Рішення від 22 березня 2026 р. у справі №600/725/25-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

Суд: Чернівецький окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 22 березня 2026 р.

Справа: №600/725/25-а

Суддя: Боднарюк Олег Васильович

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/725/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач), звернулась в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду з січня 2015 року по лютий 2022 року (включно) - отримання компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період з січня 2015 року по лютий 2022 року (включно) - отримання компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;

- стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що здійснював догляд на непрофесійній основі (надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі), у зв`язку з чим перебував на обліку, як отримувач щомісячної компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги.

Разом з тим, до страхового стажу не зараховано період з січня 2015 року по лютий 2022 року, оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу.

Із діями відповідача позивач не погоджується, вважає їх такими, що здійснені з порушенням законодавства України, оскільки спірні періоди страхового стажу підтверджуються необхідними документами.

2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Заперечуючи проти позову зазначив, що аналізуючи відомості про застраховану особу (форма ОК5) встановлено, що наявне нарахування та сплата внесків з жовтня 2009 року по грудень 2014 року (страхувальник - "Управління праці та соціального захисту населення Садгірської районної в м.Чернівцях ради"), а також з березня 2022 року по березень 2023 року (страхувальник - "Департамент соціальної політики Чернівецької міської ради").

При цьому, інформація про нарахування та сплату внесків з січня 2015 року по лютий 2022 року у індивідуальній відомості про застраховану особу ОСОБА_1 відсутня.

Звертав увагу суду на те, що позивачеві припинено нарахування єдиного соціального внеску з січня 2015 року як особі, що здійснює догляд, оскільки з грудня 2014 року останній перебуває на обліку в органах соціального захисту як отримувач державної соціальної допомоги особі з інвалідністю.

З огляду на зазначене, оскільки позивач є особою з інвалідністю з грудня 2014 року та вважається непрацездатною особою, підстави для зарахування до страхового стажу вказаного у позові періоду відсутні.

Враховуючи вищенаведені факти, відповідач вважає, що в діях органу Пенсійного фонду не вбачається протиправних дій по відношенню до позивача, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

1. Ухвалою суду відкрито провадження у справі за позовом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.

1. Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою щодо зарахування до страхового стажу спірного періоду догляд за особою з інвалідністю.

2. Листом Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повідомило позивача про те, що перелік осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню визначено ст. 11 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон N1058), зокрема: - один із непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, один із прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, тяжко хворою дитиною, якій не встановлено інвалідність, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю І групи або за особою, яка досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, та за висновком закладу охорони здоров`я потребує постійного стороннього догляду, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства.

Частиною 1 статті 24 Закону N1058 передбачено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону N1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, яка є складовою частиною реєстр: застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб), а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Ведення Реєстру застрахованих осіб, обробка та використання здійснюється органами Пенсійного фонду України відповідно до статті 21 Закону N1058 та статей 16-18, 20, 21 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» N2464-VI від 08.07.2010 (далі - Закон N2464).

Відповідно до пункту 1 статті 20 Закону N2464, Реєстр застрахованих осіб - автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону.

Порядок формування Реєстру застрахованих осіб, відповідно до Закону визначається Положенням про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 N10-1 (далі - Положення 10-1). Розділ IV Положення 10-1 передбачає, що відомості до реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі звітності, що подається страхувальниками та надходить до Пенсійного фонду України в порядку міжвідомчого обміну інформацією від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до абзаців 7 та 13 пункту 1 частини 1 статті 4 Закону N2464 єдиний соціальний внесок сплачується за одного з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків - вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, тяжкохворою дитиною, якій не встановлено інвалідність, а також не працюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю І групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80- річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства.

Повідомлено також про те, що згідно відомостей про застраховану особу (форма ОК5), встановлено, що наявне нарахування та сплата внесків з жовтня 2009 року по грудень 2014 року (страхувальник - Управління праці та соціального захисту населення Садгірської районної в м.Чернівцях ради), а також з березня 2022 року по березень 2023 року (страхувальник - Департамент соціальної політики Чернівецької міської ради ).

