Вирок від 22 березня 2026 р. у справі №158/916/26 — Ківерцівський районний суд Волинської області

Суд: Ківерцівський районний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів

Дата: 22 березня 2026 р.

Справа: №158/916/26

Суддя: Корецька В. В.

Справа № 158/916/26

Провадження № 1-кп/0158/87/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2026 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області у складі

головуючого судді – ОСОБА_1

за участю секретаря – ОСОБА_2

прокурора – ОСОБА_3

обвинуваченого – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці кримінальне провадження №12026030590000057 від 30.01.2026 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Крупа, Луцького району Волинської області, жителя АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 4 ст. 358 КК України, -

в с т а н о в и в :

29.01.2026 року приблизно о 10 год. 16 хв., ОСОБА_4 , керуючи автогрейдером марки «Volvo g930», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі Н-22 сполученням «Устилуг-Луцьк-Рівне» між населеними пунктами Ромашківка та Кадище, Луцького району, Волинської області, будучи зупиненим працівниками поліції за порушення правил дорожнього руху, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_2 є підробленим, пред`явив вказане посвідчення на вимогу інспектора СРПП ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_5 , чим використав завідомо підроблений документ – посвідчення тракториста-машиніста.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин, місця та часу події, про які зазначено в обвинувальному акті, щиро розкаявся та просив суворо не карати.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 в повному обсязі, беззаперечно визнав свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за обставинами, наведеними у обвинувальному акті, беручи до уваги те, що інші учасники судового розгляду не оспорюють вказані обставини, і судом встановлено, що останні правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позицій, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували щодо розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та представника потерпілого.

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що своїми умисними протиправними діями, які виразилися у використанні завідомо підробленого документа, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання в межах санкції частини статті, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, з урахуванням тяжкості вчиненого правопорушення, особи винного, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

В той же час, згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину.

До обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Окрім цього, суд враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який позитивно характеризується за місцем проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся, його відношення до вчиненого кримінального правопорушення, ступінь тяжкості, а саме: його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, поведінку під час та після вчинення злочинних дій, а також його добровільне внесення коштів «донат» на потреби Збройних Сил України.

З врахуванням вищевикладеного, беручи до уваги зазначені обставини, суд дійшов висновку, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 , а також попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливе без ізоляції від суспільства з призначенням покарання згідно санкції статі закону за якою він притягується до кримінальної відповідальності у виді штрафу.

Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Судові витрати пов`язані із залученням експерта у розмірі 3119,90 грн. слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 в дохід держави.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 03.02.2026 року - скасувати.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не застосовувався, підстави для його застосування - відсутні.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 615 КПК України, суд -

у х в а л и в :

Визнати винним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що у гривневому еквіваленті становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави судові витрати пов`язані із проведенням судово-технічної експертизи документів у розмірі 3119 (три тисячі сто дев`ятнадцять) грн. 90 коп.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 03.02.2026 року - скасувати.

Речові докази по справі:

- оптичний диск із відеозаписами з нагрудних боді-камер працівників поліції від 29.01.2026 року– залишити при матеріалах кримінального провадження;

- посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_2 – знищити.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Ківерцівський районний суд Волинської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Ківерцівського районного суду ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua