Рішення від 22 березня 2026 р. у справі №757/31145/25-ц — Калинопільський районний суд Черкаської області

Справа № 757/31145/25-ц

Провадження № 2/698/52/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 р. Калинопільський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого – судді Лазаренка В.В.,

при секретарі судових засідань – Триліс Я.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

АТ «Універсал Банк» через свого представника авдоката Ушакевич М.П. звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , у якій просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 05.10.2019 року у розмірі 60607,92 грн., що скаладається з загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 60607,92 грн., а також просить стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.10.2019 року ОСОБА_1 звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 05.10.2019 року та отримала кредит у розмірі 25000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок № НОМЕР_1 .

У зв`язку з порушенням умов договору про надання банківських послуг від 05.10.2019 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість у розмірі – 60607,92 грн., що скаладається із загального залишку заборгованості за тілом кредиту 60607,92 грн..

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 06.10.2025 року матеріали цивільної справи передано за підсудністю на розгляд до Калинопільського районного суду Черкаської області.

Ухвалою Калинопільського районного суду Черкаської області від 06.01.2026 року відкрито провадження у цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

02.02.2026 року на електронну почту суду з електронної почти відповідачки до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому вона просить суд перевірити правильність розрахунку заборгованості та розглянути можливість коригування нарахованих штрафів та пені як непропорційних, посилаючись на те, що вона визнає наявність кредитного договору та не ухилялась від виконання зобов`язань за договором. Також вказує, що 09.08.2024 року вона зверталася до АТ «Універсал Банк» з пропозицією про реструктуризацію кредитної заборгованості, однак банк не запропонував реального механізму врегулювання боргу і перед подачею позову до суду звернувся з ультиматумом терміново внесіть на картку 63265,92 грн. одним платежем.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, суд відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснює фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані представником позивача докази в їх сукупності та взаємозв`язку, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Так, відповідно до приписів ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За правилом ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями ч. 1 ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів ч.ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона – підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

У ч. 1 ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У ч. 1 ст. 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За правилами ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Судом встановлено, що 05.10.2019 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено та підписано Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, відповідно до умов якої АТ «Універсал Банк» відкрило ОСОБА_1 поточний рахунок у гривні та надав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту по поточному рахунку № НОМЕР_1 у розмірі 25000,00 грн..

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір від 05.10.2019 року був укладений в електронній формі, а тому на нього поширюються вимоги Закону України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно п.п. 5, 7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарськими кодексами України, а також іншими актами законодавства.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи (ч.ч. 1-4, 6-8, 11-13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.п. 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, від 07.10.2020 року №127/33824/19, від 16.12.2020 року у справі № 561/77/19.

До позовної заяви банк додав витяг з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо карткових рахунків, затверджених рішенням Правління банку, протокол № 37 від 11.09.2019 року; редакція набрала чинності з 13.09.2019 року та паспорт споживчого кредиту «Картка monobank», які не містять підпису відповідачки.

Згідно роз`яснень, що викладені у постанові Верховного Суду від 03.07.2019 року по справі № 342/180/17, з огляду на їх мінливий характер, такі Умови та Правила не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін.

У матеріалах справи відсутнє підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачкою у електронному вигляді Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо карткових рахунків, Паспорту споживчого кредиту «Картка monobank» їх підписання відповідачкою відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відтак, у суду відсутні підстави вважати, що відповідачка була ознайомлена саме з наданими позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог Умовами і правилами та Паспортом споживчого кредиту «Monobank».

Суд також вважає, що у цій справі неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, оскільки Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, що розміщені на офіційному сайті позивача (https://www.monobank.ua/terms) неодноразово змінювалися самим АТ «Універсал Банк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду з вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці «Умови і правила обслуговування фізичних осіб» в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами надані банком Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank та Паспор споживчого кредиту «Monobank» не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

З Анкети-заяви від 05.10.2019 року вбачається, що ОСОБА_1 просить відкрити поточний рахунок та встановити кредитний ліміт згідно додатку до анкети-заяви, строки здійснення періодичних платежів не встановлені, процентна ставка не зазначена, дана заява містить лише її анкетні дані та контактну інформацію, та не містить жодних даних про умови кредитування та обрання нею певної банківської послуги.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вказані Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank та Паспор споживчого кредиту «Monobank» не є складовою кредитного договору від 05.10.2019 року, укладеного шляхом підписання анкети-заяви, в якій у відповідачки відсутній обов`язок зі сплати процентів за прострочене виконання зобов`язання.

Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.

Разом з тим, відповідачкою не заперечується та не спростовано доказами отримання кредиту в розмірі 25000,00 грн., у розмірі встановленого кредитного ліміту.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вказівками закону та договору.

Відповідно до укладеного між сторонами Договору від 05.10.2019 року та ст.ст. 1049, 1050 та 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути кредит.

Відповідно до ст. 527, 530 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову АТ «Універсал Банк» є стягнення заборгованості за тілом кредиту, за анкетою-заявою від 05.10.2019 року, що відповідає суті кредитних правовідносин, оскільки фактично отримані та використані позичальницею кошти в добровільному порядку кредитору не повернуті. Тобто, банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Так, 05.10.2019 року на підставі анкети-заяви відповідачка отримала кредитні кошти та згідно довідки про розмір встановленого кредитного ліміту від 09.06.2025 року ОСОБА_1 в АТ «Універсал Банк» відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні та встановлено розмір кредитного ліміту 25000,00 грн..

Згідно з наданим АТ «Універсал Банк» розрахунком заборгованість відповідачка за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 05.10.2019 станом на 06.05.2025 складає 60607,92 грн., з яких: 60607,92 грн. залишок простроченої заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).

При цьому, як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, незважаючи на відсутність погодження між сторонами у визначеній законом формі істотних умов договору щодо нарахування та розміру процентів за користування кредитом, що було вище обгрунунтовано судом, позивачем здійснювалось нарахування та списання відсотків, що не відповідає положенням ч. 1 ст. 1048 ЦК України (на рівні облікової ставки НБУ), а у розмірі 37,2% (поточна ставка) за рахунок коштів, внесених відповідачкою в рахунок погашення заборгованості.

Так, за період з 29.11.2023 по 06.05.2025 банком були нараховані та списані відсотки на залишок поточної заборгованості за кредитом в загальному розмірі 17372,54 грн., зокрема: 01.12.2023-55,89 грн., 01.02.2024-1486,94 грн., 01.03.2024-829,28 грн., 01.04.2024-982,47 грн., 01.05.2024-1011,12 грн., 01.06.2024-1153,35 грн., 01.07.2024-1201,80 грн., 01.08.2024-1311,30 грн., 01.09.2024-1357,66 грн., 01.10.2024-1424,40 грн., 01.11.2024-1527,22 грн., 01.12.2024-1570,87 грн., 01.01.2025-1692,87 грн., 01.02.2025-1767,37 грн..

Вказані відсотки були списані банком за рахунок тіла кредиту, без належного договору та згоди відповідачки на їх списання, а тому на думку суду були нараховані та списані безпідставно.

Таким чином, при розрахунку суми заборгованості за договором від 05.10.2019 суд враховує, що відповідачці встановлено кредитний ліміт в розмірі 25000,00 грн., встановивши, що анкета-заява від 05.10.2019 не містить визначення домовленості сторін про сплату процентів, а згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості банком було списано кошти на погашення процентів за весь час користування кредитними коштами на загальну суму у розмірі 17372,54 грн., суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на відповідачку обов`язку по сплаті заборгованості за процентами за користування кредитними коштами, а тому, суми надходжень, які банком були розподілені на погашення складових заборгованостей підлягають зарахуванню на погашення саме тіла кредиту, тому враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що заборгованість за тілом кредиту становить 7627,46 грн., з розрахунку 25000,00 грн. (тіло кредиту) - 17372,54 грн. (сплачені відсотки).

Аналогічна позиція з цього приводу висловлена Верховним Судом в постанові від 18.05.2022 року у справі № 697/302/20. Судова практика у цій категорії справ є незмінною, що не може свідчити про порушення прав банку (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17).

На підставі досліджених письмових доказів, наданих позивачем враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником ОСОБА_1 кошти в повному обсязі та добровільному порядку АТ «Універсал Банк» не повернуті, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги АТ «Універсал Банк» підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором б/н від 05.10.2019 року у розмір 7627,46 грн., а в іншій частині позовних вимог слід відмовити за необгрунтованістю заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги АТ «Універсал Банк» підлягають задоволенню частково, то відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, розмір сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду з цим позовом підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно задоволеним вимогам, а саме в розмірі 381,53 грн. (розмір заявлених вимог – 60607,92 грн. (100 %), розмір вимог, що підлягають задоволенню – 7627,46 грн. (12,6%), розмір судового збору, що підлягав сплаті при зверненні до суду з цим позовом – 3028,00 грн. (3028 х 12,6% : 100 % = 381,53).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 166, 256, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 252-259, 261, 525, 526, 549, 599, 610, 611, 626, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (04082, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, ЄДРПОУ 21133352) заборгованість за кредитним договором б/н від 05.10.2019 року в розмірі 7627 (сім тисяч шістсот двадцять сім) грн. 46 (сорок шість) коп..

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (04082, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, ЄДРПОУ 21133352) понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 381 (триста вісімдесят одна) грн. 53 (п`ятдесят три) коп..

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Лазаренко