Рішення від 22 березня 2026 р. у справі №712/1212/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 712/1212/26

Провадження № 2/712/2125/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкас в складі:

головуючого судді – Пересунька Я.В.,

при секретарі – Каплі А.С.,

за участю представника позивача – адвоката Ніколаєвої Г.Г.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача – адвоката Хоміка С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання матері дитини з інвалідністю, -

в с т а н о в и в:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1.1. У січні 2026 року адвокат Ніколаєва Г.Г., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , звернулася до суду з указаним позовом, просила стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання, як матері дитини, з якою проживає дитина з інвалідністю, в розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з моменту звернення до суду і до повноліття дитини.

1.2. Позов обґрунтовано тим, що сторони є батьками сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

1.3. Рішенням Соснівського районного суд м. Черкаси від 27 жовтня 2025 року вирішено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина у розмірі 1/3 від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 16 липня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

1.4. Постановою Черкаського апеляційного суду змінено рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 жовтня 2025 року в частині визначення розміру аліментів та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина у розмірі частини з усіх видів його заробітку (доходу).

1.5. Позивачка зазначає, що син сторін є дитиною з інвалідністю з дитинства та хворіє на помірну розумову відсталість зі значними порушеннями поведінки, що потребують постійного догляду та лікування, має розлад експресивної мови, а також двосторонню сенсоневральну приглухуватість. Така сукупність медичних показань свідчить про виняткову складність стану здоров`я та повну залежність дитини від стороннього догляду. У зв`язку з цим дитині рекомендовано низку реабілітаційних послуг, зокрема постійний психіатричний нагляд за місцем проживання, регулярний прийом лікарських засобів та заняття з логопедом.

1.6. Згідно з висновком про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи від 12 січня 2026 року № ІРЦ-85765/2026/678253, ОСОБА_3 має особливі освітні потреби, зумовлені інтелектуальними труднощами V ступеня прояву (найтяжчого ступеня), функціональними труднощами, а саме порушеннями слухової функції V ступеня прояву (найтяжчого ступеня) та мовленнєвої функції V ступеня прояву (найтяжчого ступеня), а також фізичними труднощами IV ступеня прояву (тяжкого ступеня). З урахуванням зазначеного рекомендовано п`ятий рівень підтримки в закладі освіти — рівень підтримки для осіб із труднощами найтяжчого ступеня прояву.

1.7. Відповідно до посвідчення Серії НОМЕР_1 дитини з інвалідністю, законним представником неповнолітнього ОСОБА_3 є його мати — ОСОБА_2 .

1.8. На підставі виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 22 грудня 2025 року, дитина потребує постійного стороннього догляду.

1.9. Спільна дитина сторін проживає разом із позивачем за адресою: АДРЕСА_1 .

1.10. Крім того, порядок участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною був визначений рішенням Служби у справах дітей Черкаської міської ради як органу опіки та піклування від 07 липня 2017 року № 513.Зазначеним рішенням встановлено, що ОСОБА_1 має право на спілкування з малолітнім сином — ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щопонеділка, щосереди та щоп`ятниці з 16:00 до 19:00 у присутності матері дитини. Таким чином, вільний від догляду та виховання дитини час позивача є істотно обмеженим.

1.11. Водночас відповідач систематично порушує встановлений графік спілкування, що створює додаткове навантаження на матір дитини та негативно впливає на організацію повсякденного життя дитини.

1.12. Відповідно до Форми-5 та Форми-7 Пенсійного фонду України з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, індивідуальні відомості про застраховану особу — ОСОБА_2 — свідчать, що її єдиним доходом є державна допомога у розмірі 8 000 грн щомісяця, яка надається на дитину з інвалідністю відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми». Водночас зазначена сума не покриває реальних потреб дитини з огляду на стан її здоров`я. Інших доходів позивач не має, а можливість працевлаштування відсутня у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за дитиною.

1.13. Відповідач належної матеріальної допомоги їй, як матері дитини з інвалідністю, не надає. При цьому він працездатний та не має інших дітей на утриманні.

1.14. 11 березня 2026 року відповідачем надано відзив на позов, в якому просить в задоволенні позову відмовити.

1.15. Відзив обґрунтовано тим, що з позивачкою в зареєстрованому шлюбі він не перебуває і не перебував, тобто подружжям вони не є і ніколи не були.

1.16. Крім того, право на утримання матері дитини може бути при наявності декількох умов: дитина з інвалідністю, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і мати опікується нею; другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.

1.17. Позивачка не надала суду належного та допустимого доказу на підтвердження того, що дитина не може обходитися без постійного стороннього догляду, як і що батько має можливість надавати їй матеріальну допомогу та утримувати її.

1.18. Відповідач офіційно не працює та не має доходів; із 2022 по кінець 2023 року він перебував у складі Збройних сил і є учасником бойових дій.

1.19. Представник відповідача також просить врахувати, що з відповідача на користь позивачки стягуються аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини його доходу, які він регулярно сплачує.

