Рішення від 09 березня 2026 р. у справі №500/6361/25 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/6361/25

10 березня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Мірінович У.А.

за участю:

секретаря судового засідання Потихач В.В.

представника позивача Лукашової О.Є.,

представника відповідача Ковальової Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

04 листопада 2025 року до Тернопільського окружного адміністративного суду через представника адвоката Лукашову Ольгу Євгеніївну надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.10.2025 №00157542405, яким визначено позивачу податкове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 913901,25 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем за результатами перевірки, згідно висновків якої встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 підпункту «г» 198.5 пункту 198.5 статті 198, статті 188, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, оскільки позивачем завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, на 731121,33 грн. Позивач не погоджується з такими висновками відповідача та прийнятим на їх підставі податковим повідомленням – рішенням та зазначає, що вказана сума ПДВ заявлена до бюджетного відшкодування внаслідок придбання легкового автомобіля Lexus GX550 VJA252L на підставі договору купівлі – продажу №ЛЛ2208 від 11.02.2025. Придбання вказаного автомобіля зумовлено необхідністю його використання у господарській діяльності, зокрема використання у робочих поїздках та надання в оренду, що підтверджується копіями відповідних договорів оренди, рахунками на оплату, актами виконаних робіт. Оскільки позивач є власником транспортного засобу та використовує його у власній господарській діяльності, тому вважає, що має право на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплаченого при його придбанні. Позивач стверджує, що всі необхідні документи були надані ним під час перевірки, проте безпідставно залишені поза увагою представниками контролюючого органу. Крім того позивач звертає увагу, що за наслідками перевірки відповідачем складено довідку, а не акт, що суперечить вимогам законодавства. За приписами пункту 86.1 статті 86 ПК України довідка не може містити висновків про порушення податкового законодавства, а складається у випадку, якщо перевіркою порушень не встановлено. Також позивач вважає, що оскільки він не відноситься до суб`єктів, які здійснюють обіг підакцизних товарів, тому на нього поширюється встановлений Указом Президента України від 21.07.2025 №538/2025 мораторій на проведення перевірок.

Ухвалою суду від 06.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Встановлено відповідачу 15-денний строк для подання відзиву на позовну заяву. Підготовче засідання у справі призначено на 02 грудня 2025 року. (а.с.41)

25.11.2025 на адресу суду найшов відзив представника відповідача з додатками. (а.с.46-63).

02.12.2025 представником позивача подано до суду відповідь на відзив з додатками. (а.с.64-68)

02.12.2025 підготовче засідання не відбулось у зв`язку проведенням позапланових технічних робіт на об`єктах інформаційної інфраструктури судової влади України та тимчасові труднощі з доступом до окремих систем та сервісів, у зв`язку з чим ухвалою суду від 02.12.2025 підготовче засідання відкладено на 16.12.2025. (а.с.73-75)

16.12.2025 ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, за клопотанням представника позивача відкладено підготовче засідання до 13.01.2026 та продовжено строк підготовчого провадження понад строки, встановлені КАС України. (а.с.78-79)

13.01.2026 до суду від представника ГУ ДПС у Тернопільській області надійшли додаткові пояснення з додатками. (а.с.81-87)

13.01.2026 ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, за клопотанням представника позивача оголошено перерву в підготовчому засіданні до 03.02.2026 для надання стороні позивача можливості ознайомитись з додатково наданими поясненнями представника відповідача. (а.с.88-90)

20.01.2026 до суду від представника позивача надійшли заперечення на додаткові пояснення представника відповідача з додатками. (а.с.92-97)

30.01.2026 представником відповідача подано до суду додаткові пояснення. (а.с.98-104)

03.02.2026 у підготовчому засіданні суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, запропонував позивачу надати належним чином завірені докази оплати транспортних засобів контрагентами, а також зобов`язав відповідача надати належним чином завірену інформацію щодо надання позивачем звіту форми 20ОПП, а також протокол засідання комісії з розгляду заперечень на висновки перевірки, встановивши сторонам п`ятиденний строк для виконання вказаних вимог та пропозицій. Оголошено перерву в підготовчому засіданні до 18.02.2026. (а.с.105-109)

06.02.2026 представником відповідача подано до суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, витребуваних судом. (а.с.111-124)

10.02.2026 представником позивача подано до суду додаткові пояснення з додатками. (а.с.125-158)

17.02.2026 до суду надійшло клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з його зайнятістю в іншому судовому засіданні. (а.с.159-166)

18.02.2026 ухвалою суду відкладено підготовче засідання до 24.02.2026. (а.с.167)

24.02.2026 до суду надійшло клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з перебування уповноваженого представника у відпустці. (а.с.170-174)

24.02.2026 до суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з її перебуванням у службовому відрядженні. (а.с.175-176)

24.02.2026 суд у зв`язку з повторною неявкою представників сторін дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання незалежно від причин неявки, у зв`язку з чим ухвалою від 24.02.2026 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду на 03.03.2026. (а.с.178-179)

03.03.2026 до суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення судового засідання у зв`язку з її зайнятістю в іншому судовому засіданні. (а.с.182-187)

У зв`язку з неможливістю здійснення фіксування судового засідання за допомогою системи «Відеоконференцзв`язок» через технічну несправність у системі та відсутність доступу до неї з незалежних від суду причин, судове засідання, призначене на 03.03.2026 не відбулось, у зв`язку з чим ухвалою суду від 03.03.2026 відкладено розгляд справи до 10.03.2026. (а.с.189-190)

Інших заяв, в тому числі по суті справи, на адресу суду не надходило.

У відзиві на позовну заяву та додатково наданих письмових поясненнях представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог, мотивуючи свою позицію тим, що посадовими особами Головного управління ДПС у Тернопільській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складено довідку від 19.09.2025 №13869/19-00-24-05/ НОМЕР_1 .

Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту за липень 2025 року включив суму ПДВ в розмірі 731121,33 грн із операції по придбанню легкового автомобіля Lexus GX 3.5 АТ універсал №JTJTBDDX905047923 (2025 року випуску) придбаного з ТОВ «Львів АВТО ПРЕМІУМ», вартістю 4386728,00 грн.

Відповідач зазначає, що платником за липень 2025 року не було надано документів, які підтверджують використання даного легкового автомобіля в господарській діяльності ФОП ОСОБА_1 , а саме не подано форму 20-ОПП «Заява про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводяться діяльність» на легковий автомобіль Lexus GX 3.5 АТ універсал №JTJTBDDX905047923. Також станом на 31.07.2025 платником не було задекларовано відповідного виду діяльності, пов`язаного з експлуатацією цього легкового автомобіля, на період перевірки не надано: ліцензії для здійснення перевезення пасажирів легковими автомобілями, наказ на введення в експлуатацію, акти виконаних робіт, документи, що підтверджують використання пального і т.д.). З огляду на викладене представники контролюючого органу дійшли висновку, що ФОП ОСОБА_1 безпідставно включено до податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплаченого при придбанні вказаного транспортного засобу, що призвело до завищення відповідно від`ємного значення за липень 2025 року на 731121,33 грн.

Щодо твердження позивача про безпідставне складання за наслідками перевірки довідки замість акту, то представник відповідача вважає це друкарською помилкою, яка не впливає на результати перевірки та встановлені порушення.

Також відповідач вважає безпідставним посилання позивача на Указ Президента України від 21 липня 2025 року №538/2025, яким введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21 липня 2025 року «Про запровадження правових і організаційних заходів щодо мораторію на безпідставні перевірки та втручання державних органів у діяльність бізнесу й стимулювання економічного зростання в Україні», оскільки у цьому Указі Президент лише звертається до ДПС України з проханням провести аудит своїх справ, і за можливості, зменшити тиск на бізнес. При цьому заборони на проведення перевірок вказаний Указ не містить.

З огляду на викладене представник відповідача вважає, що спірне податкове повідомлення - рішення є законними, а тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У судовому засіданні 10.03.2026 представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві та письмових заявах та поясненнях, які подавались у ході судового розгляду справи.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву та наданих додаткових поясненнях в ході судового розгляду справи, просила у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, позивач ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області, здійснює підприємницьку діяльність за такими видами діяльності: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний); 49.31 Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 73.11 Рекламні агентства; 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації; 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у.; 49.32 Надання послуг таксі.

З 01.05.2005 ФОП ОСОБА_1 зареєстрований як платник податку на додану вартість, номер запису у реєстрі №80019874.

Наказом Головного управління ДПС у Тернопільській області №1923-п від 03.09.2025, на підставі підпункту 19-1.1.6 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1. статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірку ОСОБА_1 щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2025 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування бюджету, з 08.09.2025 тривалістю 5 робочих днів. (а.с.9)

На підставі зазначеного наказу представниками Головного управління ДПС у Тернопільській області у період з 08.09.2025 по 12.09.2025 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2025 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено довідку від 19.09.2025 №13869/19-00-24-05/ НОМЕР_1 . (а.с.9-13)

Згідно висновків довідки від 19.09.2025 №13869/19-00-24-05/ НОМЕР_1 , контролюючим органом встановлено порушення позивачем підпункту г) 198.5 пункту 198.5 статті 198, пункту 188.1 статті 188, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, оскільки ФОП ОСОБА_1 завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, на 731121,33 грн.

Зі змісту довідки перевірки слідує, що від її підписання та отримання примірника вказаної довідки позивач відмовився.

Разом з тим, 29.09.2025 ФОП ОСОБА_1 подано на адресу Головного управління ДПС у Тернопільській області заперечення на довідку про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 19.09.2025 №13869/19-00-24-05/ НОМЕР_1 , у яких просив переглянути результати документальної перевірки від 19.09.2025. (а.с.14-15)

В обґрунтування заперечень позивач зазначив, що у липні 2025 придбав легковий автомобіль Lexus GX 3.5 АТ VJA252L, VIN № НОМЕР_2 на підставі договору купівлі – продажу №ЛЛ 2208 від 11.02.2025 та акта приймання – передачі. При проведенні перевірки було надано платіжну відомість, видаткову та податкову накладну. Придбачення даного автомобіля зумовлено необхідністю використання його у господарській діяльності, а саме для постійних робочих поїздок щодо узгодження питань, укладення договорів з контрагентами, які є невід`ємною складовою його діяльності. Окрім того, транспортний засіб придбаний з метою передання в оренду та отримання прибутку від цієї господарської діяльності.

Позивач наголосив, що придбання даного автомобіля є економічно доцільним з метою його подальшого використання в межах господарської діяльності з метою отримання прибутку, факт використання придбаного автомобіля у господарській діяльності підтверджується належними документами, які підтверджують логічний зв`язок між господарською діяльністю ФОП та фактом використання придбаного автомобіля для провадження цієї діяльності.

Крім того позивач звернув увагу, що 30.07.2025 автомобіль введено в експлуатацію, у серпні проводились роботи з його доукомплектування та технічної підготовки для забезпечення якісного надання послуг.

З метою використання зазначеного транспортного засобу укладено такі договори оренди транспортних засобів, а саме: №30/О/1 від 30.07.2025 з ТОВ «МЕГА-СЕРВІС», №30/О/2 від 30.07.2025 з ФОП ОСОБА_2 , №30/О/3 від 30.07.2025 з ФОП ОСОБА_3 . За вказаними договорами орендарями проведено оплату за виставленими рахунками та підписано акти виконаних робіт.

Додатково позивач вказав, що має ліцензію №545342 Міністерства транспорту та зв`язку України щодо надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Також використання даного автомобіля підтверджується подорожнім листом №28511 від 06.08.2025.

Підсумовуючи позивач зазначив, що працівнику податкового органу ОСОБА_4 , яка безпосередньо проводила перевірку, було надано лист – пояснення та були додані документи по телефону. Проте, нею вони не були враховані та в довідці зазначено обставини, які не відповідають дійсності, а саме щодо ненадання жодних пояснень та документів.

На підтвердження своєї позиції ФОП ОСОБА_1 до заперечень на довідку від 19.09.2025 №13869/19-00-24-05/ НОМЕР_1 долучено наступні документи:

- виписка з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;

- копія ліцензії №545342;

- копія договору купівлі – продажу №ЛЛ 2208 від 11.02.2025 та акта приймання – передачі, платіжна відомість, видаткова та податкова накладна;

- копії договорів оренди транспортних засобів: №30/О/1 від 30.07.2025 з ТОВ «МЕГА-СЕРВІС», №30/О/2 від 30.07.2025 з ФОП ОСОБА_2 , №30/О/3 від 30.07.2025 з ФОП ОСОБА_3 ;

- копії рахунку на оплату №1207 від 28.08.2025, акт здачі – приймання (надання послуг) №12070 від 28.08.2025, акт приймання – передачі від 28.08.2025; рахунок на оплату №1232 від 16.09.2025, акт здачі – приймання робіт (надання послуг) №1232 від 16.09.2025, акт приймання – передачі від 16.09.2025, рахунок на оплату №1235 від 17.09.2025, акт здачі – приймання (надання послуг) №1235 від 17.09.2025, акт приймання – передачі від 17.09.2025;

- копії рахунку на оплату №1208 від 02.09.2025, акт здачі – приймання (надання послуг) №1208 від 02.09.2025, акт приймання – передачі від 02.09.2025; рахунок на оплату №1209 від 11.09.2025, акт здачі – приймання робіт (надання послуг) №1209 від 11.09.2025, акт приймання – передачі від 11.09.2025, рахунок на оплату №1234 від 18.09.2025, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №1234 від 18.09.2025, акт приймання – передачі від 18.09.2025;

- копія подорожнього листа службового легкового автомобіля №28511 від 06.08.2025;

- відомості про рейси та використання пального;

- квитанція №1 про подання 20-ОПП.

Згідно висновку від 07.10.2025 №108/19-00-24-05/ НОМЕР_1 та протоколу засідання постійної комісії із розгляду спірних питань ГУ ДПС у Тернопільській області від 07.10.2025 №87/19-00-24-05/ НОМЕР_1 , за результатами розгляду поданих позивачем заперечень та доданих до них документів Комісією прийнято рішення залишити висновки акта перевірки від 19.09.2025 №13869/19-00-24-05/ НОМЕР_1 без змін. (а.с.59-61)

Листом від 07.10.2025 №20680/6/19-00-24-05-04 Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомило позивача, що за результатами розгляду поданих ним заперечень комісією з розгляду спірних питань прийнято рішення щодо залишення без змін висновків акта перевірки. (а.с.16)

Цим же листом позивача повідомлено, що при написанні акта від 19.09.2025 №13869/19-00-24-05/ НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2025 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету» було допущено друкарську помилку: на першій сторінці даного акта в назві «Довідка» вважати «Акт» та на сторінці 22 даного акта в останньому абзаці слова «примірник довідки» трактувати як «примірник акта».

На підставі акта перевірки від 19.09.2025 №13869/19-00-24-05/ НОМЕР_1 податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 09.10.2025 №00157542405, яким у зв`язку з встановленням порушення підпункту г) 198.5 пункту 198.5 статті 198, пункту 188.1 статті 188, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України нараховано ФОП ОСОБА_1 податкове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 731121,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 182780,25 грн, всього 913901,25 грн. (а.с.16, зворот)

Позивач, вважаючи протиправним вказане податкове повідомлення - рішення, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обов`язки та компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України № 2755-VI від 02.12.2010 (надалі - ПК України)

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень;

Пунктом 78.4. статті 78 ПК України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

За правилами пункту 77.6 статті 76 та пункту 78.5 статті 78 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної виїзної планової та позапланової перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Так, відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції), такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

З огляду на вищевказані норми чинного законодавства слід вважати, що документальні виїзні перевірки здійснюються за умови обов`язкового попереднього вручення платнику податків (його представнику) до початку проведення зазначеної перевірки копії наказу про проведення документальної перевірки, а також за умови пред`явлення (надіслання) направлення на проведення перевірки.

Як слідує зі змісту вступної частини довідки від 19.09.2025 №13869/19-00-24-05/2713010633, направлення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки №2642 від 04.09.2025 та копію наказу №1923-п від 03.09.2025 ГУ ДПС у Тернопільській області вручено 08.09.2025 під розписку ФОП ОСОБА_1 .

Вказані обставини не заперечені позивачем та його представником ані у письмових заявах по суті, ані в судовому засіданні.

Разом з тим, як слідує зі змісту позовної заяви, позивач вважає оформлення відповідачем результатів перевірки таким, що не відповідає вимогам Податкового кодексу України.

Надаючи правову оцінку вказаному доводу сторони позивача суд враховує, що питання оформлення результатів перевірок врегульовано статтею 86 ПК України.

Так, згідно пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Довідка перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

З матеріалів справи слідує, що податковим органом за результатами документальної позапланової виїзної перевірки встановлено порушення платником податків ФОП ОСОБА_1 вимог податкового законодавства, проте в порушення пункту 86.1 статті 86 ПК України складено документ під назвою «Довідка», а не Акт.

Дослідивши форму та зміст вказаної довідки від 19.09.2025 №13869/19-00-24-05/ НОМЕР_1 суд доходить висновку, що за своєю формою та змістом вказаний документ є актом перевірки, який підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Крім того, відповідач у листі від 07.10.2025 №20680/6/19-00-24-05-04 повідомив, що зазначення назви документа від 19.09.2025 №13869/19-00-24-05/ НОМЕР_1 на його першій сторінці «Довідка» замість належного «Акт» пояснюється друкарської помилкою, яка не впливає на результати перевірки та встановлені порушення.

Суд погоджується з вказаною позицією відповідача та вважає, що помилкове зазначення у назві документа «Довідка» жодним чином не нівелює його змістове значення та не спростовує висновки контролюючого органу за результатами документальної позапланової виїзної перевірки, у зв`язку з чим тут і далі за текстом документ від 19.09.2025 №13869/19-00-24-05/ НОМЕР_1 слід вважати актом перевірки.

Щодо аргументів позивача про безпідставність проведення перевірки внаслідок видання Указу Президента України від 21 липня 2025 року № 538/2025, суд зазначає наступне.

Указом Президента України від 21.07.2025 року №538/2025 уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21 липня 2025 року "Про запровадження правових і організаційних заходів щодо мораторію на безпідставні перевірки та втручання державних органів у діяльність бізнесу й стимулювання економічного зростання в Україні".

Згідно вказаного Рішення РНБО з метою гарантування економічної безпеки держави й запровадження мораторію на проведення перевірок щодо суб`єктів господарювання та додаткових заходів для їхнього захисту під час здійснення кримінального провадження в умовах дії правового режиму воєнного стану Рада національної безпеки і оборони України вирішила, серед іншого, Кабінету Міністрів України невідкладно вжити організаційних і практичних заходів щодо підвищення ефективності реалізації Державною податковою службою України, Державною митною службою України механізмів податкового і митного контролю, передбачивши, зокрема:

встановлення обмеження на проведення перевірок стосовно суб`єктів господарювання, які мають статус авторизованих економічних операторів та суб`єктів господарювання з незначним ступенем ризику, за виключенням тих, які здійснюють діяльність, пов`язану з обігом підакцизних товарів;

удосконалення методики застосування ризик-орієнтованого підходу під час визначення доцільності перевірок суб`єктів господарської діяльності з метою спрямування заходів контролю на ділянки з високим рівнем ризику порушень податкового митного законодавства або контрабанди.

При цьому, положень щодо запровадження мораторію на проведення перевірок або іншим чином висловлення заборони на їх проведення ані Указ Президента України від 21 липня 2025 року № 538/2025, ані рішення РНБО від 21.07.2025 не містять.

Разом з тим, згідно пункту 19-1.6 статті 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють контроль за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пункт 200.7 статті 200 ПК України).

Згідно із пунктом 200.10 статті 200 ПК України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, що проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним строком подання податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), а якщо такі документи були подані пізніше - за днем їх фактичного подання, та відповідно до вимог, визначених статтею 76 цього Кодексу, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, відповідно до цього Кодексу.

Контролюючий орган має право протягом 40 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації , а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку згідно з підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

Як зазначено вище, відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України однією з підстав для проведення документальної позапланової перевірки є подання платником декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з ПДВ, яке становить більше 100 тис. гривень.

З матеріалів справи слідує, що 18.08.2025 позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2025 року, у рядку 16 якої сформовано від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в сумі 147933 грн, а також у рядку 19 зазначено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в сумі 1085454 грн. У рядку 20 податкової декларації зазначено, що сума від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, складає 990325 грн, а зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду – 95129 грн. (а.с.52-54)

Одночасно з податковою декларацією позивачем подано до контролюючого органу заяву про повернення суми бюджетного відшкодування від 18.08.2025, у якій відповідно до статті 200 розділу V Податкового кодексу України просить визначене у податковій декларації за липень 2025 року бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в сумі 990325 грн перерахувати на його рахунок. (а.с.55)

Отже, враховуючи, що ФОП ОСОБА_1 самостійно подав разом із податковою декларацією з податку на додану вартість за липень 2025 року заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, і від`ємне значення ПДВ становило більше 100 тис. грн, тому у відповідності до положень підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України Головне управління ДПС у Тернопільській області правомірно ініціювало проведення документальної позапланової перевірки платника, як невід`ємний етап бюджетного відшкодування.

Спірним залишається питання правомірності податкового повідомлення-рішення від 09.10.2025 №00157542405, прийнятого Головним управлінням ДПС в Тернопільській області на підставі акта перевірки від 19.09.2025 №13869/19-00-24-05/2713010633.

При вирішенні спірних правовідносин необхідно враховувати, що відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 ПК України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Податковий кредит – це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. (підпункт 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України)

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. (підпункт «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України)

За нормою пункту 198.3 статті 193 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи; ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В свою чергу, згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Пунктом 189.1 статті 188 ПК України встановлено, що у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Системний аналіз наведених норм свідчить на користь того, що у тому випадку, якщо платником податку було сформовано податковий кредит на суму ПДВ, сплаченого ним в ціні товарів/послуг, а в подальшому ці товари/послуги ним не використовуються в оподатковуваних операціях у межах провадження його господарської діяльності, то такий платник податку зобов`язаний нарахувати собі відповідну суму податкових зобов`язань (компенсаційних податкових зобов`язань).

Наведений правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року, справа №460/3019/18.

Верховний Суд у постанові від 23 травня 2023 року у справі №640/8449/20, аналізуючи наведені вище норми податкового законодавства, дійшов висновку, що правове регулювання, запроваджене підпунктом «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України полягає у тому, що шляхом нарахування податкових зобов`язань вилучається (списується) попередньо сформований податковий кредит. При цьому, слід зауважити, що не обов`язково період, у якому були віднесені суми ПДВ до складу податкового кредиту, та період, у якому за визначених ПК умов має здійснюватися нарахування грошових зобов`язань відповідно до підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України, мають співпадати.

Відповідно, при перевірці правильності формування податкового кредиту предметом доказування є обставини, які мали місце на момент віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту, а під час вирішення питання виникнення у платника обов`язку, встановленого підпунктом «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України - обставини, які мали місце у періоді встановлення факту припинення використання товару/необоротного активу у власній господарській діяльності платника податків.

Аналогічний висновок також викладався Верховним Судом і в постанові від 24 січня 2023 року справа №560/7669/21.

Використання придбаних товарів/послуг, необоротних активів поза межами господарської діяльності є ключовим фактором для застосування положень підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України.

Такі висновки містяться у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2024 року у справі №814/476/18.

Згідно пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 ст.200 ПК України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Відповідно до п.200.4 ст.200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.7 ст.200 ПК України передбачено, що Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п.200.14 ст.200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення-рішення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення-рішення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Перевіряючи правомірність формування позивачем спірного податкового кредиту у податковій декларації за липень 2025 року податковим органом перевіркою своєчасності, достовірності і повноти визначення суми податкових зобов`язань та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації (рядок 9 (колонка Б) Декларації) встановлено її заниження на 731121 грн, що на думку відповідача призвело до завищення на цю ж суму показника рядка 19 Декларації, оскільки було занижено показник у рядку 4.1 (колонка Б) Декларації на 731121 грн внаслідок ненарахування всупереч пункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України податкових зобов`язань з вартості придбаного легкового автомобіля Lexus GX 3.5 АТ універсал №JTJTBDDX905047923.

Так, перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту за липень 2025 року включено ПДВ в розмірі 731121,33 грн із операції по придбанню легкового автомобіля Lexus GX 3.5 АТ універсал №JTJTBDDX905047923 (р.в. НОМЕР_3 ), придбаного в ТзОВ «Львів АВТО ПРЕМІУМ» (ЄДРПОУ 39402437), згідно зареєстрованої податкової накладної №131 від 11.02.2025, №381 від 21.07.2025, №534 від 30.07.2025.

Оплату здійснено через банківську установу з розрахункового рахунку ФОП ОСОБА_1 № НОМЕР_4 в розмірі 128099,00 грн (в т.ч. ПДВ 21349,83 грн) – платіжне доручення від 11.02.2025 №69, №UA12300350000000260072159573 в розмірі 1198629,00 грн (в т.ч. ПДВ 510000,00 грн) – платіжне доручення від 21.07.2025 №609.

26.07.2025 здійснено державну реєстрацію легкового автомобіля Lexus GX 3.5 АТ універсал №JTJTBDDX905047923.

Разом з тим представником контролюючого органу зазначено, що ФОП ОСОБА_1 за період перевірки (липень 2025 року) не було надано документів, які підтверджують використання даного легкового автомобіля в господарській діяльності, а саме:

- в липні не було подано 20-ОПП «Заява про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність» на легковий автомобіль Lexus GX 3.5 АТ універсал №JTJTBDDX905047923;

- станом на 31.07.2025 платником не було задекларовано відповідного виду діяльності, пов`язаного з експлуатацією цього легкового автомобіля;

- на період перевірки не надано: ліцензії для здійснення перевезення пасажирів легковими автомобілями, наказ на введення в експлуатацію, акти виконаних робіт, документи, що підтверджують використання пального, і т.п.

Також представником контролюючого органу зазначено, що Правилами державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затвердженими постановою КМУ від 07.09.1998 №1388 не передбачено проведення реєстрації органами внутрішніх справ транспортного засобу на фізичну особу – підприємця, а лише на фізичних та юридичних осіб.

За наведених обставин представник податкового органу зазначив, що ФОП ОСОБА_1 , за відсутності ведення бухгалтерського обліку, іншого обліку в частині підтвердження використання майна (товару) у підприємницькій діяльності, а також не будучи фактично суб`єктом права власності на таке майно, за умови включення до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковій накладній з придбання транспортного засобу, був зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання по операції щодо придбання вказаного транспортного засобу.

Суд не погоджується з вказаними висновками податкового органу та вважає їх необґрунтованими та такими, що сформовані за відсутності належних правових та фактичних підстав.

З наявних в матеріалах справи доказів слідує, що відповідно до договору купівлі-продажу №ЛЛ2208 від 11.02.2025, укладеного між ТзОВ «Львів Авто Преміум» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , позивач придбав легковий автомобіль Lexus GX VJA252L VIN НОМЕР_2 , 2025 року виготовлення, вартістю 4386728,00 грн, у тому числі ПДВ 731121,33 грн. (а.с.17-18)

Факт оплати позивачем вартості вказаного автомобіля у безготівковій формі підтверджується копіями наявних у справі платіжних документів, зокрема: платіжна інструкція №69 від 11.02.2025 на суму 128099,00 грн, в т.ч. ПДВ 21349,83 грн; платіжна інструкція №578 від 21.07.2025 на суму 1198629,00 грн, в т.ч. ПДВ 199771,50 грн: платіжна інструкція №609 від 30.07.2025 на суму 3060000,00 грн, в т.ч. ПДВ 510000,00 грн. Всього позивачем перераховано на рахунок ТзОВ «Львів Преміум Авто» 4386728,00 грн, у т.ч. ПДВ 731121,33 грн. (а.с.20, зворот)

Актом приймання – передачі товару від 30.07.2025 до договору купівлі – продажу №ЛЛ2208 від 11.02.2025 підтверджується факт передачі автомобіля позивачу. (а.с.19, зворот)

Зі змісту акта перевірки від 19.09.2025 №13869/19-00-24-05/2713010633 та позиції представника відповідача, висловленої у письмових заявах по суті та підтриманої в судовому засіданні, слідує, що контролюючий орган не заперечує реальність господарської операції щодо придбання позивачем вказаного транспортного засобу, проте вважає недоведеним обставини його використання платником податків у власній господарській діяльності.

Суд критично оцінює вказану позицію відповідача з огляду на наступне.

Так, згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, видами діяльності позивача, як суб`єкта підприємницької діяльності за КВЕД, зареєстровано зокрема: 77.11 надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 49.31 пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення; 49.32 надання послуг таксі; 49.39 інший пасажирський наземний транспорт.

Згідно витягу Державної служби України з безпеки на транспорті від 11.04.2025 ФОП ОСОБА_1 володіє ліцензією серії АВ 545342 від 16.08.2010, строк дії якої не обмежений, якою дозволено внутрішні перевезення пасажирів автобусами, міжнародні перевезення пасажирів автобусами, міжнародні перевезення вантажів вантажними автомобілями (крім перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів). (а.с.17)

За інформацією, зазначеною у довідці станом на 30.06.2025 ФОП ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність з використання сімдесяти двох транспортних засобів, у тому числі вантажних автомобілів, напівпричіпів, автобусів та легкового автомобіля. (а.с.35-36)

За приписами підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

З урахуванням викладеного суд вважає, що господарська операція з придбання легкового автомобіля Lexus GX VJA252L VIN НОМЕР_2 , 2025 року випуску відповідає діловій меті та видам господарської діяльності позивача.

Згідно наказу ФОП ОСОБА_1 від 30.07.2025 №40-25-0З «Про введення в експлуатацію основного засобу» та акта введення в експлуатацію від 30.07.2025, з метою забезпечення господарської діяльності транспортний засіб Lexus GX VJA252L VIN НОМЕР_2 , 2025 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 введено в експлуатацію та установлено очікуваний строк корисного використанні (експлуатації) 10 років. (а.с.67)

У довідці станом на 31.07.2025 зазначено, що ФОП ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність з транспортними засобами згідно переліку, у тому числі легковий автомобіль Lexus GX VJA252L, державний номер НОМЕР_5 . (а.с.36-37)

З метою підтвердження факту використання вказаного автомобіля у службових цілях позивачем надано подорожній лист №285/1 від 06.08.2025, за інформацією якого автомобіль Lexus GX VJA252L, державний номер НОМЕР_5 використаний водієм ОСОБА_1 за маршрутом Тернопіль-Житомир-Київ-Хмельницький-Тернопіль-Вінниця-Рава-Руська-Тернопіль-Рівне-Тернопіль-Вінниця-Тернопіль, з витратою палива 449 літрів та загальним пробігом 2563 км. (а.с.33)

Крім того, як зазначено вище, одним з видів господарської діяльності позивача є надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів (КВЕД 77.11).

На підтвердження факту використання автомобіля Lexus GX VJA252L, державний номер НОМЕР_5 , у господарській діяльності позивачем надано копії договорів оренди вказаного транспортного засобу від 30.07.2025 №30/О/1, №30/О/2, №30/О/3 з контрагентами ТОВ «МЕГА-СЕРВІС», ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , за умовами яких орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове користування транспортний засіб Lexus GX VJA252L VIN НОМЕР_2 , 2025 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 з метою його використання на погодинній основі.

Реальність господарських операцій щодо надання позивачем вказаного транспортного засобу в оренду підтверджується наступними документами:

з контрагентом ФОП ОСОБА_2 (а.с.21-25, 94):

- виставленими ФОП ОСОБА_1 рахунками на оплату №1208 від 02.09.2025, №1209 від 11.09.2025, №1234 від 18.09.2025, №1337 від 14.10.2025, №1416 від 30.10.2025 на оплату за договором оренди №30/0/2 від 30.07.2025;

- актами приймання – передачі від 02.09.2025, 11.09.2025, 18.09.2025, 14.10.2025, 30.10.2025, згідно яких орендодавець ФОП ОСОБА_1 передав у строкове платне користування, а орендар прийняв транспортний засіб Lexus GX VJA252L, реєстраційний номер НОМЕР_5 у строкове платне користування;

- актами здачі – приймання робіт №1208 від 02.09.2025, №1209 від 11.09.2025, №1234 від 18.09.2025, №1337 від 14.10.2025, №1416 від 30.10.2025;

- платіжними інструкціями №173 від 11.12.2025 про сплату орендної плати в сумі 4500,00 грн, №126 від 11.09.2025 про сплату орендної плати в сумі 4000,00 грн.

з контрагентом ФОП ОСОБА_3 (а.с.25-27, 93):

- виставленими ФОП ОСОБА_1 рахунками на оплату №1257 від 25.09.2025, №1358 від 17.10.2025 на оплату за договором оренди №30/0/3 від 30.07.2025;

- актом приймання – передачі від 25.09.2025, згідно якого орендодавець ФОП ОСОБА_1 передав у строкове платне користування, а орендар прийняв транспортний засіб Lexus GX VJA252L, реєстраційний номер НОМЕР_5 у строкове платне користування;

- актами здачі – приймання робіт №1257 від 25.09.2025, №1358 від 17.10.2025;

- квитанціями до прибуткового касового ордеру №217 від 17.10.2025 на 2000,00 грн, №201 від 25.09.2025 на 2500,00 грн.

з контрагентом ТОВ «МЕГА-СЕРВІС» (а.с.29-32, 93,95,96):

- виставленими ФОП ОСОБА_1 рахунками на оплату №1207 від 28.08.2025, №1232 від 16.09.2025, №1235 від 17.09.2025, №1291 від 01.10.2025, №1327 від 10.10.2025 на оплату за договором оренди №30/О/1 від 30.07.2025;

- актами приймання – передачі від 28.08.2025, 16.09.2025, 17.09.2025, 01.10.2025, 10.10.2025, згідно яких орендодавець ФОП ОСОБА_1 передав у строкове платне користування, а орендар прийняв транспортний засіб Lexus GX VJA252L, реєстраційний номер НОМЕР_5 у строкове платне користування;

- актами здачі – приймання робіт №1207 від 28.08.2025, №1232 від 16.09.2025, №1235 від 17.09.2025, №1291 від 01.10.2025, №1327 від 10.10.2025;

- платіжними інструкціями №217 від 07.11.2025 про сплату орендної плати в сумі 6000,00 грн, №194 від 17.10.2025 про сплату орендної плати в сумі 3000 грн, №149 від 11.09.2025 про сплату орендної плати в сумі 3000 грн, №168 від 06.10.2025 про сплату орендної плати в сумі 8000 грн.

Також на підтвердження реальності господарських операцій щодо надання в оренду автомобіля Lexus GX VJA252L, державний номер НОМЕР_5 та господарських взаємовідносин з орендарями, стороною позивача надано до суду:

- акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.09.2025 по 11.11.2025 між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 (а.с.128);

- акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.09.2025 по 11.11.2025 між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 ; (а.с.131, зворот)

- податкові накладні №103 від 25.09.2025, №77 від 17.10.2025, №54 від 02.09.2025, №55 від 11.09.2025, №80 від 18.09.2025, №96 від 23.09.2025, №115 від 29.09.2025, №55 від 14.10.2025, №133 від 30.10.2025, №34 від 07.11.2025, №129 від 28.08.2025, №78 від 16.09.2025, №81 від 17.09.2025, №9 від 01.10.2025, №45 від 10.10.2025, №134 від 31.10.2025, складені та зареєстровані ФОП ОСОБА_1 ; (а.с.128-149)

- квитанції та прибуткові касові ордери №217 від 17.10.2025, №201 від 25.09.2025, згідно яких позивачем отримано орендну плату від ФОП ОСОБА_3 за договором оренди №30/О/3 від 30.07.20205; (а.с.129-130)

- платіжні інструкції №126 від 11.09.2025, №158 від 11.11.2025 про отримання коштів у безготівковій формі за договором оренди від ФОП ОСОБА_2 ; (а.с.134,141)

- платіжні документи від 11.09.2025, 06.10.2025, 17.10.2025, 07.11.2025 щодо отримання ФОП ОСОБА_1 орендної плати за договором оренди транспортного засобу від ТзОВ «МЕГА-СЕРВІС». (а.с.147-149)

Суд враховує, що частина зазначених первинних документів створена поза межами періоду, за який проведено перевірку контролюючим органом. Проте, враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування, зокрема мета використання платником позивачем придбаного ним майна, суд для об`єктивного з`ясування обставин даної справи вважає за необхідне взяти вказані документи до уваги з наданням їм правової оцінки.

Крім того, слід зазначити, що обставини використання автомобіля Lexus GX VJA252L, реєстраційний номер НОМЕР_5 у власній господарській діяльності були повідомлені позивачем представнику контролюючого органу, зокрема, у письмових поясненнях, до яких також долучено такі документи, як: виписка з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань; копія ліцензії №545342; копія договору купівлі – продажу №ЛЛ 2208 від 11.02.2025 та акта приймання – передачі, платіжна відомість, видаткова та податкова накладна; копії договорів оренди транспортних засобів: №30/О/1 від 30.07.2025 з ТОВ «МЕГА-СЕРВІС», №30/О/2 від 30.07.2025 з ФОП ОСОБА_2 , №30/О/3 від 30.07.2025 з ФОП ОСОБА_3 ; копії рахунку на оплату №1207 від 28.08.2025, акт здачі – приймання (надання послуг) №12070 від 28.08.2025, акт приймання – передачі від 28.08.2025; рахунок на оплату №1232 від 16.09.2025, акт здачі – приймання робіт (надання послуг) №1232 від 16.09.2025, акт приймання – передачі від 16.09.2025, рахунок на оплату №1235 від 17.09.2025, акт здачі – приймання (надання послуг) №1235 від 17.09.2025, акт приймання – передачі від 17.09.2025; копії рахунку на оплату №1208 від 02.09.2025, акт здачі – приймання (надання послуг) №1208 від 02.09.2025, акт приймання – передачі від 02.09.2025; рахунок на оплату №1209 від 11.09.2025, акт здачі – приймання робіт (надання послуг) №1209 від 11.09.2025, акт приймання – передачі від 11.09.2025, рахунок на оплату №1234 від 18.09.2025, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №1234 від 18.09.2025, акт приймання – передачі від 18.09.2025; копія подорожнього листа службового легкового автомобіля №28511 від 06.08.2025. (а.с.114-115)

У пункті 2.11 акта перевірки від 19.09.2025 зазначено перелік документів, які було використано при проведенні перевірки: податкові накладні, видаткові накладні, акти приймання – передачі товарів (надання послуг), акти виконаних робіт, ліцензії про надання послуг з перевезення, договори з контрагентами, дозволи на міжнародні регулярні перевезення, товарно-транспортні накладні, ЦМР, шляхові листи, виписки банку, платіжні доручення, акти списання товарів (дизельне пальне), оборотно-сальдові відомості контрагентів по розрахункам за липень 2025 року, акти звірки взаєморозрахунків з контрагентами станом на 01.07.2025, тощо.

Разом з тим, відповідачем не зазначено підстав, з яких не враховано надані позивачем документи на підтвердження використання автомобіля Lexus GX VJA252L VIN НОМЕР_2 , 2025 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 у господарській діяльності, у тому числі з метою надання його в оренду.

При цьому суд вважає помилковою позицію відповідача, згідно якої він пов`язує право позивача на податковий кредит виключно з наявністю вже здійснених господарських операцій у тому ж звітному періоді, що суперечить прямому змісту пунктів 198.1, 198.3 статті 198 ПК України.

Так, абзацом п`ятим пункту 198.3 статті 198 ПК України прямо передбачено, що нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Використовуючи вказане формулювання законодавець передбачає, що визначальною умовою є мета придбання товарів/послуг, а не їх фактичне використання у звітному податковому періоді.

Отже, право на податковий кредит виникає у платника у разі придбання товару/ основного засобу з метою його використання в оподатковуваних операціях, а подальше фактичне використання лише підтверджує наявність такої ділової мети.

З урахуванням викладеного слід вважати, що отримання позивачем доходу від використання придбаного у липні 2025 року автомобіля після зазначеного звітного періоду не позбавляє його права включити суму ПДВ до податкового кредиту у періоді придбання транспортного засобу, за умови підтвердження ділової мети придбання, яка вище знайшла своє підтвердження.

Щодо посилання відповідача на невиконання ФОП ОСОБА_1 обов`язку з надання повідомлення за формою 20-ОПП, то суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 63.3 статті 63 ПК України платники податків зобов`язані стати на облік за основним та неосновним місцем обліку та повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи згідно з порядком обліку платників податків.

Порядок обліку платників податків і зборів затверджений наказом Міністерства фінансів України №1588 від 09.12.2011.

Додатком 10 зазначеного Порядку №1588 затверджено форму 20-ОПП «Заява про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність».

Пунктами 8.1-8.2 розділу VIII Порядку №1588 передбачено, що платник податків зобов`язаний повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому цим розділом.

Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об`єкти оподаткування), є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України.

Заява про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. (пункт 8.4 Порядку №1588)

Як слідує з матеріалів справи, легковий автомобіль Lexus GX 3.5 придбано позивачем за договором купівлі-продажу від 11.02.2025, при цьому лише 30.07.2025 проведено остаточний розрахунок за вказаним договором, передано транспортний засіб у фактичне володіння позивача та введено його в експлуатацію як основний засіб.

Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Lexus GX 3.5 з реєстраційним номером НОМЕР_5 датоване 26.07.2025, при цьому першим робочим днем після реєстрації є 28.07.2025. Таким чином, з 28.07.2025 розпочався перебіг встановленого пунктом 8.4 Порядку №1588 10-денного строку для виконання позивачем обов`язку щодо повідомлення контролюючий орган про реєстрацію автомобіля Lexus GX 3.5, реєстраційний номер НОМЕР_5 , як об`єкта, пов`язаного з оподаткуванням, через який провадиться господарська діяльність.

На виконання вимог ухвали суду, занесеної до протоколу судового засідання від 03.02.2026, представником відповідача 06.02.2026 надано копію облікових даних ФОП ОСОБА_1 , у тому числі відомості про об`єкти оподаткування платника податків (форма 20-ОПП), з якої слідує, що автомобіль Lexus GX 3.5 універсал АТ VIN № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_5 , зареєстровано позивачем як об`єкт оподаткування, що експлуатується. (а.с.118-122)

Згідно квитанції №2 про доставку документа, заяву про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, через які провадиться діяльність за формою 20-ОПП, подано позивачем до ГУ ДПС у Тернопільській області 07.08.2025, тобто у межах 10-денного строку, встановленого пунктом 8.4 Порядку №1588.

Враховуючи, що позивачем виконано обов`язок щодо повідомлення податковий орган про автомобіль Lexus GX 3.5 універсал АТ VIN № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_5 , як об`єкт оподаткування у строк, передбачений податковим законодавством, тому посилання відповідача на відсутність або несвоєчасність подання форми № 20-ОПП є необґрунтованим та не відповідає фактичним обставинам справи.

Щодо посилань відповідача на відсутність у ФОП ОСОБА_1 ліцензії для здійснення перевезення пасажирів легковими автомобілями, а також відсутність задекларованого відповідного виду діяльності, то суд також вважає їх необґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осію, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань від 03.08.2021 ФОП ОСОБА_1 зареєстрував такі види господарської діяльності, зокрема: 77.11 – «Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів», а також 49.31 – «Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення».

Вказані види діяльності, на думку суду, виправдовують ділову мету для придбання позивачем легкового автомобіля для використання його у власній господарській діяльності, а тому твердження відповідача про відсутність у позивача відповідних видів діяльності не відповідає фактичним обставинам справи.

Крім цього, як встановлено судом, ФОП ОСОБА_1 має чинну ліцензію №545342 Міністерства транспорту та зв`язку України щодо надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яка була додана до заперечень на акт перевірки.

У заявах по суті представник позивача пояснив, що наразі триває процедура розширення діючої ліцензії в Державній службі України з безпеки на транспорті з метою здійснення господарської діяльності з перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення, у тому числі надання послуг VIP-класу.

Разом з тим, суд зауважує, що використання позивачем придбаного ним автомобіля Lexus GX 3.5 у господарській діяльності шляхом надання його в оренду відповідає виду діяльності позивача за КВЕД 77.11 – «Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів» та не потребує ліцензії на перевезення пасажирів легковими автомобілями, а тому посилання відповідача на відсутність такої ліцензії, як на підставу для позбавлення позивача права на податковий кредит, є юридично необґрунтованим.

Щодо доводу відповідача про відсутність у ОСОБА_1 , як фізичної особи – підприємця статусу суб`єкта права власності на легковий автомобіль Lexus GX 3.5 АТ універсал №JTJTBDDX905047923, то суд також вважає його необґрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до положень підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 ПК України особа для цілей розділу V цього Кодексу (податок на додану вартість) є, зокрема, фізична особа - підприємець, яка або є платником податків і зборів, встановлених цим Кодексом, крім єдиного податку; або є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість; або є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає включення податку на додану вартість до складу єдиного податку, і добровільно переходить у встановленому цим Кодексом порядку на сплату єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість.

Згідно з частиною 1 статті 325 Цивільного кодексу України суб`єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.

Відповідно до пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів" №1388 від 07 вересня 1998 року транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами в сервісних центрах МВС або через центри надання адміністративних послуг. Транспортні засоби, що належать фізичним особам - підприємцям, реєструються за ними як за фізичними особами.

Слід зазначити, що статус фізичної особи-підприємця - це юридичний статус, який засвідчує право особи на заняття підприємницькою діяльністю, а саме: самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. При цьому, юридичний статус "фізична особа - підприємець" сам по собі не впливає і ніяким чином не обмежує будь-які правомочності особи, які випливають з її цивільної право- та дієздатності.

Відтак, відсутність передбаченої можливості державної реєстрації транспортних засобів за фізичними особами - підприємцями не може позбавляти їх права на отримання податкового кредиту за операціями з придбання транспортних засобів за умови дотримання умови його формування, що визначені ПК України.

виставлення рахунків, підписання актів наданих послуг та актів приймання-передачі автомобіля за серпень–жовтень 2025 року, отримання оплати від орендарів. Ці документи є належними первинними документами у розумінні статті 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і безпосередньо підтверджують реальність операцій з використання автомобіля у господарській діяльності позивача та отримання доходу від такої діяльності. Отже, твердження відповідача про те, що автомобіль придбано нібито для особистих потреб та не використовується у господарській діяльності, спростовуються фактичними даними бухгалтерського обліку, первинними документами.

Отже, дослідивши наявні у матеріалах справи докази та надавши правову оцінку доводам сторін в контексті наведеного вище правового регулювання суд дійшов висновку, що господарські операції, які свідчать про використання придбаного позивачем автомобіля у господарській діяльності, підтверджені належними первинними документами, а тому наявні підстави вважати, що автомобіль Lexus GX 3.5 універсал АТ VIN № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_5 набутий позивачем для використання в господарській діяльності з метою отримання прибутку, що підтверджує наявність ділової та економічної мети при його придбанні.

З огляду на викладене висновки податкового органу про безпідставне формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 731121 грн внаслідок придбання автомобіля Lexus GX 3.5 універсал АТ VIN № НОМЕР_2 є необґрунтованими, оскільки позивач набув таке право на підставі пункту «г» 198.5 статті 198 ПК України.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У ході судового розгляду справи відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування, не підтвердив належними й допустимими доказами порушення ФОП ОСОБА_1 підпункту «г» п. 198.5 статті 198, пункту 188.1 статті 188 та пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України. Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржене податкове повідомлення - рішення не відповідає критеріям обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а тому є протиправним та підлягає скасуванню. Таким чином, позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 7311,21 грн суд присуджує на користь позивача відповідно до частини 1 статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області від 09.10.2025 №00157542405.

Стягнути з Головного управління ДПС у Тернопільській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати на суму 7311 (сім тисяч триста одинадцять) гривень 21 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 20 березня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 код НОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м.Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46003 код ЄДРПОУ 44143637).

Головуючий суддя Мірінович У.А.