Постанова від 19 березня 2026 р. у справі №712/2646/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Суд: Соснівський районний суд м. Черкаси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення вимог фінансового контролю

Дата: 19 березня 2026 р.

Справа: №712/2646/26

Суддя: Бащенко С. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 712/2646/26

Провадження № 3/712/1045/26

20 березня 2026 року, суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Бащенко С.М., за участю прокурора Левченка Р.М., особи, відносно якої складені протоколи про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Управління проведення спеціальних перевірок та контролю за своєчасністю подання декларацій Національного агентства з питань запобігання корупції, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент вчинення правопорушення слідчий слідчого відділу Черкаськогорайонного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-6 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , будучи особою на яку поширюються вимоги Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), несвоєчасно повідомила Національне агентство про суттєві зміни у майновому стані, шляхом внесення інформації до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр), у зв`язку із отриманням 10.10.2024 доходу від продажу нерухомого майна на суму 300 000,00 грн, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня 2024 року.

Відповідно до витягу з наказу Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 04.01.2021 № 5 о/с ОСОБА_1 призначено на посаду слідчого слідчого відділу Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області в порядку переведення з 05.01.2021.

Згідно витягу з наказу Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 14.10.2025 № 381 о/с ОСОБА_1 звільнено з посади слідчого слідчого відділу Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області з 17.10.2025.

ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) прийняла Присягу працівника поліції.

Таким чином, відповідно до пп. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону, ОСОБА_1 є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону.

Згідно з примітками до ст.ст. 51-3 та 56 Закону посада слідчого відноситься до службових осіб які займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Тому, згідно з абз. 16 ч. 1 ст. 1. Ч. 1 ст. 45, ч. 4 ст. 52 Закону, приміткою до ст. 172-6 КУпАП, ОСОБА_1 є суб`єктом декларування та суб`єктом адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1 допустила порушення вимог Закону, в частині несвоєчасного повідомлення Національного агентства про суттєві зміни у майновому стані, з огляду на наступне.

З 01.01.2024 суб`єкти декларування зобов`язані були повідомляти Національне агентство про суттєві зміни у майновому стані, а саме у разі отримання доходу, здійснення видатку або придбання майна на суму, що перевищує 151 400,00 гривень.

01.07.2024 ОСОБА_1 видала довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Черкаського нотаріального округу Дудкою Г.І., зареєстровану за № 1169, якою уповноважила ОСОБА_3 , продати належний їй житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_2 .

Відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку від 10.10.2024 (далі - Договір) зареєстрований в реєстрі за №1850 ОСОБА_1 (Продавець), в особі представника Марікуци В.М., який діяв на підставі зазначеної довіреності, продала (передала у власність), а ОСОБА_4 (Покупець) купив (прийняв у власність) житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_2 та сплатив за нього обговорену грошову суму.

Згідно з п. З Договору, продаж за домовленістю сторін вчинився за 300 000,00 грн, які ОСОБА_3 (представник Продавця - ОСОБА_1 ) отримав від ОСОБА_4 (Покупця) повністю до підписання цього договору. Таким чином, ОСОБА_1 10.10.2024 отримала дохід від продажу нерухомого майна (житлового будинку) на суму 300 000,00 грн.

Виходячи з вищевикладеного, ОСОБА_1 , будучи особою на яку розповсюджується дія Закону, була зобов`язана до 00 год. 00 хв. 21.10.2024 подати до Реєстру повідомлення про суттєві зміни у майновому стані шляхом заповнення форми повідомлення на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Проте, відповідно до відомостей Реєстру, належне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, у зв`язку з отриманням 10.10.2024 доходу від продажу нерухомого майна на суму 300 000,00 грн, ОСОБА_1 подала 14.03.2025о 16 год. 20 хв, чим порушила вимоги Закону.

Згідно з послідовністю дій користувача Реєстру у період з 10.10.2024 (день отримання доходу) по 20.10.2024 (останній день подачі повідомлення) ОСОБА_1 не вчиняла дій щодо створення повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.

Відповідно до надісланих пояснень ОСОБА_1 , причиною несвоєчасного подання повідомлення про суттєві зміни у майновому стані вона зазначила свою необізнаність щодо факту продажу житлового будинку. Зі слів ОСОБА_1 , про відчуження зазначеного об`єкта нерухомості ОСОБА_3 їй стало відомо 21.01.2025, після чого вона звернулася до Національного агентства з питань запобігання корупції за роз`ясненнями щодо подальших дій та необхідності подання відповідного повідомлення, оскільки за її твердженням коштів від продажу вона не отримувала.

Також у поясненнях ОСОБА_1 зазначила, що кошти отримані від продажу житлового будинку перебувають у власності ОСОБА_3 , який їй їх не передавав та передавати не має наміру. Крім того, на її думку, строки притягнення до відповідальності вже минули.

Разом з тим ОСОБА_1 зазначає, що на її звернення Національним агентством було надано роз`яснення листом від 07.02.2025 щодо необхідності подання повідомлення про суттєві зміни у майновому стані. Водночас відповідне повідомлення було подано нею лише 14.03.2025.

Крім того, дохід від продажу житлового будинку ОСОБА_1 відобразила у щорічній декларації за 2024 рік, що свідчить про усвідомлення нею факту отримання відповідного доходу та наявності обов`язку його декларування.

Посилання ОСОБА_1 на необізнаність щодо факту продажу не можуть вважатися обґрунтованою причиною несвоєчасного подання повідомлення з огляду на таке.

ОСОБА_1 видала ОСОБА_3 довіреність саме на здійснення продажу нерухомого майна.

Таким чином, ОСОБА_1 була зобов`язана подати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані з дня отримання ОСОБА_3 доходу від продажу житлового будинку.

Доводи ОСОБА_1 щодо спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності є необгрунтованими, оскільки днем виявлення правопорушення є день встановлення уповноваженою особою усіх обставин, що свідчать про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення, а не день, коли особі стало відомо про відповідні обставини або коли вона звернулася за роз`ясненням.

З метою забезпечення реалізації прав ОСОБА_1 листом від 29.01.2026 № 47-01/5337-26 її було запрошено 12.02.2026 о 11 год. 00 хв. прибути до Національного агентства. У зазначену дату та час остання не з`явилася, додаткових пояснень, заяв чи клопотань не надсилала.

Оскільки ОСОБА_1 неодноразово подавала декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, їй відома послідовність дій необхідних для заповнення та подання документів до Реєстру. Таким чином, ОСОБА_1 не вжила заходів для подання повідомлення про суттєві зміни у майновому стані у встановлений Законом строк.

Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, як це визначено ч. 2 ст. 1726 КУпАП, є адміністративним правопорушенням з формальним складом. І (є означає, що для наявності складу правопорушення достатньо самого факту неповідомлення або несвоєчасного повідомлення, незалежно від наявності умислу чи інших суб`єктивних ознак. Однак, обов`язковою умовою є наявність об`єктивної сторони, тобто самого факту вчинення протиправного діяння.

Згідно зі службовою запискою Департаменту інформаційних систем, аналітичної роботи та захисту інформації Національного агентства від 22.01.2026 № 70-05/805-26, технічних несправностей та перебоїв у роботі Реєстру, які б завадили поданню повідомлення про суттєві зміни у майновому стані у визначений Законом період не зафіксовано.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-6 ч. 2 КУпАП не визнала, надала суду клопотання про закриття провадження у справі в зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного та закінчення строків накладення адміністративного стягнення, пояснила, що 01.07.2024 року вона надала довіреність на імя свого батька про право продажу будинку в АДРЕСА_2 . Про те, що батько продав зазначений будинок 10.10.2024 року їй стало відомо лише 21.01.29025 року. В той же день вона звернулась з письмовим листом до Національного агентства з питань запобігання корупції України про роз`яснення їй про застосування положень ЗУ «Про запобігання корупції» про те, як вона має діяти в даній ситуації та чи необхідно вносити до Декларації повідомлення про суттєві зміни в майновому стані та в річній декларації. 07.022025 року на її електронну адресу було надіслано лист від НАЗК, де було зазначено, що вона зобов`язана подати повідомлення про суттєві зміни. Даний лист на електронній адресі вона побачила 14.03.2025 року і відразу, в цей же день внесла повідомлення про суттєві зміни до своєї декларації.

Прокурор в судовому засіданні вважав доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, так як ОСОБА_1 працюючи в правоохоронних органах неодноразово подавала декларації, була обізнана про обов`язок вносити суттєві зміни до декларації та повинна була контролювати дії пов`язані з продажем будинку. 29.01.2025 року ОСОБА_1 була запрошена до НАЗК, але вона е з`явилася. Просив накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення передбачене санкцією ст. 172-6 ч. 2 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн.

Суддя дослідивши матеріали справа про адміністративне правопорушення, клопотання про закриття з додатками, заслухавши думку прокурора, пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 280 КУпАП, передбачено що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статей 251, 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Суддею встановлено, що ОСОБА_1 будучи особою на яку поширюються вимоги Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно повідомила Національне агентство про суттєві зміни у майновому стані, шляхом внесення інформації до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у зв`язку із отриманням 10.10.2024 доходу від продажу нерухомого майна на суму 300 000,00 грн, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня 2024 року.

Відповідно до витягу з наказу Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 04.01.2021 № 5 о/с ОСОБА_1 призначено на посаду слідчого слідчого відділу Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області в порядку переведення з 05.01.2021.

Згідно витягу з наказу Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 14.10.2025 № 381 о/с ОСОБА_1 звільнено з посади слідчого слідчого відділу Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області з 17.10.2025.

ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) прийняла Присягу працівника поліції.

Таким чином, відповідно до пп. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону.

Згідно з примітками до ст.ст. 51-3 та 56 Закону України «Про запобігання корупції» посада слідчого відноситься до службових осіб які займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Тому, згідно з абз. 16 ч. 1 ст. 1. Ч. 1 ст. 45, ч. 4 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», приміткою до ст. 172-6 КУпАП, ОСОБА_1 є суб`єктом декларування та суб`єктом адміністративного правопорушення.

Згідно з частиною першою статті 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Суддя вважає, що ОСОБА_1 несвоєчасно подала повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, що є порушенням вимог ч. 4 ст. 52 ЗУ «Про запобігання корупції», виходячи з наступного.

Відповідно ч. 4 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» - у разі суттєвої зміни у майновому стані суб`єкта декларування, а саме отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб`єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку зобов`язаний повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Положення ч. 4 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» застосовуються до суб`єктів декларування, які є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб`єктів декларування, які займають посади, пов`язані з високим рівнем корупційних ризиків, відповідно до ст. 51-3 Закону.

Згідно з статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 становив 3 028,00 гривень.

Таким чином, з 01.01.2024 суб`єкти декларування зобов`язані були повідомляти Національне агентство про суттєві зміни у майновому стані, а саме у разі отримання доходу, здійснення видатку або придбання майна на суму, що перевищує 151 400,00 гривень.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, 01.07.2024 ОСОБА_1 видала довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Черкаського нотаріального округу Дудкою Г.І., зареєстровану за № 1169, якою уповноважила ОСОБА_3 , продати належний їй житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_2 .

Відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку від 10.10.2024 (далі - Договір) зареєстрований в реєстрі за №1850 ОСОБА_1 (Продавець), в особі представника Марікуци В.М., який діяв на підставі зазначеної довіреності, продала (передала у власність), а ОСОБА_4 (Покупець) купив (прийняв у власність) житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_2 та сплатив за нього обговорену грошову суму.

Згідно з п. 3 Договору, продаж за домовленістю сторін вчинився за 300 000,00 грн, які ОСОБА_3 (представник Продавця - ОСОБА_1 ) отримав від ОСОБА_4 (Покупця) повністю до підписання цього договору.

Таким чином, ОСОБА_1 10.10.2024 отримала дохід від продажу нерухомого майна (житлового будинку) на суму 300 000,00 грн.

Виходячи з вищевикладеного, ОСОБА_1 , будучи особою на яку розповсюджується дія Закону, була зобов`язана до 00 год. 00 хв. 21.10.2024 подати до Реєстру повідомлення про суттєві зміни у майновому стані шляхом заповнення форми повідомлення на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Відповідно до відомостей Реєстру, належне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, у зв`язку з отриманням 10.10.2024 доходу від продажу нерухомого майна на суму 300 000,00 грн, ОСОБА_1 подала 14.03.2025о 16 год. 20 хв.

Листом від 29.01.2026 № 47-01/5337-26 ОСОБА_1 було запрошено 12.02.2026 о 11 год. 00 хв. прибути до Національного агентства. У зазначену дату та час остання не з`явилася, додаткових пояснень, заяв чи клопотань не надсилала.

Частиною 2 ст. 1726 КУпАП передбачена відповідальність за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування про суттєві зміни у майновому стані.

Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, як це визначено ч. 2 ст. 1726 КУпАП, є адміністративним правопорушенням з формальним складом. І (є означає, що для наявності складу правопорушення достатньо самого факту неповідомлення або несвоєчасного повідомлення, незалежно від наявності умислу чи інших суб`єктивних ознак. Однак, обов`язковою умовою є наявність об`єктивної сторони, тобто самого факту вчинення протиправного діяння.

