Постанова від 22 березня 2026 р. у справі №592/11463/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 р.Справа № 592/11463/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Чалого І.С. , Семененко М.О. ,

за участю секретаря судового засідання Григоренко І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 11.02.2026, головуючий суддя І інстанції: Бичков І.Г., повний текст складено 11.02.26 року по справі № 592/11463/25

за позовом ОСОБА_1

до Державної служби України з безпеки на транспорті

про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому він просив:

визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті від 14.06.2025 серії ПС № 007603 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 4 ст. 132-2 КУпАП.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що в ТТН від 29.05.2025 вантажовідправник (філія Сумська «ДЕД») зазначив: маса брутто 20.5 т. Згідно з Актом про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № OAB004307 від 29.05.2025 та довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 29.05.2025, фактична маса автомобіля разом з вантажем складає 34.00 т, нормативна допустима – 26.00 т, перевищення вагового параметру складає 24.64 %. Відповідач також невірно зазначив одиниці виміру вказавши у акті «норма допустима – 26 000 т та фактична 31500 т». Вказане вагове перевищення підпадає під кваліфікацію за ч. 3 ст.132-2 КУпАП, а саме: внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 20 відсотків до 30 відсотків включно, за відсутності оформленого дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні. Також зазначає, що позивач не є суб`єктом даного адміністративного правопорушення, зазначаючи, що серед інших, відповідальність за ст. 132-2 КУпАП несуть уповноважені посадові особи вантажовідправника. Згідно ТТН від 29.05.2025 перевізником, замовником, вантажовідправником та вантажоодержувачем зазначена філія «Сумська ДЕД» . Відповідно до відбитку трикутного штампу на ньому зазначено код 24023612. Керівником філії «Сумська ДЕД» є ОСОБА_2 , що підтверджується відповідним витягом. Саме він, в разі наявності порушення, повинен був нести адміністративну відповідальність.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 11.02.2026 задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 .

Скасовано рішення суб`єкта владних повноважень – постанову Державної служби України з безпеки на транспорті про накладення адміністративного стягнення від 24.06.2025 серії ПС № 007603 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 132-2 КУпАП на ОСОБА_1 , і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнуто з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в розмірі 605.60 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 11.02.2026 та прийняти постанову, якою в задоволенні позову вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що у даній справі у ТТН від 29.05.2025 вантажовідправником зазначено масу щебеню 20.5 т. Водночас згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу його власна маса становить 14.5 т. Ці відомості є офіційними, об`єктивними та не потребують додаткового доказування, оскільки містяться у реєстраційних документах транспортного засобу, які були надані під час перевірки та враховані при прийнятті постанови. Отже, навіть елементарний арифметичний розрахунок (20.5 т + 14.5 т) свідчить про загальну масу 35 т. При цьому пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України для відповідної категорії транспортних засобів встановлено нормативно допустиму загальну масу 26 т. Таким чином, навіть за даними, зазначеними самим вантажовідправником у ТТН, маса транспортного засобу з вантажем перевищує нормативно допустиму більш ніж на 30 відсотків. Отже, у даному випадку йдеться не лише про можливу невідповідність фактичним даним, а про зазначення таких відомостей, які завідомо перевищують нормативно встановлені законодавством вагові параметри. Сам факт внесення маси вантажу 20.5 т за відомої та об`єктивно встановленої власної маси транспортного засобу 14.5 т унеможливлював дотримання нормативної межі 26 т. Зазначає, що автомобільним перевізником у даній справі є ДП «Сумський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», що підтверджується товарно - транспортною накладною від 29.05.2025, наданою водієм під час проведення рейдової перевірки. У графі «автомобільний перевізник» зазначено «Сум. ДЕД», що відповідно до Положення про філію є скороченим найменуванням філії «Сумська дорожньо - експлуатаційна дільниця» ДП «Сумський облавтодор». Адміністративна відповідальність, передбачена ч. 4 ст. 132-2 КУпАП, є самостійною та спеціальною. Її об`єктивна сторона полягає не у встановленні факту перевезення з перевищенням вагових параметрів як такого, а саме у внесенні (зазначенні) вантажовідправником до товарно-транспортної накладної або іншого документа на вантаж відомостей про масу або габарити вантажу, що перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри. Вказує, що позивач при поданні позовної заяви не посилався на Положення про філію, як на доказ відсутності у нього статусу суб`єкта адміністративної відповідальності, а також не долучив до матеріалів справи посадову інструкцію, довіреність чи інші документи, які б дозволяли встановити обсяг делегованих повноважень начальника філії та межі його відповідальності у публічно- правових правовідносинах. За таких обставин у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували, що саме начальнику філії були делеговані повноваження діяти від імені юридичної особи як вантажовідправника та нести відповідальність як спеціальний суб`єкт у розумінні ч. 4 ст. 132-2 КУпАП.

Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 268 КАС України у справах, визначених, зокрема ст. 286 КАС України, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Представник позивача, Державна служба України з безпеки на транспорті копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду, судову повістку, в т.ч. копію апеляційної скарги, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронних листів.

Судом оприлюднено на веб-порталі судової влади України відповідну ухвалу про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача, підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 29.05.2025 здійснювалась рейдова перевірка (перевірка на дорозі) відповідно до направлення № 53294/38/27-25 від 23.05.2025 у Сумській області.

О 10 год. 53 хв на габаритно-ваговому комплексі Н-07 Київ-Суми-Юнаківка, 251 км+450 м, було проведено зважування ватажного автомобіля у складі вантажного спеціального- піскорозкидувача марки СБР, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу спеціального - піскорозкидувача марки СБР, реєстраційний номер НОМЕР_1 належить ДП «СУМСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР» ВАТ «ДАК» «АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ». Відповідно до товарно-транспортної накладної БН від 29.05.2025, автомобільним перевізником є ДП «СУМСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР» ВАТ «ДАК» АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ», а вантажовідправником є ДП «СУМСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР» ВАТ «ДАК» АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ».

Після зупинки транспортного засобу була проведена перевірка відповідно до вимог Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 та здійснено відеофіксацію виявленого порушення.

Також в процесі габаритно-вагового контролю виявлено порушення п. 22.5 ПДР України, а саме перевезення вантажу (Щебінь) з перевищенням встановлених законодавством вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу або подільного вантажу без відповідного дозволу. Перевищення встановлених вагових норм, а саме загальна вага транспортного засобу становить 34 500 т. при нормі 26 000 т. , перевищення склало 8 500 т, що становить 32.6%. Навантаження на здвоєну вісь склало 26. 500. при нормі 18 000 т., перевищення склало 47,2%, чим порушив вимоги п. 22.5 ПДР України.

Згідно товарно-транспортної накладної від 29.05.2025 маса брутто становить : 20.5 т.

Згідно з наданими представником відповідачів документами, зважування здійснювалося за допомогою повіреного засобу вимірювання – прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030Т-AS2-PWIA, прилад № 395, платформа № 755, 808.

Результати перевірки 29.05.2025 оформлено: довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 29.05.2025, актом № ОАВ 004307 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, актом № ОАР 055060 проведення рейдової перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 29.05.2025, чек динамічного зважування від 29.05.2025, за результатами якого повна маса транспортного засобу становить 34 500 кг.

На підставі зафіксованих відомостей старшим інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області складено доповідну записку.

Повідомлення про розгляд матеріалів адміністративної справи було направлено листом № 49579/38/24-25 від 03.06.2025 рекомендованим поштовим відправленням № 0601154338806, яке отримано позивачем 05.06.2025.

Постановою в. о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті Петриченком О.М. серії ПС № 007603 від 24.06.2025 ОСОБА_1 , директора ДП «Сумський облавтодор», код ЄДРПОУ 31931024, юридична адреса: Сумська обл., м. Суми, вул. Роменська, буд. 79/2, було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 132-2 КУпАП, та було накладено штраф у розмірі 51 000.00 грн.

Не погодившись з накладенням адміністративного стягнення, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, в акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 29.05.2025 вказано про те, що нормативна допустима маса повинна складати 26 т, а фактична складала 34.5 т (повна маса транспортного засобу на момент зважування), тобто 34.5 т це вага вантажу з транспортним засобом. Однак відповідачем не було доведено того, що до ТТН було внесено неправдиві відомості, оскільки нею не встановлювалася маса транспортного засобу без вантажу та окремо маса вантажу. Таким чином, відповідачем не було доведено того, що до ТТН було внесено неправдиві відомості. Окрім того, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 не є суб`єктом даного адміністративного правопорушення. Суд зазначив, що згідно ТТН від 29.05.2025 автомобільним перевізником, замовником, вантажовідправником та вантажоодержувачем є філія «Сумська ДЕД». Суд дійшов висновку про те, що відповідальність за діяльність філії несе саме начальник філії «Сумська ДЕД», як уповноважена особа вантажовідправника.

Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII (далі – Закон України № 3353-XII) визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища.

Приписами ч. 2 ст. 29 Закону України № 3353-XII визначено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів (п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30).

Відповідно до ст. 48 Закону України від 05.04.2001 № 2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» (далі – Закон України № 2344-ІІІ), автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах визначається Порядком здійснення габаритновагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок №879).

Відповідно до п. 3 указаного Порядку № 879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, що включає перевірку на відповідність встановленим законодавством нормативам вагових або габаритних параметрів таких транспортних засобів, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів. великоваговий транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлені на території України допустиму максимальну масу чи осьове навантаження;

Великогабаритний транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з габаритних параметрів якого перевищує встановлені на території України допустимі параметри (ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт»).

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України № 3353-XII встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями, далі по тексту - ПДР України).

Згідно з п. 22.5 ПДР України, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Пунктом 1.9 ПДР передбачено, що особи, які порушують правила дорожнього руху несуть відповідальність згідно із законодавством.

Норма ст.132-2 КУпАП визначає відповідальність за порушення вантажовідправником вимог оформлення та внесення відомостей до товарно-транспортної накладної або інших визначених законодавством документів на вантаж.

Згідно зі статтею 132-2 КУпАП внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, крім вантажовідправника, який одночасно є перевізником цього вантажу, а так само внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, за відсутності оформленого дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян, фізичних осіб-підприємців або уповноважених посадових осіб вантажовідправників у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, у разі якщо фактичні дані вантажу або внесені (зазначені) відомості перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків включно, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян, фізичних осіб-підприємців або уповноважених посадових осіб вантажовідправників у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, у разі якщо фактичні дані вантажу або внесені (зазначені) відомості перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків включно,- тягнуть за собою накладення штрафу на громадян, фізичних осіб-підприємців або уповноважених посадових осіб вантажовідправника в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, у разі якщо фактичні дані вантажу або внесені (зазначені) відомості перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 30 відсотків, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян, фізичних осіб - підприємців або уповноважених посадових осіб вантажовідправника в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За диспозицією вказаної норми на вантажовідправника вантажу покладається відповідальність за внесення (зазначення) ним відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним.

Згідно з п. п. 1, 7 Положення про Державну службу України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури (далі Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. Укртрансбезпека для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема: використовувати у своїй діяльності транспортні засоби, зокрема спеціалізовані, та засоби вимірювальної техніки; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв`язку та іншими технічними засобами; використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі тощо.

Також, відповідно до п. 5 Положення, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового-контролю; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.

Згідно з частиною 4 статті 258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Статтею 283 КУпАП встановлено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП України, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Надаючи правову оцінку правомірності оскаржуваної постанови відповідача, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі статтею 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показів свідків.

Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення відповідачем надано: довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 29.05.2025, акт № ОАВ 004307 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, акт № ОАР 055060 проведення рейдової перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 29.05.2025, чек динамічного зважування від 29.05.2025, за результатами якого повна маса транспортного засобу становить 34 500 кг, товарно-транспортну накладну від 29.05.2025, згідно з якою вантажовідправником є «Сумська ДЕД», в якій маса вантажу брутто зазначена 20.5 тон, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль СБМ МДКЗ 17-06, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з якого вбачається, що маса транспортного засобу без навантаження становить 14 500.

Із наданих до суду відповідачем доказів вбачається, що зважування здійснене на сертифікованому пересувному пункті габаритно-вагового контролю, що відповідає метрологічним стандартам України. Вагове обладнання пройшло необхідні метрологічні перевірки, що підтверджується чинним свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № ПМ 081211724, виданим 19.12.2024 ДП «Київоблстандартметрологія», та чинне до 18.12.2025.

В пункті 5 Додатку до свідоцтва ПМ 081211724 зазначено особливості застосування засобу вимірювальної техніки. Прилад придатний до застосування для визначення маси транспортного засобу упродовж проїзду транспортного засобу через вантажоприймальний пристрій приладу.

Результати зважування зафіксовано в автоматичному режимі чеком зважування, а також у довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 29.05.2025, акті № ОАВ 004307 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, акті № ОАР 055060 проведення рейдової перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 29.05.2025.

Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 на автомобіль СБМ МДКЗ 17-06, д/н НОМЕР_2 , його повна маса становить 33 500 кг, маса без навантаження – 14 500 кг.

З наявних в матеріалах справи доказів установлено, що «Сумська ДЕД» у товарно-транспортній накладній від 29.05.2025 у відомостях про вантаж зазначило : щебінь, маса брутто – 20.5 тон.

Проте, згідно довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 29.05.2025 навантаження на осі, тонн : 1. 7950, 2. 13000, 3. 13550. Повна маса транспортного засобу : 34 500 при нормативно допустимих 26 000 (32.69 % перевищення), що також підтверджується відповідним чеком зважування.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що наданий відповідачем чек динамічного зважування містить номер вагів – 395, та містить державний реєстраційний знак автомобіля позивача – НОМЕР_2 .

Колегія суддів зазначає, що позивачем не надано обґрунтованих пояснень щодо невідповідності фактичним даним ваги транспортного засобу, які спростовані дослідженими під час розгляду справи доказами, тому посилання на те, що у постанові про накладення стягнення не вказано, яка маса транспортного засобу без вантажу, жодним чином не спростовує результатів габаритно-вагового контролю, за результатами якого повна маса транспортного засобу : 34 500 при нормативно допустимих 26 000 (32.69 % перевищення), тоді як в у товарно-транспортній накладній від 29.05.2025 у відомостях про вантаж зазначило маса брутто – 20.5 тон.

Як убачається з матеріалів справи, в якості доказу вчинення правопорушення відповідачем надано також спірну постанову від 14.06.2025 серії ПС № 007603, яка містить відомості про найменування органу та посадової особи, що виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядалася справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, прийняте у справах рішення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак), розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок її оскарження, а також дату та час фіксації здійснення вимірювання навантаження.

Отже, оскаржувана постанова містить всі відомості, передбачені положеннями ст. 283 КУпАП, та які є достатніми та необхідними для встановлення суті та змісту вчиненого позивачем правопорушення.

Колегія суддів зазначає, що подія та склад адміністративного правопорушення належним чином встановлений та відображений у оскаржуваній постанові, а також підтверджується наданими відповідачем до матеріалів справи доказами, здійсненими під час фіксації правопорушення.

З огляду на зазначене колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що матеріали справи не містять належних доказів у справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Щодо суб`єкта відповідальності за ст. 132-2 КУпАП, як уповноваженої посадової особи вантажовідправника, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», вантажовідправник - фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, яка надає перевізнику вантаж для перевезення та вносить відповідні відомості до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж.

Статтею 51-1 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що вантажовідправник має право на: передачу вантажоперевізнику для перевезення; відшкодування збитків, що виникли внаслідок втрати чи пошкодження вантажу. Вантажовідправник зобов`язаний: вносити до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж відомості про масу або габарити вантажу, а також повне найменування вантажоодержувача та автомобільного перевізника(прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті або відмітку у відповідному полі в ID-картці), прізвище, ім`я, по батькові, номер посвідчення водія, а також інші відомості, визначені законодавством; надавати перевізнику необхідні документи на вантаж, що містять достовірну інформацію; здійснювати в установленому порядку страхування відповідальності на випадок настання негативних наслідків підчас перевезення вантажів; відшкодовувати витрати та збитки, заподіяні внаслідок порушення ним законодавства з питань перевезення вантажів.

Так, Дочірнє підприємство «Сумський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» зареєстровано в якості юридичної особи, код ЄДРПОУ – 31931024, є юридичною особою та має у своїй структурі відповідні відокремлені підрозділи, які не є самостійними суб`єктами господарювання.

Наразі, керівником Дочірнього підприємства «Сумський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» є ОСОБА_1 .

Разом з тим, код ЄДРПОУ філії «Сумська дорожньо-експлуатаційна дільниця» Дочірнього підприємства «Сумський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» - 24023612.

Відповідно, до статті 80 ЦК України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно з частиною першою статті 89 ЦК України юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.

Статтею 95 ЦК України визначає, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, діють на підставі затвердженого нею положення.

Відповідно до пункту 1.7 Положення про філію «Сумська дорожньо-експлуатаційна дільниця» Дочірнього підприємства «Сумський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» філія не є юридичною особою та діє під керівництвом органів управління підприємства з особливостями, визначеними внутрішніми документами підприємства, користується правами, несе зобов`язання та виконує функції, передбачені цим положенням та іншими локальними документами підприємства.

Відповідно до пункту 3.1 Положення про філію «Сумська дорожньо-експлуатаційна дільниця» Дочірнього підприємства «Сумський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» передбачено, що філія є відокремленим підрозділом підприємства, не є юридичною особою.

Відповідно до пункту 3.2 Положення про філію «Сумська дорожньо-експлуатаційна дільниця» Дочірнього підприємства «Сумський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» філія здійснює свою діяльність на принципах внутрішнього господарського розрахунку, підпорядкованості та підзвітності органам управління підприємства, а її керівник несе матеріальну і дисциплінарну відповідальність за стан фінансово – господарської діяльності і внутрішній облік цього підрозділу.

Відповідно до пункту 3.5 Положення про філію «Сумська дорожньо-експлуатаційна дільниця» Дочірнього підприємства «Сумський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» філія має окремий баланс, розрахунковий рахунок у банку, печатку та штампи зі своїм найменуванням.

Статтею 279-5 КУпАП передбачено, що у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2,частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.

Статтею 132-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність у виді штрафу, що накладається на спеціального суб`єкта - уповноважену посадову особу вантажовідправника.

У свою чергу, відповідно до ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення зв`язані недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до службових обов`язків.

Відтак, ст. 132-2 КУпАП підлягає застосуванню в сукупності із ст.14 КУпАП.

Як вже зазначала колегія суддів, відповідно до Положення про філію, філія має печатку зі своїм найменуванням, відкриває рахунки в установах банків, керівництво філії відповідно до статуту підприємства та положення здійснюється директором філії, який здійснює поточне керівництво та управління діяльністю філії, відповідно до планів, затверджених Підприємством. Керівники філій наділені організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, а тому є посадовими особами.

Водночас колегія суддів зазначає, що філії не є окремими юридичними особами ні в силу закону, ні згідно Статуту, Положень, тому, виходячи з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань уповноважені особи Укртрансбезпеки відповідно до положень ч.1 ст. 279-5 КУпАП при складанні актів вірно встановили відповідальну особу вантажовідправника – керівника Дочірнього підприємства «Сумський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» - Гайдаша С.М.

Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 автомобіль СБМ МДКЗ 17-06, реєстраційний номер НОМЕР_2 зареєстрований за організацією : Дочірнє підприємство «Сумський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

Отже, враховуючи встановлені обставини, на переконання колегії суддів, доводи позивача про те, що він не є належним суб`єктом накладення адміністративного стягнення є необґрунтованими, доказів протилежного суду не надано.

Зазначеного суд першої інстанції не врахував, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог.

За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що Державною службою України з безпеки на транспорті, як суб`єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладає обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, доведено внесення вантажовідправником відомостей про масу вантажу до товарно – транспортної накладної від 29.05.2025, що не відповідають фактичним даним та перевищують встановлені законодавством нормативно-правові (вагові) параметри на 32.69%, що свідчить про правомірність спірної постанови від 14.06.2025 серії ПС № 007603.

З огляду на що колегія суддів не знаходить підстав для задоволення позовних вимог.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Не врахування судом першої інстанції зазначених обставин, призвело до неправильного вирішення справи, а відтак рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню відповідно до положень ст. 317 КАС України з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з п. 1, п. 4 ст. 317 КАС України неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч.1 ст.329 КАС України.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 11.02.2026 по справі № 592/11463/25 скасувати.

Прийняти нове судове рішення , яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити .

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло

Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий М.О. Семененко

Повний текст постанови складено 23.03.2026 року