Рішення від 22 березня 2026 р. у справі №357/19682/25 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/19682/25

Провадження № 2/357/742/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( ЗАОЧНЕ )

23 березня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Ярмола О. Я. ,

при секретарі – Вдовика А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду з позовними вимогами до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за Договором позики №75376626 в розмірі 4 516,02 грн., суми сплаченого судового збору у розмірі 2422 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 08.08.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №75376626 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 1 500,00 грн. строк позики - 14 днів зі сплатою процентів у розмірі 1.99 % в день (базова процентна ставка/фіксована).

Договір відповідачем підписано електронним підписом, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу, у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

21.12.2021 р. ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» уклали Договір факторингу № 2112 від 21.12.2021 р. за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №75376626 від 08.08.2021 р.

У подальшому, 31.03.2023 р. ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали Договір факторингу №310323-ФМ від 31.03.2023 р. за умовами якого Позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №75376626 від 08.08.2021 р.

У зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором, у відповідача наявна заборгованість у розмірі розмірі 4 516,02 грн., з яких: 1 500,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 3 016,02 грн. – сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2025 вказану справу передано на розгляд судді Ярмолі О.Я.

Ухвалою судді від 29.01.2026 року дану справу прийнято до провадження та призначено судове засідання, витребувано в АТ «Універсал Банк» запитувану інформацію.

02.03.2026 року на адресу суду від АТ «Універсал Банк» надійшла витребувана судом інформація.

Сторони у справі про судовий розгляд даного позову були повідомлені належним чином.

Відповідачем не подано відзив на позовну заяву протягом строку, встановленого суддею відповідно до ч. 1 ст. 278 ЦПК України, не заявлено жодних клопотань, про дату, час та місце слухання справи повідомлена належним чином у відповідності до вимог ЦПК України.

Представник позивача подав суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

На підставі ст.ст. 280-282 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд даної справи.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.08.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №75376626 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), за умовами якого відповідачу надано у позику кошти у розмірі 1 500,00 грн. строк позики - 14 днів зі сплатою процентів у розмірі 1.99 % щоденно.

За умовами догвору позичальник підтверджує, що ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена статтею 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», з Офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (ТМ «MYCREDIT»), в якій визначені умови застосування процентної ставки зі знижкою, а також із правилами постійно діючої акції під умовною назвою «ОН MY FREEDOM (перша позика 0.01%)» для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (ТМ «MYCREDIT») (пункт 5.1. Договору).

Відповідно до пункту 1 Договору позикодавець зобов`язується надати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що сума позики становить 1 470 грн 00 коп., строк позики 30 днів (дата надання позики 21 червня 2021 року- дата повернення позики 21 липня 2021 року), процентна ставка 1,99% в день (фіксована), знижена процентна ставка становить 0,01 %, процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день становить 2,70 %.

Позичальник також підтвердив, що до моменту підписання договору він вивчив договір та правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті позикодавця, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі (пункт 5.2 Договору).

Даний договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (пункт 12 Договору).

До матеріалів справи долучено копію зазначених Правил, які розміщені на сайті товариства у загальному доступі для ознайомлення всіх зацікавлених осіб і є публічною офертою товариства до укладення договору.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за договором позики №75376626 виконало, надало відповідачу кредитні кошти, що підтверджується копією платіжної інструкції про переказ коштів від 08.08.2021 у розмірі 1 500,00 грн, на картку № № НОМЕР_1 .

ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» підтвердило прийняття до виконання платіжної інструкції та завершення платіжної операції з перерахунку коштів в розмірі 1 500,00 грн, на картку № № НОМЕР_1 . (довідка № КД-000069764/ТНПП від 29.10.2025 р.).

21 грудня 2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» уклали договір факторингу №2112, за умовами якого останнє набуло право грошової вимоги до боржників, в тому числі і щодо договору позики №75376626 від 08.08.2021 року, що підтверджується витягом з Реєстру прав вимог від 21 грудня 2021 року.

31 березня 2023 року ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали договір факторингу № 310323-ФМ, за умовами якого ТОВ «Фінпром Маркет» набуло право грошової вимоги до боржників, в тому числі і щодо договору позики в тому числі за договором позики №75376626 від 08.08.2021 року, боржником за яким є ОСОБА_1 , що підтверджується копією реєстру боржників від 31 березня 2023 року.

В порядку витребування доказів, АТ «Універсал Банк» повідомив суд, що на ім`я ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ), банком було емітовано платіжну карту № НОМЕР_1 . До листа банком додано інформацію щодо руху грошових коштів за картковим рахунком, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 08.08.2021 по 28.08.2021.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Як встановлено судом, договір від 08.08.2021 року №75376626 укладений в електронній формі, що відповідає приписам статті 207 ЦК України із застосуванням Закону України «Про електронну комерцію» та підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора (електронного підпису y8UDAKbBAj), та за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

З наданих матеріалів вбачається, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частин перша статті 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Отже, відповідач ОСОБА_1 несе відповідальність за неналежне виконання зобов`язання за кредитним договором перед новим кредитором ТОВ «Фінпром Маркет» у тому ж обсязі, що і перед первісним кредитором.

