Рішення від 22 березня 2026 р. у справі №357/16466/25 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/16466/25

Провадження № 2/357/591/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Ярмола О. Я. ,

при секретарі – Вдовика А. В.,

розглянувши питання про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі № 357/16466/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

В С Т А Н О В И В :

13.10.2025 позивач, через свого представника адвоката Козак П.В., звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за договором позики від 01.01.2025 в розмірі 30 000 доларів США, 3 % річних та судових витрат.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 березня 2026 року позовні вимоги були задоволені, стягнуто з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) заборгованість за договором позики від 01.01.2025 року в розмірі 30 236 доларів 71 цент США (тридцять тисяч двісті тридцять шість доларів США сімдесят один цент) та судові витрати по справі в сумі 12478 грн. 70 коп. (дванадцять тисяч чотириста сімдесят вісім гривень сімдесят копійок).

Однак, судом не було вирішено питання про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 10000 грн та судового збору за заяву про забезпечення позову, про які заявляла сторона позивача та подала докази 10.03.2026.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Суд, перевіривши та дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення.

Встановлено, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 березня 2026 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 01.01.2025 року в розмірі 30 236 доларів 71 цент США та судові витрати по справі в сумі 12478 грн. 70 коп.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно положень ст. 264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує питання, зокрема, про те як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до частин 1 та пункт 1 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон N 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону N 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року суд зазначає, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду було надано: акт №1 виконаних робіт від 16.02.2026 до договору про надання правової допомоги №2-кац-044/25 від 03.10.2025; оригінал квитанції до прибуткового касового ордеру від 16.02.2026 (а.с.71, 71а).

Відповідно до акту виконаних робіт від 16.02.2026, адвокат Козак П.В. надав правову допомогу, а клієнт ОСОБА_1 прийняв виконану роботу, а саме: консультативні послуги та узгодження матеріалів, участь у підготовці матеріалів для справи; участь у судовових засіданнях. Домовлена фіксована вартість послуг згідно п.2.3 Договору складає 10000 грн.

З огляду наведеного, оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, враховуючи критерій розумності розміру таких витрат, задоволення позову в повному обсязі, суд дійшов висновку про обгрунтованість розміру зазначених витрат та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

Також, матеріали справи містять квитанцію про сплату позивачем 20.01.2026 року судового збору у розмірі 665,00 грн. - за розгляд заяви про забезпечення позову (а.с.65). Суд при ухваленні рішення не включив дану суму під час вирішення питання про відшкодування позивачу судових витрат. Однак, дана сума, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Отже, додатково, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати в сумі 665,00 грн. - судовий збір за подачу заяви про забезпечення позову та 10 000 грн. - витрати позивача на правничу допомогу.

Керуючись ст. 76, 95, 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. (десять тисяч гривень) та судовий збір за подачу заяви про забезпечення позову в сумі 665,00 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень).

Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Додаткове рішення суду складено 23.03.2026 року.

Суддя О. Я. Ярмола