Рішення від 15 березня 2026 р. у справі №560/18440/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/18440/25

РІШЕННЯ

іменем України

16 березня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І.

за участю:секретаря судового засідання Тойтер Ю.С. представника позивача адвоката Білого В.В., представника відповідача Порохової А.Є.,

розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євразійська торговельна група» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євразійська торговельна група» звернулось до суду з адміністративним позовом від 25.10.2025 в якому просить: 1) Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів 16.10.2025 року № UA500090/2025/000063/2; 2) Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500090/2025/000149 від 16.10.2025 року.

У позові товариство пояснило, що 05 серпня 2025 року був укладений контракт № 05-08/2025 (далі – Контракт) між ТОВ «ЄВРАЗІЙСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА ГРУПА» (Покупець) та Єгипетською компанією «EL ASEMA GROUP FOR CONSTRUCTION & SALT EXPORT» (Продавець) про поставку товару: сіль в асортименті, характеристики та тип якої вказуються у проформі-інвойсі та/або інвойсі. На виконання умов Контракту на умовах CIF (COMMERCIAL SEA PORT OF «CHORNOMORSK») Морський торговельний порт «Чорноморськ» (Інкотермс-2010) було здійснено поставку Товару (солі технічної промислового використання) в кількості 10000 тонн згідно трьох інвойсів, а саме: № 05-08/2025/1 від 05.08.2025 – на загальну суму 69000,00 доларів США (3000 тонн); № 05-08/2025/2 від 05.08.2025 – на загальну суму 69000,00 доларів США (3000 тонн); № 05-08/2025/3 від 05.08.2025 – на загальну суму 92000,00 доларів США (4000 тонн). З метою здійснення митного оформлення товару згідно інвойсу від 05.08.2025 № 05-08/2025/2 позивачем 16.10.2025 року подано до Одеської митниці митну декларацію № 25UA500090011867U4, у графі 31 якої вказано: «Сіль технічна промислового використання інша: INDUSTRIAL SALT (CRUSHED MARINE SALT) - сіль технічна (навал), вага нетто 3000т.». Митну вартість товару визначено за основним (першим) методом – ціною контракту в розмірі 2881488,30 грн. (69000,00 доларів США * 41,7607 грн./1 долар США) (графа 22 митної декларації) та надані документи на підтвердження митної вартості. При цьому, Одеською митницею прийнято оскаржуване Рішення про коригування митної вартості товарів від 16.10.2025 року № UA500090/2025/000063/2, яким скориговано митну вартість товару та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500090/2025/000149, які порушують права товариства та законодавство, тому позивач звернувся до суду з цим позовом (арк. спр.2-13).

Відповідно до ухвали від 20.10.2025 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання та витребував докази (арк. спр.60).

