Рішення від 22 березня 2026 р. у справі №560/5799/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/5799/25

РІШЕННЯ

іменем України

23 березня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про:

1. Визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_1 в межах їх компетенції щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди у збільшеному розмірі до 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року за періоди: 09.11.2023 по 09.04.2024, з 23.04.2024 по 07.08.2024, з 21.08.2024 по 08.09.2024.

2. Зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду у збільшеному розмірі до 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року за періоди: з 09.11.2023 по 09.04.2024, з 23.04.2024 по 07.08.2024, з 21.08.2024 по 08.09.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.

Позов мотивований тим, що відповідач не виплатив позивачу в повному розмірі додаткову винагороду відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за безпосередню участь у бойових діях за спірні періоди.

Ухвалою від 22.04.2025 Хмельницьким окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.12.2025 зупинено провадження у справі № 560/5799/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №560/14120/24.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.01.2026 поновлено провадження в справі №560/5799/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.02.2026 позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_1 в межах їх компетенції щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди у збільшеному розмірі до 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року за періоди з 09.11.2023 по 09.04.2024, з 23.04.2024 по 26.07.2024 та зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду у збільшеному розмірі до 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року за періоди з 09.11.2023 по 09.04.2024, з 23.04.2024 по 26.07.2024 - залишено без розгляду.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому проти позовних вимог заперечує, зазначає, що частина періодів виплати збільшеної додаткової винагороди, згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року №168 вже були предметом судового розгляду. Вказує, що період позовних вимог, які ще не були предметом розгляду і вказуються в позовній заяві ОСОБА_1 від 10 квітня 2025 року, а саме: з 27.07.2024 по 07.08.2024, з 21.08.2024 по 08.09.2024 - військова частина НОМЕР_1 не визнає в повному обсязі. Зазначає, що твердження позивача про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з його безпосередньою участю у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, у період з 27.07.2024 по 07.08.2024, з 21.08.2024 по 08.09.2024 не знайшло свого підтвердження у документах, які є підставою для нарахування і виплати вищевказаної додаткової винагороди.

Вказує, що позивачем в якості підстави для нарахування та виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень надається довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України № 3061 від 15.10.2024, що є некоректним, вказаний документ не є підставою для нарахування і виплат додаткових премій, довідка регламентується Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08 2014 №413 «Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України» і згідно пункту 4 є підставою для надання статусу учасника бойових дій. У задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі.

Суд акцентує увагу на тому, що позовні вимоги в частині виплати позивачеві додаткової винагороди за періоди: з 09.11.2023 по 09.04.2024, з 23.04.2024 по 26.07.2024 судом не досліджуються, оскільки ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.02.2026 позовні вимоги в цій частині залишені без розгляду за клопотанням представника позивача. Крім того, зазначені періоди вже були предметом судового розгляду та їм надано оцінку у судових рішеннях в адміністративній справі №560/14120/24.

Суд встановив такі обставини справи.

ОСОБА_1 у спірний період проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 .

Згідно акту прийому-передачі від 19.08.2023, НОМЕР_3 окремий стрілецький батальйон (в/ч НОМЕР_2 ) підпорядкований командиру військової частини НОМЕР_1 , тобто з 19.08.2023 перебуває у безпосередньому підпорядкуванні.

На підставі Директиви командувача військ оперативного командування “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” №Д-61/ДСК від 31.10.2024 проведено заходи з переформування військової частини НОМЕР_2 з окремих військових частин у стрілецький батальйон військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 02.11.2024 №1722 «Про проведення додаткових організаційних заходів у військовій частині НОМЕР_1 » військову частину НОМЕР_2 було переформовано у військову частину НОМЕР_1 .

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 №381 від 01.08.2024 позивача було внесено до списку особового складу частини на виплату додаткової винагороди за липень 2024 року у розмірі 100 000,00 грн за період з 01.07.2024 по 31.07.2024, (Додаток 1).

Підстава: БН 61 осб 44 омбр від 14.07.2024 №17/дск, БН 61 осб 44 омбр від 19.07.2024 №18/дск, БН 61 осб 44 омбр від 21.07.2024 №19/дск, БР 61 осб 44 омбр №314/дск, від 01.07.2024 Журнали бойових дій 61 осб.

Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України військової частини НОМЕР_2 від 15.10.2024 №3061, майор ОСОБА_1 дійсно брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в н.п. Любеч Чернігівської обл., н.п. Славутич в період з 01.08.2022 р. по 30.10.2022 р., з 11.11.2022 р. по 31.12.2022 р.; в н.п. Куп`янськ, в АДРЕСА_1 , в період з 09.11.2023 р. по 09.04.2024 р., з 23.04.2024 р. по 07.08.2024 р., з 21.08.2024 р. по 08.09.2024 р.

