Рішення від 15 березня 2026 р. у справі №620/307/26 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2026 року Чернігів Справа № 620/307/26

Чернігівський окружний адміністративний суду складі:

головуючого судді Клопота С.Л.,

за участю секретаря Шевченко А.В.,

представника позивача Нурієва Р.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 та просить наступне.

1. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у не здійсненні розгляду рапорту ОСОБА_1 про звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а саме абзацу 6 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

2. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 про звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а саме абзацу 6 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

3. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а саме абзацу 6 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Свої вимоги обґрунтовує тим, що не здійснення військовою частиною НОМЕР_1 розгляду рапорту ОСОБА_1 про звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а саме абзацу 6 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», є протиправним та порушує його права.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Суд вважає за можливе розглянути справу без його участі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Позивач є військовослужбовцем та проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 .

Керівництвом військової частини НОМЕР_1 було отримано звернення від 16.12.2025 в інтересах ОСОБА_1 про його звільнення з військової служби.

Розглянувши подані документи, позивачу було повідомлено, що перелік документів, які подаються для звільнення військовослужбовця з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, у тому числі військовослужбовцями, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, зник безвісти, визнаний безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, визначається абзацом шостим пункту 3 частини дванадцятою статті 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” від 25.03.1992 № 2232-ХІІ та підпунктом 14 пункту 5 Додатку 19 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 10.04.2009 № 170.

З поданих документів, попередньо, вбачається наявність підстави для звільнення рядового ОСОБА_1 як військовослужбовця, який має дитину віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини помер.

Була надана відповідь рядовому ОСОБА_1 від 02.01.2026 №31, в якій надана рекомендація надати відповідний рапорт з належним чином засвідченими документами відповідно Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затверджений наказом Міністерства оборони України від 06 серпня 2024 року № 531, який чітко регулює процес подання та розгляду рапортів.

Відповідно до частини 1 статті 75 Закону України “Про нотаріат” від 2 вересня 1993 року № 3425-ХІІ, нотаріуси, посадові особи органів місцевого самоврядування та посадові особи консульських установ України, які вчиняють нотаріальні дії, засвідчують вірність копій документів, виданих юридичними особами, за умови що ці документи не суперечать закону, мають юридичне значення і засвідчення вірності їх копій не заборонено законом.

На момент розгляду справи судом, доказів подання ОСОБА_1 відповідного рапорту до командира військової частини НОМЕР_1 , суду не подано.

Окремо суд зазначає, що направлення адвокатом позивача до військової частини завіреної адвокатом копії рапорту позивача про його звільнення з військової служби (а.с. 8 зв), не утворює обов`язку відповідача розглядати такий рапорт по суті.

Враховуючи викладене, суд дійшов переконання, що у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлено 23 березня 2026 року.

Суддя Сергій КЛОПОТ