У Відзиві на позов від 07.11.2025 відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Пояснив, що за митною декларацією (МД) № 25UA500090011867U4 від 16.10.2025 автоматизованою системою управління ризиками були встановлені наступні форми обов`язкового контролю: 106-2 Витребування документів, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості товарів; 117-2 Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів спеціалізованим підрозділом митниці. На виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №25UA500090011867U4 від 16.10.2025 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500090/2025/000063/2 від 16.10.2025, а саме: 1) у поданому коносаменті від 11.09.2025 № 1 у якості умов оплати фрахту зазначено: «freight payable as per Charter-Party dated 29/08/2025». Проте, зазначений документ до митного оформлення не надавався, що унеможливлює здійснення перевірки оплати витрат на транспортування оцінюваних товарів до порту ввезення на митну територію України та відповідно перевірки правильності виконання та додержання умов поставки CIF Чорноморськ (Україна); 2) Крім того, відповідно до інформації, наявної в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор» (далі - АСМО), ціна продажу оцінюваних товарів є нижчою за ціну товарів з ідентичними та аналогічними характеристиками, які імпортувалися іншими резидентами на митну територію України (МД від 22.08.2025 № UA500130/2025/013250, МД від 17.09.2025 № UA500090/2025/010447); 3) Відповідно до п.3.6. Контракту Продавець зобов`язується надати Покупцю наступні документи: Проформу-інвойс, Інвойс, Сертифікат відповідності, Пакувальний лист, Коносамент. Пунктом 3.7 Контракту визначено, що всі документи повинні бути складені українською та англійською мовами. Однак, до митного оформлення надані документи лише на англійській мові; 4) Відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів - Інкотермс, відповідно до терміну CIF – «вартість, страхування, фрахт» до ціни товару включається вартість страхування, фрахту та інших витрат, включаючи витрати щодо завантаження товару на борт судна. Товар, що оцінюється, постачається на умовах CІF м. Чорноморськ. Відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс) термін CІF „вартість страхування та фрахт” передбачає, що продавець зобов`язаний за власний рахунок застрахувати вантаж на умовах надання права покупцю або іншій особі, що володіє страховим інтересом відносно товару, заявляти вимоги безпосередньо до страховика, а також надати покупцю страховий поліс або інший доказ страхового покриття. Частиною 1 та п. 8 ч. 2 ст. 53 МКУ визначено, що одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, в тому числі, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У відповідності до Інкотермс 2010, страхування повинно покривати, як мінімум, передбачену в договорі купівлі-продажу ціну (в даному випадку 69000 дол. США) плюс 10% і бути обумовленим у валюті договору купівлі-продажу. Згідно з пунктом другим статті VII ГАТТ: оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару; під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Крім того, пунктом 2 Приміток та додаткових положень до ГАТТ встановлено, що сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. При цьому, у поданих до Митниці документах продавця відсутня інформація про надання будь-яких знижок на товари, що не дає можливості упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товарів ґрунтується на дійсній вартості, а тому не може бути визнана митним органом. Відтак, у митного органу виникли підстави вважати, що в наданих документах зазначені помилкові або недостовірні відомості, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та потребують уточнення. Позивач листом від 16.10.2025 №№16-10/АІК повідомив, що додаткові документи надаватись не будуть, тому митний орган вважає, що декларантом не забезпечено надання митному органу відповідно до пункту 2 частини другої статті 52 МКУ достовірних відомостей про визначення митної вартості товару, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, і що декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ та не спростовані наявні розбіжності у документах. За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом у відношенні товарів застосовано резервний метод (метод 2 ґ) (арк. спр.71 - 82).

Позивач надав відповідь на Відзив від 13.11.2025 в якій пояснив, зокрема, що він не містить жодних обґрунтованих заперечень щодо викладених у позовній заяві аргументів позивача, а позиція відповідача зводиться до цитування норм МК України та підзаконних нормативно-правових актів. Звертає увагу, що всупереч наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» оскаржуване Рішення про коригування митної вартості товарів від 16.10.2025 року № UA500090/2025/000063/2 не відповідає встановленій формі, а саме: в рішенні взагалі відсутні графи 27-32, а також частково обрізана (спотворена) графа 26. Також Відзив не містить жодних пояснень чи аргументування з приводу прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості, шляхом викладення окремих частин рішення про коригування митної вартості у додаткових повідомленнях. Окрім цього, Відзив не містить жодних пояснень з приводу того, які саме «технічні причини» слугували підставою викладення відповідачем окремих частин рішення про коригування митної вартості у додаткових повідомленнях (арк. спр.107-110).

Відповідно до ухвали від 17.11.2025 суд задовольнив заяву представника Одеської митниці про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (арк. спр.123-124).

У запереченні на відповідь на Відзив від 17.11.2025 відповідач пояснив, що Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішень про коригування митної вартості товару №UA500090/2025/000063/2 від 16.10.2025 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «ЄВРАЗІЙСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА ГРУПА» (арк. спр.125-127).

Протокольною ухвалою від 28.11.2025 суд закінчив підготовче засідання та призначив справу до судового розгляду (арк. спр.140-143).

Відповідно до ухвали від 25.12.2025 суд відклав розгляд справи (арк. спр.187).

Згідно з ухвалою від 23.01.2026 суд відклав розгляд справи (арк. спр.232).

Протокольною ухвалою від 24.02.2026 суд оголосив перерву у розгляді справи (арк. спр.237-244).