При цьому, інформація про нарахування та сплату внесків з січня 2015 року по лютий 2022 року у індивідуальній відомості про застраховану особу відсутня.

Зазначено, що враховуючи викладене вище, з метою встановлення причин не відображення відповідних періодів у звітності, позивач може скористатись своїм правом, наданим статтею 16 Закону N1058, та особисто звернутися до згаданих вище страхувальників стосовно перебування останнього на обліку як непрацюючої працездатної особи, що здійснювала догляд за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, або досягла 80-річного віку, та отримання допомоги або компенсації відповідно до законодавства у 2015-2022 роках (відповідно щодо нарахування та сплати внесків за зазначений період).

Таким чином, підстави для зарахування до страхового стажу запитуваного періоду наразі відсутні.

3. Згідно листа Департаменту соціальної політики Чернівецької міської ради від 06.09.2024 року позивача повідомлено про те, що відповідно до статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" департамент соціальної політики Чернівецької міської ради є платником єдиного внеску зокрема для непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують компенсацію відповідно до законодавства.

Зазначено, що позивач перебував на обліку як отримувач компенсації за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі з 29.10.2009р. по 31.05.2024р. Оскільки, позивач є особою з інвалідністю 3 групи з 19.12.2014р., тобто з цього періоду вважаєтеся непрацездатною особою, тому департамент сплачував за позивача єдиний внесок з 29.10.2009р. по 18.12.2014р.

ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.

1. Оцінюючі спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що позивач звернувся до посадових осіб відповідача із заявою про зарахування до страхового стажу періоду догляду за особою з інвалідністю за спірний період.

З відповіді відповідача вбачається, що до страхового стажу позивача не враховано період з січня 2015 року по лютий 2022 року, оскільки згідно індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутня інформація про нарахування та сплату внесків з січня 2015 року по лютий 2022 року.

2. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV).

Згідно з пунктом 9 статті 11 Закону №1058-IV загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають один із непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, один із прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, дитиною, хворою на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, за дитиною, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідність, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою, яка досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, та за висновком закладу охорони здоров`я потребує постійного стороннього догляду, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства.

Відповідно до статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-ХІІ) до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу ), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Зі змісту статті 41 Закону №1058-IV слідує, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються, зокрема, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.

3. Відповідно до пункту 1 Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №558 від 29.04.2004 (втрата чинності від 25.09.2020, підстава постанова Кабінету Міністрів України №859 від 23.09.2020), непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, котрих обслуговують соціальні служби), призначається щомісячна компенсаційна виплата.

4. Постановою Кабінету Міністрів України №859 від 23.09.2020 "Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі" затверджено Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (пункт 2). Установлено, що фізичним особам, які надають соціальні послуги, щомісячні компенсаційні виплати, призначені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 №558 "Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги" (Офіційний вісник України, 2004 р., №17, ст. 1188), проводяться до дати призначення таким фізичним особам іншої виплати на догляд, установленої законодавством, або до 31 грудня 2022 року (пункт 2).

5. Суд зазначає, що питання визначення осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, а також підстави і порядок нарахування та сплати єдиного внеску передбачені Законом №1058-IV, Порядком нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 №178, відповідно до яких визначальним у вирішенні питання права на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування є надання соціальних послуг хворій особі, яка не здатна до самообслуговування і потребує постійної сторонньої допомоги.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивачці призначено допомогу на догляд за особою з інвалідністю.

За таких обставин суд зазначає, що отримання позивачем допомоги по здійсненню догляду за особою з інвалідністю свідчить про те, що вона відноситься до категорії застрахованих осіб, на яких розповсюджується дія Закону №1788-XII.

Таким чином, оскільки позивач отримувала компенсацію як особа, що здійснювала догляд за особою з інвалідністю, то вона належить до категорії застрахованих осіб, на яких розповсюджується дія Закону №1788-XII, та підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, як особа яка надавала соціальні послуги.

При цьому, невиконання уповноваженим органом покладеного на нього обов`язку нарахувати та сплатити єдиний внесок не є підставою для не зарахування до страхового стажу періоду надання соціальних послуг хворій особі з інвалідністю, яка не здатна до самообслуговування і потребує постійної сторонньої допомоги.

Відсутність даних про сплату страхових внесків не може позбавляти особу права на зарахування стажу, що підтверджується правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 17.07.2019 у справі №144/669/17 та від 20.03.2019 у справі №688/947/17.

За таких обставин, відповідач безпідставно не врахував до стажу роботи позивача спірний період здійснення догляду на непрофесійній основі та отримання компенсації за надання соціальних послуг по догляду.

6. Суд відхиляє аргументи відповідача про те, що підстави для зарахування до страхового стажу позивача спірного періоду відсутні, оскільки останній є особою з інвалідністю та вважається непрацездатною особою, як помилкові та такі, що суперечить законодавству, з огляду на наступне.

Варто зауважити, що відповідач фактично ототожнює відсутність сплати ЄСВ із відсутністю права на зарахування стажу, що на думку суду є помилковими припущеннями останнього, оскільки страховий стаж — це правова категорія, яка визначається не лише бухгалтерськими даними реєстру, а й юридичними фактами (перебування на обліку, отримання допомоги, здійснення догляду тощо), а тому такий формальний підхід відповідача суперечить соціальній спрямованості пенсійного законодавства.

Суд наголошує на тому, що у даному випадку наявна очевидна суперечність у позиції відповідача, зокрема відповідач посилається на відсутність даних за 2015–2022 роки, при цьому листом повідомляє позивача, що ці дані підлягають коригуванню та можливо будуть внесені після подання страхувальником звітності. Зазначене на переконання суду свідчить про те, що остаточні дані персоніфікованого обліку по своїй суті не сформовані, а отже й висновки про відсутність стажу є передчасним.

При цьому суд враховує, що обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати внеску покладені на відповідний орган соціального захисту як страхувальника. Таким чином, негативні наслідки недбалого виконання функцій державними органами не можуть перекладатися на позивача.

Таким чином, слід дійти висновку про те, що орган Пенсійного фонду не скористався своїми повноваженнями щодо витребування документів, проведення перевірки страхувальника або ініціювання звірки даних із податковими органами, обмежившись лише формальним аналізом ОК-5, така пасивна поведінка не відповідає стандартам належного урядування та суперечить обов`язку суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно і розумно.

Крім того, суд критично оцінює посилання відповідача на «непрацездатність» позивача як підставу для неврахування стажу, як такі що є юридично некоректним, оскільки непрацездатність не є тотожною відсутності страхування. Законодавство не містить норми, яка б виключала зарахування страхового стажу лише з підстав встановлення інвалідності.

З огляду на соціальну природу спірних правовідносин, будь-які сумніви щодо тлумачення норм або оцінки доказів повинні тлумачитися на користь застрахованої особи, що узгоджується з висновками Верховного Суду і подібних правовідносинах.

7. Отже, сукупність наведених обставин свідчить про те, що позиція відповідача є формальною, внутрішньо суперечливою та такою, що не відповідає меті і принципам пенсійного законодавства, а тому відмова відповідача в зарахуванні спірного періоду до страхового стажу позивача є протиправною.

8. Згідно ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

9. Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

1. Згідно вимог статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, відтак слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду з січня 2015 року по лютий 2022 року - отримання компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період з січня 2015 року по лютий 2022 року - отримання компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області судовий збір в сумі 1211,20 грн.

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_1 );

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (площа Центральна, 3, м. Чернівці, 58002, код ЄДРПОУ: 40329345).

Суддя О.В. Боднарюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua