Постанова від 19 березня 2026 р. у справі №127/9196/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/9196/26

Провадження № 3/127/1908/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Жмудь О.О., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбаченихч. 1, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №667990 від 18.03.2026, 17.03.2026 о 22-00 по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно колишньої співмешканки ОСОБА_2 , а саме: ображав нецензурною лайкою, наніс удар в область обличчя, чим спричинив душевну та фізичну біль.

Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №144141 від 18.03.2026, 17.03.2026 о 22-00 по АДРЕСА_1 , вчинив ОСОБА_1 домашнє насильство психологічного характеру відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , а саме: вчинив шкоду психологічному здоров`ю (переживання, стрес, хвилювання).

Відповідальність за вчинені ОСОБА_1 правопорушень передбачена ч. 1, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно із ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Відповідно до ст. 36 КУпАП суд вважає за необхідне розглядати вказані адміністративні матеріали разом, об`єднавши їх в одне провадження.

Суд вирішив здійснити розгляд адміністративних матеріалів №127/9196/26 та №127/9198/26 про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, в одному провадженні, об`єднавши їх.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративних правопорушень визнав та просив застосувати до нього мінімальне стягнення.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали адміністративної справи, проаналізувавши докази, суд дійшов висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, і повинен нести відповідальність, встановлену Законом.

Частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Як передбачено п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Пунктом 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Пунктом 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення повністю доведена та підтверджена матеріалами адміністративної справи, у тому числі протоколами про адміністративне правопорушення серії ВАД №667990, серії ВБА №144141 від 18.03.2026, та оцінкою ризиків вчинення домашнього насильства від 18.03.2026.

Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за Вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

За ч. 2 ст. ст. 173-2 КУпАП настає відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, враховуючи характер вчиненого порушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, суд дійшов висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП повністю доведена матеріалами справи, а тому його слід визнати винним у вчиненні даних адміністративних правопорушень, та врахувавши ч. 2 ст. 36 КУпАП, застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено стягнення, сплачується збір встановлений законом.

Разом з тим, пунктом 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Як убачається з копії посвідчення серії НОМЕР_2 від 26.12.2025, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, тому відповідно, в силу вимог закону звільнений від сплати судового збору.

З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 слід звільнити від сплати судового збору.

Керуючись ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, ст. 283, 284, 287 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративні матеріали № 127/9196/26 та № 127/9198/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2, ст. 173-2 КУпАП об`єднати в одне провадження та присвоїти їм номер справи № 127/9196/26.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцять) неоподаткованих мінімум доходів громадян, що становить 340,00 грн (триста сорок гривень).

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.О. Жмудь