У суді представник позивача просить адміністративний позов задовольнити з урахуванням викладеного у позові, пояснень та доказів наданих суду, а представник відповідача вважає, що немає підстав для задоволення позову, так як митний орган діяв відповідно до законодавства про що вказано у Відзиві, поясненнях та доказах наданих суду.

Встановивши обставини (факти), якими сторони пояснюють вимоги та заперечення, оцінивши надані ними докази, беручи до уваги норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд робить такі висновки, враховуючи наступне.

Сторони не оспорюють і це також підтверджено матеріалами справи, зокрема, правочин укладений між ТОВ «ЄВРАЗІЙСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА ГРУПА» (Покупець) та Єгипетською компанією «EL ASEMA GROUP FOR CONSTRUCTION & SALT EXPORT» (Продавець) про поставку товару (промислова сіль), а саме контракт № 05-08/2025 (далі – Контракт) та його виконання на умовах CІF (Інкотермс) м. Чорноморськ, тому це не потребує доказуванню в силу вимог ч.1 ст.78 КАС України.

Термін Інкотермс - CIF (Вартість, страхування і фрахт (… назва порту призначення)) передбачає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати чи ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. Також, умовами терміну CIF на продавця покладається також обов`язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати і ушкодження товару під час перевезення.

Відповідно до Митної декларації № 25UA500090011867U4 товар: сіль технічна (навал) для промислового використання, вага нетто 3000т (графа 31), умови поставки: CIF Чорноморськ (Україна) (графа 20), валюта, загальна сума за розрахунком: 69000,00 доларів США (арк. спр.32).

Позивачем надано митному органу для підтвердження вартості товару заявленої у митній декларації наступні документи: Сертифікат якості (Certificate of quality) від 15.09.2025 (0003); Пакувальний лист (Packing list) від 10.09.2025 № б/н (0271); Рахунок-проформа (Proforma invoice) від 05/08/25 № 05-08/2025/2 (0325); Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) від 05/08/25 № 05-08/2025/2 (0380); Коносамент (Bill of lading) від 11/09/25 № 1 (0705); Вантажна відомість (Cargo Manifest) від 11/09/25 № б/н (0785); Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) від 14.09.2025 (0865); Платіжна інструкція в іноземній валюті № 86 від 25.08.2025 (3001); Платіжна інструкція в іноземній валюті № 89 від 18.09.2025 (3001); Контракт від 05.08.2025 № 05-08/2025 (4104); Додаток 1 до Контракту від 05.08.2025 (4103); Договір про надання послуг митного брокера від 15.05.2023 № 12-АК (4207); Лист щодо страхування від 20.09.2025 (9000); Лист щодо здійснення повної оплати товару від 19.09.2025 (9000).

Відповідно до Рішення про коригування митної вартості товарів 16.10.2025 року № UA500090/2025/000063/2 у графі 33 зроблено запис: " З технічних причин графу 33 Рішення про коригування митної вартості товарів 16.10.2025 року № UA500090/2025/000063/2 направляємо окремим електронним повідомленням." (арк. спр. 37).

У повідомленні від 16.10.2025 підписаному Сальніковим Ігорем Вікторовичем вказано, зокрема: "... Відповідно до п.2 статті 58 у випадку якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до п.3 статті 58 застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) - метод визначення за ціною договору ідентичних товарів." (арк. спр.38-39).

Згідно з Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500090/2025/000149 від 16.10.2025 повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: " Згідно з ст.55 Митного кодексу України від 13.03.2012 р. №4495-УІ винесено рішення про коригування митної вартості товарів від 16.10.2025 року № UA500090/2025/000063/2." (арк. спр.40).

Додатковими поясненням від 09.03.2026 суд повідомлено, зокрема, що з метою реагування на порушення вимог розділу ІІ Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, статі 31 МК України до посадової особи митного посту "Чорноморськ" Одеської митниці, яка винесла Рішення про коригування митної вартості товарів 16.10.2025 року № UA500090/2025/000063/2 застосовані заходи матеріального впливу у вигляді зменшення розміру надбавки за виконання особливо важливої роботи (арк. спр.246-248).

Отже, відповідач фактично не заперечує порушення щодо прийняття Рішення про коригування митної вартості товарів 16.10.2025 року № UA500090/2025/000063/2 шляхом направлення додатково повідомлення щодо графи 33, що не є визначальним при прийнятті судом рішення.

Суд не ставить під сумнів право митного органу мати сумніви щодо митної вартості товару, однак вони повинні бути обгрунтованими, чого немає у цьому випадку.

При цьому, суд враховує, що матеріалами справи підтверджено подання декларантом документів необхідних для підтвердження митної вартості товару з урахуванням умов поставки за Контрактом на умовах CІF (Інкотермс) м. Чорноморськ за відсутності підстав у митного органу для застосування другорядних методів, зокрема, методу визначення за ціною договору ідентичних товарів, який вказаний у повідомленні від 16.10.2025 до Рішення про коригування митної вартості товарів 16.10.2025 № UA500090/2025/000063/2. Адже позивач не порушив митне законодавство при визначенні митної вартості за основним методом, а відповідач не надав жодних доказів на спростування доводів і доказів позивача, а також доказів про відсутність поставки ідентичних товарів на умовах CIF (солі технічної промислового використання), що пояснив помилкою, як і інших другорядних методів передбачених ст.57 МК України, застосувавши резервний метод.

Статтею 52 МК України, визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII та главою 8 цього Кодексу.

Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Тобто, перелік документів, визначених статтею 53 МК України є вичерпним для митного органу та не є вичерпним для декларанта.

Норми статей 53, 54, 57, 58 МК України породжують обов`язок декларанта щодо доведення заявленої митної вартості товару. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Статтею 57 МК України унормовано, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами 2 та 3 ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

За приписами частин 4-5 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті-це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а, у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч.2 ст.55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Зміст наведених правових норм в сукупності з положеннями статті 53 МК України свідчать про наявність у митного органу обов`язку зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості перевірки розрахунку митної вартості на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності; крім того, для витребування доказів на спростування наявності впливу взаємозв`язку покупця та продавця на митну вартість задекларованого товару митниця зобов`язана обґрунтувати обставини, які свідчать про ймовірність існування такого взаємозв`язку.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постанові Верховного Суду від 17 червня 2022 року у справі № 826/11710/17.

Суд зазначає, що наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари розмитнено у попередні періоди за іншою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 16.07.2020 у справі № 815/6833/17.

Крім цього, Верховний Суд в постанові від 02.07.2020 у справі №804/2061/17 зауважив, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами, як помилково вважає митний орган.

Поряд з цим, Верховний Суд у постанові від 25.06.2020 у справі №826/3096/16 вказав, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Також, за сталою практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19) є те, що навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Таким чином, суд робить висновок, що позивач надав митному органу усі документи, наведені у ч.2 ст. 53 МК України, які містили числові показники ціни товару за відсутності доказів, що документи, подані позивачем до митного оформлення, не містять визначних ч. 10 ст. 58 МК України числових значень складових митної вартості. Крім цього, суд вважає, що в оскаржуваних рішеннях і поясненнях наданих суду, відповідач фактично навів формальні причини в обґрунтування неможливості застосування основного методу, адже зробив загальні посилання на норми МК України без їх конкретизації із зрозумілим поясненням щодо числового значення складових митної вартості (сума невідповідності, інше), та підстав щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості, тому позов задовольняється, що підтверджено доказами, які перевірено судом.

Витрати у розмірі 26646,40 грн враховуючи задоволення позову, слід присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євразійська торговельна група», задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 16.10.2025 № UA500090/2025/000063/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500090/2025/000149 від 16.10.2025.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євразійська торговельна група» судові витрати в розмірі 26646,40 (двадцять шість тисяч шістсот сорок шість гривень сорок копійок) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 23 березня 2026 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «Євразійська торговельна група» (вул. Трудова, 9/4, кв. 67,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29015 , код ЄДРПОУ - 44689471)

Відповідач:Одеська митниця (вул. Івана і Юрія Лип, 21,м. Одеса,Одеський р-н, Одеська обл., 65078 , код ЄДРПОУ - 44005631)

Головуючий суддя А.І. Петричкович