1.20. Таким чином на думку сторони відповідача, позивачкою не доведено його можливість надавати їй матеріальну допомогу на її утримання.

2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

2.1. Ухвалою Соснівського районного суду міста Черкас від 03 лютого 2026 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

2.2. Представник позивача адвокат Ніколаєва Г.Г. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні.

2.3. Представник відповідача адвокат Хомік С.Г. у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог. Зазначав, що у відповідача відсутня можливість надавати позивачу матеріальну допомогу позивачці.

3.Положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

3.1. За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

3.2. Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

3.3. За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

3.4. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

3.5. Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

3.6. Письмові докази відповідають вимогам ст.ст. 77-79 ЦПК України і враховуються судом відповідно до ст. 89 ч. 3 ЦПК України.

3.7. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в України», дитина з інвалідністю - особа до досягнення нею повноліття (віком до 18 років) зі стійким обмеженням життєдіяльності, якій у порядку, визначеному законодавством, встановлено інвалідність.

3.8. Статтею 1 Закону України «Про охорону дитинства» визначення інвалідності дитини доповнено посиланням на те, що стійкий розлад функцій організму зумовлює обмеження її нормальної життєдіяльності та необхідність додаткової соціальної допомоги і захисту.

3.9. Статтею 19 цього ж Закону визначено безпосередній причинний зв`язок інвалідності з потребою у сторонньому догляді, як форми додаткової соціальної допомоги та захисту.

3.10. Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

3.11. Згідно із ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.

3.12. Статтею 88 Сімейного кодексу України встановлено, що якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною з інвалідністю, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання триває протягом всього часу проживання з дитиною з інвалідністю та опікування нею і не залежить від матеріального становища того з батьків, з ким вона проживає. Розмір аліментів тому з подружжя, з ким проживає дитина з інвалідністю, визначається за рішенням суду відповідно до частини першої статті 80 цього Кодексу, без урахування можливості одержання аліментів від своїх батьків, повнолітніх дочки або сина.

3.13. Положеннями ст. 91 СК України закріплено право на утримання жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Так, відповідно до ч. 2 даної статті жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ними їхньої дитини відповідно до ч. 2 - 4 ст. 84 та ст. 86 і 88 цього кодексу.

3.14. Частиною 1 ст. 182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

3.15. Згідно положень ч.1, 3 ст. 79 СК України аліменти одному з подружжя присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

3.16. На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

4. Фактичні обставини, встановлені судом.

4.1. Судом установлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .

4.2. Рішенням Соснівського районного суд м. Черкаси від 27 жовтня 2025 року з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з 16 липня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

4.3. Постановою Черкаського апеляційного суду рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 жовтня 2025 року змінено в частині визначення розміру аліментів та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу).

4.4. Малолітній ОСОБА_3 має статус дитини з інвалідністю з дитинства, що підтверджується відповідним посвідченням, медичним висновком №20, консультативним висновком спеціаліста від 11 грудня 2024 року, випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 22 грудня 2025 року.

4.5. Малолітньому ОСОБА_3 встановлено інвалідність з дитинства, підгрупа А, з діагнозами: F71.1 (помірна розумова відсталість зі значними порушеннями поведінки, що потребують постійного догляду та лікування), F80.1 (розлад експресивної мови), а також двостороння сенсоневральна приглухуватість.

4.6. Сукупність медичних показань свідчить про виняткову складність стану здоров`я та повну залежність дитини від стороннього догляду. У зв`язку з цим дитині рекомендовано низку реабілітаційних послуг, зокрема: постійний психіатричний нагляд за місцем проживання, регулярний прийом лікарських засобів та заняття з логопедом.

4.7. Згідно з висновком про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи від 12 січня 2026 року № ІРЦ-85765/2026/678253, ОСОБА_3 має особливі освітні потреби, зумовлені інтелектуальними труднощами V ступеня прояву (найтяжчого ступеня), функціональними труднощами, а саме порушеннями слухової функції V ступеня прояву (найтяжчого ступеня) та мовленнєвої функції V ступеня прояву (найтяжчого ступеня), а також фізичними труднощами IV ступеня прояву (тяжкого ступеня). З урахуванням зазначеного рекомендовано п`ятий рівень підтримки в закладі освіти — рівень підтримки для осіб із труднощами найтяжчого ступеня прояву.

4.8. Відповідно до посвідчення Серії НОМЕР_1 дитини з інвалідністю, законним представником неповнолітнього ОСОБА_3 є його мати — ОСОБА_2 .

4.9. На підставі виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 22 грудня 2025 року, дитина потребує постійного стороннього догляду.

4.10. Малолітній ОСОБА_3 проживає разом із своєю матір`ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 .

4.11. Рішенням Служби у справах дітей Черкаської міської ради, як органу опіки та піклування, від 07 липня 2017 року № 513 визначено порядок участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною. Вказаним рішенням встановлено батькові, ОСОБА_1 , спосіб участі у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щопонеділка, щосереди та щоп`ятниці з 16:00 до 19:00 у присутності матері дитини та з урахуванням обставин, які можуть виникнути.

4.12. Відповідно до Форми-5 та Форми-7 Пенсійного фонду України з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, індивідуальні відомості про застраховану особу — ОСОБА_2 , свідчать, що її єдиним доходом є державна допомога у розмірі 8 000 грн щомісяця, яка надається на дитину з інвалідністю відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми».

5. Оцінка Суду.

5.1. Судом враховується, що право на утримання того з батьків, з ким проживає дитина з інвалідністю, пов`язане з виникненням досить складних життєвих обставин, в яких така мати/батько з об`єктивних причин значно більшою мірою виконує обов`язки по догляду і розвитку дитини, зазнає більших фізичних та психологічних навантажень і у зв`язку з цим потребує додаткової підтримки. За таких обставин відповідач зобов`язаний брати участь у забезпеченні матеріального благополуччя матері, з якою проживає їх спільна дитина з інвалідністю, як це визначено приписами ч. 2 ст. 88 СК України.

5.2. Право на отримання аліментів матір`ю, з якою проживає дитина з інвалідністю, може виникнути лише у разі достатнього матеріального забезпечення батька такої дитини, наявності у нього достатніх коштів для надання матері спільної дитини матеріальної допомоги та стягуються за умови, що чоловік, до якого пред`явлено вимоги про надання утримання, спроможний надавати матеріальну допомогу (постанова Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 712/4702/19).

5.3. Отже, виходячи з аналізу наведеної норми, обов`язковими умовами виникнення права на утримання одного з батьків, з яким проживає дитина з інвалідністю, є не тільки наявність в дитини інвалідності, але й неспроможність дитини обходитись без постійного стороннього догляду, а також наявність в другого з батьків можливості надавати матеріальну допомогу.

5.4. Право на утримання триває протягом всього часу проживання з дитиною з інвалідністю та опікування нею і не залежить від матеріального становища того з батьків, з ким вона проживає.

5.5. Судом встановлено, що спільна дитина позивача та відповідача – ОСОБА_3 є дитиною з інвалідністю та потребує постійного стороннього догляду, проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні. Батько дитини є працездатною особою, отже наявні загальні умови для стягнення аліментів на утримання позивачки, з якою проживає дитина з інвалідністю.

5.6. На даний час позивачка здійснює постійне виховання та догляд за дитиною з інвалідністю та фактично позбавлена можливості повноцінно працювати через необхідність здійснення догляду за сином.

5.7. Вирішуючи вказаний спір, судом не здобуто доказів про незадовільний стан здоров`я відповідача, його інвалідність, наявність тяжких захворювань чи наявність інших обставин, які б давали підстави зменшити розмір аліментів.

5.8. Відповідач є працездатною особою та не має інших утриманців, а його посилання на відсутність стабільного заробітку не знімає з нього відповідальності за забезпечення матері дитини з інвалідністю.

5.9. При винесенні даного рішення судом враховано стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини, які він справно сплачує (чого сторони не заперечували), навіть не зважаючи на відсутність стабільного постійного заробітку. За таких обставин суд робить висновок про те, що відповідач має змогу сплачувати аліменти на утримання матері його дитини з інвалідністю, з якою така дитина проживає.

5.10. Зважаючи на вищевикладені норми законодавства та обставини справи, встановивши, що малолітній ОСОБА_3 є дитиною з інвалідністю та у зв`язку з цим потребує домашнього режиму, індивідуального та постійного догляду матері ОСОБА_2 , з якою дитина проживає разом та яка здійснює такий догляд, у зв`язку з чим позивачка має право на утримання від батька дитини (відповідача), а відповідач є працездатним, у зв`язку з чим спроможний надавати відповідне утримання позивачці, суд дійшов висновку, що відповідач повинен сплачувати аліменти на утримання матері дитини-інваліда в розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дати подачі заяви і протягом всього часу проживання позивача з дитиною з інвалідністю та опікування нею, але не більше ніж до 02 лютого 2034 року.

5.11. Таким чином, загальний розмір аліментів, що стягуватиметься з відповідача, становитиме 1/4+1/6=5/12, що становить 42% від усіх видів його доходів та менше від 50 % таких доходів, що відповідає положенням ч. ч. 2, 3 ст. 128 КЗпП України та не буде надмірним для нього.

6. Розподіл судових витрат між сторонами.

6.1. Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

6.2. Пунктом 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи про стягнення аліментів в усіх судових інстанціях.

6.3. Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

6.4. Позивачем заявлено позовну вимогу, яка задоволена повністю, а тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 331 грн 20 коп.

Керуючись ст. ст. 2, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 263-265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, ст. ст. 79, 80, 84, 86, 88, 91, 182 Сімейного кодексу України, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_2 – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання як матері, яка здійснює догляд за дитиною з інвалідністю, у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 22 січня 2026 та до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , або до закінчення часу проживання з дитиною з інвалідністю та опікування нею.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судові витрати у виді судового збору в розмірі 1 331 грн 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Черкаським апеляційним судом, якщо таке рішення не буде скасовано.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

Суддя: Я.В. Пересунько