Рішення від 16 березня 2026 р. у справі №144/1729/25 — Теплицький районний суд Вінницької області

Справа № 144/1729/25

Провадження № 2/144/126/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2026 р. с-ще Теплик

Теплицький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Магдяк Н.І.,

за участі секретаря судового засідання Дудник С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 через представника ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просить змінити спосіб стягнення аліментів, встановлений рішенням Теплицького районного суду Вінницької області у справі № 144/194/21 від 22.03.2021, стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки зі всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % від прожиткового мінімуму щомісячно, для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня звернення до суду та до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позову зазначається, що сторони перебували в шлюбі з 16 лютого 2019 року, в якому ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася дитина ОСОБА_4 . Рішенням Теплицького районного суду Вінницької області від 29 березня 2021 року шлюб розірвано.

Рішенням Теплицького районного суду Вінницької області від 22.03.2021 року у справі №144/194/21 стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі 3000 грн. щомісячно, починаючи з 4 лютого 2021 року і до його повноліття.

На сьогоднішній день аліменти в розмірі 3000 гривень є недостатніми для забезпечення повноцінного розвитку, виховання та належного утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На момент розрахунку дитина перебуває у дошкільному віці 6 років, потребує витрат на харчування, одяг, взуття, розвиток і медичне забезпечення. Встановлений розмір аліментів не забезпечує реальних потреб дитини. Загальні витрати на дитини становлять не менше 7000-9000 гривень на місяць, що більш як у двічі перевищує розмір аліментів у 3000 гривень. За останні роки в Україні суттєво зросли ціни на продукти, комунальні послуги, дитячий одяг, засоби гігієни, що фактично зменшує купівельну спроможність визначеної суми. Дитина проживає з матір`ю.

Відповідач є старшим солдатом та перебуває на військовій службі за контрактом корпусу Національної гвардії України, отримує щомісячне грошове забезпечення, яке складається з посадового окладу, надбавки за військове звання, додаткових витрат за проходження служби в зоні бойових дій чи підвищеного ризику, премій та інших стимулюючих виплат. Середній розмір грошового забезпечення військовослужбовця за контрактом у 2025 році становить від 25000 до 45000 грн. за місяць, залежно від посади, звання та умов служби.

Військовослужбовці отримують грошове забезпечення щомісячно та гарантовано з державного бюджету, що виключає ризик неплатоспроможності або нерегулярних доходів. Це підтверджує можливість здійснювати стабільні та вищі аліментні виплати. Так як аліменти в розмірі 3000 гривень щомісячно є недостатньою для забезпечення повноцінного розвитку, виховання та належного утримання дитини, позивач змушена звернутися до суду з вимогою перегляду їхнього розміру та встановлення справедливого розміру аліментів відповідно до потреб дитини та фінансових можливостей відповідача.

Ухвалою судді від 19.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті у порядку спрощеного позовного провадження.

Представником позивача 12.12.2025 подане клопотання про долучення доказів, в якому наголошується, що позивач не просить стягнення додаткових витрат, а лише просить змінити спосіб стягнення аліментів із твердої суми на 1/4 частину від доходу відповідача, що повністю відповідає нормам сімейного законодавства та принципу справедливого забезпечення потреб дитини.

Ухвалою суду від 18.12.2025 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі.

16.02.2026 від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву про стягнення аліментів, в якому вказує, що не погоджується з позовними вимогами з наступних підстав. Він перебуває в другому шлюбі, в якому є дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . На підставі судового наказу Ірпінського міського суду Київської області у справі №367/906/24 від 12.03.2024 року він сплачує аліменти на утримання дитини у розмірі частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29.01.2024 і до досягнення дитиною повноліття.

Окрім двох дітей, на утримання яких він сплачує аліменти, він має двох непрацездатних батьків ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (особа з інвалідністю 3 групи) та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Враховуючи, що батьки є непрацездатними, потребують матеріальну допомогу, він як син їх утримує відповідно до ст. 202 СК України.

Він дійсно є військовослужбовцем й за час проходження служби неодноразово отримував бойові травми, які потребують тривалого лікування та певних видатків.

Позивачка ставить питання про збільшення розміру аліментів, однак належними доказами не довела, чим саме та якими обставинами викликане таке збільшення. Суми відповідних витрат не доведені. Він добровільно щомісячно сплачує аліменти на утримання ОСОБА_8 в сумах, який перевищують розмір, передбачений відповідним судовим рішенням, приймає участь в додаткових витратах. Обов`язок по утриманню дитини лежить як на батьку, так і на матері.

Вважає позов необгрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася. Від її представника ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи без участі, в якій просить справу розглянути без участі позивача та її представника. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 , будучи присутнім в судовому засіданні 16 лютого 2026 року, позовні вимоги визнав частково, згідний сплачувати аліменти на утримання сина в розмірі двох прожиткових мінімумів, встановлених на дитину відповідного віку, готовий сплачувати на утримання дитини 7000 гривень. Просить врахувати суд, що в нього три поранення, він проходить реабілітацію, сплачує аліменти за судовим наказом. Для дитини він надав можливість користуватись пільгами як члену сім`ї учасника бойових дій. Мати налаштувала дитину проти нього. Не бачить підстав для зміну способу стягнення аліментів. В цей же день від відповідача електронною поштою надійшов відзив, про що вказувалось вище.

Про дату, час та місце проведення судового засідання 17.03.2026 відповідач повідомлявся належним чином, проте, будучи присутнім 16.02.2026, повідомив суд, що через необхідність перебування на службі з`явитися не зможе.

Фіксування судового процесу 17.03.2026 за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява та заперечення проти позовних вимог, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі. Рішенням Теплицького районного суду Вінницької області від 29.03.2021 року шлюб між сторонами було розірвано (а. с. 14-15).

Сторони по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого 07.08.2019 Солом`янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального (а. с. 4).

Згідно витягів з реєстру Теплицької територіальної громади відповідно за №№2025/015873086, 2025/015876919 від 28.10.2025 ОСОБА_1 , ОСОБА_4 з 17.09.2019 року зареєстровані по АДРЕСА_1 (а. с. 6, 7).

Рішенням Теплицького районного суду Вінницької області від 22.03.2021, ухваленому у справі №144/194/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, стягуються з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 3000 гривень щомісячно, починаючи з 04 лютого 2021 року і до досягнення його повноліття (а. с. 16).

На підставі вказаного рішення 30.04.2021 Теплицьким районним судом Вінницької області був виданий виконавчий лист (а. с. 5).

Відповідач ОСОБА_2 не має заборгованості щодо сплати аліментів, що підтверджується інформацією з Єдиного реєстру боржників (а. с. 10).

Відповідачем надано квитанції про добровільне перерахування коштів позивачу на утримання сина за 2024-2025 в розмірі від 1000 гривень до 7000 гривень (а. с. 71-101).

Таким чином, між сторонами виникли сімейні правовідносини, які детально врегульовані Сімейним кодексом України.

Зокрема, за змістом ст. 7 Кодексу сімейні відносини регулюються цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Частинами першою та другою статті 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу).

Згідно з частиною другою статті 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

У відповідності до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частинами першою-третьою статті 181 СК України визначено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина перша статті 182 СК України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

За змістом зазначених норм права будь-які витрати на утримання дітей мають визначатись за домовленістю між батьками або за рішенням суду.

Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини.

При цьому, згідно із частиною другою статті 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У частині першій статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно з пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Отже, враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. У зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів - але ці обставини підлягають доказуванню.

Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 липня 2019 року, справа №415/4386/16-ц, провадження № 61-21056св18.

Стаття 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про збільшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у твердій грошовій сумі та навпаки).

Особа, яка одержує аліменти одержувач аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зміну розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли змінилося матеріальне становище одержувача аліментів, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.

Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім`ї. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні.

Отже, розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути змінений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та за наявності правових підстав. При цьому право застосування норми закону належить суду.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Гарантоване статтею 55 Конституції України право на захист можливе лише у разі його порушення, тому логічною вимогою при захисті такого права є обґрунтування такого порушення. Отже, порушення права має бути реальним, стосуватися індивідуально вираженого права або інтересів особи, яка стверджує про його порушення, а саме право конкретизоване у законах України.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 ЦК України).

У якості підстави звернення до суду з позовною вимогою про збільшення розміру аліментів позивач посилалася на те, що майновий стан відповідача змінився, оскільки він вступив до лав Збройних Сил України та одержує грошове утримання військовослужбовця.

Так, із дослідженої судом довідки №6246 військової частини НОМЕР_2 , виданої 26.09.2025 ОСОБА_2 , він дійсно з 08.11.2022 по теперішній час перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 оперативно-тактичного з`єднання – 2 корпусу Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_9 » (а. с. 24, 33). Також, факт перебування позивача на військовій службі підтверджується посвідченням учасника бойових дій та військовим квитком (а. с. 34, 31-32).

Окрім того, судом було досліджено відомості про доходи та утримані податки від 16.02.2026 року ОСОБА_2 , отримані з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів, за 2025 рік. (а. с. 109, 110).

На виконання вимог ст. 182 СК України суд враховує, що у відповідача ОСОБА_2 дійсно змінився майновий стан, оскільки останній з листопада 2022 року одержує грошове утримання військовослужбовця.

