Постанова від 19 березня 2026 р. у справі №553/5341/25 — Подільський районний суд міста Полтави

Подільський районний суд міста Полтави

Справа № 553/5341/25

Провадження № 3/553/104/2026

П О С Т А Н О В А

Іменем України

20.03.2026м. Полтава

Суддя Подільського районного суду міста Полтави Фоміна Ю.В., за участю секретаря судового засідання Летюченко В.В., потерпілої ОСОБА_1 , законного представника потерпілої ОСОБА_2 , особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 , розглянувши матеріали, які надійшли з УПП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонерка,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №994654 від 15.12.2025 року, 11.12.2025 року близько о 19.00 годин за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_3 умисно вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї онуки ОСОБА_1 , а саме висловлювала їй словесні образи, внаслідок чого була заподіяна шкода її психологічному здоров`ю, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Відповідно до вимог ч.1 ст.173-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до вимог ч.2 ст.173-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Згідно із п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дитиною, яка постраждала від домашнього насильства, є особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.

Тобто, з огляду на вищезазначене, дитина є постраждалою від домашнього насильства, якщо вона безпосередньо зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.

Згідно з ч.1ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Отже, психологічне насилля це використання переваги, щоб знецінити іншого члена сім`ї, та свідоме ігнорування його, почуттів тих членів сім`ї, які залежні від кривдника. Насильство — свідома поведінка, використання власної переваги й контроль жертви.

В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністратвиної відповідальності ОСОБА_3 свою вину у вчиненні домашнього насильства відносно онучки заперечила, оскільки любить свою онучку та хвилюється за нею, намагається своїми порадами уберегти її від життєвих помилок. Зазначає, що онучка навчається добре, значний час приділяє навчанню. Заперечує, що здійснює на онуку психологічний тиск, фізичне насилля також заперечує.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 пояснила, що у неї був складний період, вона багато навчалася, крім того познайомилася із хлопцем, з яким проводила свій час. Мати та бабушка за неї переживали, та багато їй телефонували, що їй не сподобалося. Зараз вона представила свого хлопця родині і все добре, з бабушкою стосунки добрі, бабушка її підтримує у навчанні. Зазначає, що систематичного приниження не було, та це її помилка, що вона в той день викликала поліцію, оскільки в той час вона багато вчилася, у неї є великі амбіції. Зазначає, що зараз в сім`ї все добре, бабуся її підтримує в її прагненнях. Просить закрити провадження у справі.

В судовому засіданні мати потерпілої ОСОБА_2 пояснила, то 11.12.2025 року в сім`ї відбулася родинна сварка, оскільки вона та бабуся дуже переживали за ОСОБА_5 та не знали де вона знаходиться. Умисно спричинити будь-яку шкоду дитині наміру не було.

Суд, зазначає, що в даному судовому засіданні надається оцінка лише діям особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 в межах події, яка сталася 11.12.2025 року та викладена в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №994654 від 15.12.2025 року як вчинення домашнього насильства психологічного характеру з приводу висловлювання бабусею в бік онучки словесних образ.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваженнями, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У справі «Надточний проти України» Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 15.05.2008 року відзначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення (п.21 рішення).

У відповідності до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

У рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.

Суд зазначає, що в судовому засіданні не зібрано достатні та належні докази, які свідчать, що 11.12.2025 року ОСОБА_3 вчинила відносно своєї онучки ОСОБА_1 саме домашнє насилля у формі психологічного насильства, оскільки протокол та письмові пояснення ОСОБА_1 не містять відомостей, які саме образи висловлювала ОСОБА_3 . В судовому засіданні потерпіла також зазначила, що в той день відбулася лише сварка. Будь-яких доказів того, що ОСОБА_3 умисно, свідомо, з метою завдати шкоди психологічному здоров`ю своєї онуки ОСОБА_1 , або викликати у неї емоційну невпевненість, висловлювала в адресу онучки образи, матеріали справи не містять, в судовому засіданні такі докази не представлені. Підвищений тон розмови, при якої також була присутня мати дитини, був викликаний страхом за життя дитини. Також суддя зазначає, що конфлікти між батьками та підлітками є неминучими, з огляду на різницю у віці та в отриманому досвіду.

Отже, враховуючи, що 11.12.2025 року між матір`ю, бабусею та донькою виник словесний конфлікт з приводу виховання, в діях ОСОБА_3 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП.

При таких обставинах, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУАП у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, а саме недоведеністю об`єктивної та суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 24, 27, 33, 36, 40-1, 173-2 ч.1,2, 283 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Полтавського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Полтави.

Суддя Подільського районного суду міста Полтави Ю. В. Фоміна