Рішення від 19 березня 2026 р. у справі №380/24898/25 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2026 рокусправа № 380/24898/25

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов`язання вчинити дії.

Обставини справи

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 вимогами:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зменшення в довідці від 29.10.2025 №1159/12/20178 станом на 01 січня 2023 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 року у справі №380/10655/25 щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії у відсотковому розмірі;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 року у справі №380/10655/25, скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року, в якій на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, в яких включити надбавку за особливості проходження військової служби в розмірі 65 відсотків від розміру посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років та щомісячну премію у середніх розмірах у відсотках, що фактично виплачені за місяць у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2023 рік та розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених статтями 7 законів України про Державний бюджет України, відповідно на 2023 рік, для здійснення перерахунку пенсії з 01 лютого 2023 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 у справі № 380/10655/25 виготовив та видав ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку його пенсії.

Позивач зазначає, що хоча у вказаній довідці основні види грошового забезпечення (посадовий оклад та оклад за військовим званням) і були обчислені з урахуванням актуального прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2023 рік, проте розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії відповідач встановив у відсотковому виразі, що є значно нижчим за фактичні середні показники.

Зокрема, позивач вказує на те, що відповідач протиправно визначив надбавку за особливості проходження служби на рівні 1% та премію у розмірі 10%, що фактично є мінімально можливими порогами, передбаченими законодавством. Позивач переконаний, що такі дії відповідача є нічим іншим, як штучним обмеженням розміру його пенсії, оскільки згідно з приписами Порядку № 45 та чіткими правовими висновками Верховного Суду, викладеними у рішенні за результатами розгляду зразкової справи № 380/19324/23, такі виплати повинні фіксуватися у довідках у середніх розмірах, що були фактично виплачені за відповідною посадою у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію, у місяці, в якому виникло право на перерахунок.

Ухвалою від 24 грудня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач скористався своїм процесуальним правом та подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_1 у повному обсязі. Свою позицію ІНФОРМАЦІЯ_3 мотивує тим, що відповідно до Постанови КМУ № 704 та відомчих наказів Міністерства оборони України, керівникам державних органів надано широке дискреційне право встановлювати конкретні розміри надбавок та премій у межах наявних бюджетних асигнувань.

Відповідач стверджує, що оскільки на виконання попереднього судового рішення посадові оклади позивача обчислені на основі прожиткового мінімуму станом на 1 січня 2023 року (що є суттєво більшою величиною, ніж та, яка реально застосовується у Збройних Силах України для виплати грошового забезпечення діючим військовослужбовцям), то встановлення додаткових видів забезпечення у мінімально визначених відсотках є юридично виправданим та пропорційним кроком, спрямованим на недопущення безпідставного перевищення загального розміру грошового забезпечення.

Крім того, відповідач наголошує, що розпорядчі рішення Міністра оборони України, доведені телеграмами, мають внутрішній характер, стосуються виключно діючих військовослужбовців і не є нормативно-правовими актами, які б автоматично встановлювали сталі відсотки виплат для цілей перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям.

Дослідивши матеріали справи, всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію по інвалідності з 01.06.2014, призначену відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.

Судом встановлено, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 у справі № 380/10655/25, ІНФОРМАЦІЯ_2 було виготовлено оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача № 1159/12/20778 від 29.10.2025 станом на 01.01.2023.

Зазначена довідка готувалася з метою реалізації права позивача на перерахунок пенсії з урахуванням оновлених розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Зі змісту вказаної довідки встановлено, що відповідачем визначено такі складові грошового забезпечення позивача за відповідною (аналогічною) посадою: посадовий оклад (7 тарифний розряд) - 4560,00 грн (обчислений шляхом множення прожиткового мінімуму у розмірі 2684,00 грн на тарифний коефіцієнт 1,7); оклад за військовим званням (прапорщик) - 1450,00 грн; надбавка за вислугу років (30%) — 1803,00 грн; надбавка за особливості проходження служби - 1% (51,35 грн); надбавка за службу в умовах режимних обмежень (10%) - 456,00 грн; премія - 10% (456,00 грн).

Позивач, не погоджуючись із визначеними у довідці відсотковими показниками додаткових щомісячних видів грошового забезпечення, звернувся до суду з даним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, формально виконуючи попереднє рішення суду, свідомо встановив розміри надбавки за особливості проходження служби та премії у мінімально можливих цифрових значеннях.

Позивач наголошує, що такий підхід не відповідає фактичним середнім показникам додаткових виплат, які реально здійснювалися діючим військовослужбовцям за аналогічною посадою у січні 2023 року. На переконання позивача, відповідач мав зазначити надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% та премію у розмірі, визначеному згідно з розпорядчими документами (телеграмами) Міністра оборони України на 2023 рік, оскільки встановлення мінімальних 1% та 10% нівелює саму мету перерахунку пенсії та призводить до штучного заниження бази її обчислення.

Надаючи комплексну правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується такими нормами матеріального та процесуального права.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі — Закон № 2262-XII).

Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Аналіз цієї норми дає підстави для висновку, що перерахунок пенсій колишніх військовослужбовців безпосередньо пов`язаний зі зміною розмірів грошового забезпечення діючих військовослужбовців, проте здійснюється не автоматично, а на підставі відповідних нормативно-правових актів Уряду.

Механізм проведення такого перерахунку чітко регламентований Порядком № 45. Суд зазначає, що відповідач на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 у справі № 380/10655/25 вже вчинив активні дії щодо реалізації права позивача на перерахунок, виготовивши та надавши довідку № 1159/12/20778 від 29.10.2025 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023. Таким чином, обов`язок щодо актуалізації розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням відповідно до показників прожиткового мінімуму станом на січень 2023 року відповідачем виконано.

Предметом спору є правомірність визначення у вказаній довідці відсоткових показників щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.

Позивач наполягає на обов`язку відповідача включити до довідки надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% та премію у значно вищому розмірі, ніж 10%, посилаючись на розпорядчі рішення (телеграми) Міністра оборони України на 2023 рік.

Вирішуючи спір, суд враховує правовий висновок, сформований у постанові судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 лютого 2026 року у справі № 520/5814/24.

Верховний Суд у складі судової палати у вказаній постанові здійснив детальний аналіз правової природи окремих доручень Міністра оборони України та дійшов висновку, що такі документи за своєю суттю є відомчими, внутрішніми розпорядженнями тимчасового характеру. Вони спрямовані на оперативне регулювання виплат діючим військовослужбовцям у межах наявних бюджетних асигнувань конкретного року та не мають статусу нормативно-правового акта.

Судова палата підкреслила, що такі розпорядження не проходять державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України, що є обов`язковою умовою для актів, які встановлюють нові правові норми або змінюють існуючі, що зачіпають права громадян.

Зокрема, суд касаційної інстанції наголосив, що вказані доручення (телеграми) Міністра оборони України не є рішеннями Кабінету Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або про введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій. Відповідно до Порядку № 45, підставою для перерахунку пенсії є саме рішення Уряду, а не відомчі телеграми керівника міністерства. Прийняття таких внутрішніх документів не породжує для територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки обов`язку оформляти нові довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям з фіксацією у них конкретних відсотків, згаданих у телеграмах.

Суд підкреслює, що встановлені Міністром оборони України розміри премій та надбавок для осіб, які проходять службу, мають виключно стимулюючий характер і залежать від особистого внеску кожного військовослужбовця, якості виконання ним обов`язків, стану військової дисципліни та, що є ключовим, від фінансових можливостей відомства у конкретному місяці чи році. Такі виплати є перемінними за своєю природою і не можуть бути автоматично та безумовно поширені на осіб, звільнених зі служби, у фіксованих максимальних чи середніх відсотках, визначених внутрішніми дорученнями для діючих військових.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що визначення відповідачем розміру надбавки за особливості проходження служби (1%) та премії (10%) у довідці від 29.10.2025 здійснено у межах дискреційних повноважень та відповідно до мінімальних гарантованих розмірів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704. Оскільки законодавством не встановлено обов`язку прирівнювати відсоткові показники додаткових виплат пенсіонерів до показників, встановлених внутрішніми телеграмами для діючих військовослужбовців, дії відповідача щодо видачі довідки саме з таким змістом не можуть бути визнані протиправними.

Суд наголошує, що перерахунок пенсії вже був проведений на підставі рішення суду щодо окладів, а вимога щодо повторного перегляду відсоткових показників додаткових виплат на підставі розпорядчих актів, які не мають статусу нормативно-правових, є втручанням у дискрецію органу та суперечить актуальній практиці Верховного Суду.

Як встановлено судом під час безпосереднього дослідження доказів у справі, відповідач уже в повному обсязі виконав свій юридичний та процесуальний обов`язок щодо оформлення та видачі позивачу довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023.

Зазначена дія вчинена на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 у справі № 380/10655/25, яке набрало законної сили. У виданій довідці № 1159/12/20778 від 29.10.2025 відповідачем відображено основні та додаткові види грошового забезпечення у розмірах, що корелюються з вимогами Постанови КМУ № 704 та Порядку № 45.

Оскільки Кабінетом Міністрів України у період після 01.01.2023 і до моменту розгляду справи не приймалося жодних нових нормативно-правових актів, які б змінювали структуру, умови виплати або безпосередньо розміри грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, суд констатує відсутність будь-яких законних підстав для зобов`язання відповідача виготовити ще одну (повторну) довідку за той самий часовий період, але з іншими (вищими) відсотковими показниками. Принцип правової визначеності та остаточності судового рішення виключає можливість безкінечного перегляду тих самих параметрів грошового забезпечення за відсутності нових легітимних правових підстав.

Твердження позивача про те, що встановлення у довідці надбавки за особливості проходження служби на рівні 1 % та премії у розмірі 10 % є протиправним дією, суд оцінює як помилкове та безпідставне у контексті обставин даної справи.

Суд наголошує, що відповідач діяв суворо у межах наданих йому дискреційних повноважень, визначених пунктом 5 Постанови КМУ № 704, де встановлено лише граничні (“до 100 %”) та мінімальні (“не менш як 10 %”) межі виплат. Враховуючи, що довідка вже видана на виконання попереднього судового рішення, яке чітко визначило алгоритм дій відповідача, повторне втручання суду у сферу управлінської дискреції суб`єкта владних повноважень за відсутності прямої норми закону є недопустимим.

З огляду на актуальну, обов`язкову для застосування та консолідовану правову позицію судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 17.02.2026 у справі № 520/5814/24, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання дій протиправними та зобов`язання видати нову довідку з фіксованими показниками 65 % та ін. не ґрунтуються на чинних нормах права. Верховний Суд чітко розмежував поняття "нормативно-правовий акт" та "внутрішнє доручення", вказавши на неможливість застосування останніх як базису для перерахунку пенсій за Законом № 2262-XII.

Відповідно до імперативних приписів статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. У цьому процесі позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів існування нормативно-правового акта вищої або принаймні рівної юридичної сили стосовно Постанови КМУ № 704, який би зобов`язував територіальний центр комплектування застосовувати саме відомчі телеграми чи доручення при формуванні довідок для перерахунку раніше призначених пенсій. Самі по собі телеграми Міністра оборони мають обмежене коло адресатів і не можуть змінювати встановлений Урядом порядок пенсійного забезпечення.

Беручи до уваги все вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Дії відповідача у спірних правовідносинах повністю відповідали критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, зокрема були вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що згідно з принципом, закладеним у статті 139 КАС України, судові витрати стягуються з відповідача лише у разі задоволення позову.

Оскільки у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено повністю, сплачений ним судовий збір у сумі 968,96 грн поверненню з бюджету або стягненню з ІНФОРМАЦІЯ_4 не підлягає.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд —

у х в а л и в :

1. В позові ОСОБА_1 про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 20 березня 2026 року.

Суддя Коморний О.І.