Постанова від 18 березня 2026 р. у справі №160/28275/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів

Дата: 18 березня 2026 р.

Справа: №160/28275/25

Суддя: Лукманова О.М.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/28275/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Дурасової Ю.В., Олефіренко Н.А.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 року (суддя Златін С.В., м. Дніпро, повний текст рішення виготовлено 13.10.2025 року) у адміністративній справі №160/28275/25 за позовом Територіального управління Державної судової адміністрації у Дніпропетровській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови, суд –

в с т а н о в и в:

У вересні 2025 року Територіальне управління Державної судової адміністрації у Дніпропетровській області (далі по тексту – позивач) звернулося до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі по тексту – відповідач), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Хоменка Д.Ю. про стягнення виконавчого збору у розмірі 32000 грн. у виконавчому провадженні ВП №79175694 від 25.09.2025 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

З рішенням суду першої інстанції не погодилося Територіальне управління Державної судової адміністрації у Дніпропетровській області та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Свої вимоги обґрунтувало тим, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначив, що судом не враховано того. що виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду у порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», що передбачено ч.5 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження». Апелянт зазначив, що суд не взяв до уваги ч.9 ст.27 закону України «Про виконавче провадження». Апелянт посилався на Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845, яким врегульовано порядок безспірного списання коштів з метою виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів (пункти 2, 3, 4. Апелянт зазначив, що постановою державного виконавця 25.0.025 року відкрито виконавче провадження ВП №79175694 з примусового виконання виконавчого листа №160/10350/24, виданого 30.12.2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом про зобов`язання управління нарахувати та виплатити вихідну допомог судді у зв`язку з відставкою , одночасно з 25.09.2025 року винесено постанову про стягнення виконавчого збору з розмірі 32000 грн. Апелянт зазначив, що у ДСА України є спеціальна бюджетна програма для забезпечення рішень судів, в межах бюджетної програми КПКВК 0501150 передбачено бюджетні призначення та асигнування на виплату заборгованості за рішенням судів.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скаргапідлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що на примусовому виконанні у відповідача перебуває виконавче провадження ВП №79175694 з приводу примусового виконання виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 року №160/10350/24, яким зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити вихідну допомогу судді у зв`язку з відставкою судді Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , яка складається з трьох місячних суддівських винагород, розрахованих з базового посадового окладу, регіонального коефіцієнту та доплати за вислугу років, із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі, 3028 грн, який встановлений станом на 01.01.2024 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік». У даному виконавчому провадженні винесено постанову ВП №79175694 від 25.09.2025 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 32000 грн. Постанова обґрунтована тим, що боржник не виконує виконавчий документ немайнового характеру; у постанові здійснено розрахунок виконавчого збору. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції керувався частинами 1, 5, 6 ст.26, ч.5 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження»; статтями 2, 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845; п.8 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерством юстиції України від 02.04.2012 року №512/5 ( редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2832/5) та прийшов до висновку про те, що виконавчий лист Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 року №160/10350/24 носить зобов`язальний характер (зобов`язати нарахувати і виплатити), а не передбачає стягнення грошових коштів і не передбачає зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган, тому виконання виконавчого листа не відбувається у порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», а, отже, п.3 ч. 5 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» не може бути застосований до спірних правовідносин.

Матеріалами справи встановлено, що постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області від 25.09.2025 року (виконавче провадження ВП №79175694) відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №160/10350/24 від 30.12.2024 року, яким зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити вихідну допомогу судді у зв`язку з відставкою судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_2 , яка складається з трьох місячних суддівських винагород, розрахованих з базового посадового окладу, регіонального коефіцієнту та доплати за вислугу років, із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн., який встановлений станом на 01.01.2024 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»; стягнено з боржника виконавчий збір у розмірі 32000 грн.

Встановлено, що постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області від 25.09.2025 року (виконавче провадження ВП №79175694)

відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №160/10350/24 стягнено з боржника виконавчий збір у розмірі 32000 грн.

Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 06.05.2024 року №11-10867/24 та від 29.07.024 року №11-1503/24, які адресовані, зокрема, Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України, зазначено, що відповідно до ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та п.25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845, у разі наявності у боржника або головного розпорядник бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою. Виконання судових рішень на користь суддів, працівників апаратів судів та органів і установ системи правосуддя у справах щодо: стягнення недоотриманої суддівської винагороди за період з 18.04. по 28.08.2020 року; стягнення суддівської винагороди обчисленої відповідно до ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів№ із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний період; здійснення нарахування та виплати суддівської винагороди обчисливши її розмір у відповідності до прожиткового мінімуму; інші рішення судів на користь суддів, працівників апаратів судів та органів і установ системи правосуддя необхідно здійснювати за бюджетною програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя».

В матеріалах справи є копії паспорту бюджетної програми на 2024 рік, затвердженої наказом ДСА України від 12.02.2024 року №61, якою передбачено фінансування у розмірі 10000 тис. грн. на КПКВК ДБ 051150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» та паспорту бюджетної програми на 2025 рік, затвердженої наказом ДСА України від 11.02.2024 року №53, якою передбачено фінансування у розмірі 10000 тис. грн. на КПКВК ДБ 051150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя».

Відповідно до частин 1, 5, 6 ст.26, ч.5 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст.3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому ст.27 цього Закону. Виконавчий збір не стягується, зокрема, якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Відповідно до пунктів 2, 3, 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845 безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів; боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання; коди класифікації видатків бюджету - коди програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету, коди програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів, коди типової програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів/тимчасової класифікації видатків та кредитування для бюджетів місцевого самоврядування, які не застосовують програмно-цільовий метод, коди економічної класифікації видатків бюджету; стягувачі - фізичні та юридичні особи, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів, державні органи (посадові особи) за рішеннями про стягнення коштів в дохід держави. Рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій). У разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому положення пунктів 28-34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми.

Відповідно до п.8 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерством юстиції України від 02.04.2012 року №512/5 стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному ст.27 Закону. Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Аналізуючи докази у справі та законодавство. яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає.

Виконання судових рішень на користь суддів, працівників апаратів судів та органів і установ системи правосуддя у справах щодо: стягнення недоотриманої суддівської винагороди за період з 18.04. по 28.08.2020 року; стягнення суддівської винагороди обчисленої відповідно до ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний період; здійснення нарахування та виплати суддівської винагороди обчисливши її розмір у відповідності до прожиткового мінімуму; інші рішення судів на користь суддів, працівників апаратів судів та органів і установ системи правосуддя необхідно здійснювати за бюджетною програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя».

Суд апеляційної інстанції зазначає, що такі рішення судів виконуються відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що вищевказані нормативні акти регулюють саме спірні у цій справі правовідносини, а тому ч.5 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає у цьому випадку не стягнення виконавчого збору.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нове. яким задовольнити позовні вимоги.

Керуючись статтями 315, 317, 321, 322 КАС України, суд –

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації у Дніпропетровській області – задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 року у адміністративній справі №160/28275/25 – скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги Територіального управління Державної судової адміністрації у Дніпропетровській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Хоменка Д.Ю. про стягнення виконавчого збору у розмірі 32000 грн. у виконавчому провадженні ВП №79175694 від 25.09.2025 року.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку статей 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя О.М. Лукманова

суддя Ю. В. Дурасова

суддя Н.А. Олефіренко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua