Рішення від 22 березня 2026 р. у справі №200/203/26 — Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2026 року Справа№200/203/26

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Загацької Т.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 05.11.2025 № 052530004261 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 № 7864 від 02.08.2024 про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зарахувавши:

до страхового стажу періоди роботи з 25.09.2015 по 09.09.2016;

до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за приписами ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи: 31.07.2002, з 28.03.2003 по 31.03.2003; з 08.09.2003 по 12.09.2003; з 22.02.2004 по 23.02.2004; з 29.08.2004 по 30.08.2004; з 31.08.2009 по 11.09.2009; з 03.05.2010 по 14.07.2010; з 06.06.2012 по 15.08.2012; 31.10.2012; з 29.11.2012 по 30.11.2012; з 29.12.2012 по 31.12.2012; 28.02.2013; з 25.09.2015 по 09.09.2016; з 05.01.2018 по 31.08.2018; з 12.02.2020 по 18.02.2020; з 01.01.2021 по 06.01.2021; з 27.12.2021 по 28.12.2021; з 11.04.2022 по 26.04.2022; з 01.07.2024 по 02.08.2024;

до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» додаткових 14 років відповідно роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 20.01.1992 № 8;

та призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 02.08.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. До заяви позивач додав необхідні для цього документи. Позивач зауважив, що Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області розглянуло його заяву відповідно до принципу екстериторіальності та прийняло рішення, яким відмовило йому у призначенні пенсії за Законом України №1058-ІV. При цьому позивач вказує, що деякі періоди роботи не зараховані до пільгового стажу на підземних роботах, також не застосовано кратність за час роботи на провідних посадах в шахті. Позивач закцентував свою увагу на тому, що в результаті неправильного підрахунку його стажу йому було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. З урахуванням наведеного, позивач вважає рішення відповідача протиправним та яке підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 20.01.2026 відкрито провадження у даній справі та справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Зазначив, що позивач не набув необхідного пільгового стажу. На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, їх посадові і службові особи зобов`язані діяти, лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України). Провівши системний аналіз вищевикладеного, можливо дійти висновку, що Управління діє в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а підстави для задоволення позову відсутні.

У додаткових поясненнях позивач вказує, що відповідач у своєму відзиві не навів жодних обґрунтувань правомірності своїх дій та не надав жодних законних підстав для відмови позивачу у призначенні пенсії.

Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 02.08.2024 через портал ПФУ звернувся до органів пенсійного фонду та подав заяву № 7864 про призначення пенсії згідно з ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003.

Заява була відпрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області, що передбачено пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону № 1058, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (зі змінами внесеними Постановою правління Пенсійного фонду України від 24.11.2022 № 23-1).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №052530004261 від 09.08.2024 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19.11.2024 у справі №200/5909/24, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2025, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 09.08.2024 про відмову в призначенні пенсії та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву від 02.08.2024 про призначення пенсії за віком із зарахуванням при повторному розгляді вказаної заяви до мого пільгового стажу за Списком №1 та до пільгового стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи: на Вугільній компанії «Краснолиманська» - з 29.11.2004 по 30.11.2004 та 08.12.2004 на посаді гірника очисного забою підземного 4 розряду з повним робочим днем у шахті; на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Вуглетехнік» - 29.02.2008 на посаді прохідника з повним підземним робочим днем; на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» - з 07.04.2008 по 16.04.2008 на посаді гірника очисного забою підземного 4 розряду з повним підземним робочим днем у шахті; з 02.02.2009 по 11.02.2009 на посаді гірника очисного забою підземного 4 розряду з повним робочим днем у шахті; з 15.03.2011 по 30.03.2011 на посаді гірника очисного забою підземного 4 розряду з повним підземним робочим днем у шахті; на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Вуглетехнік» 29.08.2017 на посаді гірника очисного забою 5 розряду з повним робочим днем під землею; на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Шахтопроходчиське управління гірник», з 01.09.2018 по 18.09.2018 на посаді прохідника 5 розряду з повним робочим днем у шахті, з урахуванням висновків суду по цій справі.

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 03.03.2025 № 052530004261.

У рішенні від 03.03.2025 № 052530004261 зазначено: на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19.11.2024 по справі № 200/5909/24 зараховано до пільгового стажу періоди роботи за Списком №1 та до пільгового стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно ч.3 ст.114 Закону періоди роботи: на Вугільній компанії «Краснолиманська» - з 29.11.2004 по 30.11.2004 та 08.12.2004 на посаді гірника очисного забою підземного 4 розряду з повним робочим днем у шахті; на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Вуглетехнік» - 29.02.2008 на посаді прохідника з повним підземним робочим днем; на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» - з 07.04.2008 по 16.04.2008 на посаді гірника очисного забою підземного 4 розряду з повним підземним робочим днем у шахті; з 02.02.2009 по 11.02.2009 на посаді гірника очисного забою підземного 4 розряду з повним робочим днем у шахті; з 15.03.2011 по 30.03.2011 на посаді гірника очисного забою підземного 4 розряду з повним підземним робочим днем у шахті; на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Вуглетехнік» 29.08.2017 на посаді гірника очисного забою 5 розряду з повним робочим днем під землею; на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Шахтопроходчиське управління гірник», з 01.09.2018 по 18.09.2018 на посаді прохідника 5 розряду з повним робочим днем у шахті. Загальний страховий стаж особи становить 41 рік 7 місяців 11 днів ( в тому числі додаткові роки Список № 1-21 рік). Пільговий стаж що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (25 років) становить 19 років 4 місяці 25 днів, з яких: - стаж на роботах підземних провідних професій (20) - 5 років 8 місяців 26 днів; - стаж на роботах підземних професій (25) - 10 років 6 місяців 11 днів; - навчання за фахом — 3 роки 1 місяць 18 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди. Працює. Відмовити в призначенні пенсії за віком відповідно до частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, оскільки заявник не набув необхідного пільгового стажу. Право на пенсійну виплату набуде 22.06.2033.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17.06.2025 у справі №200/3736/25, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2025, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 03.03.2025 № 052530004261 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 2 серпня 2024 року та прийняти вмотивоване рішення за наслідками розгляду заяви з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього рішення, із зазначенням періодів, які не були зараховані до страхового та пільгового стажу позивача та підстав їх незарахування.

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 03.03.2025 № 052530004261.

У рішенні від 05.11.2025 № 052530004261 зазначено: «на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19.11.2024 по справі № 200/5909/24 зараховано до пільгового стажу періоди роботи за Списком №1 та до пільгового стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно ч. 3 ст. 114 Закону періоди роботи: на Вугільній компанії «Краснолиманська» - з 29.11.2004 по 30.11.2004 та 08.12.2004 на посаді гірника очисного забою підземного 4 розряду з повним робочим днем у шахті; на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Вуглетехнік» - 29.02.2008 на посаді прохідника з повним підземним робочим днем; на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» - з 07.04.2008 по 16.04.2008 на посаді гірника очисного забою підземного 4 розряду з повним підземним робочим днем у шахті; з 02.02.2009 по 11.02.2009 на посаді гірника очисного забою підземного 4 розряду з повним робочим днем у шахті; з 15.03.2011 по 30.03.2011 на посаді гірника очисного забою підземного 4 розряду з повним підземним робочим днем у шахті; на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Вуглетехнік» 29.08.2017 на посаді гірника очисного забою 5 розряду з повним робочим днем під землею; на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Шахтопроходчиське управління гірник», з 01.09.2018 по 18.09.2018 на посаді прохідника 5 розряду з повним робочим днем у шахті.

Страховий стаж особи становить 41 рік 7 місяців 11 днів ( в тому числі додаткові роки Список № 1-21 рік).

Пільговий стаж що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (25 років) становить 19 років 4 місяці 25 днів, з яких:

- стаж на роботах підземних провідних професій (20) - 5 років 8 місяців 26 днів;

- стаж на роботах підземних професій (25) - 10 років 6 місяців 11 днів;

- навчання за фахом — 3 роки 1 місяць 18 днів.

За наданими документами до пільгового стажу не зараховано періоди:

за довідками ДП “Вугільна компанія “Краснолиманська” №99 арх та №100 арх від 14.12.2021 періоди навчання з ТБ з 08.09.2003 по 12.09.2003, з 22.02.2004 по 23.02.2004, з 29.08.2004 по 30.08.2004;

за довідкою ПрАТ “Шахтоуправління “Покровське” “942 від 31.12.2021 період навчання в навчальному пункті з 31.08.2009 по 11.09.2009;

за довідками ДП “Мирноградвугілля “Шахта центральна” №410 від 10.11.2021 та №68 від 02.11.2021 періоди перебування у відпустках без збереження заробітної плати: 31.07.2002, з 28.03.2003 по 31.03.2003, 31.10.2012, з 29.11.2012 по 30.11.2012, з 29.12.2012 по 31.12.2012, 28.02.2013;

за довідкою ТОВ “Шахтобудівельна компанія” №02/37 від 13.07.2022 період навчання у навчальному пункті з 12.02.2020 по 18.02.2020 та періоди перебування у відпустках без збереження заробітної плати з 01.01.2021 по 06.01.2021. з 27.12.2021 по 28.12.2021;

за довідкою ТОВ “Шахтопромсервіс” №17 від 01.09.2022 період перебування у відпустці без збереження заробітної плати з 11.04.2022 по 26.04.2022;

роботи за записами трудової книжки від 16.04.2002 НОМЕР_2 :

в «ООО ПК Красноармейскуголь» (так в документі) з 03.05.2010 по 14.07.2010,

в ООО Фокстрот-Донбас» (так в документі) з 06.06.2012 по 15.08.2012,

в ТОВ «Управління Донбасспецстрой» з 05.01.2018 по 31.08.2018,

в ВСП «Шахтоуправління Білозерське» ТОВ «ДТЕК Допропільвугілля» з 08.10.2018 по 09.01.2019,

в ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» з 01.07.2024 по 31.07.2024 та з 01.08.2024 по 02.08.2024, оскільки заявником не надано довідок про характер виконуваних робіт, а за записами трудової книжки не можливо визначити зайнятість повний робочий день в особливо важких та особливо шкідливих умовах праці.

Період за записами 44-46 трудової книжки від 16.04.2002 НОМЕР_2 з 25.09.2015 по 09.09.2016 не можливо зарахувати ні до страхового ні до пільгового стажу, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу форми ОК-5 відсутня інформація про роботу та сплату страхових внесків за вказаний період, довідка про пільговий характер роботи відсутня.

Відмовити в призначенні пенсії за віком відповідно до частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, оскільки заявник не набув необхідного пільгового стажу.»

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначаються положеннями Закону № 1058-IV.

Відповідно до положень абз. 1 п. 2 розд. ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Згідно з приписами абз. 3 п. 2 розд. ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає ст. 114 Закону № 1058-IV.

З оскаржуваного рішення № 052530004261 від 05.11.2025 вбачається, що підставою для відмови у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах стала відсутність у нього на момент звернення передбаченого ч.3 ст.114 Закону № 1058-IV пільгового стажу на підземних роботах 25 років.

Положеннями ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік.

Відповідно до ч. 5 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VІІІ внесено зміни до Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яким доповнено пункт 16 цих положень абзацом наступного змісту: «Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії».

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що право на пенсію незалежно від віку мають, зокрема працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років.

18.11.2005 Міністерством праці та соціальної політики України було прийнято наказ № 383, яким затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).

Відповідно до п. 2 Порядку № 383, під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Згідно з п. 3 Порядку № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Судом установлено, що посади, на яких працював позивач у спірні періоди, віднесені до Списків № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що були чинними у вказані періоди роботи позивача (постанови Кабінету Міністрів України: від 16.01.2003 № 36 та від 24.06.2016 № 461).

31.03.1994 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 202 «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років» (далі - Постанова КМУ № 202).

До розділу І «Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт» Постанови КМУ № 202 так само включені усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).

Порядок підтвердження стажу роботи регулюється положеннями ст.62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ).

Згідно з приписами ст. 62 Закону № 1788-ХІІ (які кореспондуються зі змістом ст. 48 Кодексу законів про працю України), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Саме такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 (далі - Порядок № 637).

Відповідно до п. 1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з вимогами п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За приписами п. 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до положень пп. 2 п. 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Аналіз наведених правових норм дозволяє дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка і лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу.

Водночас, надання уточнюючої довідки підприємства, установи, організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або за відсутності необхідних записів у трудовій книжці, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах під час встановлення трудового стажу також констатовано Верховним Судом у постанові від 16.09.2022 у справі № 560/1399/19.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії довідки форми РС-право сформованої по позивачу, станом на час його звернення до органів ПФУ з відповідною заявою, з якої судом було встановлено, що позивачу були зараховані наступні періоди його трудової діяльності до пільгового стажу:

-до «Ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в»:

з 18.09.2001 по 07.04.2002,

з 04.06.2002 по 30.07.2002;

з 01.08.2002 по 27.03.2003;

з 01.04.2003 по 02.09.2003;

з 13.09.2003 по 31.12.2003;

з 01.01.2004 по 21.02.2004;

з 27.04.2004 по 28.08.2004;

з 04.01.2005 по 29.07.2006;

з 12.09.2009 по 19.04.2010;

з 04.08.2010 по 17.11.2010;

з 20.09.2012 по 30.10.2012;

з 01.11.2012 по 28.11.2012;

з 01.12.2012 по 28.12.2012;

з 01.01.2013 по 27.02.2013;

з 01.03.2013 по 22.03.2013;

з 13.04.2013 по 31.12.2013;

з 19.01.2014 по 31.12.2014;

з 04.01.2015 по 13.04.2015;

з 08.10.2018 по 02.01.2020;

з 25.02.2020 по 29.02.2020;

з 10.03.2020 по 31.12.2020;

з 07.01.2021 по 26.12.2021;

з 05.01.2022 по 10.04.2022;

-до «Ст.14, П/П, підземні,сп.1 р.1 п-р.1 п.а-в»:

з 24.02.2004 по 26.04.2004;

з 01.09.2004 по 08.12.2004;

з 01.08.2006 по 29.02.2008;

з 07.04.2008 по 20.12.2008;

з 02.02.2009 по 15.07.2009;

з 19.11.2010 по 29.01.2011;

з 15.03.2011 по 01.08.2011;

з 08.08.2011 по 10.04.2012;

з 14.09.2016 по 12.12.2017;

з 01.09.2018 по 18.09.2018.