Згідно зі службовою запискою Департаменту інформаційних систем, аналітичної роботи та захисту інформації Національного агентства від 22.01.2026 № 70-05/805-26, технічних несправностей та перебоїв у роботі Реєстру, які б завадили поданню повідомлення про суттєві зміни у майновому стані у визначений Законом період не зафіксовано.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.172-6 КУпАП, підтверджується: протоколом №47-01/32/26 від12.02.2026 ; копією витягу з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про перелік поданих документів та послідовність дій користувача за період з 10.10.2014 по 14.03.2025; повідомленням про суттєві зміни у майновому стані, подане ОСОБА_1 ; декларацією за 2024 рік, подана ОСОБА_1 ; свідоцтвом про право на спадщину за заповітом; витягом з Єдиного реєстру довіреностей; договором купівлі-продажу будинку; листом з Черкаської обласної прокуратури про факт несвоєчасного подання ОСОБА_1 повідомлення про суттєві зміни у майновому стані; листом Національного агентства від 05.01.2026 № 47-01/386-26; лист ГУНП в Черкаській області; листом Національного агентства від 29.01.2026 №47-01/5337-26; поясненням ОСОБА_1 з додатками; копією службової записки Департаменту інформаційних систем, аналітичної роботи та захисту інформації Національного агентства від 22.01.2026 № 70-05/805-26; копією наказу Голови Національного агентства № 1/25 від 01.01.2025 про визначення уповноважених осіб Національного агентства; копією положення про відділ контролю за своєчасністю подання декларацій Управління проведення спеціальних перевірок та контролю щодо своєчасності подання декларацій; копією посадової інструкції головного спеціаліста відділу контролю за своєчасністю подання декларацій Управління проведення спеціальних перевірок та контролю за своєчасністю подання декларацій.

Суддею також досліджено письмове клопотання ОСОБА_1 про закриття справи про адміністративне правопорушення з додатками.

Враховуючи викладене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 38 КУпАП, зокрема: адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що датою виявлення вчиненого адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 2 ст. 172-6КУпАП є дата складання адміністративного протоколу, тобто 12.02.2026.

Проте, момент виявлення порушення не можна ототожнювати з часом складення протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки останній є засобом не виявлення, а фіксації правопорушення. Факт виявлення порушення є окремою подією, яка завжди передує складанню протоколу про вчинення порушення. Днем виявлення правопорушення слід вважати день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення.

Відтак, моментом виявлення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП є не дата складання протоколу про адміністративне правопорушення, а день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення.

Як вбачається з заяви ОСОБА_1 , вона 21.01.2025 року, вона звернулась до голови Національного агентства з питань запобігання корупції із заявою про роз`яснення їй про застосування положень Закону України «Про запобігання корупції» про те, як вона має діяти в ситуації, яка склалась та чи необхідно вносити їй до Декларації повідомлення про суттєві зміни в майновому стані та в річній декларації.

Відповідно до листа Управління формування правових позицій з питань декларування та конфлікту інтересів Національного агентства з питань запобігання корупції від 07.02.2025 № 200-03/10507-25 надана відповідь ОСОБА_5 на її лист від 21.01.2025 року (вхідний №22155/0/09-25 від 22.01.2025).

Таким чином, зважаючи на те, що Національним агентством з питань запобігання корупції заяву ОСОБА_1 від 21.01.2025 року отримано 22.01.2025 року (вхідний №22155/0/09-25), суд приходить до переконання, що днем виявлення правопорушення слід вважати саме 22.01.2025.

У свою чергу протокол про адміністративне правопорушення, пов`язаного з корупцією, у відношенні ОСОБА_1 12.02.2026.

Таким чином датою виявлення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, не може бути 12.02.2026, оскільки матеріали провадження свідчать, що відповідний уповноважений орган на складення протоколу, зокрема Національне агентство з питань запобігання корупції отримало заяву ОСОБА_1 про роз`яснення їй про застосування положень Закону України «Про запобігання корупції» про те, як вона має діяти в ситуації, яка склалась та чи необхідно вносити їй до Декларації повідомлення про суттєві зміни в майновому стані та в річній декларації від 21.01.2025 року отримав 22.01.2025 року.

Згідно практики Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09.01.2013 у справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11), строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (StubbingsandOthers v. theUnitedKingdom), n. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.

Таким чином, суддя вважає, що адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 172-6 КУпАп вчинене ОСОБА_1 мало місце, але враховуючи, що на момент розгляду справи спливли строки накладення адміністративного стягнення, передбачені статтею 38 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП підлягає закриттю на підставі пункту 7 статті 247 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 38, ч. 2 ст. 172-6, 247, 251, 256, 283, 278 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя Соснівського

районного суду м. Черкаси С.М.Бащенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua