Рішення від 22 березня 2026 р. у справі №711/12168/25 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/12168/25

Номер провадження2/711/773/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Петренка О.В.,

за участю секретаря судового засідання Дмитренка О.Ю.,

представника позивача адвоката Шахліна Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

25 грудня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шахлін Денис Дмитрович, звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 111 835 грн у зв`язку з неналежним виконанням умов договору оренди житлового приміщення №220421 від 22.04.2021 (вхідний №52601, а.с.1-3).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 22 квітня 2021 року між сторонами, за сприяння ПП «Черкаське агентство нерухомості», було укладено договір оренди житлового приміщення №220421 (далі – Договір оренди).

Відповідно до умов Договору оренди, позивач як орендодавець надав відповідачу як орендарю у строкове платне користування об`єкт оренди, а саме: приватний будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Також позивач у мотивувальній частині позову, аналізуючи положення п.8.2 та 8.2.1 Договору оренди, робить висновок, що цей правочин чинним був до 01.07.2025.

У 2024 році, у зв`язку з хворобою, позивач виїхав на лікування до Федеративної Республіки Німеччина. Проте відповідач, починаючи із серпня 2024 року, перестав здійснювати перерахування позивачу орендної плати за користування орендованим майном, продовжуючи користуватися ним.

Як стверджує позивач у мотивувальній частині позову, заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати орендної плати, за період із серпня 2024 року до червня 2025 року включно, складає 53 500 грн.

У червні 2025 року позивач повернувся до України та з`ясував, що, крім несплати відповідачем орендної плати за користування орендованим житлом, останній допустив утворення заборгованості зі сплати за спожиті комунальні послуги, що призвело до відімкнення об`єкта оренди від електропостачання.

25.06.2025 позивач звернувся з вимогою до відповідача в термін до 22.07.2025 погасити заборгованість, що утворилася. Також 30.06.2025 позивачем за участі інших осіб та директора ПП «Черкаське агентство нерухомості» було проведено огляд об`єкта оренди, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого було виявлено ряд пошкоджень об`єкта оренди, що були зафіксовані актом огляду від 01.07.2025.

З метою усунення пошкоджень об`єкта оренду та приведення його в належний стан, позивач уклав із ФОП ОСОБА_3 договір на виконання робіт з поточного ремонту приміщення від 13.08.2025.

Згідно акту приймання-передачі виконаних робіт вартість поточного ремонту об`єкта оренди склала 58 335 грн.

Підсумовуючи викладене, позивач у позові констатує, що всупереч умовам Договору оренди відповідачем як орендарем було допущено несплату комунальних платежів, що призвело до відключення будинку від електроенергії; відповідач як орендар не здійснював своєчасну та в повному обсязі оплату орендної плати за користування орендованим майном, а також відповідач вчинив ряд пошкоджень об`єкта оренди, а тому відповідач зобов`язаний сплатити позивачу грошові кошти в розмірі 111 835 грн.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 грудня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи по суті призначено о 09 год 00 хв 02 лютого 2026 року (а.с.33-34).

Судове засідання, що було призначене о 09 год 00 хв 02.02.2026, не відбулося з підстав знеструмлення електромережі Будинку правосуддя про що секретарем судового засідання складена відповідна довідка (а.с.44). Розгляд справи відкладений до 11 год 30 хв 26 лютого 2026 року.

Протокольною ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.02.2026, що занесена до протоколу судового засідання №5980260, розгляд справи відкладений до 12 год 00 хв 18 березня 2026 року (а.с.84).

У зв`язку з наявністю законодавчо визначених умов для проведення заочного розгляду справи, суд 18 березня 2026 року постановив ухвалу про заочний розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів. У цьому судовому рішенні суд детально виклав підстави для проведення заочного розгляду справи, а тому повторно їх зазначати у судовому рішенні по суті спору суд не вбачає підстав (а.с.95).

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Шахлін Д.Д. позовні вимоги підтримав повністю з підстав, що викладені у позовній заяві. Просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 111 835 грн у зв`язку з неналежним виконанням умов договору оренди житлового приміщення №220421 від 22.04.2021. Додатково у судовому засіданні, що відбулося 18.03.2026, представник позивач пояснив, що у позивача відсутні в оригіналах з підписами сторін, долучені до позову документи, зокрема: договір оренди житлового приміщення №220421 від 22.04.2021 та акт прийому-передачі приміщення, що орендується до договору оренди №220421 від 22.04.2021, оскільки останні знаходилися у будинку АДРЕСА_1 , однак, коли позивач у 2025 році повернувся до України і відвідав об`єкт оренди, то не виявив означених документів у місці їх зберігання. Також представник позивача повідомив, що оригінали договору на виконання робіт з поточного ремонту приміщення від 13.08.2025 та акту приймання-передачі виконаних робіт від 13.09.2025, які б містили підписи їх сторін: ОСОБА_1 як замовника та ФОП ОСОБА_3 як виконавця, у позивача відсутні з підстав мобілізації ОСОБА_3 до складу Збройних Сил України. Проте представник позивача повідомив суд, що дійсно договір оренди житлового приміщення №220421 був укладений між позивачем та відповідачем, а також був укладений між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та фактично виконаний і договір на виконання робіт з поточного ремонту приміщення від 13.08.2025. Також на питання суду щодо порядку розрахунків між сторонами щодо сплати орендної плати, то представник позивача повідомив, що орендар сплачував орендну плату орендодавцю готівкою.

Відповідач ОСОБА_2 у жодне судове засідання не з`явився, хоча про день, час та місце проведення судового засідання був щоразу повідомлений належним чином, а саме: шляхом направлення судової повістки про виклик до суду на адресу місця реєстрації проживання, що зазначена у відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №2186414 від 26.12.2025, а саме: АДРЕСА_2 , які щоразу поверталися до суду із зазначенням причин повернення: адресат відсутній за вказаною адресою, що є належним повідомлення учасника справи про день, час та місце розгляду справи в розумінні п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України (а.с.47, 82, 87).

Частиною 1 ст.223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Оскільки відповідач, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце проведення судового засідання, у судове засідання не з`явився, заяв чи клопотань про відкладення судового засідання чи оголошення в ньому перерви до суду не подав, тому суд, заслухавши думку представника позивача адвоката Шахліна Д.Д., який не заперечив проти розгляду справи у відсутність відповідача як учасника справи, керуючись ч.1 ст.223 ЦПК України, постановив протокольну ухвалу про проведення судового засідання в справі №711/12168/25 за даної явки учасників справи.

18 березня 2026 року суд, після оголошення про перехід до стадії ухвалення судового рішення, керуючись положеннями ч.1 ст.244 ЦПК України, відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 16 год 00 хв 23 березня 2026 року.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши процесуальну позицію представника позивача, висловлену як письмово, так і під час проголошення вступного слова, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 як орендодавець та ОСОБА_2 як орендар мали намір 22.04.2021 укласти договір оренди житлового приміщення №220421 (далі – Договір оренди), предметом якого було те, що в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством, орендодавець зобов`язувався передати, а орендар зобов`язувався прийняти в строкове платне користування об`єкт оренди, а саме: приватний будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (п.1.1 та 1.2 Договору оренди).

Об`єкт оренди належить орендодавцю на праві приватної власності, що посвідчується рішенням суду (п.1.5 Договору оренди).

Пунктом 2.4 Договору оренди передбачено, що приміщення, яке орендується, повинне бути повернуто орендодавцю у стані не гіршому, ніж той, в якому воно передано в оренду, з урахуванням нормального зносу.

Щомісячна орендна плата за використання приватного будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , між сторонами визначалась у розмірі 3500 грн в опалювальний сезон, тобто з 22.10. до 21.04., та 6000 грн в неопалювальний сезон, тобто з 22.04. до 21.10. (п.3.1 Договору оренди).

Також п.п.5.1.2 – 5.1.3 п.5.1 Договору оренди передбачено, що орендар зобов`язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату, плату за комунальні та інші послуги; утримувати приміщення, що орендується, у справному стані, запобігати його знищенню чи пошкодженню, підтримувати прилеглу територію в належному стані.

Пунктами 6.1,6.5 Договору оренди передбачалося, що у випадку невиконання або неналежного виконання цього договору винна сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним законодавством України. Усі спори, що виникають з цього договору або пов`язані із ним, вирішуються шляхом переговорів між сторонами або в судовому порядку.

Пунктами 8.1, 8.2 та п.п.8.2.1 п.8.2 Договору оренди сторони мали намір обумовити строк дії договору, відповідно до яких цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до закінчення строку, вказаного в п.8.2 даного договору. Строк оренди приміщення починається з моменту фактичної передачі приміщення, що засвідчується підписанням сторонами акту прийому-передачі приміщення, та триває до 21.04.2022. Якщо протягом 14 календарних днів до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін письмово не заявить про його припинення, договір вважається продовженим на той же строк і на тих же умовах.

Із розділу 10 «Юридичні адреси та реквізити сторін» Договору оренди суд встановив, що означений правочин не містить підписів (як власноручних, так і електронно-цифрових) його сторін: орендодавця ОСОБА_1 та орендаря ОСОБА_2 (а.с.4-8).

Відсутність підписів сторін Договору оренди представник позивача в судовому засіданні пояснив тим, що означений правочин в оригіналі знаходився в будинку АДРЕСА_1 , однак, коли позивач у 2025 році повернувся до України і відвідав об`єкт оренди, то не виявив означеного документа у місці його зберігання.

Із акту прийому-передачі приміщення, що орендується, до договору оренди №220421 від 22.04.2021 суд встановив, що ОСОБА_1 як орендодавець та ОСОБА_2 як орендар мали намір скріпити підписами акт прийому-передачі приміщення на виконання умов п.8.2 Договору оренди, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду житловий будинок АДРЕСА_1 , який оснащений наступними меблями та технікою: супутниковим тюнером, телевізором, пральною машиною автомат, холодильником, скляним столом, вбудованою кухнею, двома стільцями, двома барними стільцями, диваном і двома кріслами, скляною тумбою під телевізор, скляним журнальним столом, ДВД-програвачем, офісним поворотним кріслом, трьома опалювальними конвекторами, електричним котлом та пилососом, які перебувають у доброму стані.

Із розділу «Підписи сторін» акту прийому-передачі приміщення, що орендується, до договору оренди №220421 від 22.04.2021 суд встановив, що означений акт не містить підписів (як власноручних, так і електронно-цифрових) його сторін: орендодавця ОСОБА_1 та орендаря ОСОБА_2 (а.с.9).

Відсутність підписів сторін Договору оренди в акті прийому-передачі приміщення, що орендується, до договору оренди №220421 від 22.04.2021 представник позивача в судовому засіданні пояснив тим, що акт в оригіналі знаходився в будинку АДРЕСА_1 , однак, коли позивач у 2025 році повернувся до України і відвідав об`єкт оренди, то не виявив означеного документа у місці його зберігання.

Із акту огляду приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , яке перебуває в оренді з 22.04.2021 до 01.07.2025, що складений 01.07.2025, суд встановив, що представником орендодавця ОСОБА_5 , представником орендаря ОСОБА_6 , сусідом орендодавця ОСОБА_7 та директором ПП «Черкаське агентство нерухомості» Єкатириніним Я.І. складений означений акт, яким встановлено, що на кухні: робоча стіна у жировичх плямах та потребує ремонту, поверхня холодильника пошкоджена (тріщини), робоча поверхня кухні потребує заміни, відсутні ручки на шухлядках та два стільці не придатні для використання; туалет потребує ремонту, заміна частини гіпсокартону, стіни покриті грибком під шпалерами, на сходах між другим поверхом і мансардою пошкоджено гіпсокартон, крісло поворотне непридатне до використання; диван, два крісла мають пошкодження поверхні, при неправильній технічній експлуатації душової кабіни було допущено систематичне проникнення води на підлогу, що спричинило прогнивання підлоги мансарди та постійне протікання води на другий поверх в районі туалету, сама душова кабіна ремонту не підлягає (а.с.10).

Також у судовому засіданні суд безпосередньо дослідив договір на виконання робіт з поточного ремонту приміщення від 13.08.2025, що мали намір укласти ФОП ОСОБА_3 як виконавець та ОСОБА_1 як замовник (далі – Договір на виконання робіт), предметом якого є те, що виконавець забов`язувався виконати замовнику роботи з поточного ремонту приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а замовник прийняти і оплатити роботи та матеріали (п.1.1 Договору на виконання робіт).

Ціна договору відповідно до договірної ціни становить 58 335 грн (п.3.1 Договору на виконання робіт). Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця (п.4.1 Договору на виконання робіт).

Із розділу 6 «Юридичні адреси та реквізити сторін» Договору на виконання робіт суд встановив, що означений правочин не містить підписів ((як власноручних, так і електронно-цифрових) його сторін: виконавця ФОП ОСОБА_3 та замовника ОСОБА_1 (а.с.11-12). Відсутність підписів сторін Договору на виконання робіт представник позивача в судовому засіданні пояснив мобілізацією ОСОБА_3 до складу Збройних Сил України.

Із акту приймання-передачі виконаних робіт від 13.09.2025, що мали намір скріпити підписами сторони Договору на виконання робіт, суд встановив, що ФОП ОСОБА_3 виконав такі роботи з поточного ремонту приміщення згідно договору від 13.08.2025: демонтажні роботи (підлога, душова кабіна, бойлер, чохли м`яких меблів), монтаж підлоги третього поверху, монтаж душової кабіни, монтаж бойлера, монтаж стінової вагонки, фарбування стін, оббивка м`яких меблів в приміщенні замовника, послуги з клірингу приміщення, вивіз ремонтного сміття, а також акт містить найменування використаних матеріалів (душової кабіни, фурнітури для монтажу, фарби, вагонки, меблевої тканини та засобів для клірингу), загальна вартість яких складає 58 335 грн.

Із розділів «Замовник» та «Виконавець» акту приймання-передачі виконаних робіт від 13.09.2025 суд встановив, що означений акт не містить підписів (як власноручних, так і електронно-цифрових) його сторін: виконавця ФОП ОСОБА_3 та замовника ОСОБА_1 (а.с.13).

Відсутність підписів сторін акту приймання-передачі виконаних робіт від 13.09.2025 представник позивача в судовому засіданні пояснив мобілізацією ОСОБА_3 до складу Збройних Сил України.

Із вимоги ОСОБА_1 від 25.06.2025, що адресована ОСОБА_2 , суд встановив, що позивачем визначено розмір заборгованості останнього у зв`язку з неналежним виконанням умов Договору оренди в загальній сумі 66 681,13 грн, з яких: 53500 грн – заборгованість зі сплати орендної плати, 10000 грн – заборгованість зі сплати вартості електропостачання, 2543,32 грн – вартість підключення електропостачання, 327,51 грн – інфляція та 3%, та 310,30 грн – заборгованість по комунальним платежам (184,80 грн – мусор, 56,25 грн – вода, 56,05 грн – водовідвід, та 13,20 грн – літній мусор). Також суд встановив, що означена вимога містить інформацію про ознайомлення з даним документом ОСОБА_6 , що мало місце 30.06.2025 (а.с.14).

Із засобів доказування, що містяться на а.с.15-16, суд встановив, що представником ОСОБА_1 адвокатом Шахліним Д.Д. була підготовлена та направлена засобами поштового зв`язку претензія на ім`я ОСОБА_2 , згідно якої запропоновано останньому добровільно відшкодувати завдані збитки у зв`язку з неналежним виконанням умов Договору оренди, сплативши на банківський рахунок ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 111 835 грн

Також у судовому засіданні, що відбулося 18.03.2026, суд безпосередньо дослідив прибутковий касовий ордер №1 від 13.09.2025 та квитанцію до прибуткового касового ордеру №1 від 13.09.2025, зі змісту яких встановив, що на виконання робіт з поточного ремонту приміщення та акту приймання-передачі виконаних робіт від 13.09.2025, ОСОБА_1 сплатив ФОП ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 22 000 грн (а.с.90,91).

Суд, безпосередньо дослідивши усі засоби доказування, що подані сторонами, так і заперечень проти них, дійшов таких висновків.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти (ч.1,2 ст.11 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України)).

Частиною 1 ст.15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частинами 1,2 ст.16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина 1 ст.509 ЦК України).

Частиною 1 ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Частиною 1 ст.611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 ст.626 ЦК України).

Частиною 1 ст.628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина 1 ст.638 ЦК України).

Частиною 1 ст.641 та ч.1 ст.642 ЦК України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк (частина 1 ст.759 ЦК України).

Частиною 1 ст.762 ЦК України встановлено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі (частина 1 ст.793 ЦК України).

Передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором (частина 1 ст.795 ЦК України).

З аналізу означених норм матеріального права суд встановив, що цивільні права та обов`язки можуть виникати з договорів або інших правочинів, зокрема і з договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (будинку), який підлягає укладенню сторонами у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди є укладеним, якщо сторони (наймодавець та наймач) досягли згоди з усіх істотних умов договору. У випадку невиконання та (або) неналежного виконання стороною договору найму будівлі або іншої капітальної споруди, інша сторона цього правочину має право звернутися до суду за захистом свого майнового та (або) немайнового права, зокрема пред`явивши позовну вимогу відшкодування збитків або в інший спосіб відшкодувати майнову шкоду.

Водночас, аналіз означених норм матеріального права дає підстави для висновку, що у разі якщо ж сторони згоди на укладення договору найму будівлі або іншої капітальної споруди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені у ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 жовтня 2022 року в справі №227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс21) зазначила про те, що укладеним є такий правочин (договір), щодо якого сторонами у належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов. У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені у ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

У разі якщо договір виконувався обома сторонами (зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі), то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір оренди вважається укладеним.

Не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону. За змістом законодавчого регулювання, наведеного як у загальних положеннях про правочини, так і в спеціальних приписах глави 58 ЦК України, якщо договір оренди (найму) хоча й має ознаки неукладеного, але виконувався обома його сторонами, то така обставина захищає відповідний правочин від висновку про неукладеність і в подальшому він розглядається як укладений та чинний, якщо тільки не є нікчемним чи оспорюваним з інших підстав (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18)).

Як встановлено судом, договір оренди житлового приміщення №220421 від 22 квітня 2021 року містить усі істотні умови для його укладення між наймодавцем та наймачем. Проте означений договір не містить виявлення його сторін на укладення означеного правочину на умовах, що викладені в ньому. Мова йде про те, що договір оренди житлового приміщення №220421 від 22.04.2021 (а.с.4-8), не містить підписів як наймодавця (орендодавця) ОСОБА_1 , так і наймача (орендаря) ОСОБА_2 .

У зв`язку з цим, суд позбавлений об`єктивної процесуальної можливості встановити ту обставину, що умови, викладені в договорі оренди житлового приміщення №220421 від 22.04.2021, акцептовані ОСОБА_2 , а відповідного волевиявлення останнього було спрямоване на отримання в оренду приміщення – житлового будинку АДРЕСА_1 , зі сплатою орендної плати в опалювальний період у розмірі 3500 грн/місяць, а в неопалювальний – 6000 грн/місяць, а також останній зобов`язався сплачувати поряд із орендною платою вартість комунальних послуг і у випадку пошкодження означеного об`єкту нерухомості – відшкодувати наймодавцю (орендодавцю) збитки.

Пунктом 8.1 Договору оренди передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до закінчення строку, вказаного в п.8.2 даного договору.

Тобто, Договір оренди є чинним, починаючи з моменту його підписання сторонами. Проте матеріали цивільної справи №711/12168/25 не містять належних і допустимих доказів підписання Договору оренди його сторонами, зокрема і відповідачем ОСОБА_2 як орендарем (наймачем).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина друга статті 13 ЦПК України).

Частинами першою - другою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною першою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частини перша – друга статті 78 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України).

Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви (частина друга статті 83 ЦПК України). Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу (частина перша статті 84 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

З аналізу означених норм процесуального права суд зробив висновок, що наявність договірних відносин між сторонами, що грунтуються на умовах, що викладені у Договорі оренди, має довести особа, що заявляє позовну вимогу про стягнення коштів (несплаченого розміру орендної плати та вартості несплачених комунальних послуг), тобто позивач.

Проте суд враховує, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, які б давали підстави для задоволення позову про стягнення розміру несплаченої орендної плати за період із серпня 2024 року до червня 2025 року включно, а також і розміру нарахованих та несплачених платежів у рахунок сплати вартості спожитих житлово-комунальних послуг, оскільки, як вже зазначав суд, з матеріалів цивільної справи №711/12168/25 не встановлено обставини укладення між сторонами Договору оренди на умовах, що викладені у цьому правочині, а також і акту прийому-передачі приміщення, що орендується, до договору оренди №220421 від 22 квітня 2021 року.

Суд також звертає увагу учасників справи, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів обставинам вчинення відповідачем конклюдентних дій спрямованих на виконання умов Договору оренди, що надавало б процесуальну можливість суду встановити факт укладення між сторонами договору оренди приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , на умовах, що викладені в договорі оренди житлового приміщення №220421 від 22.04.2021 (а.с.4-8). Зокрема, матеріали справи не містять квитанцій про перерахунок відповідачем позивачу грошових коштів у рахунок сплати орендної плати, розписок про отримання позивачем від відповідача грошових коштів у рахунок сплати останнім орендної плати за користування означеним об`єктом нерухомості, доказів сплати відповідачем вартості спожитих житлово-комунальних послуг за адресою місцезнаходження об`єкту оренди, інших засобів доказування в розумінні ч.2 ст.76 ЦПК України юридичного факту укладення між сторонами договору оренди житлового приміщення №220421 від 22.04.2021.

Водночас як акт огляду приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , яке перебуває в оренді з 22.04.2021 до 01.07.2025, від 01.07.2025 (а.с.10), так і вимогу від 25.06.2025 (а.с.14), на які представник позивача посилався у судовому засіданні як на докази укладення Договору оренди між сторонами з призми того, що під час огляду була присутньою представник ОСОБА_2 за довіреністю ОСОБА_6 , яка і отримала 30.06.2025 вимогу, суд відхиляє як неналежні та недостатні докази, оскільки вони не містять інформації щодо предмета доказування, а також означені докази у своїй сукупності не дають змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування в конкретній цивільній справі.

Такий висновок суду грунтується на тому, що означені засоби доказування не містять інформації про те, що саме ОСОБА_6 є представником ОСОБА_2 за довіреністю (ані копії довіреності, ані ким та коли вона посвідчена, ані номеру бланку довіреності означені засоби доказування не містять, а також представником позивача не заявлено клопотання про витребування відповідних засобів доказування в порядку, передбаченому ст.84 ЦПК України), а також не містять інформації, що саме внаслідок невиконання та (або) неналежного виконання відповідачем як орендарем зобов`язань згідно умов договору оренди, який був би акцептований ОСОБА_2 , виникла заборгованість зі сплати орендної плати та комунальних послуг у сукупному розмірі 66 681,13 грн.

Зважаючи на наведене, установивши, що матеріали справи не містять належних, допустимих і достатніх засобів доказування тієї обставини, що відповідач користувався приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , сплачував орендну плату, а ОСОБА_1 приймав такі платежі, суд дійшов висновку про те, що позивач не довів факту укладення договору оренди приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , на умовах, що викладені в договорі оренди житлового приміщення №220421 від 22.04.2021 (а.с.4-8).

У зв`язку з цим, суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави для задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості зі сплати орендної плати та вартості житлово-комунальних послуг сукупно в розмірі 53 500 грн.

Що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідача 58 335 грн у рахунок відшкодування шкоди, завданої пошкодженням приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , та його поточного ремонту ФОП ОСОБА_3 , то суд зазначає про таке.

Як встановлено судом як Договір на виконання робіт (а.с.11-12), так і акт приймання-передачі виконаних робіт від 13.09.2025 (а.с.13), не містять підписів його сторін: виконавця ФОП ОСОБА_3 та замовника ОСОБА_1 . Проте із прибуткового касового ордеру №1 від 13.09.2025 та квитанції до прибуткового касового ордеру №1 від 13.09.2025 суд встановив, що на виконання робіт з поточного ремонту приміщення та акту приймання-передачі виконаних робіт від 13.09.2025, ОСОБА_1 сплатив ФОП ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 22 000 грн (а.с.90,91).

Отже, суд дійшов висновку, що між ОСОБА_1 як замовником та ФОП ОСОБА_3 як виконавцем склалися договірні відносини, предметом яких є надання виконавцем послуг замовнику щодо виконання робіт з поточного ремонту приміщення, за виконання яких замовником сплачено виконавцю 22000 грн.

Частиною 1 ст.1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як встановлено судом, позивач, обгрунтовуючи завдання відповідачем майнової шкоди в розмірі 58335 грн, зазначає про те, що між сторонами був укладений договір оренди житлового приміщення №220421 від 22.04.2021, предметом якого було приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , унаслідок неналежного виконання якого зі сторони відповідача, означене нерухоме майно було пошкоджене в обсязі, що зафіксований в акті огляду від 01.07.2025, а тому саме відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу матеріальну шкоду в сумі 58335 грн.

Із досліджених у судовому засіданні матеріалів цивільної справи суд встановив, що вони не містять належних і допустимих засобів доказування тієї обставини, що відповідач користувався приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , сплачував орендну плату, а ОСОБА_1 приймав такі платежі, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про те, що позивач не довів факту укладення договору оренди приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , на умовах, що викладені в договорі оренди житлового приміщення №220421 від 22.04.2021 (а.с.4-8). Також судом не встановлено обставини укладення між сторонами акту прийому-передачі приміщення, що орендується, до договору оренди №220421 від 22 квітня 2021 року, згідно якого передачі орендодавцем орендарю підлягали: супутниковий тюнер, телевізор, пральна машина автомат, холодильник, скляний стіл, вбудована кухня, два стільці, два барні стільці, диван і два крісла, скляна тумба під телевізор, скляний журнальний стіл, ДВД-програвач, офісне поворотне крісло, три опалювальні конвектори, електричний котел та пилосос, які перебувають у доброму стані.

У зв`язку з цим, суд дійшов висновку, що оскільки матеріалами справи не підтверджується, тобто не доведена позивачем у процесуальний спосіб, та обставина, що в період часу з 22.04.2021 до 01.07.2025 саме відповідач здійснював користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , що отриманий був ним від позивача разом із рухомими майном згідно акту прийому-передачі приміщення, що орендується, до договору оренди №220421 від 22 квітня 2021 року, тому відсутні правові підстави, передбачені ч.1 ст.1166 ЦК України, для стягнення з відповідача майнової шкоди в розмірі 58 335 грн.

Крім того суд також звертає увагу учасників справи, що матеріалами справи не підтверджується та обставина, що вартість робіт з поточного ремонту приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , складає 58335 грн, що заявлена позивачем до стягнення з відповідача, оскільки із прибуткового касового ордеру №1 від 13.09.2025 та квитанції до прибуткового касового ордеру №1 від 13.09.2025 суд встановив, що на виконання робіт з поточного ремонту приміщення та акту приймання-передачі виконаних робіт від 13.09.2025, ОСОБА_1 сплатив ФОП ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 22 000 грн.

За вказаних обставин, оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, перевіривши всі доводи сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають залишенню без задоволення.

Що стосується судового збору, то суд зазначає про таке.

Частиною 6 ст.141 ЦПК України передбачено, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позивач як особа з інвалідністю ІІ групи звільнений від сплати судового збору згідно положень п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» (а.с.28, 28 зворот), беручи до уваги, що позовні вимоги позивача залишені без задоволення, тому судовий збір має бути компенсований за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку з цим, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 11, 15, 16, 509, 526, 611, 626, 628, 641, 642, 762, 793, 795, 1166 ЦК України, ст. 13, 76, 77, 80, 81, 89, 133, 141, 244, 264, 265, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Позивач, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне заочне рішення складене 23 березня 2026 року.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адрес проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Головуючий: О. В. Петренко