Вирок від 22 березня 2026 р. у справі №554/18239/25 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 23.03.2026Справа № 554/18239/25

Провадження № 1-кп/554/11/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2026 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі – ОСОБА_2 ,

за участю прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинувачених – ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві кримінальне провадження №12025170420001337 від 21.10.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Полтава, громадянина України, неодруженого, непрацевлаштованого, з середньою освітою, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

08.06.2000 Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 3 ст. 81, ч. 2 ст. 141, 42 КК України (в редакції 1960 року) до позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 46-1 КК України з відстрочкою виконання вироку 2 роки;

22.01.2002 Київським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст.141, 42, 43 КК України (в редакції 1960 року), до позбавлення волі строком на 3 роки 3 місяці;

13.10.2004 Ленінським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст.185, ч. 2 ст. 186, 69, 70, 71 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць;

15.12.2006 Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 186 КК України, до позбавлення волі строком на 4 роки;

06.10.2013 Полтавським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки;

21.01.2010 Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст.70 КК України до позбавлення волі строком 2 років;

12.02.2010 Октябрським районним судом м. Полтави, за ч. 3 ст.185, ч. 4 ст.70 КК України, до позбавлення волі строком на 3 років;

06.10.2009 Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст.185 КК України, до позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробуванням з іспитовим строком 2 роки;

05.12.2013 Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70, 71 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки 1 місяць;

17.04.2014 Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70, 71 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців;

20.05.2014 Київським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст.185, ч. 4 ст. 70, 71 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців;

27.06.2014 Ленінським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст.185, ч. 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців;

29.08.2014 Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст.185 , ч. 4 ст. 70 КК України, до позбавлення волі строком на 2 роки 10 місяців;

03.03.2017 Київським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 185 КК України до арешту строком на 6 місяців;

20.04.2017 Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ч. 2 ст.185, ч.4 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік 1 місяць;

21.06.2017 Ленінським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст.185, ч. 4 ст.70 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік 1 місяць;

15.09.2017 Ленінським районним судом м. Полтави за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України, до позбавлення волі строком на 3 роки;

17.10.2017 Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ч. 2 ст. 185 КК України, до позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців;

18.12.2017 Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць, 09.11.2018 звільнений по відбуттю строку покарання;

03.07.2019 Київським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України, до позбавлення волі строком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців;

10.10.2019 Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки;

24.06.2021 Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 187, ч. 3 ст. 185, ст.70, ст.71 КК України, до позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців;

20.09.2022 Київським районним судом м. Полтави за ч. 1 ст. 309, ч. 4 ст.70, ст.72 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців;

12.10.2023 Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ст. 69, ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки, 07.03.2025 звільнений по відбуттю строку покарання,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Біологічне Полтавського району Полтавської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, маючого на утриманні дитину 2008 року народження, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

10.06.2008 Київським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 189 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, 11.12.2012 звільнений по відбуттю строку покарання;

17.06.2014 Київським районним судом м. Полтави за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу в розмірі 1000 гривень;

17.02.2015 Полтавським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнено з іспитовим строком терміном 1 рік;

12.05.2015 Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць;

13.05.2015 Київським районним судом м. Полтави за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяці, 11.05.2018 звільнений по відбуттю строку покарання;

29.11.2018 Полтавським районним судом Полтавської області, за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнити з іспитовим строком терміном 1 рік;

16.05.2019 Київським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 185, ст.71 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік 2 місяці;

13.04.2020 Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки;

14.01.2021 Октябрським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч.4 ст. 70 КК України позбавлення на строк 3 роки, 24.03.2023 звільнений по відбуттю строку покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

20 жовтня 2025 року близько 00 год 30 хв ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 , проходячи поблизу клініки «CHISTOTILo», розташованої за адресою: м. Полтава, вул. В`ячеслава Чорновола, буд. №14/16, помітили на фасаді вищевказаної будівлі, поряд із входом до клініки, металевий вуличний ліхтар у вигляді сови. ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_5 заволодіти вищевказаним ліхтарем з метою особистого збагачення, на що останній погодився.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , діючи таємно, умисно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів та мети, шляхом вільного доступу, демонтували та викрали металевий вуличний ліхтар у вигляді сови вартістю 17100 гривень, що належав ФОП ОСОБА_6 .

Після цього ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зникли та розпорядилися викраденим майном на власний розсуд, чим спричинили потерпілій ОСОБА_6 матеріального збитку на суму 17100 гривень.

Кваліфікація дій обвинувачених судом

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Допитаний в ході судового розгляду матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, підтвердивши факт його скоєння за обставин, викладених в обвинувальному акті.

Допитаний в ході судового розгляду матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_5 визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, підтвердивши факт його скоєння за обставин, викладених в обвинувальному акті.

Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилась, надала заяву з проханням проводити розгляд справи у її відсутність.

Оскільки обставини справи ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, обвинувачені та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає та їм роз`яснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд вину обвинуваченого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України вважає повністю доведеною, а тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнає за недоцільне дослідження доказів стосовно цих обставин справи.

Виклад позицій сторін кримінального провадження

Прокурор просила суд визнати винним ОСОБА_4 та призначити йому покарання за ч. 4 ст. 185 КК України - у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік. Визнати винним ОСОБА_5 та призначити йому покарання за ч. 4 ст. 185 КК України - у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік.

Обвинувачений ОСОБА_4 щиро розкаявся у вчиненному та просив його суворо не карати, зазначивши, що усвідомив неправильність своїх дій, просив призначити йому менш суворе покарання.

Обвинувачений ОСОБА_5 щиро розкаявся у вчиненному та просив його суворо не карати, зазначивши, що усвідомив неправильність своїх дій, просив призначити йому менш суворе покарання.

Потерпіла ОСОБА_6 в заяві про розгляд справи у її відсутність не висловилась щодо призначення міри покарання обвинуваченим.

Мотиви призначення покарання

При призначенні покарання обвинуваченим суд, згідно з вимогами статей 65 – 67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, конкретні обставини їх вчинення, особу винних, поведінку до вчинення кримінальних правопорушень і після цього, наявність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченим, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та відшкодування шкоди.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують їх покарання, не встановлено.

Так, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочині , і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Суд індивідуалізує покарання, необхідне і достатнє для виправлення засуджених, а також для запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину та особі правопорушника випливає з статті 61 Конституції України, відповідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а також з принципу правової держави, з суті конституційних прав та свобод людини і громадянина.

Постановою Пленуму Верховного суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» визначено, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК України суди повинні призначати покарання в межах, встановлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.

Суд враховує характер та ступінь тяжкості злочину, інкримінованого обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, за яким матеріальна шкода не є значною та повністю відшкодована.

Крім того, суд бере до уваги особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який неодружений, непрацевлаштований, має постійне місце реєстрації та проживання, на обліку у лікаря психіатра на даний час не перебуває, однак перебуває на обліку у лікаря нарколога, раніше не судимий.

Також, суд бере до уваги особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який неодружений, має на утриманні дитину 2008 року народження, непрацевлаштований, має постійне місце реєстрації та проживання, на обліку у лікаря психіатра на даний час не перебуває, однак перебуває на обліку у лікаря нарколога,раніше не судимий.

Слід зазначити, що мета покарання - це те, чого прагне держава, застосовуючи його, щодо особи, яка вчинила злочин. Покарання повинно володіти силою впливу та стримування, що полягає не у жорстокості, а у невідворотності та можливої швидкості.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви №43759/10 та №43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обвинувачених обставин, характеристику їх особи, щире розкаяння у вчиненому, з врахуванням ставлення обвинувачених до вчинення діяння та його наслідків, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 слід призначити покарання в межах санкції ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі із застосуванням ст.75 та ст.76 КК України і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для їх виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ними, так і іншими особами.

Вирішення цивільного позову

Цивільний позов по матеріалах кримінального провадження не заявлений.

Мотиви інших рішень

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Таким чином витрати на залучення експертів в розмірі 1782 гривні 80 копійок підлягають стягненню з обвинувачених на користь держави, а саме по 891 гривні 40 копійок з кожного.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Згідно ст. 174 ч. 4 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Отже арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 27 жовтня 2025 року, слід скасувати.

Зважаючи на призначену міру покарання, запобіжний захід відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не обирати.

Керуючись статтями 370, 373, 374, 615 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 891 гривню 40 копійок витрат на залучення експертів.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 891 гривню 40 копійок витрат на залучення експертів.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України, а саме: металевий ліхтар та металеву сову – повернути власнику.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 27 жовтня 2025 року – скасувати.

Вирок може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Полтави протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1