХ, тобто до 20 серпня 2024 року включно, встановлено максимальний розмір денної процентної ставки, який не може перевищувати:

- протягом перших 120 днів - 2,5 %, тобто до 22 квітня 2024 року включно;

- протягом наступних 120 днів - 1,5 %, з 23 квітня 2024 року до 20 серпня 2024 року включно.

З 21 серпня 2024 року максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини 4 статті 8 Закону «Про споживче кредитування», не може перевищувати 1%.

Представником позивача надано до суду розрахунок заборгованості ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» за договором № 4795014 про надання споживчого кредиту від 07 липня 2024 року за 268 календарних днів (за період з 07 липня 2024 року по 31 березня 2025 року).

Окрім того, позивачем у межах строку дії договору № 4795014 від 07 липня 2024 року, нараховані відповідачу проценти за стандартною процентною ставкою у сумі 8970,00 гривень за період з 01 квітня 2025 року по 01 липня 2025 року (за 92 календарних дні).

За період з 07 липня 2024 року по 04 серпня 2024 проценти за користування кредитом нараховувались позивачем з розрахунку денної процентної ставки в розмірі 1,5 %, що цілком відповідає положенням Закону України «Про споживче кредитування», та за 29 днів нараховані проценти відповідно до розрахунку заборгованості позивач сплатив у повному обсязі.

За період з 05 серпня 2024 по 20 серпня 2024 року проценти за користування кредитом нараховувались позивачем з розрахунку денної процентної ставки в розмірі 1,4998 %, що цілком відповідає положенням Закону України «Про споживче кредитування» та за 16 днів заборгованість підлягає стягненню у розмірі 1559,84 гривень.

Враховуючи, що кредитний договір 4795014 було укладено 07 липня 2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», за період з 21 серпня 2024 року по 01 липня 2025 року проценти за користування кредитом повинні були нараховуватись з розрахунку денної відсоткової ставки розміром 1 % (64,9 гривень на день), що за 315 дні становить 20443,50 гривень.

Враховуючи вищевикладене, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 28503,33 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 6499,99 гривень та заборгованість за процентами у розмірі 22003,34 гривень.

Щодо витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги

Відповідно до договору про надання правничої допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, укладеному між клієнтом ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» та адвокатом Столітнім М.М., предметом договору є надання юридичної допомоги клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором (пункт 1.1.).

На підставі рахунку на оплату № 10621-22/09-2025 від 22 вересня 2025 року ТОВ «Фінансова Компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» здійснив на користь адвоката Столітнього М.М. оплату за правничу допомогу у розмірі 10000,00 гривень

Дослідивши надані представником позивача ТОВ «Фінансова Компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» - адвокатом Столітнім М.М. докази на обґрунтування розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд висновує таке.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Частинами 1 та 2 статті 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини 1 статті 133 ЦПК України).

У частині 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У частині 2 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У частинах 4-6 статті 137ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У частині 3 статті 12 та частині 1 статті 81ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що з аналізу частини 3 статті 141ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Як зазначено у додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 червня 2024 року у справі № 357/7395/20, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.

У додатковій постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат слід враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною 4 статті 137 ЦПК України.

Крім того, згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Як слідує з акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 22 вересня 2025 року згідно з договором № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, клієнт прийняв виконані роботи: зустріч адвоката та клієнта для надання первинної консультації та роз`яснень з правових питань у рамках цивільного судочинства - 440,00 гривень; дослідження наданих клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи - 840,00 гривень; аналіз чинного законодавства, судової практики Верховного Суду, практики судів апеляційної інстанції у рамках цивільного судочинства - 440,00 гривень; підготовка декількох позицій на підставі вивченого питання для ефективного захисту права та інтересів Клієнта, узгодження обраної позиції з клієнтом - 840,00 гривень; письмова юридична консультація, складання письмового консультаційного висновку з посиланням на вимоги чинного законодавства з урахуванням сталої судової практики та обраної клієнтом позиції захисту прав та інтересів - 840,00 гривень; проведення адвокатом заходів спрямованих на самостійне отримання необхідних письмових доказів у цивільному процесі, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору; складання, оформлення та направлення адвокатських запитів - 840,00 гривень; складання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4795014 від 07 липня 2024 року, укладеним між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 до Харківського районного суду Харківської області - 1640,00 гривень; складання та оформлення інших документів (крім процесуальних) додатків до позовної заяви, необхідних для повного, всебічного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наданих до суду доказів (витяги з реєстру боржників, опис до поштового направлення відповідачу, що містить позовну заяву з додатками, рахунок на оплату послуг адвоката, акт прийому-передачі виконаних робіт та інші необхідні документи) - 840,00 гривень; складання та оформлення процесуальних документів необхідних для розгляду цивільної справи в суді першої інстанції (відповідь на відзив, письмові витребування доказів, тощо заяви пояснення, (клопотання), клопотання про витребування доказів тощо - 1640,00 гривень; представництво інтересів клієнта під час здійснення цивільного судочинства за позовною заявою клієнта про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4795014 від 07 липня 2024 року, укладеним між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 - 1640,00 гривень.

Суд не знаходить підстав для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу на користь позивача у розмірі 10000,00 гривень. Так, спираючись на обсяг та складність даної справи, достатність судової практики щодо спірних правовідносин, суд вважає, що надання/виконання послуг/робіт по даній справі не вимагало від адвоката істотних витрат часу, значної юридичної та технічної роботи. Для адвоката, який за своїм статусом має достатню правову кваліфікацію, цей спір є спором незначної складності.

Справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження за відсутності сторін, є малозначною у розумінні статті 19 ЦПК України. Спір у цій справі відноситься до категорії спорів, що виникають при неналежному виконанні стороною умов договору, судова практика у спорах такого характеру є сталою. Матеріали справи не містять великої кількості доказів (з якими необхідно було ознайомитися та які необхідно було підготувати), а нормативне обґрунтування, що зазначене у позові, є типовим для спірних правовідносин.

Крім того, матеріали справи містять складені та подані до суду представником позивача, окрім позовної заяви, клопотання про витребування доказів, доказів складення представником позивача будь-яких інших письмових документів: відзиву на позов, письмових пояснень, письмового консультативного висновку тощо матеріали справи не містять.

Отже, зважаючи на обсяг фактично наданих/виконаних адвокатом послуг/робіт та рівень складності цієї справи, заявлений до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу 10000,00 гривень не є обґрунтованим та не відповідає критерію розумності розміру таких витрат.

Витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 гривень є співмірними із складністю справи, наданими послугами у суді, а розмір таких витрат відповідає критеріям реальності та розумності, що свідчить про необхідність часткового задоволення заяви представника позивача та стягнення з відповідача на користь позивача таких витрат у відповідному розмірі.

Отже, враховуючи наведене та положення статті 141 ЦПК України, суд висновує про стягнення витрат на професійну правничу допомогу із відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, суд дійшов висновку, що витрати на правову допомогу ТОВ Фінансова Компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у розмірі 5000,00 гривень є співмірними із складністю справи, наданими послугами у суді, а розмір таких витрат відповідає критеріям реальності та розумності, разом з тим суд виснував про часткове задоволення позивачем позовних вимог на суму 28503,33 гривень, що становить 73,52 % від ціни позову.

За наведених обставин та відповідно до вимог статей 133, 137, 141 ЦПК України з ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 3676,00 гривень (5000,00 х 73,52 % : 100).

Щодо розподілу витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору

Згідно з платіжною інструкцією № 5291 від 16 вересня 2025 року при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 гривень.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Фінансова Компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» пред`явило вимогу майнового характеру (стягнення заборгованості за кредитним договором) на суму (ціну позову) 38770,10 гривень, тоді як суд виснував про часткове задоволення заявлених вимог на суму 28503,33 гривень, що становить 73,52 % від ціни позову.

За наведених обставин та відповідно до вимог статей 133, 137, 141 ЦПК України з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 1780,95 гривень (2422,40 х 73,52 % : 100).

На підставі викладеного і керуючись статтями 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» суму заборгованості за кредитним договором № 4795014 від 07 липня 2024 року у розмірі 28503 (двадцять вісім тисяч п`ятсот три) гривні 33 (тридцять три) копійки, з яких:

- 6499 (шість тисяч чотириста дев`яносто дев`ять) гривень 99 (дев`яносто дев`ять) копійок – заборгованість за основним боргом (сумою кредиту);

- 22003 (двадцять дві тисячі три) гривні 34 (тридцять чотири) копійки – сума заборгованості за процентами.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» витрати по сплаті судового збору в сумі 1780 (одна тисяча сімсот вісімдесят) гривень 95 (дев`яносто п`ять) копійок та витрати на правничу допомогу в сумі 3676 (три тисячі шістсот сімдесят шість) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал», код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: м. Київ, вулиця Загородня, будинок № 15, офіс № 118/2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.В. Бобко