Рішення від 19 березня 2026 р. у справі №705/3151/25 — Тальнівський районний суд Черкаської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(додаткове)

Єдиний унікальний номер:705/3151/25

Номер провадження 2-др/704/1/26

20 березня 2026 року м. Тальне

Тальнівський районний суд Черкаської області в складі: судді Москаленко І.В., за участю секретаря Чекалюк І.В, представника відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тального заяву про стягнення судових витрат у цивільній справі №705/3151/25 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 03.02.2026 року задоволено позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення коштів.

Однак при написанні рішення, судом не було вирішено питання про судові витрати за клопотанням представниці позивачів та було визначено дату окремого судового засідання для вирішення даного питання.

В поданій суду заяві представниця позивачів просить стягнути з відповідача понесені судові витрати, а саме витрати на правничу допомогу в сумі 10000 грн., по 5000 грн. на користь ОСОБА_2 та 5000 грн. на користь ОСОБА_3 , вважає їх належним чином підтвердженими.

У судове засідання позивачі та представниця позивачів не з`явились, остання подала заяву про розгляд вказаного питання за їх відсутності, просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 10000 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення вказаної заяви, вважає, що оскільки в договорах не зазначена вартість наданих послуг, є виправлення дати в договорі між ОСОБА_2 та АО «Лілія Оприск і партнери» в особі партнера Кость Я.Р., а також немає детального опису наданих послуг, то у стягненні витрат на правничу допомогу слід відмовити.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить із такого.

Судом об`єктивно встановлено, що представниця позивачів Кость Я.Р. подала до матеріалів наступні копії: ордер №1399753 від 01.09.2025 на надання правничої допомоги Книшу О.Я.; ордер №1391580 від 01.09.2025 на надання правничої допомоги ОСОБА_2 ; договір від 23.04.2025 року про надання правової допомоги ОСОБА_3 ; договір від 23.04.2025 року про надання правової допомоги ОСОБА_2 ; акт наданих послуг правової допомоги до договорів про надання правової допомоги від 23.04.2025 року та договору про погодження вартості правової допомоги від 23.04.2025 року, у якому відображено вид наданих послуг та їх вартість, також остаточна сума, сплачена клієнтами – 10000 грн., в рівних частинах кожним по 5000 грн. (а.с.207-212).

П.3 ч.1 ст.270 ЦПК України визначено, що: Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу входять до судових витрат і розподіляються між сторонами на загальних підставах в силу ст.137, 141 ЦПК України.

П.1 ч.2 ст.141 ЦПК України передбачено, що у разі у разі задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача; Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (п.2 ч.2 ст.137 ЦПК України).

Докази про сплату судових витрат подаються до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч.8 ст.141 ЦПК України).

Адвокатом Кость Я.Р. в судових дебатах було зроблено заяву про подання ним доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду з приводу понесених його довірителькою витрат на правничу допомогу.

Згідно довідки про доставку електронного документу рішення суду від 03.02.2026 року доставлено до електронного кабінету представниці позивачів Кость Я.І. 12.02.2026 року (а.с.202).

17.02.2026 року представницею позивачів Кость Я.І. до суду подано заяву про стягнення судових витрат.

Отже, загальна вартість наданих послуг з правничої допомоги (підготовка та подання позовної заяви та участь у судових засіданнях) становить 10000 грн. 00 коп.

При цьому судом враховується, що розгляд даної справи (з тим, що справа надійшла до Уманського міськрайонного суду Черкаської області 28.05.2025 року) було проведено у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та їх викликом в судове засідання, що свідчить про незначний рівень складності справи, у справі відбулось два судових засідань, під час яких досліджувались письмові докази.

Щодо тверджень представника відповідача про неналежність наданих доказів на підтвердження сплати позивачами витрат на правничу допомогу.

Представницею позивачів на підтвердження данного факту подано суду акт наданих послуг правової допомоги до договорів про надання правової допомоги від 23.04.2025 року та договору про погодження вартості правової допомоги від 23.04.2025 року, у якому відображено вид наданих послуг та їх вартість, також остаточна сума, сплачена клієнтами – 10000 грн., в рівних частинах кожним по 5000 грн.

За змістом пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України здійснені стороною у справі судові витрати на правничу допомогу визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом установленого строку така заява залишається без розгляду. При цьому розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Таких висновків дійшла ВП ВС у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, ОП КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.

Суд, оцінюючи вартість послуг з правничої допомоги, виходить із такого.

У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У постанові ВС від 18.03.2021 року у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 року у справі № 910/12591/18 визначено наступне: Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою – п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою – п`ятою, дев`ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Порядок розподілу судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, врегульовано статтями 141, 142 ЦПК України. Відповідно до ч.3 ст. 141 ЦПК України при вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. При цьому суд має оцінювати щодо відповідності зазначеним критеріям поведінку/ дії/бездіяльність обох сторін.

Отже, складання типової позовної заяви та участь в судових засіданнях було оцінено у 10000 грн. При цьому ціна позову становить 8000 грн.

Суддя вважає таку вартість послуг з правничої допомоги вочевидь завищеною.

З врахуванням рівня складності вказаної справи, обсягу виконаних робіт, враховуючи значення вказаної справи для сторін, середній рівень цін на аналогічні послуги на ринку юридичних послуг, суд приходить до висновку про можливість стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 5000 грн. в рівних частинах кожному з позивачів.

Керуючись ст.ст.133, 137, 141, 265, 270 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 2500 грн. (дві тисячі п`ятсот грн.) понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 2500 грн. (дві тисячі п`ятсот грн.) понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження. якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивачка: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Позивач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Представниця позивачів: адвокат Кость Ярина Романівна, РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , 20434, с. Тальянки, Звенигородський район, Черкаська область.

Представник відповідача: Борзов Ярослав Едуардович, РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_3 .

Суддя І.В. Москаленко