У вказаній довідці зазначено, що ця довідка є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій (особи з інвалідністю внаслідок війни).

Вважаючи протиправною невиплату збільшеної додаткової винагороди, згідно з Постановою № 168 за спірні періоди, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Так, за змістом частин 1-3 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (Закон - № 2232-XII), захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби.

Статтею 2 Закону № 2232-XII встановлено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Положеннями статті 3 Закону № 2232-XII передбачено, що правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно приписів пунктів 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Згідно з Інструкцією "Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України", затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 25 червня 2018 року № 558, грошове забезпечення означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії), одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168).

Зокрема, пунктом п.1-1 Постанови №168 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період воєнного стану: військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;

військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони;

військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.

За приписами п. 1-2 Постанови № 168 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затверджений Наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260 (далі - Порядок № 260).

Наказом Міністерства оборони України № 44 від 25.01.2023 внесені зміни до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, шляхом доповнення Порядку новим розділом № XXXIV «Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану».

Відповідно до п. 2 розділу № XXXIV Порядку № 260 на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:

100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Якщо позивач упродовж періоду, щодо якого виник спір, проходив військову службу, але не виконував бойових чи інших завдань, які в розумінні пункту 1 постанови № 168 дають підстави для виплати додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн розмірі, важливо установити, які саме завдання він виконував і де проходив службу. Ці обставини є ключовими для правильного вирішення спору і не можуть бути проігноровані (подібні висновки викладено також у постановах Верховного Суду від 22.11.2023 у справі № 520/690/23, від 05.06.2024 у справі № 200/660/23 та багатьох інших).

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, сформованою, зокрема, у постановах від 27.03.2025 у справі № 340/3094/24, від 27.03.2025 у справі № 340/3094/24, від 02.10.2025 у справі № 560/14120/24 та від 27.11.2025 у справі № 280/11142/24, згідно якої статус території як активної зони бойових дій або зони можливих бойових дій не має визначального значення під час розгляду питання про право військовослужбовця на додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168. Як уже неодноразово наголошувалося Верховним Судом, ключовим є встановлення факту підтвердження його безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки, відсічі і стримування збройної агресії . Невключення території до переліку районів ведення бойових дій саме по собі не є підставою для відмови у виплаті додаткової винагороди, оскільки визначальним є документально підтверджений факт безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або виконанні завдань, пов`язаних із забезпеченням національної безпеки.

Держава не може відмовити особі у виплатах, якщо існують чинні законодавчі норми, які передбачають такі виплати, а особа відповідає умовам, що висуваються цими нормами для проведення таких виплат. Для цього суди мають перевірити чи існують норми, які передбачають виплату, а також чи відповідає особа умовам, для проведення таких виплат.

В ході судового розгляду судом встановлено, що доказів протиправності наказу командира військової частини НОМЕР_2 №381 від 01.08.2024 відповідачами суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач мав право на виплату збільшеної додаткової винагороди, згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року №168 за період з 27.07.2024 по 31.07.2024, відтак позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо виплати збільшеної додаткової винагороди, згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року №168 за періоди з 01.08.2024 по 07.08.2024 та з 21.08.2024 по 08.09.2024, суд зазначає наступне.

Відповідно п. 4 Розділу XXXIV «Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану» Порядку № 260, підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Як слушно закцентував увагу представник відповідача у відзиві на позовну заяву, позивач обґрунтовує виплату збільшеної додаткової винагороди, за періоди з 01.08.2024 по 07.08.2024 та з 21.08.2024 по 08.09.2024, довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України військової частини НОМЕР_2 від 15.10.2024 №3061.

Разом з тим, зазначена довідка є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій (особи з інвалідністю внаслідок війни).

Таким чином, у відповідача були відсутні правові підстави для виплати позивачеві додаткової винагороди за періоди з 01.08.2024 по 07.08.2024 та з 21.08.2024 по 08.09.2024 до 100000 грн.

Крім того, судом не встановлено протиправної бездіяльності військової частини НОМЕР_2 щодо позивача, тому в задоволенні позовних вимог щодо цього позивача необхідно відмовити.

Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, позовні вимоги необхідно задовольнити частково.

Враховуючи положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та відсутність підстав для задоволення позовних вимог, звільнення позивача від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнання протиправною бездіяльність військової частини військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди у збільшеному розмірі до 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року за період з 27.07.2024 по 31.07.2024.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду у збільшеному розмірі до 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року за період з 27.07.2024 по 31.07.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 )

Відповідачі:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_5 ) Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_6 )

Головуючий суддя О.О. Михайлов