Спірні періоди роботи позивача: 31.07.2002, з 28.03.2003 по 31.03.2003; з 08.09.2003 по 12.09.2003; з 22.02.2004 по 23.02.2004; з 29.08.2004 по 30.08.2004; з 31.08.2009 по 11.09.2009; з 03.05.2010 по 14.07.2010; з 06.06.2012 по 15.08.2012; 31.10.2012; з 29.11.2012 по 30.11.2012; з 29.12.2012 по 31.12.2012; 28.02.2013; з 25.09.2015 по 09.09.2016; з 05.01.2018 по 31.08.2018; з 12.02.2020 по 18.02.2020; з 01.01.2021 по 06.01.2021; з 27.12.2021 по 28.12.2021; з 11.04.2022 по 26.04.2022; з 01.07.2024 по 02.08.2024 не зараховані відповідачем до пільгового стажу.

Суд розглянув наявну в матеріалах справи копію трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 та встановив наступну трудову діяльність позивача у межах зазначених спірних правовідносин:

з 01.09.1998 по 12.04.2002 навчання у професійно-технічному училищі № 105 м. Димитров Донецької області за професією електрослюсар підземний, машиніст підземний;

з 27.05.2002 по 30.05.2002 заняття в учбовому пункті в/о «Красноармійськвугілля» ДП Шахта «Центральна»;

04.06.2002 прийнятий електрослюсарем підземним;

02.09.2003 звільнений за власним бажанням;

08.09.2003 прийнятий машиністом підземних установок підземним з повним робочим днем в шахті на ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська»;

з 24.02.2004 по 26.04.2004 року учень гірника очисного забою підземного з повним робочим днем в шахті на період практики;

01.09.2004 переведено гірником очисного забою підземним з повним робочим днем у шахті;

08.12.2004 звільнено за власним бажанням;

04.01.2005 прийнято електрослюсарем підземним з повним підземним робочим днем на ТОВ «Вуглетехнік»;

01.08.2006 переведено на посаду прохідника з повним підземним робочим днем;

29.02.2008 звільнено за власним бажанням;

07.04.2008 прийнято гірником очисного забою з повним підземним робочим днем у шахті на ТОВ «Краснолиманське»;

20.12.2008 звільнено за згодою сторін;

02.02.2009 прийнято гірником очисного забою з повним підземним робочим днем у шахті на ТОВ «Краснолиманське»;

15.07.2009 звільнено за власним бажанням;

31.08.2009 призначено на посаду заступника механіка дільниці підземного з повним робочим днем в шахті на шахту «Краснолиманська-Західна №1»;

19.04.2010 звільнено за власним бажанням;

03.05.2010 прийнято на посаду заступника механіка дільниці підземного з повним робочим днем в шахті на дільницю ПР у ТОВ «ПК «Красноармійськвугілля»;

14.07.2010 звільнено за власним бажанням;

04.08.2010 прийнято на посаду заступника механіка дільниці з повним підземним робочим днем на ТОВ «Вуглетехнік»;

19.11.2010 переведено на посаду гірником очисного забою з повним підземним робочим днем;

30.01.2011 звільнено за власним бажанням;

15.03.2011 прийнято гірником очисного забою з повним підземним робочим днем у шахті на ТОВ «Краснолиманське»;

01.08.2011 звільнено за власним бажанням;

08.08.2011 прийнято гірником очисного забою з повним підземним робочим днем ТОВ «Вуглетехнік»;

10.04.2012 звільнено за власним бажанням;

06.06.2012 прийнято на посаду механіка дільниці з повним робочим днем у шахті на ТОВ «Фокстрот-ІТ Донбас»;

15.08.2012 звільнено за власним бажанням;

25.09.2015 прийнято на посаду електрослюсара підземного з повним робочим днем на ТОВ «Донбасвуглепроходка»;

01.10.2015 переведено механіком з повним робочим днем під землею;

09.09.2016 звільнено за власним бажанням;

14.09.2016 прийнято гірником очисного забою з повним підземним робочим днем ТОВ «Вуглетехнік»;

29.08.2017 звільнено за переведенням в ТОВ «Укрцентраль»;

30.08.2017 прийнято гірником очисного забою з повним робочим днем під землею в порядку переведення з ТОВ «Вуглетехнік»;

12.12.2017 звільнено за власним бажанням;

05.01.2018 прийнято гірничим майстром підземним з повним робочим днем в шахті на ТОВ «Управління Донбасспецстрой»;

01.06.2018 року переведено на посаду помічника начальника дільниці підземної з повним робочим днем у шахті;

17.07.2018 переведено прохідником підземним з повним робочим днем у шахті;

31.08.2018 звільнено з роботи в порядку переведення;

01.09.2018 прийнято прохідником підземним з повним робочим днем у шахті у порядку переведення з ТОВ «УДСС»;

18.09.2018 звільнено за угодою сторін;

08.10.2018 прийнято електрослюсарем підземним з повним робочим днем у шахті на ВСП «Шахтоуправління «Білозерське»;

02.01.2020 звільнено за згодою сторін;

12.02.2020 прийнято електрослюсарем підземним з повним робочим днем на підземних роботах в ТОВ «Шахтобудівельна компанія»;

28.12.2021 звільнено за власним бажанням;

26.05.2022 прийнято електрослюсарем підземним з повним робочим днем у шахті на ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське»;

26.08.2024 звільнений за власним бажанням у зв`язку з переїздом на нове місце проживання;

30.01.2025 прийнято електрослюсарем (слюсарем) черговим та з ремонту устаткування підземної дільниці змішаних робіт, з повним робочим днем на підземних роботах на Новокостянтинівська шахта ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат».

Запис про звільнення відсутній.

Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 17 від 01.09.2022, позивач працював повний робочий день у ТОВ «ШАХТ ПРОМ СЕРВІС» і за період з 05.01.2022 по 26.04.2022 виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом за професією електрослюсар підземного 5 розряду, що передбачено Списком №1. У додаткових відомостях зазначено, що знаходився 16 днів у квітні 2022 у безоплатній відпустці.

Відповідно довідок ДП «Мирноградвугілля» Шахта «Центральна» №410 від 10.11.2021 та №68 від 02.11.2021 маються відомості про періоди перебування позивача у безоплатних відпустках: 31.07.2002, з 28.03.2003 по 31.03.2003, 31.10.2012, з 29.11.2012 по 30.11.2012, з 29.12.2012 по 31.12.2012, 28.02.2013.

Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 510 від 11.07.2023, позивач працював повний робочий день на підземних роботах в ш. «Стаханова» і за період з 10.09.2001 року по 17.09.2001 виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом за професією, посадою навчання в учбовому пункті, оплата здійснювалась як підземному робітникові, з 18.09.2001 по 19.02.2002 за професією, посадою учень електрослюсаря підземного на дільниці КТ-1, оплата здійснювалась як підземному робітникові, з 20.02.2002 по 07.04.2002 за професією, посадою учень машиніста підземних установок на дільниці КТ-1, оплата здійснювалась як підземному робітникові, що передбачені Списком 1 розділ 1 підрозділ 1а1010100а, підстава ПКМУ від 31.03.1994 №202, згідно ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №99арх, №100арх від 14.12.2021, Позивач працював повний робочий день на ДП «ВК «Краснолиманська» і за період з 08.09.2003 по 23.02.2004 виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом за професією, посадою машиніст підземних установок, з 24.02.2004 по 26.04.2004 за професією, посадою учень гірника очисного забою підземний, з 27.04.2004 по 30.08.2004 за професією, посадою машиніст підземних установок, з 01.09.2004 по 08.12.2004 гірник очисного забою, що передбачені Списком 1 розділ 1 підрозділ 1 код КП 1.1а. Підстава: постанови РМ СРСР від 22.08.1956 №1173, КМУ від 26.01.91 №10, КМУ від 11.03.94 №126, КМУ від 16.01.2003 №36, КМУ від 24.06.16 №461 ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Попереднє навчання з ТБ – з оплатою згідно тарифної ставки підземного робочого 5 днів 08.09.2003 – 12.09.2003, 2004 - ІІ - 2 учп.

Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №942 від 13.12.2021, позивач працював повний робочий день на підземних роботах ПРАТ «Шахтоуправління «Покровське» з 31.08.2009 по 11.09.2009– навчальний пункт з оплатою підземного робочого виконувались на виробництві гірничі роботи, ведення гірничих та інших видів робіт з метою добування вугілля підземним способом, за професією, посадою: заступник механіка підземний з оплатою підземного, з 12.09.2009 по 19.04.2010 виконувались на виробництві гірничі роботи, ведення гірничих та інших видів робіт з метою добування вугілля підземним способом, за професією, посадою: заступник механіка підземний дільниці ГКР-1, що передбачено Списком 1 розділ 1 підрозділ 1 код КП 1.1а, ПКМУ №36 від 16.01.2003, згідно ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №02/37 від 13.01.2022, Позивач працював повний робочий день в ТОВ «Шахтобудівельна компанія» і за період з 12.02.2020 по 28.12.2021 виконував роботи зі шкідливими та важкими умовами праці повний робочий день на підземних роботах на ПАТ «ШУ «Покровське» за професією, посадою електрослюсар підземний підземної гірничопрохідницької дільниці №5, що передбачена Списком 1 розділ 1 підрозділ 1, підстава постанова КМУ від 24.06.2016 №461. Додаткові відомості: у відпустці без збереження заробітної плати знаходився – 6 днів у січні 2021 року, 5 днів в грудні 2021. Навчальний пункт – 7 днів в лютому 2020р., стажування 6 днів в лютому 2020р. та 9 днів в березні 2020р. з оплатою підземного робочого.

Судом встановлено, що також відображено у спірному рішенні відповідача та продубльовано ним же у його відзиві на позовну заяву, що пільговий стаж що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (25 років) позивача становить 19 років 4 місяці 25 днів, з яких: - стаж на роботах підземних провідних професій (20) - 5 років 8 місяців 26 днів; - стаж на роботах підземних професій (25) - 10 років 6 місяців 11 днів; - навчання за фахом — 3 роки 1 місяць 18 днів.

Відповідно до довідки форми ОК 5 складеної по позивачу, копія якої наявна в матеріалах справи, в спірні періоди, а саме у 2002, 2003, 2004, 2009, 2010, 2012, 2013, 2015, 2016, 2018, 2020, 2021, 2022, 2024 роках позивач працював за професією, код підстави для обліку спецстажу ЗП3013А1 та ЗП3014А2, в свою чергу, код підстав для обліку спецстажу № ЗП3013А1 застосовується для працівників, що зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; код підстав для обліку спецстажу ЗПЗ014А2 застосовується для працівників провідних професій: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

Суд зазначає, що відповідачем при розгляді поданих позивачем документів зауважень до записів трудової книжки позивача не висувалось, з чого можна зробити висновок, що вказані записи у трудовій книжці оформлені належним чином та мають необхідні реквізити. Тобто, вказані записи у повному обсязі підтверджують факт роботи позивача за спірні періоди.

Аналіз наведеного та вказаних вище правових норм свідчить про те, що у позивача наявний трудовий стаж, а також робота у повний робочий день на посадах, які відносяться до списку № 1 підтверджено записами в трудовій книжці, яка є основним документом для призначення пенсії.

Відповідач до пільгового стажу не зараховано періоди з 08.09.2003 по 12.09.2003, з 22.02.2004 по 23.02.2004, з 29.08.2004 по 30.08.2004, 31.08.2009 по 11.09.2009, 12.02.2020 по 18.02.2020, оскільки позивача перебував у цій період на навчанні у навчальному пункті.

В даному випадку слід зазначити, відповідно до положення пункту 3.1 Інструкції з навчання працівників шахт, затвердженої наказом Державного комітету України по догляду за охороною праці від 30.05.1995 №79, відповідно до якого навчання з охорони праці включає: навчання в навчальних закладах, в навчальному пункті шахти, вступний інструктаж на робочому місці, іспит з охорони прані, стажування, спеціальне навчання з безпеки робіт на викидо- та ударо небезпечних пластах.

Тобто залучення до навчання в учбовому пункті є обов`язковою умовою при прийнятті на роботу, на підставі чого зарахування до пільгового стажу періоду проходження навчання в учбовому пункті відповідає вимогам чинного законодавства і тому повинно бути зараховано до страхового та пільгового стажу.

Отже, відповідачем протиправно не зараховано періоди з 08.09.2003 по 12.09.2003, з 22.02.2004 по 23.02.2004, з 29.08.2004 по 30.08.2004, 31.08.2009 по 11.09.2009, 12.02.2020 по 18.02.2020 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням постанови КМУ від 31.03.1994 №202, оскільки у періоди перебування в навчальних пунктах позивач виконував роботи за професією, що передбачена Списком 1, згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», матеріали справи доказів протилежного не містять.

З урахуванням наведеного позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо не врахування відповідачем відпусток без збереження заробітної плати.

Як вже було зазначено у рішенні відповідача до пільгового стажу не зараховано періоди:

за довідками ДП “Мирноградвугілля “Шахта центральна” №410 від 10.11.2021 та №68 від 02.11.2021 періоди перебування у відпустках без збереження заробітної плати: 31.07.2002, з 28.03.2003 по 31.03.2003, 31.10.2012, з 29.11.2012 по 30.11.2012, з 29.12.2012 по 31.12.2012, 28.02.2013;

за довідкою ТОВ “Шахтобудівельна компанія” №02/37 від 13.07.2022 періоди перебування у відпустках без збереження заробітної плати з 01.01.2021 по 06.01.2021. з 27.12.2021 по 28.12.2021;

за довідкою ТОВ “Шахтопромсервіс” №17 від 01.09.2022 період перебування у відпустці без збереження заробітної плати з 11.04.2022 по 26.04.2022.

Інші докази, наявні в матеріалах справи, не свідчать про наявність у позивача прогулів, відпусток без оплати та страйків.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 08.02.2016 №713/039/161-16 періоди, зокрема відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.

Однак, відповідачем жодним чином не з`ясував чи пов`язані зазначені періоди знаходження позивача у відпустках без збереження заробітної плати з виробничою необхідністю чи зазначені періоди не перевищують одного місяця в календарному році.

Також, Верховний Суд у постанові від 19.03.2019 у справі № 295/8979/16-а та постанові від 26.03.2020 у справі №423/2860/16-а зазначив, що час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють у шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше одного місяця в календарному році.

Відповідач не скористався повноваженнями, передбаченими ч.3 ст. 44 Закону №1058-IV, не витребували від підприємств відповідних документів або відомостей стосовно підстав надання позивачеві відпуски без збереження заробітної плати та застосування простою. А також не зазначили про необхідність підтвердження цих відомостей власне Позивачем.

Слід зазначити, що сукупна кількість днів безоплатної відпустки та прогулів не перевищує одного місяця в календарному, проте, відповідач їх до пільгового стажу не зарахував без зазначення причин та вчинення передбачених законом дій для з`ясування зв`язку із виробничою необхідністю. Тому дії відповідача щодо незарахування цих періодів до пільгового стажу в контексті спірних правовідносин є протиправними.

З урахуванням наведеного позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо періоду з 25.09.2015 по 09.09.2016 суд вказує, що відповідно до ст. 1 Закону № 1058-ІV страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно із ч. 1 ст. 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

За змістом ст. 20 Закону № 1058-ІV, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ст. 106 Закону № 1058-ІV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Отже, обов`язок зі сплати страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, який здійснив нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача.

При цьому, суд звертає увагу, що спору щодо належності робіт, на яких працював позивач з 25.09.2015 по 09.09.2016, до Списку № 1 немає.

Згідно із записами № 44-45 трудової книжки позивача з 25.09.2015 прийнято на посаду електрослюсара підземного з повним робочим днем на ТОВ «Донбасвуглепроходка»; 01.10.2015 переведено механіком з повним робочим днем під землею; 09.09.2016 звільнено за власним бажанням.

Суд зазначає, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.

Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії не є підставою для не зарахування періодів роботи, через несплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

За умови підтвердження пільгового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних (надуманих) підстав.

До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 01.03.2021 справа №423/757/17 та у постанові від 31.03.2021 справа № 242/5696/16-а.

З огляду на наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що відповідач діяв протиправно, не зарахувавши до страхового та пільгового стажу позивача періоду роботи з 25.09.2015 по 09.09.2016.

Пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах під час встановлення трудового стажу також констатовано Верховним Судом у постанові від 16.09.2022 у справі № 560/1399/19.

Таким чином, позивач має право на зарахування до загального та спеціального (пільгового) стажу періоду роботи з 25.09.2015 по 09.09.2016.

Слід також зауважити, що приписами ч. 5 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що при визначенні права на призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті передбачена можливість взаємного зарахування періодів роботи як за Списком робіт і професій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 так і періодів роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Згідно з п. 5 Постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 № 1931-ХІІ «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» Міністерству соціального забезпечення України надано право давати роз`яснення про порядок застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», обов`язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України.

Відповідно до п. 6 зазначеної Постанови Міністерством соціального забезпечення України видано роз`яснення від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону № 1788-XII».

Кабінет Міністрів України 22.02.1992 прийняв Постанову № 81 «Про заходи щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», додаток до цієї постанови містить Перелік проектів нормативних актів щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», що включає Документи, що затверджуються міністерствами. Серед цих документів наявне Роз`яснення від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». На теперішній час Постанова КМУ № 81 від 22.02.1992 є чинною.

02.10.2018 Мінсоцполітики України на адресу Пенсійного фонду України надіслало лист, яким підтвердило доцільність застосування Роз`яснення № 8.

Відповідно до роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8, працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі статтею 14 Закону України Про пенсійне забезпечення, але не відпрацювавши повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:

- кожного повного року гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці;

- кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.

Спірним питанням в межах цієї справи є можливість зарахування набутого позивачем стажу за період роботи за провідними професіями на підземних гірничих роботах повний робочий день до стажу підземної роботи із розрахунку 1 рік 3 місяці за кожний повний рік такої роботи у відповідності до Роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8.

Суд звертає увагу на те, що п. 5 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено можливість взаємного зарахування періодів роботи, що надають право на призначення пенсії на пільгових умовах, у тому числі на підземних і відкритих гірничих роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України та періодів такої роботи за провідними професіями.

Необхідність застосування вказаних роз`яснень підтверджено Верховним Судом у постанові від 04.06.2019 у справі № 333/3704/16-а(2-а/333/1/17), у постанові від 18.11.2024 у справі № 200/1009/24 (К/990/32863/24).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, при вирішенні цієї справи суд враховує висновки Верховного Суду та зазначає про необхідність обчислення стажу роботи позивача для призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із врахуванням правил обчислення стажу підземної роботи, що визначені у Роз`ясненні Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8.

Відповідно до роз`яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20.01.1992 № 8 основною умовою для взаємозаліку пільгового трудового стажу роботи є наявність 10-річного стажу підземної роботи, що надає право на призначення пенсії незалежно від віку.

В оскаржуваному позивачем рішенні зазначено про наявність у позивача пільгового стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (25 років) становить 19 років 4 місяці 25 днів, з яких: стаж на роботах підземних провідних професій (20) - 5 років 8 місяців 26 днів; стаж на роботах підземних професій (25) - 10 років 6 місяців 11 днів; навчання за фахом — 3 роки 1 місяць 18 днів, окрім цього під час розгляду даної справи судом встановлено, що відповідач не всі періоди трудової діяльності зарахував позивачу до його пільгового стажу, в даному випадку суд констатує наявність пільгового стажу у позивача достатнього для застосування правил розрахунку стажу, що встановлені Роз`ясненням № 8 від 20.01.1992.

Разом з тим, суд вказує, що саме обрахунок із застосування правил розрахунку стажу, що встановлені Роз`ясненням № 8 від 20.01.1992 входить до виключних повноважень відповідача, а тому позовна вимога щодо додаткових 14 років пільгового стажу є передчасною та задоволенню не підлягає.

Щодо позовної вимоги позивача визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 05.11.2025 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 101 Закону № 1788-ХІІ органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також: за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Приписами частини третьої статті 44 Закону № 1058-IV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Виходячи з викладеного, відповідач наділений повноваженнями щодо перевірки наданих позивачем документів. Ці повноваження можуть бути реалізовані шляхом відповідних запитів, витребування первинних документів щодо підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виплаченої заробітної плати, проведення фактичних перевірок тощо.

Суд зауважує, що рішення суб`єкта владних повноважень мають ґрунтуватися на оцінці всіх фактичних обставин, що мають значення для об`єктивного вирішення питання в межах дискреційних повноважень такого суб`єкта. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати, як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а за конкретними обставинами.

Підсумовуючи все вищенаведене та встановлене при розгляді справи, суд вважає, що пенсійні органи повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об`єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.

Таким чином, приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії за віком позивачу від 05.11.2025 № 052530004261, прийнято не на підставі Конституції та законодавства України, а отже підлягає скасуванню.

З огляду на визнання протиправним та скасування спірного рішення, належним способом захисту порушеного права позивача на отримання обґрунтованого та вмотивованого рішення за його заяви є зобов`язання відповідача повторно розглянути дану заяву та вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, відповідно до вимог чинного законодавства та з урахуванням висновків суду.

Такий висновок щодо способу захисту узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові від 22.12.2020 по справі №461/4544/18 та Великої Палати Верховного Суду у постанові від 06.11.2019 по справі №509/1350/17.

Щодо позовної вимоги позивача зобов`язати призначити пенсію позивачу з 02.08.2024, суд зазначає наступне.

Як вбачається з положень Рекомендації Комітету Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.80, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 № 1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 № 21-87а13.

Так, призначення та обрахунок пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

У випадку, визначеному п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Враховуючи, що відповідачем ще не зараховано спірних періодів роботи позивача відповідно до висновків суду по даній справі, таким чином суд дійшов висновку, що в даному випадку ця позовна вимога є передчасною та такою, що задоволенню не підлягає.

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 05.04.2005 (заява № 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Відповідно до приписів ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, з урахуванням викладеного та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 052530004261 від 05.11.2025 про відмову в призначенні пенсії позивачу та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 02.08.2024 про призначення пенсії за віком відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням при повторному розгляді вказаної заяви до його страхового стажу періоди роботи з 25.09.2015 по 09.09.2016, до його пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди: з 31.07.2002, з 28.03.2003 по 31.03.2003; з 08.09.2003 по 12.09.2003; з 22.02.2004 по 23.02.2004; з 29.08.2004 по 30.08.2004; з 31.08.2009 по 11.09.2009; з 03.05.2010 по 14.07.2010; з 06.06.2012 по 15.08.2012; 31.10.2012; з 29.11.2012 по 30.11.2012; з 29.12.2012 по 31.12.2012; 28.02.2013; з 25.09.2015 по 09.09.2016; з 05.01.2018 по 31.08.2018; з 12.02.2020 по 18.02.2020; з 01.01.2021 по 06.01.2021; з 27.12.2021 по 28.12.2021; з 11.04.2022 по 26.04.2022; з 01.07.2024 по 02.08.2024 та здійснити обчислення тривалості пільгового стажу позивача на підставі ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням правил обчислення стажу, що визначені Роз`ясненням № 8 від 20.01.1992 із взаємним зарахуванням періодів роботи позивача, передбачених статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах, з урахуванням висновків суду по цій справі.

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч.8 ст.139 КАС України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується квитанцією, позивач за подання адміністративного позову сплатив 1064,96 грн. судового збору.

Суд повертає позивачу судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у розмірі 1064,96 грн.

Керуючись ст.ст.2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10, код ЄДРПОУ 22933548) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №052530004261 від 05.11.2025 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.08.2024 про призначення пенсії за віком відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням, при повторному розгляді вказаної заяви, до його страхового стажу періоди роботи з 25.09.2015 по 09.09.2016, до його пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди: з 31.07.2002, з 28.03.2003 по 31.03.2003; з 08.09.2003 по 12.09.2003; з 22.02.2004 по 23.02.2004; з 29.08.2004 по 30.08.2004; з 31.08.2009 по 11.09.2009; з 03.05.2010 по 14.07.2010; з 06.06.2012 по 15.08.2012; 31.10.2012; з 29.11.2012 по 30.11.2012; з 29.12.2012 по 31.12.2012; 28.02.2013; з 25.09.2015 по 09.09.2016; з 05.01.2018 по 31.08.2018; з 12.02.2020 по 18.02.2020; з 01.01.2021 по 06.01.2021; з 27.12.2021 по 28.12.2021; з 11.04.2022 по 26.04.2022; з 01.07.2024 по 02.08.2024 та здійснити обчислення тривалості пільгового стажу позивача на підставі ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням правил обчислення стажу, що визначені Роз`ясненням № 8 від 20.01.1992 із взаємним зарахуванням періодів роботи позивача, передбачених ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах, з урахуванням висновків суду по цій справі.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Повне судове рішення складено 23.03.2026.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В.Загацька