Всупереч умовам Договору позики, відповідач не виконав своїх зобов`язань щодо повного повернення наданих йому коштів в строки, що передбачені умовами цього договору, тобто існує заборгованість, право вимоги якої, набув позивач.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до розрахунку позивача заборгованість за договором позики № 75376626 від 08.08.2021 року становить 4 516,02 грн., з яких: 1 500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3 016,02 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Контррозрахунку заборгованості за тілом кредиту, відповідач суду не надав.

Разом з тим, суд не погоджується із визначеною сумою боргу та розрахунком позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками за умовами Договору позики №75376626 від 08.08.2021 року.

В постанові від 05 квітня 2023 року по справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на сталості підходу до вирішення питання щодо нарахування процентів за «користування кредитом», сформульованого у постанові від 28.03.2018 р. у справі № 444/9519/12 та підтвердженого у постанові від 04.02.2020 р. у справі № 912/1120/16 та уточнила власний правовий висновок щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, визначивши, що в разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

Правом на нарахування компенсаційних втрат, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України, позивач не скористався.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно п.2.1-п.2.3 Договору позики №75376626, дата надання позики - 08.08.2021, дата повернення позики 22.08.2021, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 3,72 %; орієнтовна загальна вартість позики - 1502,10 грн.

В додатку № 1 до договору наведена таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки, де сума позика 1 500,00 грн., строк позики 14 днів, загальна вартість позики - 1502,10 грн. і вбачається нарахування відсотків в межах строку кредиту з 08.08.2021 року до 22.08.2021. Інших графіків договором позики не передбачалося. Тобто споживачу не доведено графік платежів і відсоткову ставку за умови продовження строків кредитування, не визначено загальну вартість кредиту на умовах такої пролонгації.

Як на підставу нарахування відсотків за користування позикою поза строком дії договору, позивач посилається на п. 6 Договору про надання грошових коштів у позику. При цьому зазначає, що відповідно до п. 5.1. договору №75376626, позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «MYCREDIT» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.

Проте, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Правила розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи договір позики №75376626, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо пролонгації дії договору позики. Зазначені правила цифровим підписом не підписані.

Дійсно, Договором передбачені строки продовження днів кредитування, умови пролонгації, але споживачу не доведено графік таких платежів і відсоткову ставку за умови продовження строків, не визначено загальну вартість кредиту на умовах такої пролонгації.

Частиною 8 ст.18 Закон України «Про захист прав споживачів» передбачено, що нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

При цьому, позовних вимог щодо стягнення процентів на підставі ст. 625 ЦК України, по закінченню строку кредитування, позивачем не було заявлено.

Тому на думку суду, розмір заборгованості слід визначати з урахуванням погодженого строку кредитування у 14 днів.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Таким чином, розмір відсотків відповідно до умов Договору позики №75376626 становить 2,10 грн. та графіком платежів передбачена загальна сума до повернення 1502,10 грн.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючі наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог частково та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором позики №75376626 від 08.08.2021 року у розмірі: 1502,10 грн., а саме: 1 500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2,10 грн. - сума заборгованості за процентами.

Судові витрати.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При визначенні суми відшкодування понесених особою витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вказані критерії застосовує Європейський Суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України, у відповідності до ч. ч. 1, 2 якої, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.

Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Позивач стверджує, що поніс витрати на правничу допомогу в даній справі на суму 4500,00 грн.,

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги укладений між ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» та адвокатом Ткаченко Ю.О. №25-08/25/ФП від 25.08.2025 р. Обсяг виконаних робіт виконаних адвокатом підтверджується доданими до суду документами, зокрема витягом з акту №2-ФП від 10.10.2025, згідно якого обсяг виконаних робіт оцінений у 4500,00 грн. Актом приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, платіжною інструкцією кредитового переказу коштів, ордером про надання правничої допомоги серії АХ №1287257 від 03.09.2025.

Однак, суд вважає, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу є завищеним, не обгрунтованим. Беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих послуг адвокатом, оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, наявність чисельної судової практики в даній категорії спорів, суд дійшов висновку про зменшення розміру зазначених витрат та стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 гривень.

Оскільки позов задоволено частково, на 33,26 %, то судові витрати (судовий збір 2422,4 грн. + витрати правничої допомоги 3000 грн.), що підлягють стягненню з відповідача становлять 1803,49 грн.

На підставі ст.ст. 625, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 247, 263, 264,280-282, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 43311346) суму заборгованості за Договором позики №75376626 в розмірі 1502,10 грн. ( одна тисяча п`ятсот дві гривні, 10 копійок ), судові витрати в сумі 1803 грн. 49 коп. (одна тисяча вісімсот три гривні сорок дев`ять копійок).

В решті вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного рішення.

Заочне рішення може бути скасоване Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яку може бути подано до суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», код ЄДРПОУ 43311346, адреса місцезнаходження: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

З урахуванням норми ч. 5 ст. 268 ЦПК України, повний текст рішення складено 23.03. 2026 року.

Суддя О. Я. Ярмола