Постанова від 09 березня 2026 р. у справі №522/11388/24 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/4165/26

Справа № 522/11388/24

Головуючий у першій інстанції Петренко В.С.

Доповідач Лозко Ю. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Лозко Ю.П.,

суддів: Кострицького В.В., Назарової М.В.,

за участю секретаря судового засідання – Шахової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 ,

на додаткове рішення Київського районного суду м. Одеси від 04 липня 2025 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія», Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» про захист прав споживача, шляхом визнання безпідставним боргу та зобов`язання списати його з особового рахунку, визнання правонаступником споживача за договором та зобов`язання переоформити договори, зобов`язання надати безперешкодний доступ до вузла обліку об`єкта споживача,

встановив:

Додатковим рішенням Київського районного суду м. Одеси від 04 липня 2025 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ДТЕК Одеські електромережі» витрати на правничу допомогу у розмірі 12000 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати додаткове рішення Київського районного суду м. Одеси від 04 липня 2025 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви АТ «ДТЕК Одеські електромережі» про стягнення витрат на правничу допомогу.

За доводами апеляційної скарги суд першої інстанції не надав належної правової оцінки запереченням, поданим представником скаржника.

Суд не врахував, що відповідачем не надано належних доказів в обґрунтування понесених судових витрат, оскільки у справі відсутній договір про надання правничої допомоги, укладений між АТ «ДТЕК Одеські електромережі» та АО «Перший ранок» за яким правнича допомога надається адвокатом Сузанською Л.М., останньою не видавався ордер на представництво інтересів відповідача в суді, а наявна у справі довіреність від 12 березня 2024 року не містить відомостей про те, що цей документ видано на підставі договору про надання правничої допомоги під 22 січня 2024 року, укладеного між АТ «ДТЕК Одеські електромережі» та АО «Перший ранок».

Відповідачем не надано інформації про порядок обчислення гонорару, оскільки відсутні відомості про те чи такий мав фіксований розмір чи у формі погодинної оплати, при його обрахунку відсутнє посилання на складність справи, кваліфікацію і досвід адвоката. Крім цього відсутні докази понесення таких витрат в сумі 12000 грн.

Посилаючись на кількість проведених судових засідань, предмет позову, зазначає, що ця справа не є складною для відповідача, розглянута протягом розумного строку, при цьому скаржник не вчиняв жодних дій, спрямованих на затягування її розгляду.

Практично всі дії, перелічені у додатку №1 до акту надання послуг охоплюються однією дією – складання та подання відзив на позов, тому є безпідставним штучне збільшення наданого обсягу правничої допомоги, шляхом виокремлення певних стадій процесуальної дії.

Посилання відповідача на тривалість участі в судових засіданнях у кількості 2-х годин спростовуються матеріалами справи, зокрема протоколами судових засідань, з яких убачається, що такі тривали не більше 30-ти хвилин.

Здійснення моніторингу та відстеження процесуальних дій не є видом правничої допомоги, фактично представниця відповідача подала пояснення та прийняла участь в судовому засіданні 24 червня 2025 року.

В судовому засіданні 03 березня 2026 року скаржник ОСОБА_1 та його представник, адвокат Орез В.П. підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представник ТОВ «ООЕК», адвокат Артьомов О.С. та представниця ТОВ «ДТЕК Одеські електромережі», адвокат Сузанська Л.М. заперечували проти задоволення апеляційної скарги.

Згодом учасники справи будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися, що відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю — доповідача, пояснення учасників справи, надані в судовому засіданні 03 березня 2026 року, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах, визначених ст. 367 ЦПК України колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам оскаржуване додаткове рішення суду відповідає не у повній мірі.

Кожен має право на професійну правничу допомогу (стаття 59 Конституції України).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 19 цього Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначено в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховують складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Розмір гонорару визначають лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі N 910/12876/19).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині другій статті 141 ЦПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За частиною четвертою статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі N 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі N 925/1137/19, Верховним Судом у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі N 317/1209/19 (провадження N 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року у справі N 648/1102/19 (провадження N 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі N 554/2586/16-ц (провадження N 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі N 753/1203/18 (провадження N 61-44217св18), від 15 червня 2021 року у справі N 159/5837/19 (провадження N 61-10459св20), від 01 вересня 2021 року у справі N 178/1522/18 (провадження N 61-3157св21).

У рішенні від 18 лютого 2022 року у справі "Чоліч проти Хорватії" (COLIC v. Croatia), заява N 49083/18, ЄСПЛ зазначив, що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі (пункт 77).

ЄСПЛ наголошує на необхідності об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).

Водночас не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінюючи їх необхідність. Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі N 904/4507/18 (на яку посилається заявник), від 16 листопада 2022 року у справі N 922/1964/21.

Під час визначення суми відшкодування суд має керуватись критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі N 904/4507/18).

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

- має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі N 911/3312/21);

- з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені у частинах третій-п`ятій, дев`ятій статті 141 ЦПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами) (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року N 922/1964/21).

Подібні висновки викладено також у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2024 року у справі N 910/615/14 (N 910/5042/22), від 26 вересня 2024 року у справі N 910/11903/23, від 25 січня 2025 року у справі № 369/849/18.

Отже, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені у частині третій статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі N 686/5757/23, провадження N 14-50цс24).

Суд керується тим, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі N 686/5757/23, провадження N 14-50цс24.

Як убачається з матеріалів справи, представництво інтересів АТ «ДТЕК Одеські електромережі» у суді першої інстанції здійснювала адвокат Сузанська Л.М., повноваження якої підтверджуються довіреністю №66/2024 від 12 березня 2024 року, яка видана строком дії до 01 квітня 2026 року включно.

22 грудня 2023 року між АТ «ДТЕК Одеські електромережі» (клієнт) та АО «Перший радник» (виконавець) укладено договір про надання правової допомоги №2212-ПД/7074-00 від 22 грудня 2023 року, за умовами якого виконавець зобов`язується надавати клієнтові правову допомогу за окремими письмовими або усними дорученням останнього (пункт 1.1).

Для цілей цього договору видами правової допомоги, що може надаватися виконавцем є зокрема, але не виключно: надання консультацій і роз`яснень клієнту з правових питань; збір доказів по судовій справі, визначення засобів доказування; представництво в суді; ознайомлення з матеріалами судової справи; складання процесуальних та інших документів правового характеру; інші види правової допомоги, що передбачені цим договором, однак є необхідними для його виконання та захисту інтересів клієнта (пункт 1.2).

Сторони узгодили, що зміст, обсяг, вартість послуг, номер судової справи, в межах якої надається правова допомога та судова інстанція відображається сторонами в акті виконаних робіт (пункт 1.3).

Приймання-передача послуг за цим договором здійснюється сторонами за актами наданих послуг, що є підтвердженням надання правової допомоги за цим договором (пункт 3.1).

Акти приймання-передачі наданих послуг можуть бути оформлені сторонами у вигляді електронного документу з обов`язковим накладенням кваліфікованого електронного підпису повноважного представника сторони (пункт 3.5).

Розмір гонорару, який має сплатити клієнт, визначається згідно з актом наданих послуг, в якому зазначається номер справи та судова інстанція, в межах якої надавалася правова допомога. Розмір гонорару може бути змінено за взаємною домовленістю сторін (пункт 4.2).

Вартість наданих послуг (розмір гонорару) у кожній судовій справі може визначатись погодинно або у фіксованому розмірі (пункт 4.3).

Вартість наданих послуг може визначатися окремо у кожній справі та кожній судовій інстанції (в якій розглядалася справа), про що складається відповідний акт наданих послуг (пункт 4.4.).

Цей договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31 грудня 2024 року але у будь-якому разі до повного виконання сторонами свої зобов`язань (пункт 5.1).

01 жовтня 2024 року сторони зазначеного вище договору уклали додаткову угоду №7074-ООЕ/1, за пунктом 1.3 якої внесли зміни до пункту 5.1 договору, виклали його у наступній редакції: «Цей договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31 грудня 2025 року але у будь-якому разі до повного виконання сторонами свої зобов`язань».

Згідно додатку 1 до акту надання послуг №37-ОЕМ від 25 червня 2025 року АО «Перший радник» відповідно до договору №7074-ООЕ та на замовлення АТ «ДТЕК Одеські електромережі» у період з 10 липня 2024 року по 24 червня 2025 року надало професійну правничу допомогу в рамках судової справи №522/11388/24, яка розглядалася Київським районним судом м. Одеси за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія», Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» про захист прав споживача, шляхом визнання безпідставним боргу та зобов`язання списати його з особового рахунку, визнання правонаступником споживача за договором та зобов`язання переоформити договори, зобов`язання надати безперешкодний доступ до вузла обліку об`єкта споживача, в особі адвоката Сузанської Л.М. надало такі послуги (виконало роботи): вивчення нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, аналіз судової практики з подібних спорів – 2 години; розробка загальної стратегії дій щодо захисту інтересів клієнта, підготовка та систематизація доказової бази – 2 години; участь в судових засідання в суді першої інстанції – 2 години; підготовка та подання процесуальних та інших документів правового характеру (відзив, пояснення у справі, клопотання, заперечення на клопотання та ін.) – 3 години; здійснення моніторингу та відстеження процесуальних дій в рамках справи у реєстрації – 1 година.

Відповідно до акту надання послуг №37-ОЕМ від 25 червня 2025 року вартість вказаних вище послуг складає 12000 грн.

Перевіривши докази надані відповідачем на підтвердження понесення ним витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції, ураховуючи заперечення позивача, колегія суддів зазначає про таке.

За результатами розгляду справи судом відмовлено у задоволенні позову. Ця справа розглянута судом за правилами спрощеного позовного провадження з проведенням одного судового засідання 24 червня 2025 року тривалістю одна година в якому приймала участь адвокат Сузанська Л.М., що підтверджується протоколом судового засідання (а.с. 145-147)

При цьому, колегія суддів ураховує, що адвокатом Сузанською Л.М. складено письмові пояснення на 11-ти сторінках (а.с. 62-67).

Водночас, заявлені витрати стосовно вивчення нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, аналіз судової практики з подібних спорів; розробки загальної стратегії дій щодо захисту інтересів клієнта, підготовки та систематизації доказової бази; підготовка та подання процесуальних та інших документів правового характеру (відзив, пояснення у справі, клопотання, заперечення на клопотання та ін.) є складовою підготовки та подання письмових пояснень, тому не можуть вважатися фактично понесеними як окремий вид робіт, виконаних адвокатом.

Крім цього, як свідчать матеріали справи, представниця відповідача приймала участь в судовому засіданні тривалістю 1 годину, а не 2, як про те зазначено у додатку до акту наданих послуг.

Здійснення моніторингу та відстеження процесуальних дій в рамках справи у реєстрації не потребують спеціальних професійних навиків, а тому витрати на здійснення вказаних видів робіт не можуть бути відшкодовані як витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

За положеннями ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Надавши оцінку доказам щодо фактично понесених АТ «ДТЕК Одеські електромережі» судових витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаною адвокатом роботою (наданою послугою); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для сторін, результатами розгляду справи, зваживши на необхідність дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржуване додаткове рішення змінити, зменшивши стягнуті з ОСОБА_1 на користь АТ «ДТЕК Одеські електромережі» судові витрати на професійну правничу допомогу з 12 000 грн до 3 600 грн.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Додаткове рішення Київського районного суду м. Одеси від 04 липня 2025 року змінити, зменшивши стягнуті з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» судові витрати на професійну правничу допомогу з 12 000 грн до 3 600 грн.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня

Головуючий Ю.П. Лозко

Судді: В.В. Кострицький

М.В. Назарова