Вирок від 19 березня 2026 р. у справі №157/100/26 — Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/100/26

Провадження №1-кп/157/91/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2026 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

в складі головуючого – судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025030530000539 від 27.09.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Камінь-Каширський, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, в порядку статті 89 КК України не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

встановив:

ОСОБА_4 за невстановлених у ході досудового розслідування обставин та часі, але не пізніше 17.02.2025, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з прямим умислом та корисливим мотивом, усупереч пункту 2 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 №2471-XII, пунктам 2, 9 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1992, пунктам 2.1, 8.1 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 №622, без передбаченого законом дозволу придбав у невстановленої досудовим розслідуванням особи корпус наступальної ручної гранати фугасної дії LU216 із засобом підриву – запалом дистанційної дії F13, які при відповідному конструктивному поєднанні між собою є наступальною ручною гранатою фугасної дії LU216, яка належить до бойових припасів та придатна до вибуху, яку ОСОБА_4 переніс та в подальшому зберігав за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 до вилучення її працівниками поліції 27 вересня 2025 року.

Своїми діями ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України, а саме придбав, носив та зберігав бойовий припас без передбаченого законом дозволу.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю. Показав, що весною 2025 року, коли він перевозив гуманітарну допомогу до міста Дніпра, підвіз двох військовослужбовців до міста Харкова. Повернувшись додому в м. Камінь-Каширський, під час прибирання машини він знайшов предмет, схожий на бойову гранату, яку приніс до хати та зберігав, доки її не вилучили працівники поліції, які приїхали на виклик оператора швидкої допомоги, якому він погрожував цією гранатою.

Винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Зокрема, рапортом інспектора Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області від 26.09.2025 (а.с. 24) та звукозаписами розмови ОСОБА_4 з черговим оператором Комунального підприємства «Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» (а.с. 51), на яких обвинувачений повідомляє, що володіє гранатою та погрожує її підірвати.

З протоколу огляду місця події (а.с. 25), акту перевірки об`єкта на наявність вибухових матеріалів (а.с. 34), довідки про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів (а.с. 35) встановлено, що 27 вересня 2025 року на подвір`ї належного обвинуваченому житлового будинку по АДРЕСА_1 було виявлено й вилучено ручну бойову гранату фугасної дії LU216, чим доводиться факт придбання, носіння та зберігання ОСОБА_4 бойового припасу без передбаченого законом дозволу.

Згідно з висновком судової вибухово-технічної експертизи від 14.10.2025 №СЕ-19/103-25/12997-ВТХ (а.с. 41) надані на дослідження об`єкти є корпусом ручної гранати фугасної дії LU216 та засобом підриву – запалом дистанційної дії F13. При їх відповідному конструктивному поєднання між собою вони є наступальною ручною гранатою фугасної дії LU216, яка належить до бойових припасів та придатна до вибуху.

Незаконність придбання, носіння та зберігання ОСОБА_4 бойового припасу підтверджується інформацією з Інформаційного порталу Національної поліції України (а.с. 50), згідно з якою дозволи на придбання, зберігання і носіння (реєстрації) нарізної або гладкоствольної мисливської зброї ОСОБА_4 не видавалися.

Оцінюючи досліджені під час судового розгляду докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_4 скоїв злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України, оскільки придбав, носив і зберігав бойовий припас без передбаченого законом дозволу.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , як і обставин, що його обтяжують, суд не вбачає.

При призначенні покарання суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив умисний тяжкий злочин.

Виходячи з наведеного, враховуючи ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, обставини його вчинення, особу винного, його посередню характеристику за місцем проживання, те, що він не вперше притягується до кримінальної відповідальності, суд вважає, що призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, який передбачений санкцією статті Кримінального кодексу України, за якою він притягується до відповідальності, зі звільненням від відбуття цього покарання з випробуванням і встановленням мінімального іспитового строку буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу суд не вбачає.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової вибухово-технічної експертизи на суму 3565 грн 60 к., що підтверджуються довідкою про витрати на проведення експертизи, слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Керуючись статтями 368, 370, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України із застосуванням ст. 76 КК України ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі звільнити з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази: залишки наступальної ручної гранати LU216 та змиви знищити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 3565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок процесуальних витрат на залучення експерта для проведення судової вибухово-технічної експертизи.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Камінь-Каширський районний суд протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Головуючий ОСОБА_1