Вирок від 19 лютого 2026 р. у справі №369/2455/26 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/2455/26

Провадження № 1-кп/369/1546/26

В И Р О К

іменем України

20.02.26 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_14

захисника ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 22025101110000749 від 24.06.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Боярки Київської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частинами першою та третьою ст. 436-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

24 лютого 2022 року Указом Президента України ОСОБА_5 № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України, строк дії якого відповідними Указами Президента продовжено до 03.02.2026.

Поряд з цим, 16.03.2022, у встановленому законодавством України порядку, набрав чинності Закон України № 2110-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення кримінальної відповідальності за виготовлення та поширення забороненої інформаційної продукції», відповідно до якого внесено зміни до Кримінального кодексу України, а саме його положення доповнено статтею 436-2.

Також, відповідно до позиції Верховного Суду України, викладеній в Постанові колегії суддів Третьої судової палати ККС від 29.11.2023 у справі № 595/359/21, інформація, яка поширюється через мережу Інтернет, орієнтована на необмежене коло осіб і, відповідно, є масовою інформацією, а ресурс (веб-сайт, Інтернет видання, соціальна мережа), через який вона поширюється, є засобом масової інформації. Зважаючи на викладене, соціальна мережа «TikTok» в розумінні кримінального судочинства є засобом масової інформації.

Незважаючи на викладене, у громадянина України ОСОБА_4 , за невстановлених обставин, але не пізніше 01.06.2025, виник та сформувався стійкий злочинний умисел, направлений на вчинення кримінально караних діянь, що полягають у виправдовуванні збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році.

Так, ОСОБА_4 у невстановлений час та місці, з метою обміну інформацією з невизначеним колом осіб, використовуючи невстановлений технічний пристрій з доступом до глобальної мережі Інтернет зареєстрував на номер особистого мобільного телефону НОМЕР_1 обліковий запис у соціальній мережі «TikTok» за загальнодоступним посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з ім`ям профілю користувача « ОСОБА_6 » та ідентифікатором ОСОБА_7 .

Так, 01.06.2025 року приблизно з 23 години 30 хвилини ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за допомогою облікового запису у соціальній мережі «TikTok» за загальнодоступним посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з ім`ям профілю користувача « ОСОБА_6 » та ідентифікатором ОСОБА_7 , під`єднався до прямого ефіру. Під час вказаного прямого ефіру, в розмові з трьома користувачами, ОСОБА_4 здійснив висловлювання російською мовою наступного змісту (перекладено та викладено українською мовою): «Якби справді була політична воля керівництва, то е... купа, купа мирних ініціатив виходила від росії, в принципі, ще на початку, в принципі, 22-го року, і до цього навіть - ось як би купа мирних ініціатив. Тобто було б бажання - можна було укласти мир і взагалі навіть не дійти до цього конфлікту. І навіть у процесі конфлікту скільки саме було таких пропозицій, давайте сідати за стіл переговорів. Саме ось е... наш політикум виходить не зацікавлений у цьому. Занадто великі гроші замішані і тому в цьому», «Бо з 2014 року е... Україна повністю перебуває під зовнішнім управлінням», «Це недоговороспроможний у принципі уряд».

Згідно з висновком експерта за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи у вказаних висловлюваннях міститься виправдовування збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році.

Таким чином, ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер власних намірів, в тому числі сформованих в умовах швидкого розвитку інформаційного суспільства в України та глобального інформаційного простору, використання інформаційно-телекомунікаційних технологій у всіх сферах життя, де особливого значення набувають проблеми інформаційної безпеки, як складової державної безпеки України, діючи умисно, цілеспрямовано, в умовах триваючої збройної агресії рф проти України, на шкоду інформаційній безпеці суспільства та держави, переслідуючи ідеологічні мотиви, достовірно знаючи про публічно комунікативний характер медійного застосунку «Тікток» через можливість поширення інформації через всесвітню мережу «Інтернет» серед невизначеного кола осіб, переслідуючи прямий умисел, направлений на виправдовування збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році, серед користувачів медійного застосунку «Тікток», усвідомлюючи протиправний характер власних намірів, під час прямої трансляції здійснював виправдовування збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році.

Окрім того, 02.06.2025 року приблизно з 17 години 35 хвилини ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за допомогою облікового запису у соціальній мережі «TikTok» за загальнодоступним посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з ім`ям профілю користувача « ОСОБА_6 » та ідентифікатором ОСОБА_7 , під`єднався до прямого ефіру. Під час вказаного прямого ефіру, в розмові з 8 користувачами, ОСОБА_4 здійснив висловлювання російською мовою наступного змісту (перекладено та викладено українською мовою): «Я хочу ще додати... В принципі, справді, що там... е... все було взято... е... навіть відео було взято зі зведень МВС... України... е... Саме. Тому саме те, що знімалося - вулиці були чистими, саме справді. І мер, так... він саме е... сказав, що справді: всі вийшли, все нормально, все добре і ті є, ніяких більше в нього, тобто, що там трупи якісь чи ще щось на вулиці нічого. Це саме зведення, зведення МВС із їхніх архівів це було взято. Коли зайшли, вже потім справді зайшли. Ось зачистка зайшла, в принципі, як би ось. А потім через якийсь час вже почали з`являтися вже такі відео. Я ось, знаєте, можна провести навіть паралель, те саме, що Майдан», «Десять там безпілотників пустять - сюди-туди, знаючи, що звідти сто прилетить. Ось вони спеціально провокують, щоби тут, ось просто ось тут, потім ось це все... що збивають», «Самі пройшли цей фашизм, пройшли ж, якою ціною пройшли… І вони ж, і вони ж знову, таки, вони сприяють знову цьому відродженню, як би це все. І потурають.», «Тому будь-якими шляхами слід утриматися, затягнути війну. І вони готові навіть жертвувати людьми далі. Ось. Це геноцид свого уряду проти свого народу, розумієте?», «Я говорю: Ось подивіться, ви називаєте ось е...агресором там так, ось.. росію там.. і стороною конфлікту росію. Але, говорю, подивіться, говорю е...скільки говорю, мирних ініціатив було з російського боку? Е... Скільки разів росія виходила саме з мирними ініціативами припинити цей конфлікт, у принципі, який був розв`язаний ось, не з 22, а з 14 року й інше. Ось скільки разів, говорю, в принципі, вони зверталися до української сторони ось...е... і тим не менше, ви відкидали це все. Тому, звідки агресія йде?», «…Ось я не чую ворожої риторики володимира путіна. Я не чую в принципі на адресу військових солдатів і все інше. Він реально розуміє в принципі, що в такій ситуації люди у безвиході такому. Відповідно, він має повагу до солдатів. До терористів немає поваги, ясна річ. Це військові злочини…».

Згідно з висновком експерта за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи, у вказаних висловлюваннях міститься виправдовування збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році.

Також, 03.09.2025 року приблизно о 16 години 42 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за допомогою облікового запису у соціальній мережі «TikTok» за загальнодоступним посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з ім`ям профілю користувача « ОСОБА_6 » та ідентифікатором ОСОБА_7 , під`єднався до прямого ефіру, створеного користувачем «ІНФОРМАЦІЯ_3», в якому брали участь 8 користувачів (включно з ОСОБА_4 ). Під час вказаного прямого ефіру, в розмові з 8 користувачами, ОСОБА_4 здійснив висловлювання російською мовою наступного змісту (перекладено та викладено українською мовою): «Мир можливий на певних умовах, от і все. Це стратегія як би. Розумієте, будь-який конфлікт, він закінчується якби чимось. Потрібно, по-перше, з`ясувати причину конфлікту, причини ось... І для того, щоб ось настав мир, в принципі, справді це потрібно викорінювати. Тому і проводиться ось саме спеціальна військова операція, в якій зазначені завдання, завдання для того, щоб був мир. Це саме справді, денацифікація, демілітар... те, що призвело до конфлікту. Ось і все.», «Дуже дуже довгий процес такий, який відбувався в Україні. Я вважаю, це справді Україну підвели під це, це не прямий конфлікт самої України. Ось те, що ось справді дали можливості в четвертому році починаючи і потім у чотирнадцятому вже як би це все завершили, це дали ось нацизму розвиватися в Україні. Ось і тому це справді призвело до конфлікту. Плюс ще це справді конфлікт не однієї України, а всього ось справді західного світу, включаючи США. Тому тут це, це.. беруть участь усі, як кажуть, усі. ОСОБА_8 неодноразово, в принципі, заявляв на всіх прес-конференціях, неодноразово порушував це питання про те, що призвело, тобто до СВО. Ну, по-перше, Україна вийшла з переговорного процесу. Це призвело справді в принципі до спеціальної військової операції, от і все. Те, що Україна, в принципі, однозначно, вона не виконувала б ні Мінські, ні будь-які угоди. Ось зараз. Тому що завдання зовсім інше стояло. Тут треба було втягнути росію у конфлікт. Ось і все. Те, що саме відбувається зараз. Так що тут ось укриття... так, просто використовує, в принципі, і територію, і руками українців, в принципі, просто робиться ось це ось це все».

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи, у вказаних висловлюваннях міститься заперечення, виправдовування збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році.

Окрім того, 04.09.2025 року приблизно о 22 години 13 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за допомогою облікового запису у соціальній мережі «TikTok» за загальнодоступним посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з ім`ям профілю користувача « ОСОБА_6 » та ідентифікатором ОСОБА_7 , під`єднався до прямого ефіру, створеного користувачем «мама енота», в якому брали участь 4 користувачі (включно з ОСОБА_4 ). Під час вказаного прямого ефіру, в розмові з користувачами, ОСОБА_4 здійснив висловлювання російською мовою наступного змісту (перекладено та викладено українською мовою): «От, але війська було введено на схід. Розумієте, тут дуже велика зв`язка, тут цей конфлікт був потрібен. Тому навіть опозиція, коли ще був Майдан , у принципі… тобто ОСОБА_10 , а були представники Європи, до речі, було підписано угоду. ОСОБА_10 же підписав її - те, що він погоджувався йти на перевибори та інше, аби тільки розійшлися на Майдані люди. Ось. І тим не менш, саме опозиція порушила це. І почалося потім вже дійсно застосовуватися зброї та інше. Розумієте, тут це було потрібно, тобто зупинка невигідна була. Ось. Так що…», «Тут треба враховувати: щоб прив`язати, наприклад, країну до цього конфлікту з 14 по 22 рік… в принципі, регулярних російських військ на території України не було. Ось і все. Тому треба якось ще придивлятися до міжнародного права. Тому воно підтверджувало, в принципі, те, що регулярних військ росії їх немає.», «Зверніть увагу: в принципі, на Мінських угодах, в принципі, так, ось були Мінські, ось, і був навіть нормандський формат… в принципі, росія не була стороною конфлікту. Ось уяви собі! Це ось на всіх цих переговорах. Вона якраз була стороною, яка намагалася примирити і вирішити повернути Україну саме в конституційне поле. Ось і все.», «До останнього. Так навіть ще в 2022 році, в принципі, в Стамбулі просто… тобто знову ж таки Донецька та Луганська області, в принципі, знову-таки розглядалися у складі України, але вже, в принципі, справді вже не те, що з особливим статусом, а справді вже з правом автономії.», «Розумієте, ось я ж кажу: якщо завдання стояло втягнути росію в конфлікт, то ось це завдання саме... ось вони його досягли в 2022 році.», «Так, що стосується СВО. Тому що, я ж говорю, дивіться: ні Мінські виконуватися взагалі… ніхто. Ось навіть не торкалися до них. Був нормандський формат, в принципі, навіть коли ОСОБА_11 , вже нормандський формат якраз. Ось. І це єдина зустріч як би, тобто путіна була. Там це саме... Він сказав: «Ні, ми виконувати нічого не будемо». Ну, все. Ну тобто як би ... тобто і ось тут ось і Україна повністю вийшла з переговорного процесу. Україна! Вийшла із переговорного процесу! І ось тільки тоді, в принципі, вже тоді вже ОСОБА_8 почав говорити, що ну іншого варіанта, в принципі, тобто якщо вони не хочуть тут мирним шляхом це вирішити - іншого варіанту немає. Просто його нема. Тому саме й було оголошено. Знов-таки, це не те, що віроломно там взяли ось так от, знаєте, як німці о 4-й ранку напали. Ні. Це було оголошено заздалегідь. Це було оголошено заздалегідь в ООН, навіть озвучено про проведення спеціальної військової операції. І було Україні дано тоді 3 дні, начебто, е-е… на те, щоб таки повернутися в переговорний процес, таки, щоб мирним шляхом це все дозволити. Україна це проігнорувала...», «І ось тільки тоді справді вже просто, вже 24 лютого, як би, тобто саме почалося проведення СВО. Хоча у двадцятих числах це зачитувалося в ООН. Тому тут, я ж говорю, тут мало не руками заштовхувалися, що: «Хлопці, сідаємо, домовлятися треба все-таки, в принципі, вирішувати це питання мирним шляхом, а не військовим». Ці - ні, навідріз.», «Проводимо вибори. Справді, чесні вибори відбуваються по всій території України… Змінюється політична кон`юнктура повністю. Уряд змінюється… Країна має вийти повністю із зовнішнього управління. Тому що саме з 14-го року Україна повністю під зовнішнім управлінням стала… І тут замішані саме я ж кажу захід, Америка, в принципі це те, що сприяло цьому всьому це пряме втручання.», «Ключові питання, ось такі ключові питання, як вступ кудись - до будь-якого союзу, НАТО там, Євросоюз, неважливо… територіальні питання, ось щодо, наприклад, країни, ладу країни та все інше - все виноситься на референдум. Ось і все. Ось тільки тоді справді не буде жодних питань. Якби дійсно ця влада ось так дбала про людей… в принципі, тобто в першу чергу потрібно було провести референдум. Ось і все.».

Згідно з висновком експерта за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи, у вказаних висловлюваннях міститься виправдовування та заперечення збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році, а також міститься виправдовування та заперечення тимчасової окупації частини території України.

Також, 22.10.2025 року приблизно о 13 години 01 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за допомогою облікового запису у соціальній мережі «TikTok» за загальнодоступним посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з ім`ям профілю користувача « ОСОБА_6 » та ідентифікатором ОСОБА_7 , під`єднався до прямого ефіру, створеного користувачем « ОСОБА_13 », в якому брали участь 9 користувачів (включно з ОСОБА_4 ). Під час вказаного прямого ефіру, в розмові з 9 користувачами, ОСОБА_4 здійснив висловлювання російською мовою наступного змісту (перекладено та викладено українською мовою): «ОСОБА_15, я хотів вам сказати з приводу Донбасу в принципі, тобто. Донбас до останнього просто вони не намагалися в принципі вийти зі складу України. Вони хотіли, щоб їх почули. 14-го року, щоб їх почули. І переговорні процеси, які у Мінську були представники і Донецької, і Луганської республіки, представники росії, представники Заходу та інше. Саме щоб домовитися.», «У Мінських угодах у принципі там не було слова «автономія». Загалом там єдине - Донбас просив особливий статус. Особливий статус передбачав те, що самоврядування ось і все. Але, знову ж таки, це все у складі. Особливий статус було вписано в Мінському Союзі.», «От тим не менш, я ж кажу просто, тобто в порушення всіх міжнародних прав ...», «…і конституції та все інше Україна ввела туди війська. А це заборонено законом. Тобто не можна використовувати збройні сили всередині країни проти власного народу.», «Колосальна можливість була, в принципі, зберегти цілісність ось, але це не влаштовувало в принципі ні український уряд, ні Захід, ні тих, хто вливав гроші в цей переворот і все інше. Зараз ми отримуємо дійсно результат цього всього, тобто наслідки ось. Але якщо повернутися до причин цього всього, то це треба повертатися десь буквально, ну отак, активна фаза почалася в 2004 році. У 2014 році, в принципі, вже був результат, це вже збройне протистояння.», «І СВО, в принципі, тобто воно запроваджувалося не проти українського народу, не для того, щоб там захопити землі чи все інше. Це просто ось справді там стоять завдання СВО, це ось денацифікація, демілітаризація, бо якби це не сталося, тут би вже, в принципі, стояли військові бази. Ось у чому річ так що...», «Є висновки міжнародних спостерігачів, які до 22-го року, ось як би ще останнє було в 21 році, потім ще в 15 році вони зробили висновок про те, що регулярних російських військ на Донбасі до 22 року їх не було. Ось і все. Це висновки міжнародних спостерігачів. Тому, що б там хто не говорив, у принципі, до 22 року не було регулярних військ.», «СВО - це вимушений захід, тому що Україна вийшла повністю з переговорного мирного процесу».

Згідно висновку експерта за результатами проведення комісійної судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи писемного мовлення № 3243/3265 від 12.11.2025 Київського відділення Національного наукового центру «Інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України, у вказаних висловлюваннях містяться виправдовування, заперечення збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії рф проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування тимчасової окупації частини території України, а також заперечення тимчасової окупації частини території України з 2014 по 2022 рр.

Таким чином, ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер власних намірів, в тому числі сформованих в умовах швидкого розвитку інформаційного суспільства в України та глобального інформаційного простору, використання інформаційно-телекомунікаційних технологій у всіх сферах життя, де особливого значення набувають проблеми інформаційної безпеки, як складової державної безпеки України, діючи умисно, повторно, цілеспрямовано, в умовах триваючої збройної агресії рф проти України, на шкоду інформаційній безпеці суспільства та держави, переслідуючи ідеологічні мотиви, достовірно знаючи про публічно комунікативний характер медійного застосунку «Тікток» через можливість поширення інформації через всесвітню мережу «Інтернет» серед невизначеного кола осіб, переслідуючи прямий умисел, направлений на виправдовування, заперечення збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році, серед користувачів медійного застосунку «Тікток», усвідомлюючи протиправний характер власних намірів, під час прямих трансляцій здійснював виправдовування, заперечення збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році, вчинене повторно, з використанням засобів масової інформації.

У судовому засіданні прокурор, обвинувачений та захисник просили затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 29.01.2026 року між обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором.

Суд, вислухавши сторони кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом встановлено, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Таким чином, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, повністю доведена, його дії судом кваліфікуються за ч. 1 ст. 436-2 КК України, як виправдовування збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році та за ч. 3 ст. 436-2 України як виправдовування, заперечення збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році, вчинене повторно, з використанням засобів масової інформації.

Вислухавши думку сторін, вивчивши угоду про визнання винуватості, яка відповідає вимогам ст. 474 КПК України, матеріали кримінального провадження, суд враховує, що ОСОБА_4 раніше не судимий, характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, з 14.09.2022 року є військовослужбовцем, покарання, яке пропонується в угоді, є покаранням в межах санкції ч. 1 та ч. 3 ст. 436-2 КК України, суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між обвинуваченим та прокурором, та призначити обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання, а саме: за ч. 1 ст. 436-2 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки; за ч. 3 ст. 436-2 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років без конфіскації майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим підлягає призначенню остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років без конфіскації майна.

Суд, враховуючи наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків, обставин, що пом`якшують відповідальність, а саме: визнав свою вину в повному обсязі, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, те, що ОСОБА_4 є раніше не судимим, дійшов висновку, що обвинувачений може виправитися без ізоляції від суспільства та призначає останньому покарання із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням із покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого в розмірі 69973,17 грн.

Доля речових доказів вирішується відповідно до ст. 100 КПК України.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 368; 369; 374; 475; 314 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 29.01.2026 року, укладену між обвинуваченим ОСОБА_4 , та прокурором.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частинами 1, 3 ст. 436-2 КК України, і призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 436-2 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;

- за ч. 3 ст. 436-2 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років без конфіскації майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати в розмірі 69973 (шістдесят дев`ять тисяч дев`ятсот сімдесят три) грн 17 коп. на залучення експерта.

Речові докази:

- мобільний телефон марки «Redmi 9C NFC» моделі «M2006C3MNG», ІМЕІ-1 НОМЕР_2 , ІМЕІ-2 НОМЕР_3 , з сім-карткою з номером НОМЕР_1 , ноутбук марки «lenovo» моделі «Lenovo IdeaPad Z585», s/n QB06556486, що належать обвинуваченому ОСОБА_4 та передано на зберігання до кімнати речових доказів Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області - повернути ОСОБА_4 .

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору; інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді; копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1