Проте, суд наголошує, що відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, обов`язок по утриманню дитини є рівною мірою як для батька, так і для матері і, відповідно до цієї норми, на позивачці також лежить обов`язок по утриманню дитини.

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно із ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, які слід стягнути на утримання малолітнього сина сторін, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

Положенням ч. 1 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року (далі Конвенція про права дитини), визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Визначаючи розмір коштів, що стягуються як аліменти, суд повинен прагнути не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги.

Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов`язання щодо утримання. Розмір стягуваних аліментів повинен служити задоволенню актуальних життєвих потреб, відповідати життєвому стандарту в місці проживання, а не призводити до збагачення та бути джерелом інших нецільових витрат.

До матеріалів справи позивачем долучено медичний висновок, що підтверджує необхідність лікування дитини, зокрема регулярного проходження лікувальної терапії в басейні, курсів ЛФК, а також проведення дороговартісного стоматологічного лікування, що підтверджено квитанціями (а. с. 39-44). Ці витрати необхідними для підтримання здоров`я дитини.

Розмір доходів платника аліментів збільшився, проте суд зауважує, що його дохід не є стабільним, змінюється кожного місяця та коливається за 2025 рік в середньому від 47450 гривень (лютий 2025) до 127375,48 гривень (з жовтня по грудень 2025 року). Аналіз вказаних відомостей свідчить про те, що за деякі місяці доходи є мінімальними (33,58 грн. листопад 2025 року) (а. с. 109, 110).

Суд також враховує інші обставини, що стосуються становища відповідача.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 10.06.2023, ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (а. с. 70), з матір`ю якої ОСОБА_9 ним укладено шлюб 04.01.2023, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_4 , виданим 04.01.2023 (а. с. 69).

12.03.2024 року Ірпінським міським судом Київської області постановлено судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , на користь ОСОБА_9 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29.01.2024 і до досягнення дитиною повноліття (а. с. 102).

Згідно довідок №18/9/5-1464 від 06.02.2025, №25/18/7/5-268 від 03.01.2026, №25/18/7/5-269 від 09.01.2026 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), виданих військовою частиною НОМЕР_2 , ОСОБА_2 отримав бойові травмування під час виконання бойових завдань (а. с. 66, 67, 68).

Відповідачем додані пенсійні посвідчення його батьків ОСОБА_7 , ОСОБА_6 9 (а. с. 64), а також довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією №622291 від 13.01.2020 (а. с. 65). Доказів того, що батьки перебувають на утриманні відповідача ним не надано.

Враховуючи наведені вище положення закону, аналізуючи надані докази, суд і сторони справи повинні забезпечити реалізацію найкращих інтересів дитини. Незважаючи на те, що позивачем у такій справі є один із батьків, а відповідачем - інший, інтереси дитини, яка не є стороною справи, мають домінувати над інтересами кожного з її батьків.

Таким чином, враховуючи вищенаведені зміни матеріального стану платника аліментів, з метою захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, збереження того рівня життя, який дитина має тоді, коли утримується обома батьками та отримує надійне стабільне матеріальне утримання як з боку матері, так і з боку батька, слід змінити розмір аліментів на утримання дитини, визначивши його у розмірі 1/8 частки від доходу позивача.

Водночас суд роз`яснює, що сторони не позбавлені права на звернення до суду з позовом про зміну розміру аліментів у разі зміни їх матеріального або сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я сторін, інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України (ст. 192 СК України).

У п. 23 Постанови Пленуму ВСУ № 3 від 15.05.2006 передбачено, що у випадку зміни розміру аліментів, у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

За правилами ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір, від сплати якого відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена при зверненні до суду.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 189, 180-182, 192 Сімейного кодексу України, ст. ст. 4, 5, 10, 13, 18, 76-81, 141, 259, 263-265, 273, 430 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Змінити спосіб стягнення аліментів, встановлений рішенням Теплицького районного суду Вінницької області у справі № 144/194/21 від 22.03.2021 із твердої грошової суми на частку від заробітку (доходу) платника податків.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_6 , аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/8 частки зі всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % від прожиткового мінімуму щомісячно, для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Виконавчий лист, виданий на підставі рішення Теплицького районного суду Вінницької області у справі № 144/194/21 від 22.03.2021 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, після погашення боржником заборгованості по ньому, визнати таким, що не підлягає виконанню, і з часу набрання рішенням суду законної сили, аліменти стягувати згідно нового виконавчого листа.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , в дохід держави судовий збір у сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновленняпропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , адреса місця реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_6 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП – НОМЕР_5 .

Повне судове рішення виготовлено та підписано 23 березня 2026 року.

Суддя: